Рішення № 139361056, 01.09.2026, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 466/1476/26

Провадження № 2/135/492/26

РІШЕННЯ

іменем України

01.09.2026 м. Ладижин

Ладижинський міський суд Вінницької області у складі: головуючого судді Волошиної Т. В., за участю секретаря судового засідання Глушко І. В., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в місті Ладижині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про зміну прізвища дитини та внесення змін до актового запису про народження,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивачки

25 лютого 2026 року ОСОБА_1 , діючи через представника адвоката Рабіновича Михайла Петровича, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить змінити прізвище малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ». Зобов`язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни до актового запису про народження № 213, складеного 03 березня 2022 року, а саме змінити прізвище дитини « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».

Позов обґрунтовано тим, що позивачка та відповідач перебували у фактичних шлюбних відносинах без державної реєстрації шлюбу. Під час таких відносин у них ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька ОСОБА_3 . Позивачка зазначає, що дитина зареєстрована та постійно проживає разом із нею за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває на її утриманні.

26 березня 2024 року вона та відповідач уклали нотаріально посвідчений договір про визначення місця проживання дитини, умов її утримання та участі батьків у її вихованні. Згідно з умовами договору малолітня ОСОБА_6 проживає з матір`ю, а відповідач має право на особисте спілкування та спільне проведення часу з дитиною за домовленістю між батьками, з урахуванням інтересів дитини, її режиму дня, стану здоров`я, навчання та додаткових занять.

Позивачка вказує, що відповідач не виконує належно взятих на себе зобов`язань щодо матеріального утримання дитини. На її вимогу від 10 січня 2025 року про сплату коштів на утримання доньки відповідач, як стверджує позивачка, не відповів та заборгованість не погасив.

Позивачка також зазначає, що 14 лютого 2025 року приватний нотаріус Львівського нотаріального округу Львівської області вчинив виконавчий напис про стягнення з відповідача на її користь невиплачених у строк коштів, передбачених договором, у сумі 16 000 грн, а також 3 500 грн плати за вчинення виконавчого напису.

10 січня 2025 року вона звернулася до відповідача з письмовою вимогою про сплату аліментів, яку направлено останньому цінним листом засобами поштового зв`язку. Водночас станом на дату звернення з даним позовом до суду жодної відповіді на вимогу про сплату аліментів позивачка не отримувала та жодних коштів з метою погашення боргу зі сплати аліментів на утримання доньки відповідачем не сплачено. Заборгованість відповідача перед позивачкою з кожним днем зростає.

На переконання позивачки, відповідач не бере участі у вихованні доньки, не цікавиться її життям і потребами, не підтримує з нею спілкування та не виявляє батьківської турботи. Позивачка стверджує, що фактично із часу народження дитини вона самостійно забезпечує її виховання, розвиток, лікування та інші потреби.

За доводами позивачки, дитина не має сформованого емоційного зв`язку з батьком. Позивачка посилається на довідку Бюро психологічних досліджень від 15 листопада 2024 року, згідно з якою вона зверталася за консультацією у зв`язку з негативним психоемоційним станом дитини. Позивачка пов`язує такий стан, зокрема прояви тривожності, неспокою, порушення сну й поведінкові реакції дитини, з відсутністю батька в її житті.

Позивачка вважає, що через різні прізвища матері та дитини остання може зазнавати психологічного дискомфорту під час перебування в закладі дошкільної освіти, а надалі у закладі загальної середньої освіти. На її думку, зміна прізвища дитини з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 » сприятиме ідентифікації дитини із сім`єю, у якій вона фактично проживає та виховується, і відповідатиме її найкращим інтересам.

Позивачка зазначає, що відповідач добровільної згоди на зміну прізвища дитини не надав, на зв`язок із нею не виходив, тому вона звернулася до суду для захисту прав та інтересів малолітньої доньки.

ІІ. Рух справи та заяви учасників справи

25 лютого 2026 року позовну заяву подано до Шевченківського районного суду м. Львова.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 19 березня 2026 року справу передано за територіальною підсудністю до Ладижинського міського суду Вінницької області.

21 квітня 2026 року справа надійшла до Ладижинського міського суду Вінницької області та цього самого дня, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, її передано судді Волошиній Т. В.

Ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 24 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.

Представник позивачки подав заяву, в якій просив розглянути справу за відсутності позивачки та її представника, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач подав письмову заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності та визнав позов у повному обсязі.

Представники третіх осіб Органу опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради та Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у підготовче засідання не з`явилися. Про дату, час і місце підготовчого засідання їх повідомлено належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи, пояснень щодо позову чи повідомлень про причини неявки до суду не надійшло.

Участь органу опіки та піклування у цій категорії справ не є обов`язковою відповідно до частини четвертої статті 19 СК України. Його неявка за умови належного повідомлення не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частини третьої статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Неявка належно повідомлених учасників справи не перешкоджає розгляду справи, якщо суд не визнав їхню явку обов`язковою.

З огляду на заяви позивачки та відповідача, належне повідомлення третіх осіб і відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, суд проводить розгляд справи за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі матеріалів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

На підтвердження своєї особи позивачка ОСОБА_1 надала копію паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 16 березня 2010 року. Відповідно до зазначеного документа, вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 та є уродженкою м. Львова (а. с. 11).

Зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , повторно виданого 06 лютого 2024 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, суд установив, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Львові. Її батьками зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Актовий запис про народження № 213 складено 03 березня 2022 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а. с. 12).

Згідно з витягом із Реєстру територіальної громади № 2025/000177539, сформованим 07 січня 2025 року, місце проживання малолітньої ОСОБА_3 зареєстровано з 04 березня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 13).

26 березня 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір про визначення місця проживання дитини, умов її утримання та участі батьків у її вихованні, посвідчений приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Львівської області Якимів Л. С. за реєстровим № 411.

За умовами цього договору батьки погодили проживання ОСОБА_3 з матір`ю. Батько має право на особисте спілкування та спільне проведення часу з дитиною за домовленістю сторін; час і тривалість таких побачень визначаються батьками з урахуванням інтересів дитини. Сторони також домовилися не перешкоджати одна одній у здійсненні прав та обов`язків щодо виховання дитини, забезпечити дитині рівний і вільний доступ до виховання обома батьками та можливість безперешкодного спілкування з кожним із них (а. с. 1415).

Цим самим договором відповідач зобов`язався щомісяця сплачувати позивачці аліменти на утримання дитини у розмірі 4 000 грн до досягнення дитиною повноліття. У договорі також визначено, що витрати на відпочинок, оздоровлення, необхідне лікування та інші витрати, пов`язані із забезпеченням нормального розвитку дитини, батьки здійснюють у рівних частках (а. с. 1415).

10 січня 2025 року ОСОБА_1 склала письмову вимогу, адресовану ОСОБА_2 , про сплату заборгованості за аліментами на утримання дитини в сумі 16 000 грн за період із 01 жовтня 2024 року до 01 січня 2025 року. До матеріалів справи долучено копію цієї вимоги. Доказів її вручення відповідачеві матеріали справи не містять (а. с. 17).

14 лютого 2025 року приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Львівської області Барбуляк Х. М. вчинила виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 585, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти, невиплачені за договором про визначення місця проживання дитини, умов її утримання та участі батьків у її вихованні, а саме: 12 000 грн за період із 01 жовтня до 31 грудня 2024 року, 4 000 грн за січень 2025 року та 3 500 грн плати за вчинення виконавчого напису. Загальна сума, зазначена у виконавчому написі, становить 19 500 грн (а. с. 16).

Довідкою № 3/11.2024, складеною 15 листопада 2024 року практичною психологинею ОСОБА_7 , підтверджено звернення ОСОБА_1 за психологічною консультацією з приводу негативного психоемоційного стану дитини. У довідці відтворено відомості, повідомлені позивачкою, зокрема про неспокій, порушення сну, підвищену тривожність та реакції дитини, які мати пов`язувала з відсутністю батька.

ІV. Норми права, які застосував суд, мотиви їх застосування та висновок суду

Відповідно до статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

За змістом частин другої та третьої статті 5, частини восьмої статті 7 Сімейного кодексу України держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини, охороняє материнство і батьківство, а регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до статті 8 Конвенції про права дитини кожна дитина має право на збереження своєї індивідуальності, включаючи ім`я. Прізвище є складовою імені фізичної особи та одним із засобів її індивідуалізації.

Преамбулою, статтями 5, 9 Конвенції про права дитини встановлено, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточені, в атмосфері щастя, любові і розуміння. Держава поважає відповідальність, права і обов`язки батьків належним чином управляти і керувати дитиною щодо здійснення прав дитини і робити це згідно зі здібностями дитини, що розвиваються, держава поважає право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками підтримувати на регулярній основі відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Частиною 1 статті 28 ЦК України визначено, що фізична особа набуває прав та обов`язків і здійснює їх під своїм ім`ям. Ім`я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.

Згідно з частиною першою статті 145 СК України прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати та батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Спір між батьками щодо прізвища дитини може бути вирішено органом опіки та піклування або судом.

Частиною п`ятою статті 148 СК України передбачено, що у разі заперечення одним із батьків щодо зміни прізвища дитини спір між ними щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов`язків щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини.

Верховний Суд у постанові від 15 серпня 2018 року у справі № 759/3363/16-ц зазначив, що тлумачення частини п`ятої статті 148 СК України дає підстави для висновку, що під час вирішення спору між батьками щодо зміни прізвища дитини беруться до уваги обставини, які свідчать про відповідність такої зміни інтересам дитини, зокрема виконання батьками своїх обов`язків щодо дитини та інші обставини, які підтверджують відповідність зміни прізвища її інтересам.

У постанові від 01 квітня 2020 року у справі № 234/19213/17 Верховний Суд зазначив, що під час вирішення справи про зміну прізвища дитини необхідно враховувати стосунки, які існують між дитиною та її батьками, зокрема з тим із батьків, який проживає окремо. Якщо такий із батьків зберігає з дитиною близькі стосунки та продовжує брати участь у її вихованні, зміна прізвища не повинна сприяти їх відчуженню. Водночас заперечення одного з батьків проти зміни прізвища не є безумовною підставою для відмови в позові, якщо цей із батьків не підтримує спілкування з дитиною, не виявляє щодо неї батьківської турботи та наявні обставини, які свідчать про обґрунтованість і доцільність зміни прізвища в інтересах дитини.

У постанові від 30 березня 2020 року у справі № 759/5739/18 Верховний Суд наголосив, що першочерговому врахуванню підлягають найкращі інтереси дитини, оцінка яких передбачає встановлення балансу між усіма обставинами, необхідними для ухвалення рішення. Конфлікт між батьками сам по собі не є достатньою підставою для зміни прізвища малолітньої дитини; така зміна має бути обґрунтованою та відповідати її інтересам.

У постанові від 12 квітня 2023 року у справі № 760/17467/17 Верховний Суд також виходив із необхідності оцінки найкращих інтересів дитини та перевірки доказів, які підтверджують відповідність зміни прізвища цим інтересам. Вирішуючи такий спір, суд повинен ураховувати виконання батьками обов`язків щодо дитини, її стосунки з кожним із батьків та інші істотні обставини конкретної справи.

Отже, зі змісту наведених правових висновків Верховного Суду вбачається, що зміна прізвища дитини не є автоматичним наслідком окремого проживання батьків, наявності між ними конфлікту або самого лише бажання одного з них, а можлива лише за умови встановлення судом на підставі сукупності належних і допустимих доказів відповідності такої зміни найкращим інтересам дитини. Водночас наведені висновки щодо необхідності доведення невиконання одним із батьків обов`язків з виховання дитини мають визначальне значення насамперед у спорі, в якому такий з батьків заперечує проти зміни прізвища. У цій справі відповідач подав заяву про визнання позову в повному обсязі, тобто не заперечив проти зміни прізвища малолітньої доньки. Таке визнання не звільняє суд від обов`язку перевірити, чи відповідає зміна прізвища інтересам дитини та чи не суперечить визнання позову закону або правам, свободам чи інтересам інших осіб, проте є істотною обставиною для вирішення спору відповідно до частини четвертої статті 206 ЦПК України.

Суд установив, що малолітня ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 . На час ухвалення рішення дитина не досягла семи років, тому її згода як обов`язкова умова зміни прізвища відповідно до частини третьої статті 148 Сімейного кодексу України не вимагається.

Водночас положення статті 171 Сімейного кодексу України підлягають застосуванню з урахуванням віку та рівня розвитку дитини. Дитина має право бути вислуханою з питань, що стосуються її особисто, якщо вона здатна сформулювати та висловити власну думку.

Матеріали справи не містять даних про те, що дитина з огляду на її вік та рівень розвитку висловлювала власну позицію щодо зміни прізвища або що існувала необхідність у її безпосередньому опитуванні. Також учасники справи не заявляли клопотань про безпосереднє з`ясування думки дитини. За таких обставин суд не вбачає необхідності у її виклику та опитуванні, однак ураховує вік дитини, її фактичне сімейне оточення, місце проживання та інші обставини справи під час оцінки її найкращих інтересів.

Судом установлено, що батьками дитини є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які мають різні прізвища. З витягу з Реєстру територіальної громади вбачається, що місце проживання дитини зареєстровано за адресою проживання її матері.

З договору від 26 березня 2024 року вбачається, що батьки за взаємною згодою визначили місце проживання дитини разом із матір`ю. Цим договором батькові надано право на особисте спілкування та спільне проведення часу з дитиною, а на обох батьків покладено обов`язок не перешкоджати один одному у здійсненні батьківських прав та обов`язків.

Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що відповідач не спілкується з дитиною, свідомо та умисно не бере участі в її вихованні, не цікавиться її життям і потребами або не виявляє батьківської турботи. Зокрема, у справі відсутні відомості органу опіки та піклування, показання свідків, листування між батьками, докази перешкоджання чи неперешкоджання спілкуванню батька з дитиною, а також інші докази, які б підтверджували такі обставини.

Виконавчий напис приватного нотаріуса від 14 лютого 2025 року підтверджує факт його вчинення та зазначення в ньому до стягнення з відповідача 16 000 грн платежів на утримання дитини, передбачених договором, а також 3 500 грн плати за вчинення виконавчого напису.

Водночас сам по собі виконавчий напис не підтверджує фактичного відкриття виконавчого провадження, фактичного стягнення або непогашення зазначених коштів станом на час розгляду справи. Також він не доводить відсутності спілкування відповідача з дитиною або повного невиконання ним батьківських обов`язків.

Зазначений документ підлягає оцінці разом з іншими доказами під час встановлення фактичного виконання відповідачем обов`язків щодо утримання дитини, однак не може самостійно підтверджувати неналежне виконання ним обов`язків щодо виховання чи спілкування з дитиною.

Довідка практичної психологині від 15 листопада 2024 року підтверджує звернення ОСОБА_1 за психологічною консультацією щодо психоемоційного стану дитини. У довідці наведено відомості, повідомлені матір`ю, зокрема про неспокій, порушення сну, підвищену тривожність та реакції дитини, які позивачка пов`язувала з відсутністю батька.

Зазначений документ не є висновком судової психологічної експертизи та не містить самостійного фахового висновку щодо причин психоемоційного стану дитини, характеру її стосунків із батьком або необхідності зміни прізвища. Тому суд оцінює його як доказ факту звернення матері за психологічною консультацією та змісту повідомлених нею обставин, але не як доказ установленого причинного зв`язку між поведінкою відповідача і психоемоційним станом дитини.

Відповідач, реалізуючи надане йому процесуальне право, подав письмову заяву, у якій просив розглянути справу за його відсутності та визнав позов у повному обсязі. Із заяви вбачається, що відповідач не висловив будь-яких умов, застережень або часткових заперечень щодо заявлених вимог.

Матеріали справи не містять об`єктивних даних, які б свідчили про те, що заява відповідача про визнання позову подана під впливом помилки, обману, насильства, примусу або інших обставин, що ставили б під сумнів добровільність його волевиявлення.

Визнання відповідачем позову не звільняє суд від обов`язку перевірити, чи відповідає заявлена вимога закону та чи не порушує вона прав, свобод або інтересів дитини чи інших осіб. Водночас таке визнання є істотною обставиною, яку суд ураховує під час оцінки відповідності зміни прізвища найкращим інтересам дитини.

Зміна прізвища дитини з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 » не змінює відомостей про її походження, не має наслідком виключення відомостей про батька з актового запису про народження, не припиняє та не обмежує його батьківських прав і обов`язків, зокрема обов`язку утримувати дитину та права брати участь у її вихованні й спілкуванні з нею.

Суд також ураховує, що дитина фактично проживає разом із матір`ю, батьки мають різні прізвища, а відповідач не заперечує проти зміни прізвища дитини. Водночас сам факт проживання дитини з матір`ю суд не розцінює як самостійну та автоматичну підставу для зміни прізвища, а оцінює його разом з іншими обставинами справи.

Матеріали справи не містять доказів того, що зміна прізвища може завдати дитині шкоди, порушити її право на збереження індивідуальності, перешкодити підтриманню особистих відносин із батьком або призвести до припинення чи обмеження батьківських прав відповідача.

З огляду на вік дитини, її фактичне проживання разом із матір`ю, визначене батьками сімейне оточення, різні прізвища батьків, письмове та безумовне визнання позову відповідачем, а також відсутність доказів можливої шкоди від зміни прізвища суд доходить висновку, що зміна прізвища малолітньої ОСОБА_3 з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 » не суперечить її найкращим інтересам.

Щодо участі органу опіки та піклування суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 19 Сімейного кодексу України обов`язкова участь органу опіки та піклування передбачена у визначених законом категоріях спорів, зокрема у спорах щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, відібрання дитини, управління її майном та інших прямо передбачених законом спорах. Спір про зміну прізвища дитини до цього переліку безпосередньо не віднесений.

Орган опіки та піклування був залучений до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, однак письмових пояснень або висновку щодо вирішення спору не подав. За таких обставин його неявка не перешкоджає розгляду справи на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 49 Цивільного процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з частиною третьою статті 200 Цивільного процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. У такому випадку суд застосовує положення статті 206 цього Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 206 Цивільного процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання позову та продовжує судовий розгляд.

У цій справі суд установив, що визнання відповідачем позову є добровільним, безумовним та таким, що не суперечить закону і не порушує прав, свобод чи інтересів малолітньої дитини або інших осіб.

Зміна прізвища дитини відповідає встановленим у справі обставинам, не впливає на її походження, не припиняє правового зв`язку з батьком та не обмежує його батьківських прав і обов`язків.

За таких обставин суд приймає визнання відповідачем позову та відповідно до частини третьої статті 200 і частини четвертої статті 206 Цивільного процесуального кодексу України ухвалює рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, зокрема щодо зміни прізвища дитини та внесення відповідної зміни до актового запису про її народження.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни до актового запису про народження дитини суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів цей орган складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в їх внесенні.

Згідно з частиною другою статті 22 зазначеного Закону внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться, зокрема, за заявою одного з батьків дитини. Заява про внесення змін подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, за місцем зберігання актового запису цивільного стану. Відповідні зміни вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання актового запису. Частиною шостою статті 22 цього Закону передбачено, що після внесення змін до актового запису цивільного стану заявникові повторно видається свідоцтво про державну реєстрацію акта цивільного стану.

Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану визначено Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/18793. Відповідно до підпункту 2.13.1 пункту 2.13 розділу II цих Правил підставою для внесення змін до актового запису цивільного стану є, зокрема, рішення суду, в якому зазначено про внесення конкретних змін до такого актового запису.

Судом установлено правові підстави для зміни прізвища малолітньої ОСОБА_3 з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ». Відповідач письмово, чітко та безумовно визнав позов у повному обсязі. Судом установлено, що таке визнання не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів малолітньої дитини або інших осіб.

З огляду на викладене вимога про зобов`язання Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести до актового запису про народження № 213, складеного 03 березня 2022 року, зміни щодо прізвища дитини підлягає задоволенню.

V. Щодо розподілу судових витрат

Під час подання позовної заяви ОСОБА_1 сплатила судовий збір у розмірі 1 331 грн 20 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № Е1СТ-77МК-92КК-СХ53 від 24 лютого 2026 року (а. с. 10).

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Згідно з частиною першою статті 142 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті суд у відповідному рішенні вирішує питання про повернення позивачеві з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Судом установлено, що відповідач до початку розгляду справи по суті письмово визнав позов у повному обсязі. Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю.

Отже, ОСОБА_1 підлягає поверненню з Державного бюджету України 50 відсотків сплаченого судового збору, що становить 665 грн 60 коп.

Інші 50 відсотків судового збору, що становлять 665 грн 60 коп., підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 12, 13, 7681, 89, 141, 142, 200, 206, 211, 247, 259, 263265, 273, 354, 355 ЦПК України, статтями 145, 148 СК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про зміну прізвища дитини та внесення змін до актового запису про народження задовольнити.

Змінити прізвище малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Львова, з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».

Зобов`язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції після набрання рішенням законної сили внести до актового запису про народження № 213, складеного 03 березня 2022 року, зміни щодо прізвища дитини: « ОСОБА_4 » змінити на « ОСОБА_5 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. судового збору, сплаченого згідно з платіжною інструкцією № Е1СТ-77МК-92КК-СХ53 від 24 лютого 2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або після ухвалення постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на це рішення подається безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Орган опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, місцезнаходження: вул. Виговського, буд. 34, каб. 315, м. Львів, 79006, код ЄДРПОУ 04056084.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місцезнаходження: вул. Івана Франка, буд. 157, м. Львів, 79026, код ЄДРПОУ 19170503.

Повний текст рішення складено 01 вересня 2026 року.

Суддя