Ухвала суду № 139364262, 31.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

31.08.2026Справа № 910/9919/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Блажівської О.Є., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтехкомплект» (38714, Полтавська обл., Полтавський р-н, с. Супрунівка, вул. Залізнична, буд. 31; код ЄДРПОУ: 37097603)

до Акціонерне товариство «Укргазвидобування» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28; код ЄДРПОУ: 30019775)

про стягнення 4 367 370, 73 грн,

без виклику представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Полтехкомплект» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Укргазвидобування» про стягнення за Договором поставки (за рознарядкою) №УБГ 26-040 від 05.02.2026 року заборгованості за поставлений товар у розмірі 4 364 970,00 грн. та нараховану пеню у розмірі 2 400,73 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2026 залишено без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтехкомплект». Надано позивачу строк для усунення недоліків, який становить п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Встановлено позивачу спосіб усунення недоліків у позовній заяві шляхом подання до суду:

- ордера на підтвердження повноважень Кутового Григорія Ігоровича, як представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтехкомплект» про надання правової допомоги, у якому зазначено вірну, повну назву суду, у якому надається правова допомога адвокатом;

- надання доказів сплати судового збору у розмірі 52 408, 45 грн;

- доказів надсилання копії заяви про усунення недоліків позовної заяви з доданими документами відповідачу.

25.08.2026 через систему «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтехкомплект» надійшла заява про повернення позовної заяви.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2026 залишено без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтехкомплект». Надано позивачу строк для усунення недоліків, який становить п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Встановлено позивачу спосіб усунення недоліків у позовній заяві шляхом подання до суду:

- ордера на підтвердження повноважень Кутового Григорія Ігоровича, як представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтехкомплект» про надання правової допомоги, у якому зазначено вірну, повну назву суду, у якому надається правова допомога адвокатом;

- надання доказів сплати судового збору у розмірі 52 408, 45 грн;

- доказів надсилання копії заяви про усунення недоліків позовної заяви з доданими документами відповідачу.

Відповідно до повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтехкомплект» та до електронного кабінету особи представника позивача - ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.08.2026 отримано позивачем та її представником 17.08.2026 о 18:36, а отже в силу положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (надалі також "ГПК України") це судове рішення вважається врученим позивачу 18.08.2026.

З урахуванням цього, встановлений судом процесуальний строк на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 17.08.2026 для позивача на усунення недоліків позовної заяви спливає 24.08.2026 (включно).

Оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 116 ГПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.08.2026 вручено позивачу 18.08.2026, відтак початок перебігу процесуального строку розпочинається з наступного дня вручення 19.08.2026. Так, п`ять днів (процесуальний строк встановлений ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2026) на усунення недоліків позовної заяви тривають з 19.08.2026 по 23.08.2026 (неділя), однак згідно ч. 4 ст 116 ГПК України - якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Відтак, встановлений судом процесуальний строк на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 17.08.2026 для позивача на усунення недоліків позовної заяви спливає 24.08.2026 (включно).

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

25.08.2026 через систему «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтехкомплект» надійшла заява про повернення позовної заяви.

Судом встановлено, що позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви поза межами процесуального строку встановленого судом. Позаяк, заяву сформовано та подано до суду через систему «Електронний суд» - 25.08.2026.

Суд зазначає, що заява про усунення недоліків позовної заяви від 25.08.2026 не містить заяв/клопотань про поновлення чи продовження процесуального строку на подання заяви про усунення недоліків від позивача чи його представника, чи обґрунтування причин подання заяви поза межами встановленого процесуального строку, також матеріали справи не містять заяв/клопотань в яких було зазначено про неможливість виконати вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 17.08.2026.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь у справі на всіх етапах розгляду, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду прав людини від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії").

Згідно ст. 118 ГПК України визначено наслідки пропуску процесуальних строків: право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Частиною 4 та 5 статті 119 ГПК України передбачено, що одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Суд звертає увагу на те, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом.

Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Верховний Суд зазначає, що згідно з практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, та як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

Надмірний формалізм є порушенням права на справедливий судовий захист.

Європейським судом з прав людини зазначено, що "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах "Белеш та інші проти Чеської Республіки", "ЗУБАЦ ПРОТИ ХОРВАТІЇ" (ZUBAC v. CROATIA), (Beles and Others v. the Czech Republic), №47273/99, пп. 50-51 та 69, ЄСПЛ 2002 IX, та "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), №35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року).

При цьому, Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення у справі "Кутіч проти Хорватії", заява №48778/99).

Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Згідно з частиною 3 зазначеної статті судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Наразі, суд зазначає, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У даному контексті також слід враховувати правову позицію Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03, Страсбург, 03.04.2008), згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

За приписами частини 13 статті 176 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини першої статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За приписами в частині четвертій статті 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Відповідно до ч. 6 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді (ч.7 ст. 174 ГПК України).

Отже, приписами ст. 174 ГПК України передбачено механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання, та прийняття її до розгляду судом першої інстанції. Разом з тим частиною шостої зазначеної статті визначено негативний наслідок для позивача у разі невиконання вимог суду щодо усунення недоліків позовної заяви у вигляді її повернення, про що виноситься ухвала (аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.03.2024 у справі № 904/656/21 (185/4936/21).

Суд вважає за доцільне звернути увагу на те, що важливим елементом верховенства права є гарантії справедливого судочинства. Так, у справі «Bellet v. France» Європейським судом з прав людини вказано, що ст.6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу до суду, в тому розумінні, що особі забезпечується можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави відсутні правові чи практичні перешкоди для реалізації цього права.

При цьому, право на доступ до правосуддя не є абсолютним з точки зору його практичного забезпечення. У справі «Golder проти Сполученого Королівства» Європейським судом з прав людини зазначено, що вказане право в силу своєї природи вимагає державного регулювання (яке може змінюватися залежно від місця та часу, з урахуванням потреб і ресурсів як суспільства, так і конкретних осіб). Разом з тим, таке врегулювання не повинно завдавати шкоди змісту цього права та конкурувати з іншими правами, встановленими Конвенцією.

У даному випадку суд зазначає, що повернення позову ніяким чином не призводить до порушення права на доступ до правосуддя, а є відтворенням державного регулювання правил здійснення господарського судочинства.

Відповідно до ч. 6 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

При цьому, суд звертає увагу Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтехкомплект» на те, що у відповідності до п. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Суд звертає увагу, що з урахуванням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, правова конструкція статті 174 Господарського процесуального кодексу України дає можливість стороні розраховувати на захист своїх прав та доступ до правосуддя, незважаючи на порушення при подані позовної заяви, що стали підставою для її повернення, через передбачену законом процесуальну можливість повторного подання позовної заяви після усунення допущеного порушення, із належним підтвердженням повноважень представника заявника.

Враховуючи викладене, суд, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку, що позивач не виконав вимог ухвали Господарського суду міста Києва суду від 17.08.2026 та не усунув недоліки, наведені у ній, в установлений ухвалою суду процесуальний строк, а тому позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтехкомплект» підлягає поверненню.

Керуючись ст. 170, 174, 234, 235, 254, 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтехкомплект» до Акціонерне товариство «Укргазвидобування» про стягнення 4 367 370, 73 грн - повернути заявнику.

2. Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та підлягає оскарженню.

Ухвалу суду складено та підписано 31.08.2026, у зв`язку з перебуванням судді Блажівської О.Є. у відпустці.

Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА