Постанова № 139363115, 01.09.2026, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/4199/26

Провадження № 3/209/723/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року м. Кам`янське

Суддя Дніпровського районного суду міста Кам`янського Левицька Н.В.розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду міста Кам`янського з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №31157/04-36-04-14-11/43821934 від 16 червня 2026 року встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Тофо», вчинила правопорушення несвоєчасне подання платіжного доручення на перерахування належної до сплати узгодженої суми податкового зобов`язання по Податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2026 року №9144066903 від 19.05.2026 у сумі 5033 грн терміном сплати 01.06.2026, про що складено акт камеральної перевірки від 04.06.2026 №29307/04-36-04-14-06/43821934; порушено п.57.1 ст.57 та п. 203,2 ст. 203 розділу V Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями)Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.

01 вересня 2026 року захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокатом Фесюком Ю.О. до суду подано клопотання про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі статті 22 КУпАП.

На обґрунтування клопотання захисник зокрема вказує, що несвоєчасне подання ОСОБА_1 платіжного доручення викликане великим навантаженням у професійній діяльності та не становить великої суспільної шкоди та не завдає значних збитків державним або суспільним інтересам чи безпосередньо громадянам. Просить врахувати, що відповідно до платіжного доручення від 04 червня 2026 року на перерахування належної до сплати узгодженої суми податкового зобов`язання по податку на додану вартість в сумі 5 285,00 грн - останнє подано до виконання ОСОБА_1 04 червня 2026 року. Таким чином, з урахуванням того, що кінцевий термін сплати вказаної суми визначений 01 червня 2026 року, то пропущений строк становить всього лише два дні. Покликаючись на положення статей 22 КУпАП, захисник просив звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за частиною першою статті 163-2 КУпАП у зв`язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням, а провадження у справі закрити.

У судове засідання ОСОБА_1 та її захисник Фесюк Ю.О. не з`явилися про дату час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. Водночас у подану клопотання про закриття провадження у справі, захисник просив розгляд справи без участі ОСОБА_1 та її захисника.

Враховуючи вищевикладене та на підставі ст. 268 КУпАП, яка не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку, що справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 слід розглядати за відсутності вказаної особи та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколів про адміністративне правопорушення.

Оцінивши зібрані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, подане захисником та керуючись законом і правосвідомістю, суддя приходить до наступних висновків.

У відповідності до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Так, відповідно до ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Як і в Конституції, так і в міжнародних актах (Загальна декларація прав людини, Конвенція про захист прав людини та основних свобод, Міжнародний пакт про громадянські і політичні права), йдеться про застосування принципу презумпції невинуватості у справах про притягнення до відповідальності за скоєння кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Таким чином, адміністративне правопорушення та кримінальне правопорушення мають аналогічний склад, а їх відмежування один від одного проводиться за ступенем суспільної небезпеки, тому з урахуванням принципу верховенства права, презумпція невинуватості діє у всіх випадках звинувачення людини (суб`єкта приватного права) державою, в тому числі, і в разі притягнення особи до відповідальності за адміністративні правопорушення.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п.1 ст.32 Конвенції) неодноразово наголошував, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (п.45 Рішення ЄСПЛ у справі «Бочаров проти України» від 17.06.2011, заява № 21037/05; п.75 Рішення ЄСПЛ у справі «Огороднік проти України» від 05.05.2015).

Нормами ч.1 ст.163-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів).

Таким чином, об`єктивна сторона вказаного правопорушення, зокрема, полягає в порушенні керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Тобто, з вказаних норм вбачається, що притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на час складення адміністративного протоколу займала посаду керівника ТОВ «Тофо» та до її посадових обов`язків входили обов`язки з своєчасного подання платіжних доручень на перерахування належної до сплати суми податкового зобов`язання.

Пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Якщо граничний строк сплати податкового зобов`язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов`язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем. Відповідно до п.203.2 ст. 203 розділу V Податкового кодексу України сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП підтверджується наступними доказами:

протоколом про адміністративне правопорушення № 31157/04-36-04-14-11/43821934 від 16 червня 2026 року, в якому викладені обставини вчинення адміністративного правопорушення;

копією акту про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на прибуток №29307/04-36-04-14-06/43821934 від 04.04.2026;

актом про неявку для складання, підписання та отримання протоколу про адміністративне правопорушення від 16.06.2026;

На підставі досліджених у справі доказів, суд встановив, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП.

