Рішення № 139362707, 21.08.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" серпня 2026 р. Cправа № 902/648/26

Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В. при секретарі судового засідання Андрущенко Г.В.,

за участю представників:

позивача - Шмига Ганна Сергіївна (в залі суду)

відповідача - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства "ВЕЛЕС АГРОСЕРВІС" (пров. Базарний, буд. 1, с. Косогірка, Ярмолинецький район, Хмельницька область, 32155)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "РАПІТВІНА" (вул. 600-річчя, буд. 15, оф. 14, м. Вінниця, 21021)

про стягнення 249741,54 грн

В С Т А Н О В И В :

До Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Приватного підприємства "ВЕЛЕС АГРОСЕРВІС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РАПІТВІНА" про стягнення 249741,54 грн заборгованості з яких 156705,84 грн основного боргу, 45913,97 грн пеня, 4486,09 грн 3% річних, 11294,47 грн інфляційних втрат, 31341,17 грн штрафу за договором поставки №4 від 11.11.2024.

Ухвалою суду від 15.05.2026 відкрито провадження у справі №902/648/26 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання).

09.06.2026 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вих. №1-0806 від 08.06.2026).

17.06.2026 до суду від представника позивача надійшов відзив на позовну заяву (б/н від 16.06.2026).

Ухвалою суду від 27.07.2026 судом здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 12.08.2026. також даною ухвалою продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

06.08.2026 до суду від представника позивача надійшло клопотання (б/н від 06.08.2026) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 11.08.2026 забезпечено участь представника ПП "ВЕЛЕС АГРОСЕРВІС" - Шмиги Г.С. судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

В судовому засіданні 12.08.2026 судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 21.08.2026.

В судовому засіданні 21.08.2026 прийняв участь представник позивача. Представник відповідача правом участі в судовому засіданні не скористався. Про дату час та місце судового засідання повідомлявся під розпис, що підтверджується розпискою суду від 12.08.2026, яка наявна в матеріалах справи.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Розглядаючи дану справу, суд з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

11.11.2024 між Приватним підприємством "ВЕЛЕС АГРОСЕРВІС" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РАПІТВІНА" (Покупець) укладено договір поставки №4.

Відповідно п. 2.1 Договору у терміни і на умовах, визначених даним Договором Постачальник зобов`язується поставляти Покупцю Товар, а Покупець зобов`язується прийняти й оплатити Товар в повному обсязі. Найменування, асортимент, ціна і кількість Товару зазначаються у Додатку (-ах) до цього Договору, Рахунку (-ах) або у видаткових накладних, у випадку не оформлення Сторонами відповідного Додатку (-ів).

Право власності на поставлений Товар переходить від Постачальника до Покупця в момент передачі Товару, проте не раніше моменту передачі Покупцем Постачальнику належним чином оформленої видаткової накладної/товарно-транспортної накладної та довіреності на отримання Товару (п. 2.2 Договору).

Ціна Товару визначається у Додатку (-ах) до Договору або у видатковій (-их) накладній (-их) у випадку не оформлення Сторонами відповідного Додатку (-ів) (п. 3.1 Договору).

Загальна ціна Договору являє собою сумарну ціну Товару, що поставляється в рамках даного договору згідно Додатку (-ів) до Договору або видаткових накладних, у випадку не оформлення Сторонами відповідного Додатку (-ів), що є його невід`ємною частиною (п. 3.2 Договору).

Згідно п. 3.3. договору усі розрахунки за цим Договором здійснюються шляхом 100% передплати на підставі Рахунку виставленого Постачальником, якщо інше не передбачено в Додатку (-ах) до цього Договору. Розрахунки за Товар здійснюються в грошовій одиниці України - гривні. Строк оплати може зазначатись у Додатку (-ах) до Договору або у Рахунку, у випадку не оформлення Сторонами Додатку (-ів). Вказана загальна ціна Договору не є остаточною для здійснення грошових платежів Покупцем та підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють його ціну (ст. 691 ЦК України). Оскільки для Товару, що постачається за цим Договором, імпортна складова є основним показником його ціни, то здійснення грошових платежів Покупцем має відбуватись на основі розрахунку Платіжної Ціни в національній валюті України - гривні узгодженому Сторонами у п. 3.6. даного Договору.

Застереження. Сторони встановлюють, що коригування Платіжної ціни відбувається автоматично без підписання додаткових угод до Договору.

За окремою домовленістю Сторін Постачальник має право поставити Товар (провести відвантаження Товару) без отримання 100% попередньої оплати, при цьому Покупець зобов`язаний здійснити оплату Товару протягом трьох банківських днів з моменту поставки Товару, якщо інше не буде передбачено Додатком (-ми) до цього Договору (п. 3.4 Договору).

За змістом п. 5.1 Договору якщо в Додатку (-ах) до Договору не визначено інше, базис постачання Товару - є склад Виробника, або склад Постачальника, або склад Покупця, що повідомляється Постачальником окремо перед поставкою. Поставка може здійснюватись окремими партіями.

Постачальник зобов`язується здійснити поставку за умови надходження від Покупця 100% передплати за Товар або -а умовах згідно п.3.4 (п. 5.3 Договору).

При постачанні Товару Постачальник має надати Покупцеві наступні документи: рахунок-фактура, який має містити посилання на цей договір; видаткову накладну на товар, який має містити посилання на цей договір; сертифікат якості (п. 5.4 Договору).

Відповідно п. 6.1 Договору приймання Товару по кількості і якості здійснюється Покупцем (представником Покупця, що має доручення на право одержання відповідних товарно-матеріальних цінностей) у момент його одержання від Постачальника, в місці, попередньо зазначеному у товарно-транспортній накладній та/або у Додатку (-ах) до Договору. При цьому Покупець зобов`язаний перевірити кількість Товару, його вагу, цілісність тари (пакування), переконатися у відсутності явних ознак ушкодження Товару. У випадку виявлення Покупцем невідповідностей він зобов`язаний негайно, до закінчення приймання, заявити про це Постачальнику.

Товар вважається переданим Постачальником і прийнятим Покупцем: по кількості та асортименту відповідно до видаткової накладної, що має містити посилання на цей договір; по якості відповідно до сертифікату якості, супровідних документів на Товар (п. 6.2 Договору).

За порушення умов та строків оплати Товару передбачених умовами Договору, Покупець за кожний день прострочення грошового зобов`язання зобов`язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу. В разі, якщо прострочення оплати Покупця триває понад тридцять календарних днів, Покупець зобов`язаний додатково сплатити Постачальнику штраф у розмірі 20 (двадцяти) відсотків від суми заборгованості (п. 8.3 Договору).

Відповідно п. 11.1 Договір набирає чинності після підписання його Сторонами та діє до 31.12.2025, а щодо невиконаних до цього час. пов`язань та відповідальності - до повного та належного виконання сторонами зобов`язань по даному Договору, в тому числі належної оплати штрафних санкцій, нарахованих за порушення умов Договору, та відсотків за користування товарним кредитом.

На виконання умов укладеного договору позивачем відвантажено відповідачу товар підставі видаткових накладних: №649 від 23.05.2025 на суму 47034,00 грн у кількості 50 л - Альфа піралід,5 л.; №665 від 26.05.2025 на суму 109671,84 грн у кількості 120 л- Корвізар М,КЕ 5л.

Позивачем було виставлено рахунки на оплату, зокрема №615 від 23.05.2025 на суму 47034,00 грн та №635 від 26.05.2025 на суму 109671,84 грн.

За твердженнями позивача, відповідачем не проведено оплати за поставлений товар.

Також, в підтвердження поставки товару позивачем направлено зареєстровано в ЄРПН податкові накладні: №163 від 23.05.2025 на суму 47034,00 грн та №174 від 26.05.2025 на суму 109671,84 грн.

Заборгованість відповідача перед позивачем становить 156705,84 грн, що підтверджується обопільно підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків за період 2025.

08.05.2026 позивачем на адресу відповідача надіслано лист (вих. №08-05/26) з проханням підписати видаткові накладні та оплатити товар. Також між сторонами проводилось електронне листування у месенджері.

В зв`язку з непогашенням відповідачем заборгованості, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "РАПІТВІНА" 156705,84 грн основного боргу, 45913,97 грн пені, 4486,09 грн 3% річних, 11294,47 грн інфляційних втрат та 31341,17 грн штрафу за договором поставки №4 віл 11.11.2024.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає про погашення основної заборгованості в сумі 156705,84 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №4162 від 19.05.2026 та №4163 від 19.05.2026.

Також відповідач заперечує проти стягнення штрафу та пені, просить суд зменшити заявлений розмір пені на 90% та повернути позивачу 50 % сплаченого судового збору.

У відповіді на відзив позивач підтримує заявлені позовні вимоги в частині нарахованих штрафних санкцій та просить суд, з урахування погашення основного боргу закрити позовні вимоги в частині основної заборгованості. Стягнути з відповідача 45913,97 грн пені, 4486,09 грн 3% річних, 11294,47 грн інфляційних втрат та 31341,17 грн штрафу.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Згідно зі статтею 16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до ст. 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Згідно положень ч. 1 ст. 692 цього ж кодексу, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Судом встановлено, що позивачем у повному обсязі виконано прийняті на себе зобов`язання з поставки товару, що підтверджується доданими до матеріалів справи видатковими накладними.

Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача вартості спожитої електричної енергії у зазначені вище періоди.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем погашено заборгованість в сумі 156705,84 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №4162 від 19.05.2026 та №4163 від 19.05.2026, які наявні в матеріалах справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що між сторонами відсутній спір про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "РАПІТВІНА" 156705,84 грн основного боргу за договором поставки №4 від 11.11.2024, а відтак провадження у справі № 902/648/26 в цій частині підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Крім основного боргу, Товариством з обмеженою відповідальністю "РАПІТВІНА" заявлено до стягнення 4486,09 грн 3% річних та 11294,47 грн інфляційних втрат, нарахованих внаслідок прострочення виконання грошового зобов`язання.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "LІGA 360" у зазначених позивачем періодах, судом помилок не виявлено.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення з відповідача 4486,09 грн 3% річних та 11294,47 грн інфляційних втрат, є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Також розглянувши вимоги щодо стягнення 45913,97 грн пені та 31341,17 грн штрафу, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України, зокрема, виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За порушення умов та строків оплати Товару передбачених умовами Договору, Покупець за кожний день прострочення грошового зобов`язання зобов`язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу. В разі, якщо прострочення оплати Покупця триває понад тридцять календарних днів, Покупець зобов`язаний додатково сплатити Постачальнику штраф у розмірі 20 (двадцяти) відсотків від суми заборгованості (п. 8.3 Договору).

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є різними формами неустойки. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Здійснивши розрахунок за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора суми пені та штрафу, судом помилок не виявлено.

Згідно з ч.1 ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №7-рп/2013 від 11.07.2013 слідує, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Відтак, інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Згідно з ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Таким чином вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені) та відсотків річних, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) та відсотків річних таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Тобто з системного аналізу вищевказаних норм слідує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки та відсотків річних є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки та відсотків річних.

Отже, якщо порушення зобов`язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб`єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Слід зазначити, що законодавчо не врегульований розмір можливого зменшення штрафних санкцій. При цьому вирішення питання про зменшення неустойки та відсотків річних та розмір, до яких вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Отже, приймаючи рішення про зменшення розміру пені та 20% штрафу суд взяв до уваги обставини погашення суми основного боргу.

Судом враховано, що правовий зміст інституту неустойки, основною метою якого є стимулювання боржника до виконання основного грошового зобов`язання; при цьому остання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Аналогічної позиції стосовно застосування приписів ст.551 ЦК України дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 26.07.2018 у справі №924/1089/17, від 12.12.2018 у справі №921/110/18, від 14.01.2019 у справі №925/287/18, від 22.01.2019 у справі №908/868/18, Велика Палата Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц.

Тому суд вважає, що з урахуванням засад добросовісності, справедливості, пропорційності та розсудливості, наявні достатні правові підстави для зменшення розміру пені та 20% штрафу на 50% і таким чином стягненню підлягає 22956,98 грн - пені, 15670,57 грн - штрафу

У задоволенні 22956,99 грн пені, 15670,58 грн штрафу слід відмовити.

За вказаних обставин, позов підлягає частковому задоволенню.

Як роз`яснено в пункті 4.3. постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21 лютого 2013 року, у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

На підставі викладеного та відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача у повному обсязі в сумі 2996,89 грн.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-80, 86, 91, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у справі №902/648/26 за позовом Приватного підприємства "ВЕЛЕС АГРОСЕРВІС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РАПІТВІНА" в частині стягнення 156705,84 грн основного боргу за договором поставки №4 від 11.11.2024.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РАПІТВІНА" (вул. 600-річчя, буд. 15, оф. 14, м. Вінниця, 21021, код - 40193857) на користь Приватного підприємства "ВЕЛЕС АГРОСЕРВІС" (пров. Базарний, буд. 1, с. Косогірка, Ярмолинецький район, Хмельницька область, 32155, код - 40202054) 4486,09 грн - 3% річних, 11294,47 грн - інфляційних втрат, 22956,98 грн - пені, 15670,57 грн - штрафу, 2996,89 грн - судових витрат зі сплати судового збору.

Відмовити у задоволенні вимог про стягнення 22956,99 грн - пені, 15670,58 грн - штрафу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Примірник повного судового рішення направити сторонам в зареєстровані електронні кабінети в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 31 серпня 2026 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи