Рішення № 139363562, 22.07.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 199/17505/25

Номер провадження2/205/2071/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

22 липня 2026 рік м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Костромітіної О.О.,

за участю секретаря судового засідання Шеремет В.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті колект» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ТОВ «ФК «Сіті колект» Варшавський К.А. звернувся до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра з вищезазначеною позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 30 383,99 гривень та вирішити питання судових витрат.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що 26.02.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір №3490884 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, на підставі якого відповідач отримав кредит у розмірі 6 000,00 гривень. ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало повністю та надало йому кредит, шляхом зарахування коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , яку відповідач вказав під час укладання договору. Зазначений договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «Е279». Відповідач неналежним чином виконував свої зобов?язання за кредитним договором, допускаючи прострочення сплати чергових платежів, сплачуючи платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи їх взагалі, що призвело до виникнення простроченої заборгованості. Усвідомлюючи наявність фінансових зобов?язань перед первісним кредитором, відповідач здійснював часткові платежі в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №3490884 від 26.02.2023 року. Останній платіж відповідач здійснив 07.04.2023 року в сумі 10 гривень. 26.10.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК ПРОФІТ» було укладено договір факторингу №26102023, за яким первісний кредитор відступив ТОВ «ФК ПРОФІТ» право вимоги за кредитним договором. Надалі ТОВ «ФК ПРОФІТ» відступило право вимоги за кредитним договором ТОВ «ФК «Сіті колект» відповідно до договору факторингу №ДО-20250909/001 від 09.09.2025 року. Згідно з Додатком 1 (Реєстр боржників) до договору факторингу №ДО-20250909/001 від 09.09.2025 року заборгованість відповідача за кредитним договором №3490884 становить 30 383,99 гривень. Викладені обставини слугували підставою для звернення до суду із даним позовом.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 05.01.2026 року матеріали справи передані за підсудністю до Новокодацького районного суду міста Дніпра.

Протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями Новокодацького районного суду міста Дніпра від 21.01.2026 року головуючим суддею призначено Костромітіну О.О.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 26.02.2026 року справу прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача ТОВ «ФК «Сіті колект» Варшавський К.А. в судове засідання не з`явився, надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення у справі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Заяв про поважність причин неявки в судове засідання, відкладення розгляду справи, відзиву, заперечень на позовну заяву відповідач не надав.

У відповідності до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання та не з`явився в судове засідання без поважних причин, відзив на позов до суду не надав, будь-яких клопотань та заяв від відповідача подано до суду не було, а також за наявності згоди позивача, суд, у відповідності до ч. 8 ст. 178, ч. 4 ст. 223 ЦПК України розглядає справу за наявними у справі матеріалами, та відповідно до ст. 280 ЦПК України, вважає за необхідне ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінюючи всі докази в сукупності, суд доходить висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 26.02.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір №3490884 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Відповідно до п.1.1 Договору, укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Вебсайт або Мобільний додаток «Сredit7». Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому Клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Вебсайту/ІТС Товариства.

Зазначений договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «Е279».

Згідно до умов Договору, на умовах, встановлених Договором, Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Тип кредиту кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 6 000,00 гривень. Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 15 днів. Детальні терміни повернення (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Клієнт виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі. Строк кредиту, а також термін (дата) повернення (виплати) кредиту, встановлені Договором, можуть бути змінені (продовжені) за письмовою згодою Сторін, шляхом підписання Сторонами додаткового договору до цього Договору. Рекомендовані дати внесення Клієнтом грошових коштів для уникнення простроченої заборгованості за кредитом, визначені у Графіку платежів - друга колонка «Дата видачі кредиту/дата платежу» (п.п. 1.2, 1.3, 1.3.1, 1.3.2. Договору).

Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: 1.4.1. Стандартна процента ставка становить 2,00% в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору. 1.4.2. Знижена процентна ставка становить 0,30% в день та застосовується на умовах визначених Договором (1.4 Договору).

Відповідно до 2.1 Договору, Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту з використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки Клієнта, реквізити якої надані Клієнтом Товариству з метою отримання кредиту у випадку не можливості зарахування платежу на зазначену платіжну карту з будь-яких причин, які не залежать від Товариства (в тому числі, але не виключно у випадку відсутності авторизації платіжної картки).

Зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача ОСОБА_1 підтверджується листом Вих. №1547-2802 від 28.02.2024 року від ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» щодо успішного перерахування 26.02.2023 13:14:03 коштів у розмірі 6 000,0 гривень на платіжну картку НОМЕР_1 відповідача ОСОБА_1

ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків, внесене в державний реєстр фінансових установ (свідоцтво серія ФК № 342 від 02.10.2012 року) та отримало Ліцензію Національного банка України.

ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед відповідачем ОСОБА_1 за Кредитним договором виконало повністю та надало йому кредит, шляхом зарахування коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , яку відповідач вказав під час укладання договору.

Відповідно до умов договору, відповідач ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором

Усвідомлюючи наявність фінансових зобов?язань перед первісним кредитором, відповідач ОСОБА_1 здійснював часткові платежі в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №3490884 від 26.02.2023 року. Останній платіж відповідач здійснив 07.04.2023 року в сумі 10 гривень.

Відповідач ОСОБА_1 неналежним чином виконував свої зобов?язання за кредитним договором, допускаючи прострочення сплати чергових платежів, сплачуючи платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи їх взагалі, що призвело до виникнення простроченої заборгованості.

Згідно з положеннями частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Судом встановлено, що між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний догововір шляхом обміну електронним повідомленням, а саме прийняття позичальником пропозиції кредитора про укладення кредитного договору (оферти).

