Рішення № 139360894, 31.08.2026, Вільшанський районний суд Кіровоградської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

№ 384/228/25

№пр. 2/384/17/2026

31 серпня 2026 року с-ще Вільшанка

Вільшанський районний суд

Кіровоградської області

в складі:

головуючого судді Сорокіної О.О.,

з участю секретарів судового засідання Рябова М.В., Сачко О.С.

учасники справи:

прокурори Іваніщев О.В., Лівітчук А.О..

представник відповідача, який брав участь

у судовому засіданні в режимі

відеоконференції - адвокат Науменко І.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Вільшанка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом першого заступника керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області Антона Клюкіна, який діє в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки, -

в с т а н о в и в:

Перший заступник керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області Антон Клюкін звернувся до суду в інтересах Держави з позовом до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки.

В обгрунтування позову зазначив, що Голованівською окружною прокуратурою за результатами вивчення питання законності використання ОСОБА_1 земельної ділянки сільськогосподарського призначення на території Голованівського району виявлено порушення земельного законодавства.

Встановлено, що ОСОБА_1 , яка є громадянкою російської федерації, в порядку спадкування за законом, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 03.04.2023, набула право власності на земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 3524385500:02:000:0099, площею 10,4481 га, яка знаходиться на території Чистопільської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області (нині Вільшанської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області).

Відповідно до положень п.6-1 Розділу 5 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», розпорядження Кабінету Міністрів України № 716-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Кіровоградської області», рішення першої сесії Вільшанської селищної ради восьмого скликання «Про початок реорганізації сільських рад шляхом приєднання до Вільшанської селищної ради» від 27.11.2020 №14, території сільських рад, у тому числі Чистопільської сільської ради, увійшли до складу Вільшанської селищної ради. Вільшанська селищна рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Чистопільської сільської ради. Таким чином вказана земельна ділянка знаходиться на території Вільшанської селищної ради.

Право власності на зазначену земельну ділянку 03.04.2023 зареєстроване за ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Науменком Ф.С. (номер запису про право власності 49794240).

Право оренди земельної ділянки або ж інше речове право у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно не зареєстровано.

Зазначена земельна ділянка підлягає конфіскації в дохід держави з наступних підстав.

ОСОБА_1 , будучи іноземним громадянином, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення (з 03.04.2023 року по даний час) не відчужила її, а тому є підстави для конфіскації вказаної земельної ділянки у власність держави.

До Голованівської окружної прокуратури надійшов лист Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №10-11-0.62-1029/2-25 від 18.03.2025, щодо вжиття органами прокуратури представницьких заходів в суді з метою конфіскації земельної ділянки в дохід держави та неможливістю здійснення відповідних дій самим ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Вважає, що звернення прокурора з вказаним позовом є законним, оскільки ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наділено прокурора правом на звернення до суду за захистом інтересів держави у випадку коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Зазначає, що звернення прокурора з вказаним позовом до суду беззаперечно переслідує «суспільний», «публічний» інтерес, оскільки реагування прокурора у даному разі спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності використання іноземним громадянином земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яке відбувається з грубим порушенням вимог чинного законодавства.

З огляду на характер спірних правовідносин не вбачається невідповідності заходу втручання держави у право власності ОСОБА_1 критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, так і порушення принципу пропорційності, котрі сформовані у сталій практиці ЄСПЛ.

Обраний спосіб захисту порушеного права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яку ОСОБА_1 незаконно використовує, є ефективним та належним способом захисту порушених прав держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, як уповноваженого органу на здійснення функцій держави щодо конфіскації у власність держави земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які незаконно використовуються іноземними громадянами. Зазначений спосіб захисту чітко визначений ч.4 ст. 81 Земельного кодексу України.

Задоволення такого позову призведе до відновлення порушених прав та законних інтересів держави, виходячи з того, що стан збереження земель сільськогосподарського призначення має загальнонаціональне значення.

У зв`язку з наведеним просить конфіскувати на користь Держави Україна в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області належну громадянці російської федерації ОСОБА_1 на праві приватної власності земельну ділянку площею 10,4481 га., кадастровий номер земельної ділянки 3524385500:02:000:0099 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, припинивши її право власності, зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03.04.2023, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2714914035243 та стягнути з відповідача на користь Кіровоградської обласної прокуратури сплачений судовий збір в сумі 5696 гривень.

Ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 23 травня 2025 року у зазначеній справі відкрито провадження.

07 листопада 2025 року представник відповідача адвокат Науменко І.Ф. подав до суду додаткові пояснення, в яких зазначив, що громадянка іноземної держави ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом 03.04.2023 набула право власності на земельну ділянку загальною площею 10,4481 га з кадастровим номером 3524385500:02:000:0099, яка розташована на території Вільшанської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області. У відповідності до положень ч. 4 ст. 81 ЗК України, вказана земельна ділянка підлягала відчуженню до 03 квітня 2024 року. Водночас, Кабінетом Міністрів України у зв`язку із оголошенням воєнного стану в Україні у зв`язку зі збройною агресією російської федерації 28.02.2022 прийнято постанову № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану». Підпунктом 1 пункту 1 Постанови № 164 установлено, що в умовах воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування нотаріальні дії вчиняються з урахуванням таких особливостей (заборон): незавершені нотаріальні дії за зверненням особи, пов`язаної з державою-агресором, визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2022 р. № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації» зупиняються. У разі звернення такої особи за вчиненням нотаріальної дії нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у її вчиненні. Зазначені обмеження діють до набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором. Оскільки за наведеними нормами Постанови № 164 передбачено відмову у вчиненні нотаріальних дій за зверненням особи, пов`язаної з державою-агресором, ОСОБА_1 не мала об`єктивної можливості як до 03.04.2024, так і по теперішній час відчужити спірну земельну ділянку. Разом з тим, у матеріалах справи № 384/228/25 наявна постанова приватного нотаріуса Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Науменка Ф.С. від 03.04.2023, якою ОСОБА_1 у посвідченні відповідного договору купівлі-продажу відмовлено на підставі положень Постанови № 164. При цьому, станом на даний час відповідний закон щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором не прийнято. Отже, стороною відповідача письмовими доказами доведено неможливість ОСОБА_1 як до 03 квітня 2024 року, так і на даний час відчужити земельну ділянку загальною площею 10,4481 га з кадастровим номером 3524385500:02:000:0099, яка розташована на території Вільшанської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області. На підставі викладеного, просив відмовити у задоволенні позову (Т.1 а.с.243-247).

17 листопада 2025 року керівник Голованівської окружної прокуратури Максиміліан Горщак подав до суду позицію прокурора щодо додаткових пояснень представника відповідача, у якій зазначив, що посилання представника відповідача на неможливість ОСОБА_1 скористатися своїм правом на відчуження спірної земельної ділянки через військову агресію російської федерації проти України не є переконливим, оскільки цивільним законодавством України не передбачено переривання (зупинення, поновлення) для іноземних громадян строку, визначеного ч.4 ст. 81 ЗК України, отже він є присічним. Також, нотаріальна дія щодо набуття права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку в порядку спадкування за законом вже була завершена до прийняття Постанови №164. Кодекси та Закони України мають вищу юридичну силу ніж підзаконні акти Кабінету Міністрів України і в даному випадку мають діяти норми Земельного Кодексу України. Звернувшись до нотаріуса Науменка Ф.С, який відмовив ОСОБА_1 в посвідченні відповідного договору купівлі-продажу земельної ділянки, Ісаєва І.В. мала змогу звернутись до іншого нотаріуса Голованівського нотаріального округу, яких за реєстром більше десяти (Т.2 а.с.10-14).

09 грудня 2025 року від представника відповідача адвоката Науменка І.Ф. надійшли заперечення на позицію прокурора, в яких він зазначив, що Кабінетом Міністрів України в умовах воєнного стану, введеного у зв`язку зі збройною агресією проти України, встановлено спеціальне обмеження для певної категорії іноземних громадян (осіб, пов`язаних з державою-агресором), а саме заборона вчинення на їхню користь нотаріальних дій. Абзацами 2-5 підпункту 1 пункту 1 Постанови № 164 передбачено випадки, коли обмеження щодо вчинення нотаріальних дій не поширюються на осіб, пов`язаних з державою-агресором. Такими винятками є виключно: засвідчення справжності підпису на заяві про вихід з громадянства російської федерації; видачі свідоцтва про право на спадщину; посвідчення заповіту військовополоненого; посвідчення правочину щодо відчуження акцій, паїв, часток у статутному капіталі або інших об`єктів цивільних прав, що засвідчують участь в юридичній особі, створеній та зареєстрованій відповідно до законодавства України, та/або засвідчення справжності підпису на документах, пов`язаних з таким відчуженням, за наявності рішення Кабінету Міністрів України про погодження такого відчуження. При цьому, нотаріальна дія у вигляді відчуження земель сільськогосподарського призначення, прийнятих іноземцями у спадщину, до вказаних винятків не належить, що свідчить про заборону її вчинення за зверненнями осіб, пов`язаних з державою-агресором. Однак, прокурором зазначені спеціальні законодавчі вимоги до уваги не взято та не враховано, що в умовах діючого на території України воєнного стану відповідачці не забезпечено реальної законодавчої можливості виконати свій обов`язок по відчуженню спірної земельної ділянки протягом одного року з моменту переходу права власності на неї.

Вважає, що твердження прокурора щодо набуття права власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку до прийняття Постанови № 164 зводиться до того, що на спірні правовідносини нібито не поширюється дія зазначеного нормативного акту. Вказані доводи є недоречними, адже в силу положень частини 4 статті 81 Земельного кодексу України, обов`язок відповідачки відчужити земельну ділянку виник 03.04.2023 та тривав до 03.04.2024, тобто припав на період чинності Постанови № 164. Більше того, абзацом 3 підпункту 1 пункту 1 Постанови № 164 не заборонено видавати свідоцтво про право на спадщину особам, пов`язаним з державою-агресором, на відміну від посвідчення на користь останніх договору купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення.

Зазначає, що прокурор стверджує про необмеження ОСОБА_1 у можливості звернутись до іншого нотаріуса Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області. Передбачена Постановою № 164 заборона вчиняти нотаріальні дії за зверненнями осіб, пов`язаних із державою-агресором діє не для одного нотаріуса, а для всіх нотаріусів на території України.

Звертає увагу, що положеннями Постанови № 164 передбачено, що обмеження щодо вчинення нотаріальної дії за зверненням особи, пов`язаної з державою-агресором, діють до набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю відповідних осіб. Оскільки станом на теперішній час відповідний закон щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором не прийнято, то пред`явлення прокурором позовних вимог до ОСОБА_1 є не лише передчасним, але й таким, що порушує принцип правової визначеності. З огляду на вимоги ясності та передбачуваності законодавства, конфіскація у відповідачки спірної земельної ділянки за відсутності закону, який мав би врегулювати відносини за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, становить надмірний тягар для останньої, свідчить про нелегітимність втручання у її право власності та є порушенням її права на мирне володіння майном.

Враховуючи вищевикладені обставини, а також законодавство, яке регулює земельні правовідносини під час дії воєнного стану, позовні вимоги прокурора підлягають залишенню без задоволення (Т.2 а.с.15-19).

Ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 25 грудня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, просила їх задовольнити, зазначила, що Голованівською окружною прокуратурою Кіровоградської області встановлено, що ОСОБА_1 , яка є громадянкою російської федерації, в порядку спадкування за законом, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 03.04.2023, набула право власності на земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 3524385500:02:000:0099, площею 10,4481 га, яка знаходиться на території Чистопільської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області (нині Вільшанської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області). Одночасно, відповідно до вимог частини 5 статті 22 ЗК України, землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватися у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам. Правовідносини, пов`язані із набуттям права власності на землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину нерезидентами, у тому числі іноземними громадянами, врегульовано частиною 4 статті 81 ЗК України, якою передбачено, що нерезиденти, в тому числі іноземні громадяни, які успадкували земельну ділянку сільськогосподарського призначення, зобов`язані відчужити її після реєстрації вказаних прав протягом одного року. У разі невиконання цієї вимоги настають наслідки, передбачені частиною 2 статті 145 ЗК України, а саме земельна ділянка підлягає конфіскації відповідно до рішення суду. Разом з тим, до 03.04.2024 та дотепер земельна ділянка ОСОБА_1 не відчужена, чим порушено річний строк її відчуження, встановлений вимогами ч. 4 ст. 81 ЗК України.

Представник Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградської області в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив справу слухати у їх відсутність.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про час і місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином у порядку, визначеному ч. 11 ст. 128 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Представник відповідача - адвокат Науменко І.Ф. позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову. Суду пояснив, що відповідач набула право власності на спірну земельну ділянку у порядку спадкування 3 квітня 2023 року. І саме 3 квітня 2023 року, безпосередньо в день оформлення спадщини - її представник звернувся до приватного нотаріуса ОСОБА_2 для посвідчення договору купівлі-продажу цієї земельної ділянки. Ця обставина є визначальною. Вона свідчить, що відповідачка знала про свій обов`язок, не мала наміру зберігати сільськогосподарську землю у своїй власності та негайно вжила дій для її відчуження. Проте, нотаріус виніс письмову постанову про відмову у посвідченні договору купівлі-продажу. Причиною відмови була не відсутність необхідних документів, не порушення процедури і не небажання ОСОБА_1 продати землю. Єдиною причиною стала встановлена державою нормативна заборона на вчинення нотаріальних дій за зверненням особи, пов`язаної з державою-агресором. Отже, перед судом наявні належні письмові докази не бездіяльності ОСОБА_1 , а навпаки - її активної і добросовісної поведінки. Відповідачка зробила саме те, що вимагав від неї Земельний кодекс - намагалася відчужити земельну ділянку. Завершити відчуження вона не змогла з причин, які повністю перебували поза межами її волі. Відповідно до постанов Кабінету Міністрів України № 164 та № 187 нотаріус був зобов`язаний відмовити у посвідченні такого договору. Більше того, правочин, укладений усупереч установленому мораторію, був би нікчемним. Міністерство юстиції України в офіційному листі від 7 березня 2026 року № 31919/H-3416/37.1 прямо роз`яснило, що громадянам російської федерації заборонено відчужувати нерухоме майно на користь інших осіб, зокрема громадян України; правочини, укладені всупереч мораторію, є нікчемними, а їх нотаріальне посвідчення забороняється. Заборона встановлена не конкретним нотаріусом. Вона встановлена Кабінетом Міністрів України і є обов`язковою для всіх нотаріусів на всій території України. Будь-який інший нотаріус був би зобов`язаний ухвалити таку саму постанову про відмову. Закон не вимагає від особи багаторазово звертатися до різних нотаріусів для отримання однакових відмов у вчиненні дії, яка прямо заборонена нормативно-правовим актом. У матеріалах справи немає доказів того, що ОСОБА_1 використовувала земельну ділянку на шкоду Україні, приховувала її, намагалася обійти закон або свідомо ухилялася від відчуження. Навпаки, є письмовий доказ її наміру виконати закон та письмовий доказ того, що саме державна заборона унеможливила його виконання. У цій справі ОСОБА_1 зробила все, що об`єктивно залежало від неї. Вона намагалася відчужити земельну ділянку в день оформлення права власності. Завершити відчуження їй заборонила держава. Тому конфіскація цієї земельної ділянки не відповідатиме принципу пропорційності та покладе на відповідачку надмірний індивідуальний тягар.

Заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно з копією листа Відділу №1 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, за наявними документами у відділі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3524385500:02:000:0099 зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю Державний акт серія ІV-КР №021579 виданий на ім`я ОСОБА_3 , та за відомостями Державного земельного кадастру за запитуваним кадастровим номером встановлено, що на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості, 15.01.2020 розробленою ДП «Центр Державного земельного кадастру», та 10.02.2020 здійснено державну реєстрацію земельної ділянки відділом у Вільшанському районі Головного управління Держгеокадастру. Відомості щодо права власності зареєстровано 03.04.2023 Голованівським районним нотаріальним округом за ОСОБА_1 (Т.1 а.с.40-41).

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 03 квітня 2023 року приватним нотаріусом Голованівського районного нотаріального округу Науменком Ф.С., спадкоємцем зазначеного у свідоцтві майна ОСОБА_4 , 1942 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , у тому числі з урахуванням 1/2 частини, від якої відмовився син спадкодавця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається із земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за кадастровим номером 3524385500:02:000:0099 загальною площею 10,4481 га, що належала матері спадкодавця ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІV-КР №021579, виданого Чистопільською сільською радою Вільшанського району Кіровоградської області 25 грудня 2001 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №79, спадкоємцем якої була її дочка ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав (Т.1 а.с.31-32).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №418892119 від 20.03.2025, земельна ділянка з кадастровим номером 3524385500:02:000:0099, площею 10.4481 га, що розташована на території Чистопільської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області, належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про спадщину, виданого 03.04.2023 приватним нотаріусом Голованівського районного нотаріального округу Науменком Ф.С. (Т.1 а.с.15).

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-3500411412025 від 13.03.2025, земельна ділянка з кадастровим номером 3524385500:02:000:0099, площею 10.4481 га, що розташована на території Чистопільської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області, належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про спадщину, виданого 03.04.2023 приватним нотаріусом Голованівського районного нотаріального округу Науменком Ф.С. (Т.1 а.с.16-22).

Відповідно до рішення Вільшанської селищної ради Кіровоградської області від 27 листопада 2020 року №14 «Про початок реорганізації сільських рад шляхом приєднання до Вільшанської селищної ради», розпочато процедуру реорганізації шляхом приєднання до Вільшанської селищної ради, зокрема, Чистопільської сільської ради (ЄДРПОУ 20651194), місцезнаходження: вул. Садова, 1, с. Чистопілля, Вільшанська району, Кіровоградської області, 26611) (Т.1 а.с.43-45).

Відповідач є громадянкою російської федерації, що підтверджується копією паспорта громадянина російської федерації ОСОБА_1 № НОМЕР_2 (Т.1 а.с.191-193).

Відповідно до копії листа Центрально-Південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України, за обліками відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління з питань паспортизації, реєстрації та еміграції ЦПМУ ДМС місце проживання громадянки рф ОСОБА_1 зареєстрованим/знятим з реєстраційного обліку не значиться. З питання оформлення посвідки на тимчасове або постійне проживання в Україні, документування паспортом громадянина України на території Кіровоградської області не зверталася (Т.1 а.с.35).

Так, статтями 13, 14 Конституції України визначається, що земля та інші природні ресурси є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Правовий режим земельних відносин, порядок і умови набуття та припинення права власності, а також права володіння, користування земельними ділянками визначаються законами.

За змістом положень ст. 41 Конституції України, ст.ст. 319, 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), земля в Україні є національним багатством і перебуває під особливою охороною закону.

Згідно з нормами ст. 19 ЗК України, землі сільськогосподарського призначення віднесено до категорії особливо цінних.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями (особами без громадянства) визначені і нормами Закону України «Про міжнародне приватне право», положеннями Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 38 Закону України «Про міжнародне приватне право», право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться. Згідно з ч. 1 ст. 39 даного Закону, виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ст. 378 ЦК України право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч.2 ст. 373 ЦК України право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Згідно з ч. 1, 2, 4 ст. 374 ЦК України суб`єктами права власності на землю (земельні ділянки) є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади. Іноземці, особи без громадянства можуть набувати право власності на землю (земельні ділянки)відповідно до закону. Права та обов`язки суб`єктів права власності на землю (земельну ділянку) встановлюються законом.

Згідно з п. а) ч. 1 ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності.

Відповідно до ч.2 ст.81 ЗК України іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Згідно ч. 4 ст. 81 ЗК України, землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 145 ЗК України, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Разом з тим, відповідно до п. в) ч. 1 ст. 143 ЗК України, примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Також, п. 10 ч. 1 ст. 346 ЦК України передбачено, що право власності припиняється у разі конфіскації.

Частиною 5 ст. 41 Конституції України встановлено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 354 ЦК України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

Згідно з ч.4 ст. 145 ЗК України позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Позивач вважає, що оскільки ОСОБА_1 , будучи іноземцем, протягом року з часу переходу права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 3524385500:02:000:0099, загальною площею 10,4481 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Чистопільської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області, не відчужила її, то право власності на зазначену земельну ділянку підлягає примусовому припиненню шляхом конфіскації.

Проте, з урахуванням змісту частини другої статті 81 та інших норм Земельного кодексу України, суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

Відповідно до ст. 125 ЗК України про виникнення права на земельну ділянку- право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 ЗК України - право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно з пунктом «е» ч. 1 ст. 140 ЗК України, однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Примусове припинення прав на земельну ділянку, у відповідності до п. «в» ч. 1 ст. 143 ЗК України, здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте, попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18 вересня 2013 року (справа №6-92цс13) зазначено, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», від 11 березня 2003 року «Новоселецький проти України», від 1 червня 2006 року «Федоренко проти України»), необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст. 1, зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Як було встановлено під час розгляду справи ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , після її смерті відкрилася спадщина на її спадкове майно, до складу якого увійшла спірна земельна ділянка. ОСОБА_1 , відповідач у справі, яка є громадянкою російської федерації, прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 , звернувшись з відповідною заявою для прийняття спадщини у передбачений законодавством строк до нотаріуса, про що свідчить копія заяви відповідача від 19 листопада 2021 року, посвідченої приватним нотаріусом нотаріального округу Павлодарської області Республіки Казахстан Кожабаєвою Гульнар Каймакбаївною (Т.1 а.с.107).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Суд бере до уваги те, що імперативними нормами закону не передбачено терміну оформлення спадщини, свідоцтво про право на спадщину видається нотаріусом лише після закінчення шести місяців. Тобто відповідач, приймаючи у 2021 році спадщину, отримала свідоцтво про право на спадщину 03 квітня 2023 року (Т.1 а.с.171), тим самим в розумінні ст. 125, 126 ЗК України набула право власності на земельну ділянку.

Загальновідомим є факт початку 24.02.2022 військової агресії російської федерації проти України, у зв`язку з чим, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року, який продовжений наступними Указами Президента України і триває дотепер.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 постанови КМУ №164 від 28.02.2022 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», незавершені нотаріальні дії за зверненням особи пов`язаної з державою-агресором, визначеної постановою КМУ №187 від 03.03.2022 року «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією російської федерації» зупиняються.

Відповідно до постанови КМУ від 03.03.2022 року № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією російської федерації», для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв`язку з військовою агресією російської федерації установлено до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, мораторій (заборону) на: відчуження, передачу в заставу, будь-які інші дії, які мають чи можуть мати наслідком відчуження нерухомого майна, цінних паперів, права участі в юридичній особі (акцій, паїв, часток у статутному капіталі або інших об`єктів цивільних прав, що засвідчують участь в юридичній особі), прав вимоги до боржника у справах про банкрутство (неплатоспроможність), транспортних засобів, повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання російською федерацією або особами, пов`язаними з державою-агресором, крім: безоплатного відчуження/передачі на користь держави Україна.

Установлено, що: правочини (у тому числі довіреності), укладені з порушенням мораторію, визначеного пунктом 1 цієї постанови, у тому числі якщо ними передбачається відповідне відчуження у майбутньому, є нікчемними; нотаріальне посвідчення правочинів, що порушують мораторій, визначений пунктом 1 цієї постанови, забороняється. Державна реєстрація або інше визнання державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державними реєстраторами речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, особами, які надають публічні (адміністративні) послуги, правочинів, укладених з порушенням мораторію, визначеного пунктом 1 цієї постанови, забороняється.

Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та діє до набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, але не більше одного місяця з дня припинення чи скасування воєнного стану.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 19 листопада 2021 року уповноважила свого представника ОСОБА_6 продати за ціну на умовах на свій розсуд належну їй успадковану земельну ділянку з кадастровим номером 3524385500:02:000:0099, загальною площею 10,4481 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а розрахунок за договір купівлі-продажу провести у безготівковій формі шляхом зарахування грошей на розрахунковий рахунок, відкритий на її ім`я в будь-якій банківській установі України, розпоряджатися коштами, які будуть зараховані і знаходитимуться на зберіганні, перераховувати кошти на інші рахунки, здійснювати без обмежень банківські операції із правом підпису, отримувати інформацію про стан відкритого рахунку і платіжної картки, про що свідчить копія довіреності ОСОБА_1 , посвідченої 19 листопада 2021 року приватним нотаріусом нотаріального округу Павлодарської області Республіки Казахстан Кожабаєвою Гульнар Каймакбаївною (Т.1 а.с.143-144).

03 квітня 2023 року, одразу після видачі свідоцтва про право на спадщину, представник ОСОБА_1 ОСОБА_6 на підставі вищезазначеної довіреності звернувся до приватного нотаріуса Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Науменка Ф.С. з метою оформлення договору купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 10,4481 га з кадастровим номером 3524385500:02:000:0099, яка розташована на території Вільшанської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області, однак йому було відмовлено у вчиненні зазначеної нотаріальної дії у зв`язку з обмеженням щодо вчинення нотаріальних дій за зверненнями особи, пов`язаної з державою-агресором відповідно до постанов КМУ від 28 лютого 2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» та від 03 березня 2022 року №187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією російської федерації», про що свідчить копія постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 03 квітня 2023 року (Т.1 а.с.188-189).

Таким чином, суд звертає увагу, що в період військової агресії російської федерації проти України, а саме 03 квітня 2023 року ОСОБА_1 набула право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення в порядку спадкування за законом після смерті матері, і цього ж дня, 03 квітня 2023 року уповноважений нею за довіреністю представник ОСОБА_6 звернувся до приватного нотаріуса Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Науменка Федора Семеновича із заявою щодо оформлення договору купівлі-продажу успадкованої земельної ділянки, однак отримав відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Більш того, згідно з листом Міністерства юстиції України від 07 березня 2026 року №31919/Н-3416/37.1, задля забезпечення інтересів національної безпеки, що мають на меті запобігти виведенню фінансових активів на користь громадян російської федерації внаслідок вчинення правочинів на території України та не допустити фінансування ними збройної агресії, як запобіжний захід було запроваджено мораторій на вчинення нотаріальних дій та виконання грошових та інших зобов`язань, кредиторами за якими є російська федерація (громадяни, юридичні особи), а також на відчуження, передачу в іпотеку, будь-які інші дії, які мають чи можуть мати наслідком відчуження нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав, транспортних засобів, повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання особами, пов`язаними з державою-агресором, чи на її користь. Своєю чергою Кабінетом Міністрів України було прийнято низку нормативно-правових актів, зокрема постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», та від 03.03.2022 № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією російської федерації». Відповідно до підпункту 1 пункту 1 постанови № 164 незавершені нотаріальні дії за зверненням особи, пов`язаної з державою-агресором, визначеної постановою № 187, зупиняються. У разі звернення такої особи за вчиненням нотаріальної дії нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у її вчиненні. Зазначені обмеження діють до набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, та не поширюються на звернення юридичних осіб, визначених абзацами шостим і сьомим підпункту пункту 1 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України, та на нотаріальні дії, зокрема щодо засвідчення справжності підпису на заяві про вихід з громадянства російської федерації, видачі свідоцтва про право на спадщину. При цьому підпунктом 1 пункту 1 постанови № 187 встановлено, що особами, пов`язаними з державою-агресором, є громадяни російської федерації, крім тих, що проживають на території України на законних підставах. Відповідно до підпункту 2 пункту 1 постанови №187 встановлено мораторій (заборону) на відчуження, передачу в заставу, будь-які інші дії, які мають чи можуть мати наслідком відчуження нерухомого майна особами, пов`язаними з державою-агресором, крім безоплатного відчуження/передачі на користь держави Україна. Правочини (у тому числі довіреності), укладені з порушенням мораторію, визначеного пунктом 1 цієї постанови, у тому числі якщо ними передбачається відповідне відчуження у майбутньому, є нікчемними. Нотаріальне посвідчення правочинів, що порушують мораторій, визначений пунктом 1 цієї постанови, забороняється (пункт 2 постанови № 187). Таким чином, наразі громадянам російської федерації заборонено відчужувати нерухоме майно на користь інших осіб, у тому числі громадян України, крім безоплатного відчуження/передачі на користь держави Україна (Т.2 а.с.60-61).

Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_1 повинна була відчужити успадковану земельну ділянку в період з 03 квітня 2023 року до 03 квітня 2024 року і мала намір це зробити, про що свідчить факт звернення до приватного нотаріуса для оформлення договору купівлі-продажу, однак отримала відмову.

Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру розроблено проєкт закону України №4229-IX від 11.02.2025 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо продажу на земельних торгах земельних ділянок, конфіскованих за рішенням суду у власність держави», метою якого є врегулювання питання забезпечення виконання Держгеокадастром вимог ст. 145 ЗК України в частині продажу на земельних торгах земельних ділянок, які були конфісковані за рішенням суду, якщо відповідно до закону власники земельних ділянок зобов`язані їх відчужити протягом певного строку, але земельні ділянки не були відчужені ними протягом такого строку, та удосконалення процедури подання позовів про конфіскацію земельних ділянок у випадках передбачених ЗК України.

У той же час, суд звертає увагу на те, що відповідно до інформації, що міститься на офіційному веб-ресурсі Верховної Ради України, даний законопроєкт 17 липня 2025 року відкликано.

Поряд з цим суд вважає, що перерахування коштів від реалізації спірної конфіскованої земельної ділянки відповідачу не підтверджуватиме наявність справедливого балансу та пропорційності при втручанні в право власності відповідача в частині припинення права власності та конфіскації спірної земельної ділянки, а тому таке перерахування коштів не можна вважати справедливою сатисфакцією відповідачу, оскільки, при наявності можливості у неї відчужити спірну земельну ділянку самостійно, вона могла би та мала б право вчинити відчуження відповідно до власної волі та на прийнятних для неї умовах.

Виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд також керується аксіомою цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», яка означає «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».

Так, запроваджене ст. 8 Конституції України та ст. 10 ЦПК України верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості. Одним із проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права (рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004).

Умовою реалізації та інструментом принципу верховенства права є принцип «пропорційності».

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Вжиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб.

Втручання держави у право особи на мирне володіння своїм майном є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного інтересу» та з дотриманням «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання.

Під необхідністю втручання мається на увазі, що воно відповідає нагальній соціальній потребі, і, зокрема, є пропорційним до поставленої законної мети (наприклад, рішення у справі «Кутцнер проти Німеччини», п. 60, та рішення від 18.12.2008 у справі «Савіни проти України» (Saviny v. Ukraine), заява № 39948/06, п. 47). Соціальна потреба визначається, зокрема, метою законодавчого врегулювання того чи іншого питання.

Проте, втручання у право власності (законне сподівання, очікування) позивача не у повній мірі відповідає законній меті та не вирішує нагальні соціальні потреби, а тому не може вважатись пропорційним. Невиправдана фактична конфіскація майна державою суперечить принципу справедливості.

З огляду на викладене, враховуючи те, що представник відповідача ОСОБА_1 за довіреністю - ОСОБА_6 03 квітня 2023 року, після набуття права власності на земельну ділянку відповідачем ОСОБА_1 , дотримавшись усіх вимог, визначених законодавством України, вчасно звернувся до нотаріуса із заявою щодо оформлення договору купівлі-продажу успадкованої земельної ділянки, однак отримав відмову нотаріуса у посвідченні договору купівлі-продажу у зв`язку з обмеженнями встановленими постановами КМУ, які діють до набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб пов`язаних з державою агресором, а тому суд вважає, що конфіскація спірної земельної ділянки на даний час порушить право відповідача на мирне володіння майном, закріплене в ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім цього, конфіскація земельної ділянки на даний час не буде виправданням суспільного інтересу держави для втручання у право власності відповідача на спірну земельну ділянку, якій не було забезпечено реальної законодавчої можливості виконати свої обов`язки по відчуженню спірної земельної ділянки протягом одного року з моменту переходу права власності, тобто з 03.04.2023 по 03.04.2024 в умовах оголошеного в Україні воєнного стану.

Суд також звертає увагу, що позивачем не надано суду жодних відомостей щодо застосування до відповідача персональних санкцій в порядку, передбаченому Законодавством України.

З огляду на викладене, беручи до уваги загальні засади цивільного законодавства, суд дійшов висновку, що у зв`язку зі збройною агресією рф проти України та обмеженнями, встановленими постановами Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», та від 03.03.2022 № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією російської федерації» відповідач ОСОБА_1 не мала реальної можливості своєчасно виконати обов`язок щодо відчуження належної їй земельної ділянки, а тому суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову прокурора.

При вирішенні питання про судові витрати суд враховує, що при зверненні до суду з позовом прокурором сплачено судовий збір в розмірі 5696,00 грн, що відповідає ставкам судового збору, визначеним ЗУ «Про судовий збір», ЗУ «Про Державний бюджет України на 2025 рік».

Однак, враховуючи, що в задоволенні позову прокурора відмовлено, підстави для покладення витрат прокурора по сплаті судового збору на відповідача, відповідно до положень ст.141 ЦПК України, відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні позову першого заступника керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області Антона Клюкіна, який діє в інтересах держави, до ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Голованівська окружна прокуратура Кіровоградської області, місцезнаходження: вул. Паркова, 13,с-щеГолованівськ Голованівського району Кіровоградської області.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О.О. Сорокіна