Ухвала суду № 139364086, 31.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

м. Київ

31.08.2026Справа № 910/10510/26

Суддя Господарського суду міста Києва Літвінова М.Є., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 910/10510/26

За позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТЛАЙН ІНТЕГРАЦІЯ" (адреса: 02095, місто Київ, вул. Княжий Затон, буд. 16-А, офіс 99)

про стягнення 13 380 257, 08 грн.

Без повідомлення (виклику) представників учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТЛАЙН ІНТЕГРАЦІЯ" про стягнення 13 380 257, 08 грн, з яких: 13 287 969, 40 грн основна заборгованість, 3 % річних у розмірі 52 423, 77 грн та інфляційні втрати у розмірі 39 863, 91 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

27.08.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить суд:

- накласти арешт на грошові кошти, що належать ТОВ «АРТЛАЙН ІНТЕГРАЦІЯ» (код ЄДРПОУ 40733799, АДРЕСА: м. Київ, вул. Княжий Затон, буд. 16-А, офіс 99) і перебувають на всіх його рахунках у банках та інших фінансових установах;

- накласти арешт на частку у статутному капіталі ТОВ «ЕВЕРЕСТ» (корд ЄДРПОУ 30218555), що належить ТОВ «АРТЛАЙН ІНТЕГРАЦІЯ» (код ЄДРПОУ 40733799, АДРЕСА: м. Київ, вул. Княжий Затон, буд. 16-А, офіс 99) в розмірі 40%, вартість якої становить 13 287 969,40 грн;

- заборонити державним реєстраторам юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, в тому числі нотаріусам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань проводити реєстраційні дії щодо змін до установчих документів товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВЕРЕСТ» (код ЄДРПОУ 30218555) в частині виключення товариства з обмеженою відповідальністю «АРТЛАЙН ІНТЕГРАЦІЯ» (код ЄДРПОУ: 40733799) зі складу учасників (засновників) - товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВЕРЕСТ», проводити зміни відомостей про учасників юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВЕРЕСТ» (код ЄДРПОУ 30218555), які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо виключення товариства з обмеженою відповідальністю «АРТЛАЙН ІНТЕГРАЦІЯ» (код ЄДРПОУ: 40733799) зі складу учасників (засновників) - товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРЕСТ", та вносити такі зміни до вирішення справи по суті та набрання у справі законної сили рішенням суду.

Обґрунтовуючи подану заяву про забезпечення позову позивач зазначає, що вжиття заходів забезпечення шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать відповідачу є співмірним із заявленими позовними вимогами, оскільки: арешт обмежується єдиною сумою ціною позову у розмірі 13 380 257, 08 грн та не позбавляє відповідача можливості здійснення поточної господарської діяльності, так як з-під арешту виключаються кошти, необхідні для сплати податків, єдиного внеску, заробітної плати та інших обов`язкових платежів.

Крім того, позивач зазначає, що накладення арешту на кошти та майно відповідача в межах ціни позову є адекватним і співмірним заходом за грошовою вимогою і не становить подвійного забезпечення, оскільки застосовується єдина сума-межа.

Також позивач вважає, що необхідно вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони реєстраторам юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в тому числі нотаріусам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань проводити реєстраційні дії щодо змін до установчих документів товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВЕРЕСТ» (код ЄДРПОУ 30218555) в частині виключення товариства з обмеженою відповідальністю «АРТЛАЙН ІНТЕГРАЦІЯ» (код ЄДРПОУ: 40733799) зі складу учасників (засновників) - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВЕРЕСТ», проводити зміни відомостей про учасників юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВЕРЕСТ» (код ЄДРПОУ 30218555), які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо виключення товариства з обмеженою відповідальністю «АРТЛАЙН ІНТЕГРАЦІЯ» (код ЄДРПОУ: 40733799) зі складу учасників (засновників) - товариства з обмеженою відповідальністю ЕВЕРЕСТ» та вносити такі зміни до вирішення справи по суті та набрання у справі законної сили рішенням суду, оскільки як відзначено вище корпоративні права у ТОВ «ЕВЕРЕСТ» є основним на сьогодні ліквідним активом відповідача і саме відносно цього активу існує спір між сторонами у цій справі.

Розглянувши подану заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову судом вирішено відмовити в її задоволенні, з огляду на наступне

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Обґрунтовуючи подану заяву позивач також зазначив, що існує реальний ризик невиконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог позивача, оскільки відповідач у заяві № 339/7-1 від 23.06.2026 задекларував намір з 01.07.2026 не здійснювати на користь позивача жодних виплат та припинити грошове зобов`язання зарахуванням та, оскільки, основним активом відповідача є корпоративні права у ТОВ «ЕВЕРЕСТ», активи та нерухоме майно (приміщення) якого передані в заставу банківській установі в забезпечення отриманого кредиту, будуть впливати на спроможність відповідача погасити грошову вимогу про стягнення коштів.

Суд зазначає, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення того, що майно, яке є у іншої особи на момент звернення до суду з відповідною заявою, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю під час виконання судового рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення іншою стороною дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи звернення до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення позивача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення заяви; імовірності утруднення виконання або невиконання судового рішення в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого, з урахуванням заявленої вимоги, є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів особи, яка звертається до суду.

При цьому, обов`язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статей 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України, які передбачають обов`язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1, 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд зазначає, що саме лише посилання позивача на те, що грошові кошти відповідача можуть зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення не є достатніми підставами для задоволення відповідної заяви, оскільки такі заходи застосовуються в залежності від наявності належних і допустимих доказів того, що невжиття відповідних заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Крім того, суд також зазначає, що обрані заходи забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання або погіршення фінансового стану Компанії.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Суд зазначає, що під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, обов`язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на заявника.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Також, прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Також, згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Оскільки, ОСОБА_1 у своїй заяві про забезпечення позову не навів достатніх обґрунтувань та не надав належні докази того факту, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до частини 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 136, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (31.08.2026) та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М.Є. Літвінова