Рішення № 139362995, 27.08.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49605

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2026м. ДніпроСправа № 904/2836/26

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П., при секретарі судового засідання Козуниці К.Е., розглянувши матеріали справи

за позовом Селянсько-фермерського господарства "БАТЬКІВЩИНА", 51325, Дніпропетровська обл., Павлоградський р-н, с.Варварівка, вул. Молодіжна, буд.16, код ЄДРПОУ 30897271

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙОРОІЛТРЕЙД", 03195, м.Київ, пров.Лі Павла, буд. 2И, офіс 96, код ЄДРПОУ 45733238

про стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 435 424,97грн.

Представники сторін:

від позивача: Ільченко Ірина Валентинівна, ордер №1504992 від 15.05.2026р.

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Селянсько-фермерське господарство "БАТЬКІВЩИНА" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙОРОІЛТРЕЙД" про стягнення заборгованість за договором поставки від 19 жовтня 2025 року у сумі 435 424,97грн., з яких: заборгованість за оплатою поставленої продукції у розмірі 354 217,20 грн., пеня за період із 07.11.2025 до 15.05.2026 у розмірі 56 139,85 грн., інфляційні втрати за період із 07.11.2025 до 15.05.2026 у розмірі 19 535,46 грн., 3% річних за період із 07.11.2025 до 15.05.2026 у розмірі 5 532,46 грн.

Судові витрати по сплаті судового збору та на професійну правничу допомогу просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань за Договором поставки №19.10.2025 від 19.10.2025р. в частині оплати поставленого позивачем товару.

Ухвалою суду від 27.05.2026р. позовну заяву залишено без руху.

28.05.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 02.06.2026р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 01.07.2026р. о 10:30год.

30.06.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про проведення засідання за відсутності учасника справи.

В судове засідання сторони не забезпечили явку своїх повноважних представників.

Ухвалою суду від 01.07.2026р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, до 01.09.2026 року та відкладено підготовче засідання по справі на 11.08.2026р. о 10:30год.

В судове засідання з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений.

Ухвалою суду від 11.08.2026р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.08.2026 о 15:00год.

В судове засідання з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

Господарським судом направлялась ухвала суду (про відкриття провадження у справі) від 02.06.2026р. в електронному вигляді до електронного кабінету відповідача, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, наявною в матеріалах справи (а.с.59).

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Отже, судом були вчинені всі передбачені законом заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Враховуючи дату доставлення ухвали суду - 03.06.2026р., відповідач мав подати відзив на позовну заяву в строк по 17.06.2026 включно.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Станом на 27.08.2026р. відповідач не надав до суду відзив на позов.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина третя статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення. Відповідач мав достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, однак не зробив цього, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем до суду не надано.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 27.08.2026р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті

ВСТАНОВИВ:

19.10.2025р. між Селянсько-фермерським господарством «БАТЬКІВЩИНА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЙОРОІЛТРЕЙД» укладено договір поставки №19.10.2025 (а.с.20-22).

Відповідно до п.п. 1.1. Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується передавати у власність (поставляти), а Покупець приймати та оплачувати: Насіння соняшника врожаю 2025 року українського походження (надалі іменується "Товар"), найменування, кількість, якість, умови та строки поставки, ціна за одиницю та загальна вартість якого зазначається у специфікації(ях) та/або видатковій(их) накладній(их), які являються невід`ємними частинами даного Договору.

Згідно з п. 1.3. Договору, поставка Товару може здійснюватися як однією, так і декількома партіями відповідно до Специфікацій. Під «партією Товару» Сторони розуміють кількість Товару, на яку оформлена одна видаткова накладна та/або TTH.

Пунктом 2.1. визначено, що поставка товару здійснюється на умовах відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс» (в редакції 2010р.), обумовлених сторонами в Специфікаціях до даного Договору.

У пункті 2.2. передбачено, що місце поставки товару визначається: відповідно до Специфікації, або за домовленістю Сторін на кожну партію Товару та транспортної інструкції Покупця.

Відповідно до п.3.1.-3.5. поставка товару здійснюється партіями. Партія кількість товару, що вказана у специфікаціях, або за домовленістю сторін. Поставка партії товару здійснюється в строки, обумовлені в специфікаціях до даного договору, або за домовленістю сторін. Право власності на товар від постачальника д покупця переходить з моменту передачі товару. Перевезення товару здійснюється автомобільним транспортом за рахунок постачальника. датою поставки товару є дата, що вказана у видатковій накладній.

Приймання товару по кількості здійснюється покупцем у момент його передачі постачальником, згідно з умовами поставки (п.4.8. Договору).

Пунктом 5.3. передбачено, що у разі складення Специфікації за кожною окремою позицією асортименту товару, вказується: найменування товару, одиниця виміру товару, кількість товару по кожній позиції, ціна за одиницю, з ПДВ в грн., загальна сума партії товару, що поставляється з урахуванням ПДВ в грн, або ж в рахунку.

Згідно з п.5.6., датою оплати партії товару вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2025р. У випадку, якщо за 30 календарних днів до закінчення терміну дії Договору, жодна із сторін письмово не заявить про свій намір його розірвати, Договір автоматично пролонгуєтеся на кожен наступний календарний рік на тих же умовах (п.9.1. Договору).

19.10.2025р. сторони уклали та підписали Специфікацію №1 до Договору поставки №19.10.2025 (а.с.23).

Відповідно до п.1 Специфікації Постачальник зобов`язується поставити Покупцю продукцію: Насіння соняшника врожаю 2025 року українського походження, надалі «Товар», відповідно до умов Договору.

У пунктах 2-4 Специфікації №1 визначено, що ціна Товару за 1 000 кг - 28 000,00 грн у т.ч. ПДВ. Кількість Товару - 20 000,00кг +/- 10%. Загальна вартість поставки 560 000,00 грн +/- 10%.

Згідно з п.5.1. Специфікації №1, оплата за кожну партію Товару здійснюється шляхом банківського переказу грошових коштів на рахунок Постачальника. Оплата партії Товару здійснюється наступним чином:

- 86% відсотків вартості партії Товару сплачується Покупцем протягом 10-ти (десяти) банківських днів після дати фактичної доставки та розвантаження Товару на підставі виставленого рахунку.

- 14% вартості партії Товару здійснюється після реєстрації Постачальником податкової накладної і отримання Покупцем оригіналів документів згідно п. 2.3 Договору.

Термін поставки товару 19.10.2025-27.10.2025 (п.8 Специфікації №1).

Адреса поставки: 51316, Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. Новогригорівка, вул. Підгорна, 8 (п. 9 Специфікації).

У пункті 10 Специфікації №1 сторони передбачили, що всі інші умови договору залишаються незмінними, У випадку розбіжностей умов Договору з умовами, визначеними у Специфікації №1, Сторони керуються умовами Специфікації №1.

На виконанням умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 554 271,2грн., що підтверджується:

- видатковою накладною №4/10 від 19.10.2025р. (а.с.24) та податковою накладною №4 від 19.10.2025р. (а.с.25), відповідно до яких відповідачу поставлено 5019,00 кг насіння соняшника врожаю 2025 року на загальну суму 140 529,69грн.;

- видатковою накладною №5/10 від 22.10.2025р. (а.с.26), податковою накладною №5 від 22.10.2025р. (а.с.27) та товаро-транспортною накладною №5 від 22.10.2025р. (а.с.28), відповідно до яких відповідачу поставлено 5000,00 кг насіння соняшника врожаю 2025 року на загальну суму 139 997,70грн.;

- видатковою накладною №6/10 від 23.10.2025р. (а.с. 29), податковою накладною №6 від 23.10.2025р. (а.с.30), та товаро-транспортною накладною №6 від 23.10.2025р. (а.с.31), відповідно до яких відповідачу поставлено 5012,00 кг насіння соняшника врожаю 2025 року на загальну суму 140 333,69грн.;

- видатковою накладною №7/10 від 24.10.2025р. (а.с.32), податковою накладною №7 від 24.10.2025р. (а.с.33) та товаро-транспортною накладною №7 від 24.10.2025р. (а.с.34), відповідно до яких відповідачу поставлено 4869,00 кг насіння соняшника врожаю 2025 року на загальну суму 133 410,12грн.

Також позивачем виставлені рахунки на оплату:

- №4/10 від 19.10.2025р. на суму 140 529,59грн. (а.с.24 зі зворотної сторони);

- №5/10 від 22.10.2025р. на суму 139 997,70грн. (а.с.26 зі зворотної сторони);

- №6/10 від 23.10.2025р. на суму 140 333,69грн. (а.с.29 зі зворотної сторони);

- №7/10 від 24.10.2025р. на суму 133 410,12грн. (а.с.32 зі зворотної сторони)

Утім, відповідач сплатив за поставлений товар лише частково 09.01.2026р. та 19.01.2026р. у загальному розмірі 200 000,00грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача в АТ «Райффайзен Банк» (а.с.35-37).

На момент подання позовної заяви відповідач кошти у розмірі 354 271,20грн. не сплатив. Докази зворотнього у справі відсутні.

Наведені вище обставини і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази суд зазначає наступне.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (статті 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України)

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Доказів своєчасної оплати товару на вказані вище суми у встановлений договором та специфікацією строк відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Суд також зазначає, що позивач довів факт виконання своїх договірних зобов`язань щодо поставки товару, що зокрема підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

У відповідності до пункту 8.1. договору у разі прострочення грошового зобов`язання за цим договором винна сторона сплачує постраждалій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

Позивач нарахував та заявив до стягнення пеню у розмірі 56 139,85грн. за загальний період з 07.11.2025р. по 15.05.2026р.

Суд перевірив розрахунки та зазначає, що вони виконані арифметично вірно, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснюючи перевірку розрахунку інфляційних втрат, суд враховує таке.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Позивачем в позові надано розрахунок інфляційних втрат за загальний період прострочення оплати з 07.11.2025 по 15.05.2026 у розмірі 19 535,46грн. та 3% річних у розмірі 5 532,46грн. за аналогічний період.

Перевіривши надані розрахунки суд встановив їх арифметично вірність, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми, доводи Позивача не спростував.

З врахуванням вище викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

Європейський суд з прав людини у справі "Мантованеллі" проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод є право на змагальне провадження.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України Про судовий збір при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (стаття 9 Закону України "Про судовий збір").

При зверненні через систему Електронний суд до Господарського суду Дніпропетровської області позивачем заявлено вимогу майнового характеру (435 424,97грн), за яку підлягає сплаті судовий збір у розмірі 5 225,10грн.

Позивач же сплатив судовий збір у розмірі 6 545,64грн, що підтверджується платіжною інструкцією №38 від 14.05.2026р. (а.с.8).

Пунктом 1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю. (ч. 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір").

Отже, підлягає поверненню судовий збір у розмірі 1 320,54грн.

Суд не вирішує питання повернення судового збору, оскільки клопотання про його повернення позивачем не надавалось.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 5 225,10грн.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙОРОІЛТРЕЙД", 03195, м.Київ, пров.Лі Павла, буд. 2И, офіс 96, код ЄДРПОУ 45733238 на користь Селянсько-фермерського господарства "БАТЬКІВЩИНА", 51325, Дніпропетровська обл., Павлоградський р-н, с.Варварівка, вул. Молодіжна, буд.16, код ЄДРПОУ 30897271 заборгованість за договором поставки від 19 жовтня 2025 року у сумі 435 424,97грн. (чотириста тридцять п`ять тисяч чотириста двадцять чотири гривень 97 коп.), з яких: заборгованість за оплатою поставленої продукції у розмірі 354 217,20грн. (триста п`ятдесят чотири тисячі двісті сімнадцять гривень 20коп.), пеня за період із 07.11.2025 до 15.05.2026 у розмірі 56 139,85грн. (п`ятдесят шість тисяч сто тридцять дев`ять гривень 85коп.), інфляційні втрати за період із 07.11.2025 до 15.05.2026 у розмірі 19 535,46грн. (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот тридцять п`ять гривень 46коп.), 3% річних за період із 07.11.2025 до 15.05.2026 у розмірі 5 532,46 грн. (п`ять тисяч п`ятсот тридцять дві гривень 46коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙОРОІЛТРЕЙД", 03195, м.Київ, пров.Лі Павла, буд. 2И, офіс 96, код ЄДРПОУ 45733238 на користь Селянсько-фермерського господарства "БАТЬКІВЩИНА", 51325, Дніпропетровська обл., Павлоградський р-н, с.Варварівка, вул. Молодіжна, буд.16, код ЄДРПОУ 30897271 витрати зі сплати судового збору у розмірі 5 225,10грн. (п`ять тисяч двісті двадцять п`ять гривень 10коп.).

Накази видати після набранням рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 01.09.2026

Суддя С.П. Панна