Рішення № 139361111, 31.08.2026, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/1755/26

Провадження № 2/930/1351/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.08.2026 року м. Немирів

Немирівський районний суд Вінницької області у складі головуючого судді Науменка С.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Юніт Капітал» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути із відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором №2139544 від 04.03.2025 в розмірі 33 365,99 грн. та судові витрати, а саме: судовий збір в сумі 2662,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 гривень.

Свої вимоги мотивує тим, що 04.03.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №2139544 на суму 22 500,00 грн.

Кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора К402.

На виконання умов кредитного договору, 04.03.2025 Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕЙТЕК» на платіжну картку № НОМЕР_1 .

Проте, в подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 24 000,00 грн.

27.01.2026 між Первісним кредитором та позивачем укладено Договір Факторингу №27012026, відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.

Відповідно до реєстру боржників № б/н від 27.01.2026 до Договору Факторингу 1 та Акту прийому-передачі Реєстру Боржників від 27.01.2026 до Договору Факторингу 1 до позивача перейшло право вимоги до відповідача.

Згідно з умовами кредитного договору відповідач зобов`язався вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному кредитним договором.

Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов`язку та не повертав наданий її кредит в строки, передбачені кредитним договором.

Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем на момент подання позовної заяви за кредитним договором становить 45365,99 грн., яка складається з:

-22 574,99 грн. заборгованість по тілу кредиту;

-10 791,00 грн. заборгованість по процентах;

-12 000,00 грн. заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штраф).

Дана сума підтверджується випискою з особового рахунку за період 27.01.2026 01.05.2026.

Позивач звертає увагу суду на те, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 33 365,99 грн.

Відповідно до ухвали Немирівського районного суду Вінницької області від 09.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач ОСОБА_1 , 22.07.2026 за вх.№6014, надала відзив, в якому зазначила, що позовні вимоги визнає частково, а саме: в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту, та категорично заперечує проти стягнення з неї відсотків, комісій та витрат на правничу допомогу, оскільки з 30 червня 2025 року і по теперішній час вона проходить військову службу в лавах Збройних Сил України та бере участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України.

24.07.2026 за вх.№6104 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вказано, що заперечення відповідача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Відповідач у відзиві на позов зазначив, що не мала змоги виконувати умови договору з певних причин та заперечує проти нарахування відсотків, керуючись ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». На підтвердження своєї позиції відповідачем подано до суду копію довідки Форма 5, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 почала проходити військову службу 30 червня 2026 року тобто після укладення Кредитного договору №2139544 від 04.03.2025. Щодо витрат на професійну правничу допомогу зазначено, що позивачем долучено акт прийому-передачі виконаних робіт, що свідчить про належне виконання наданих послуг, а отже, робота адвоката виконана належним чином. Представник позивача просив врахувати відповідь на відзив при розгляді справи та заявлені позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

24.07.2026 за вх.№6105 представник позивача ТОВ «Юніт Капітал» Кукса К.О. надала заяву про зменшення розміру позовних вимог і просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №2139544 від 04.03.2025 року у розмірі 22574,99 грн.

Враховуючи вищевикладене та положення ст.ст.178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами. При цьому, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 04.03.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №2139544 на суму 22 500,00 грн.

Кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора К402.

На виконання умов кредитного договору, 04.03.2025 Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕЙТЕК» на платіжну картку № НОМЕР_1 .

Проте, в подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 24 000,00 грн.

27.01.2026 між Первісним кредитором та позивачем укладено Договір Факторингу №27012026, відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.

Відповідно до реєстру боржників № б/н від 27.01.2026 до Договору Факторингу 1 та Акту прийому-передачі Реєстру Боржників від 27.01.2026 до Договору Факторингу 1 до позивача перейшло право вимоги до відповідача.

Згідно з умовами кредитного договору відповідач зобов`язався вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному кредитним договором.

Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов`язку та не повертав наданий її кредит в строки, передбачені кредитним договором.

Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем на момент подання позовної заяви за кредитним договором становить 45365,99 грн., яка складається з:

-22 574,99 грн. заборгованість по тілу кредиту;

-10 791,00 грн. заборгованість по процентах;

-12 000,00 грн. заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штраф).

Дана сума підтверджується випискою з особового рахунку за період 27.01.2026 01.05.2026.

Позивач звертає увагу суду на те, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 33 365,99 грн.

24.07.2026 за вх. №6105/26 представник позивача ТОВ «Юніт Капітал» Кукса К.О. надала заяву про зменшення розміру позовних вимог і просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №2139544 від 04.03.2025 року у розмірі 22574,99 грн.

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд враховує наступне.

За змістом ч. 1 ст. 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК).

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 вказаного закону).

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису, визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч.1 ст.612 ЦК зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що встановленими обставинами справи підтверджується факт укладення між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 кредитного договору №2139544 від 04.03.2025, який підписаний з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора і відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» цей договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Сторони договору узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення договору на таких умовах.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» виконало взяті на себе зобов`язання та надало відповідачу кредит відповідно до умов укладеного договору.

Однак, відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконувала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість по тілу кредиту та по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

27.01.2026 між Первісним кредитором та позивачем укладено Договір факторингу №27.01.2026, відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.

Відповідач ОСОБА_1 не заперечувала обставини укладення кредитного договору №2139544 від 04.03.2025, виникнення кредитного зобов`язання між нею та ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», а також отримання кредитних коштів у сумі 22 500,00 грн. на свій картковий рахунок.

Таким чином, суд вважає підтвердженою за договором про споживчий кредит №2139544 від 04.03.2025 заборгованість відповідача за тілом кредиту в сумі 22 574 грн. 99 коп.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по несплачених процентах за користування кредитом в розмірі 10 791,00 грн. за договором про споживчий кредит №2139544 від 04.03.2025, суд враховує наступне.

Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Цей припис Закону є самостійною нормою і дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.

Дана пільга поширюється та діє для військовослужбовців з початку (18.03.2014 року) і до закінчення особливого періоду, для резервістів та військовозобов`язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду. Банки під час дії особливого періоду не мають право нараховувати відсотки, а у випадку нарахування зобов`язані їх списати. Для реалізації вказаного права на пільгу, необхідно письмово повідомити банк про проходження військової служби та надати підтверджуючі документи (копію військового квитка з відповідною службовою відміткою, копію довідки про призов військовозобов`язаного на військову службу, копію витягу з наказу або довідки про зарахування до списків військової частини).

Вказані висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі № 522/12270/15-ц та від 11 грудня 2019 року у справі № 521/7927/16-ц.

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі №199/3051/14 викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року №322/2/7142.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. (Аналогічна позиція викладена в постанові КЦС ВС від 04 вересня 2024 року у справі № 426/4264/19).

Як вбачається з наданих відповідачем документів, а саме: копії довідки №427 від 21.07.2026 про проходження військової служби за контрактом на військовій службі з 30 червня 2025 року по теперішній час, копії контракту про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України на посадах осіб сержантського і старшинського складу, ОСОБА_1 є військовослужбовцем Державної прикордонної служби України та проходить військову службу з 30 червня 2025 за контрактом.

Таким чином, на відповідача ОСОБА_1 , як на військовослужбовця, який проходить військову службу у Збройних Силах України в особливий період та безпосередньо брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, поширюються пільги, передбачені частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме - вона звільнена від нарахування і сплати процентів за споживчим кредитом з 30.06.2025 (з дати початку проходження військової служби), а кредитна установа ТОВ «Фінансова компанія «СЕЛФІ КРЕДИТ» та позивач ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» під час дії особливого періоду не мають права нараховувати відсотки, а у випадку нарахування зобов`язані їх списати.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного суду, викладеною у постанові від 14.05.2021 р у справі №502/1438/18.

За наявності позову про стягнення боргу за кредитним договором «суди повинні самостійно здійснювати перерахунок кредитної заборгованості з огляду на поширення на позичальника пільг, передбачених пунктом 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (зменшити визначений банком обсяг заборгованості за тілом кредиту на суми зарахованих платежів на погашення штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом).» Даний висновок щодо застосування відповідних норм права висловлено, у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року по справі N 642/548/21.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по процентах та штрафних санкціях, суд вважає відмовити, оскільки відповідач, як військовослужбовець, згідно з п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» звільняється від сплати процентів в особливий період.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_1 підлягає частковому стягненню заборгованість за договором про споживчий кредит №2139544 від 04.03.2025 в розмірі 22574,99 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал» підлягають частковому задоволенню, то понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1801.64 грн.

Крім того, представником позивача заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат за надання професійної правничої допомоги в розмірі 7000,00 грн.

Згідно ч.3 ст.133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Відповідно до положень статті 137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Судом встановлено, що 20.01.2026 між ТОВ «Юніт Капітал» та адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» укладено договір про надання правничої допомоги №20/01/26-02. 20.04.2026 між ТОВ «Юніт Капітал» та адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» укладено додаткову угоду №25771534403.

На підтвердження оплати витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 гривень позивачем надано акт прийому-передачі наданих послуг, відповідно до якого вартість послуг, які надавались, складається з наступного: складання позовної заяви ТОВ «Юніт Капітал» до позичальника, яким є ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - 2 год., вартістю 5000,00 грн.; вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з позичальника ОСОБА_1 2 год., вартістю 1000,00 грн.; підготовка та подання адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів 1 год., вартістю 500,00 грн.; підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів 1 год., вартістю 500,00 грн. Разом 7000 грн. (а.с.17).

Тобто, позивач надав докази понесених витрат на професійну правову допомогу.

За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку, щодо зменшення відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивача до 2500 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 137, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 274, 279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, заборгованість за кредитним договором №2139544 від 04.03.2025 року у розмірі 22574,99 грн. заборгованість по кредиту.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, судовий збір в сумі 1801.64 грн., та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500 (дві тисячі п`ятсот) гривень.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (01133, м. Київ бульв. Лесі Українки, 34 офіс 333), код ЄДРПОУ 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Повний текст рішення складено 31.08.2026 року.

Суддя С.М.Науменко