Ухвала суду № 139364200, 31.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

31.08.2026Справа № 910/10353/26Господарський суд міста Києва у складі судді Блажівської О.Є., розглянувши позовну заяву

Акціонерного товариства «Енергетична компанія України» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8; код ЄДРПОУ: 32984271)

до відповідача Акціонерне товариство «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» (03035, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 35; код ЄДРПОУ: 36716128)

про стягнення заборгованості 16 304 592, 73 грн,

без виклику представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Акціонерне товариство «Енергетична компанія України» з позовом до Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» про стягнення інфляційних втрат у розмірі 11 172 574,18 грн(одинадцять мільйонів сто сімдесят дві тисячі п`ятсот сімдесят чотири гривні 18 копійок) та 3% річних у розмірі 5 132 018,55 (п`ять мільйонів сто тридцять дві тисячі вісімнадцять гривень 55 копійок).

У позовній заяві Позивачем заявлено єдину позовну вимогу про стягнення з Відповідача інфляційних втрат у розмірі 11 172 574,18 грн та 3% річних у розмірі 5 132 018,55 грн, нарахованих у зв`язку з порушенням Відповідачем зобов`язань зі здійснення розрахунків за: 1) Договором купівлі-продажу електричної енергії № 033/22/103 від 25.07.2022; 2) Договором купівлі-продажу електричної енергії № 065/23/117 від 28.12.2023; 3) Договором купівлі-продажу електричної енергії № 001/25/117 від 03.01.2025.

Суд зазначає, що судовий захист прав суб`єктів господарювання передбачає їх звернення до відповідного судового органу з метою поновлення чи визнання прав зазначених суб`єктів, якщо ці права порушені, не визнаються чи оспорюються. Втім, таке звернення до суду обумовлене дотриманням вимог процесуального закону, що надає можливість доступу особи до правосуддя та отримання нею судового захисту, гарантованого статтею 55 Конституції України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

При цьому слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до відкриття провадження у справі.

Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").

Відтак, механізм реалізації вищевказаного права, яке закріплене в Основному Законі, включає в себе необхідність дотримання вимог процесуального законодавства при зверненні до суду.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом даного позову є майнові вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат у розмірі 11 172 574,18 грн та 3% річних у розмірі 5 132 018,55 грн, нарахованих у зв`язку з порушенням Відповідачем зобов`язань зі здійснення розрахунків за:

1) Договором купівлі-продажу електричної енергії № 033/22/103 від 25.07.2022;

2) Договором купівлі-продажу електричної енергії № 065/23/117 від 28.12.2023;

3) Договором купівлі-продажу електричної енергії № 001/25/117 від 03.01.2025.

Тобто, позивачем в межах даного позову об`єднано вимоги до відповідача у зв`язку з прострочення оплати вартості електроенергії за відповідними актами за період з 28.10.2022 по 31.12.2025, які позивач просить суд стягнути за такими договорами.

Таким чином, для встановлення фактичних обставин справи судом має бути досліджено окремо кожний з трьох договорів купівлі-продажу електричної енергії, Акти купівлі-продажу за 2022, 2023, 2024 роки, додаткові угоди до зазначених трьох договорів та здійснених відповідачем повних/часткових оплат (в разі наявності), при цьому судом мають бути оцінені всі докази для дослідження наявності чи відсутності підстав для нарахування 3% річних і втрат від інфляції та визначення обґрунтованого періоду їх нарахування, тобто встановленню підлягають обставини фактичного виконання окремо за кожним з трьох договорів купівлі-продажу електричної енергії.

Згідно аналізу позовних матеріалів судом встановлено, що кожен із вищевказаних договорів купівлі-продажу електричної енергії, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є самостійним правочином та не пов`язаний з іншим, окремо до кожного договору погоджені Додаткові угоди, Щомісячні угоди до договору із різними обсягами відбору електроенергії та прогнозованою (орієнтовною) ціною, Акти купівлі-продажу електричної енергії.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Однак, суд звертає увагу, що нормою ст. 173 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду, а не обов`язок, об`єднати в одне провадження декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 2 цього Кодексу завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Об`єднанням позовів забезпечується правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.

Крім того, об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.

При цьому сам факт наявності правовідносин в одному складі учасників, а також посилання в обґрунтування підстав поданого позову того, що прострочення оплати виникло у межах трьох договорів купівліпродажу електричної енергії, не змінює однорідного характеру заявлених вимог. Умови постачання, порядок розрахунків, приймання-передачі електричної енергії, оформлення актів купівлі-продажу та проведення оплат за всіма договорами є аналогічними за своєю економічною і правовою природою. Проте такі оплати здійсненні за трьома різними Договорами купівлі-продажу електричної енергії за 2022, 2023, 2025 роки та окремими додатковими угодами зі змінами.

Навіть у випадку коли позивач правомірно об`єднав вимоги, пов`язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об`єднаних вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Тобто, позивач не позбавлений можливості звернутись до суду з окремими позовами про стягнення нарахувань (3% річних та втрат від інфляції) за кожним із вищезазначених трьох договорів купівлі-продажу електричної енергії окремо.

Враховуючи вищевикладене суд доходить висновку, що об`єднання таких вимог у позовній заяві та одночасний їх розгляд перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін, належній, ретельній оцінці доказів, що має ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що, в свою чергу, унеможливить здійснення більш якісного розгляду справи з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів сторін.

Водночас, об`єднання позовних вимог може мати негативні наслідки, якщо сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов`язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, збільшує коло учасників процесу, ускладнює розгляд та вирішення справи. Об`єднання позовних вимог є правом, а не обов`язком суду. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду № 910/7680/19 від 15.02.2019.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

За таких обставин, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає поверненню заявнику без розгляду для роз`єднання позовних вимог.

Позивачу роз`яснюється, що згідно ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків, в тому числі шляхом подання окремих позовів по кожному зі спірних договорів купівлі-продажу електричної енергії.

На підставі викладеного та керуючись ст. 162, ст. 164, 173, 174, ст.ст. 232, 233, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву Акціонерного товариства «Енергетична компанія України» до Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» про стягнення інфляційних втрат у розмірі 11 172 574,18 грн(одинадцять мільйонів сто сімдесят дві тисячі п`ятсот сімдесят чотири гривні 18 копійок) та 3% річних у розмірі 5 132 018,55 (п`ять мільйонів сто тридцять дві тисячі вісімнадцять гривень 55 копійок) - повернути без розгляду.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст.255, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу складено та підписано 31.08.2026, з урахуванням перебування судді Блажівської О.Є у відпустці.

Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА