Ухвала суду № 139360929, 27.08.2026, Бершадський районний суд Вінницької області

У Х В А Л А

Справа № 126/932/22

Провадження № 1-кп/126/30/2026

27 серпня 2026 року м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

із секретарем ОСОБА_2

за участі прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

захисника обвинуваченої ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бершадь обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022020100000136 від 13.05.2022 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Негровець Міжгірського району Закарпатської області, жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з середньою освітою, непрацюючої, раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Бершадського районного суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст. 190 КК України.

Захисник обвинуваченої, адвокат ОСОБА_5 , на адресу суду надіслав клопотання, в якому просив звільнити свою підзахисну ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.1 та ч.2 ст. 190 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження закрити.

Клопотання обгрунтоване тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що у період з січня 2017 року по квітень 2022 року заволоділа чужим майном шляхом обману (шахрайство), отримавши від Управління соціального захисту населення Гайсинської районної державної адміністрації соціальну допомогу одинокій матері на малолітніх доньок ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , право на яку не мала, у загальному розмірі 138 128,06 грн.

Разом з тим, адвокат зазначає, що з січня 2017 року по квітень 2020 року з огляду на норми статті 49 Кримінального кодексу України зійшли строки давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 190 КК України: заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) - карається штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.

Згідно з ч. 2 ст. 190 КК України: шахрайство, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, - карається штрафом від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п`яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

Стаття 12 Кримінального кодексу України передбачає класифікацію кримінальних правопорушень на кримінальні проступки і злочини.

Відповідно до статті 12 КК України:

1. Кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.

2. Кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

3. Злочини поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі.

4. Нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

5. Тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.

6. Особливо тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п`ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.

7. Ступінь тяжкості злочину, за вчинення якого передбачене одночасно основне покарання у виді штрафу та позбавлення волі, визначається виходячи зі строку покарання у виді позбавлення волі, передбаченого за відповідний злочин.

Таким чином, виходячи з санкцій статей ч. 1 ст. 190 КК України та ч. 2 ст.190 КК України, шахрайство віднесено до категорії як кримінальних проступків (не більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), так і до категорії нетяжких злочинів (покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років).

В силу положень статті 49 КК України: Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

1. два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2. три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не біль ше двох років;

3. п`ять років у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;

4. десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

5. п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину

Захисник просить врахувати суд, що з січня 2017 року по квітень 2020 року включно минуло більше 5-ти років, відтак у цій частині кримінальне провадження № 12022020100000136 від 13.05.2022 підлягає безумовному закриттю у зв`язку з закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності (згідно з діючим законом).

Додатково захисник просив суд врахувати перекваліфікацію діяння.

Статтею 286 ч. 4 КПК України передбачено, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно з ч. 1 статті 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Частина четверта статті 32 КК України передбачає: повторність відсутня, якщо за раніше вчинене кримінальне правопорушення особу було звільнено від кримінальної відповідальності на підставах, установлених законом, або якщо судимість за це кримінальне правопорушення було погашено або знято, а також після відбуття покарання за вчинення кримінального проступку.

Кваліфікуючою ознакою частини другої статті 190 КК України, яка інкримінована ОСОБА_4 за вищезазначеними обставинами в обвинувальному акті (кваліфікація кожного окремого епізоду) є вчинення шахрайства повторно.

Згідно з ч.3 ст.337 КПК України з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_4 у встановленому законом порядку має бути звільнена від кримінальної відповідальності, передбаченої статтями ч. 1, 190 ч.2 КК України, ознака повторності відсутня для застосування кваліфікації її діяння до наступних аналогічних окремих епізодів кримінального правопорушення у виді шахрайства.

У кримінальному провадженні також не має відомостей про переривання чи зупинення строку давності відповідно до положень частин 2,3 статті 49 КК України.

Згідно з статтею 49 ч.1 п.2 Кримінального кодексу України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нею нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Стаття 190 ч.1 КК України в редакції кримінального закону, який був чинний станом на 2020-2021 роки (період під час якого обвинувачена отримувала вказані виплати), передбачала покарання у виді штрафу в розмірі від двох до трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, або громадськими роботами від двохсот до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років або обмеження волі на строк до трьох років. Отже, зазначене кримінальне правопорушення, інкриміноване ОСОБА_4 , відноситься до переліку кримінальних правопорушень, які передбачені статтею 49 ч.1 п.2 КК України.

Відповідно до положень статті 12 КК України зазначені вище кримінальні правопорушення віднесені до кримінальних проступків.

Згідно з постановою ККС ВС від 11.11.2020 у справі № 455/229/17 суд закриває кримінальне провадження у разі подання клопотання обвинуваченим про закінчення строків давності на будь-якій стадії судового провадження, незалежно від того, визнає особа вину в пред`явленому їй обвинуваченні чи заперечує вчинення кримінального правопорушення, тобто на підставі поданої заяви обвинуваченого про звільнення його від кримінальної відповідальності за зазначеною підставою (закінчення строків давності, які встановлені в кримінальному законі).

Із вище встановлених обставин за змістом формулювання обвинувачення в обвинувальному акті видно, що з часу вчинення ОСОБА_4 діяння, яке мало місце з січня 2017 року по квітень 2022 року (в тому числі за останнім епізодом), минуло більше трьох років (в тому числі за окремим епізодами з травня 2020 року по квітень 2022 року).

Відтак в кримінальному провадженні минули строки, які передбачені пунктом 2 ч.1 статті 49 КК України.

Статтею 284 ч.2 п.1 КПК України передбачено закриття кримінального провадження судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Отже, в судовому провадженні має місце безумовна підстава для звільнення особи від кримінальної відповідальності з ініціативи сторін кримінального провадження, за згоди обвинуваченої та згоди на це прокурора (сторони обвинувачення).

Також, захисник просив суд врахувати судову практику Верховного суду у справі № 712/8174/23 від 18.02.2025:

У результаті закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК за ініціативою та згодою особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, суд не може і не повинен констатувати факт вчинення цією особою кримінально-караного діяння. Адже кримінальний процесуальний закон зобов`язує суд розглянути клопотання сторони захисту про таке звільнення невідкладно. У разі розгляду такого клопотання без проведення повного судового розгляду суд не може констатувати винуватість або навпаки невинуватість особи у вчиненні інкримінованого діяння.

Прокурор, ОСОБА_3 , не заперечував проти закриття провадження у зв`язку із закінченням строків давності та звільнення від відповідальності ОСОБА_4 за ч.1 ст. 190 КК України, однак, заперечував проти закриття провадження за ч.2 ст. 190 КК України.

Обвинувачена, ОСОБА_4 , та її захисник, адвокат ОСОБА_5 , клопотання про закриття кримінального провадження за строками давності підтримали, просили задовольнити.

Заслухавши сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у постанові від 06.12.2021 (справа № 521/8873/18) вказує, що слід звернути увагу на те, що імперативний обов`язок звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності покладено на суд, а не на підозрюваного, обвинуваченого чи захист, які мають право заявити відповідне клопотання. Виходячи з аналізу зазначених норм кримінального процесуального права, суди першої та апеляційної інстанцій мають обов`язок відповідно до положень ст. 285 КПК роз`яснити особі, яка притягується до кримінальної відповідальності те, що на момент судового розгляду чи апеляційного перегляду закінчились строки давності притягнення цієї особи до кримінальної відповідальності, що є правовою підставою, передбаченою ст. 49 КК, для звільнення особи від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому КПК, і таке звільнення є підставою для закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК, а також право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Судом було роз`яснено обвинуваченій її право наполягати на продовженні судового розгляду та доведенні своєї невинуватості, однак остання наполягала на застосуванні до неї положень ст. 49 КК України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло: три роки у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Кримінальне правопорушення, яке кваліфіковане за ч. 1 ст. 190 КК України, та відповідно до ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків, згідно з обвинувальним актом було вчинено ОСОБА_4 в період з січня 2017 по червень 2017.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років. Суд зауважує, що при цьому строки давності обчислюються окремо за кожен злочин з дня вчинення останнього епізоду злочинної діяльності і поглинанню чи додаванню вони не підлягають.

Останній епізод злочинної діяльності ОСОБА_4 за обвинувальним актом був вчинений нею з лютого 2022 по квітень 2022 та кваліфікований за ч. 2 ст. 190 КК України. Санкцією ч. 2 ст. 190 КК України передбачено, в тому числі покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років. Відповідно до ст. 12 КК України дане кримінальне правопорушення відноситься до нетяжких злочинів.

Окрім того, судом встановлено, що перебіг давності в даному випадку не зупинявся, що передбачено ч. 2 ст. 49 КК України, оскільки обвинувачений не ухилявся від досудового розслідування та суду.

Відтак, оскільки з часу вчинення ОСОБА_4 останнього епізоду злочинної діяльності за обвинувальним актом, а саме з квітня 2022, станом на день вирішення зазначеного клопотання, минуло більше трьох років, суд вважає необхідним застосувати до ОСОБА_4 положення ст. 49 КК України та звільнити її від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 190 КК України.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Оскільки ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 190 КК України, кримінальне провадження в цій частині підлягає закриттю.

Підстав для перекваліфікації діяння ОСОБА_4 , з ч.2 на ч.1 ст. 190 КК України, про які вказує її захисник, у суду немає, так як закриття кримінального провадження в частині обвинувачення за ч.1 ст. 190 КК України за строками давності є нереабілітуючою підставою.

Судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190 КК України продовжити.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 12, 44, 49 КК України, ст. 100, 284, 286, 372, 395 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника обвинуваченої про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності та закриття кримінального провадження - задовольнити частково.

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 190 КК України у зв`язку із закінченням строків давності на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.

Кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.05.2022 за №12022020100000136 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України - закрити.

Виділити в окреме судове провадження матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190 КК України.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня проголошення .

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1