Будь-які докази, які б свідчили про зворотнє, в матеріалах справи відсутні.

Щодо клопотання захисника про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі статті 22 КУпАП у зв`язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення суд зазначає таке.

Відповідно до статті 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності та обмежитися усним зауваженням.

Питання про малозначність адміністративного правопорушення вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням характеру вчиненого діяння, обставин його вчинення, тривалості порушення, наслідків, які настали або могли настати, а також інших обставин, що характеризують ступінь шкідливості діяння.

При цьому встановлення в діях особи всіх ознак складу адміністративного правопорушення не виключає можливості застосування положень статті 22 КУпАП. Малозначність адміністративного правопорушення не означає відсутності складу такого правопорушення, а передбачає оцінку вчиненого діяння з урахуванням його характеру, конкретних обставин вчинення та ступеня його шкідливості.

Судом установлено, що ОСОБА_1 несвоєчасно подала платіжне доручення на перерахування належної до сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 163-2 КУпАП.

Як убачається з матеріалів справи, граничним строком сплати податкового зобов`язання було 01 червня 2026 року. Водночас платіжне доручення на перерахування податку на додану вартість у сумі 5 285,00 грн було подано до виконання та фактично виконано 04 червня 2026 року.

Таким чином, порушення встановленого законом строку виконання податкового обов`язку становило два календарні дні.

Суд враховує, що при вирішенні питання про малозначність адміністративного правопорушення істотне значення мають характер допущеного порушення та його тривалість.

У даному випадку порушення встановленого строку виконання податкового обов`язку мало короткочасний характер. При цьому податковий обов`язок був фактично виконаний шляхом подання до виконання платіжного доручення на перерахування належної до сплати суми податкового зобов`язання.

Суд не ставить під сумнів важливість дотримання встановленого законом порядку своєчасного подання до установ банків платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів. Дотримання такого порядку є необхідною складовою належного функціонування системи оподаткування та забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджету.

Разом із тим при вирішенні питання про застосування статті 22 КУпАП суд має оцінити не лише наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення, а й конкретні обставини його вчинення та ступінь шкідливості діяння.

Матеріали справи не містять даних про настання негативних наслідків, зумовлених саме несвоєчасним поданням ОСОБА_1 платіжного доручення. Водночас встановлено, що прострочення виконання відповідного обов`язку становило лише два календарні дні, після чого належна до сплати сума податкового зобов`язання була фактично перерахована.

Суд також бере до уваги доводи захисника про те, що несвоєчасне подання платіжного доручення було зумовлене значним професійним навантаженням ОСОБА_1 .. Разом із тим зазначена обставина сама по собі не звільняє особу від обов`язку своєчасно виконувати встановлений законом податковий обов`язок та не є самостійною підставою для застосування статті 22 КУпАП. Водночас, зазначена обставина у сукупності з нетривалістю допущеного порушення, фактичним виконанням податкового обов`язку та відсутністю даних про настання негативних наслідків враховується судом при оцінці ступеня шкідливості вчиненого діяння.

Відтак, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, відомості, що характеризують особу, нетривалість порушення встановленого строку, яке становило лише два календарні дні, фактичне виконання податкового обов`язку та відсутність даних про настання негативних наслідків, суд доходить висновку, що ступінь шкідливості вчиненого ОСОБА_1 діяння є незначним.

За таких обставин суд визнає вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення малозначним та вважає за можливе звільнити її від адміністративної відповідальності за частиною першою статті 163-2 КУпАП на підставі статті 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.

Відповідно до частини другої статті 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття справи.

З огляду на звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі статті 22 КУпАП із оголошенням усного зауваження провадження у справі підлягає закриттю.

Оскільки адміністративне стягнення не накладається, судовий збір відповідно до статті 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 22, 163-2, 283, 284 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП та звільнити її від адміністративної відповідальності за малозначністю, оголосивши їй усне зауваження.

Провадження у справі № 209/4199/26 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП стосовно ОСОБА_1 закрити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Кам`янського протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Наталія ЛЕВИЦЬКА