Кредитний договір складається з таких електронних документів, які містять всі його істотні умови:

- пропозиція про укладення кредитного договору (оферти), розміщена на сайті кредитора;

- заявка сформована на сайті кредитора після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитором;

- відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитора, та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (коду), отриманого позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаного при його ідентифікації на сайті.

Відповідач ОСОБА_1 підтвердив, що ознайомлений і приймає умови кредитного договору (оферти), а також підтверджує, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), невід`ємною частиною якої є заявка до кредитного договору, з яким він попередньо уважно ознайомився. Акцептовані ним умови кредитного договору містяться у вказаних заявці та оферті.

Крім того, відповідач розумів, що підписує та укладає кредитний договір на вищевказаних умовах, підписуючи даний акцепт одноразовим ідентифікатором (код смс-повідомлення).

Для підписання і укладення цього правочину був введений код з смс-повідомлення, яке було направлено на номер телефону відповідача.

Своїм підписом на договорі відповідач підтвердив, що ознайомлений з усіма умовами, в тому числі й з порядком та строками повернення кредиту та сплати процентів, комісії та неустойки у разі їх наявності, розуміє та зобов`язується їх виконувати.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII.

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Верховний Суд, зокрема, у постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19 зазначає, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що кредитний договір №3490884 від 26.02.2023 року підписаний відповідачем ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», тим самим він акцептував пропозицію кредитодавця та уклав кредитний договір шляхом введення одноразового ідентифікатора «Е279» на сайті кредитодавця, який отримав на свій мобільний телефон.

Отже, між сторонами було укладено письмовий правочин за допомогою електронного засобу зв`язку; договір підписаний його сторонами з використанням одноразового ідентифікатора, який став законною підставою на вчинення передбачених цими документами дій. Між сторонами були здійснені всі необхідні дії задля виникнення, припинення або зміни цивільних прав та обов`язків.

Доказів визнання кредитного договору недійсним до матеріалів справи не надано, як і не надано доказів на спростування факту його підписання відповідачем.

Вимоги позивача заявлені на підставі невиконання відповідачем ОСОБА_1 умов кредитного договору №3490884 від 26.02.2023 року.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що враховуючи невиконання відповідачем ОСОБА_1 своїх боргових зобов?язань перед первісним кредитором, 26.10.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК ПРОФІТ» було укладено Договір відступлення прав вимоги №26102023, за яким первісний кредитор ТОВ «Лінеура Україна» відступив ТОВ «ФК ПРОФІТ» право вимоги за кредитним договором №3490884 від 26.02.2023 року до відповідача ОСОБА_1 .

Надалі, 09.09.2025 року ТОВ «ФК ПРОФІТ» відступило право вимоги ТОВ «ФК «Сіті колект» за кредитним договором №3490884 від 26.02.2023 року відповідно до Договору факторингу №ДО-20250909/001 від 09.09.2025 року.

Згідно з Додатком 1 (Реєстр боржників) до договору факторингу №ДО-20250909/001 від 09.09.2025 року заборгованість відповідача ОСОБА_1 (617) за кредитним договором №3490884 від 26.02.2023 року становить 30 383,99 гривень, з яких: сума виданого кредиту 6000,00 гривень, сума заборгованості за основною сумою боргу 5999,99 гривень, сума заборгованості за процентами 24 384,00 гривень.

Згідно ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Відповідно до ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений документ сформований в системі іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Таким чином, позивач ТОВ «ФК «Сіті колект» набув право належного кредитора до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №3490884 від 26.02.2023 року.

Позивачем надано розрахунок заборгованості, відповідно до якого станом на дату подання цього позову заборгованість відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором №3490884 від 26.02.2023 року становить 30 383,99 гривень, з яких: тіло кредиту - 5 999,99 гривень; нараховані відсотки - 24 384,00 гривень; пеня/штрафні санкції - 0,00 гривень.

Відтак, оскільки умови кредитного договору №3490884 від 26.02.2023 року, укладеного між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем ОСОБА_1 не виконано, право грошової вимоги за ним на підставі Договору факторингу №ДО-20250909/001 від 09.09.2025 року перейшло до позивача, суд приходить до висновку, що позов ТОВ «ФК «Сіті колект» є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Так, згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137ЦПК України).

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідача на його користь витрати на правову допомогу у розмірі 9 000,00 гривень.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Як передбачено статтею 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Позивачем на підтвердження послуг по наданню правової допомоги до суду надано копію Договору №25 про надання правової допомоги від 17.10.2025 року, копію Додатку №1 до Договору №25 про надання правової допомоги від 17.10.2025 року, копію Заявки про надання правової допомоги №615 від 25.11.2025 року, копію Витягу з акту про надання правової допомоги №615 від 26.11.2025 року, квитанцію про оплату правової допомоги від 01.12.2025 року.

Розмір здійснених позивачем витрат на правничу допомогу підтверджується належними доказами.

Клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу та будь-яких доказів їх неспівмірності від відповідача не надійшло.

Таким чином, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу на суму 9 000,00 гривень, які підлягають сплаті позивачем ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», є документально підтвердженими, вони співмірні зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а тому зазначені судові витрати також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім цього, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача суд стягує понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 гривень.

Керуючись ст.ст.141, 247, 263, 265, 268, 280-282 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті колект» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті колект» заборгованість за Кредитним договором №3490884 від 26.02.2023 року в розмірі 30 383,99 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті колект» судовий збір у розмірі 2422,40 гривень та витрати на правничу допомогу в розмірі 9 000,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті колект», ЄДРПОУ 43950742, адреса: 02154, м. Київ, просп. Соборності, буд.30-А, прим. 321.

Представник позивача:Варшавський Костянтин Антонович, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: 02154, м. Київ, просп. Соборності, буд.30-А, прим. 321.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Костромітіна О.О.