Рішення № 139359858, 01.09.2026, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"01" вересня 2026 р.

Справа № 642/3954/26

Провадження№2/642/1875/26

РІШЕННЯ

І м е н е м У к р а ї н и

21 серпня 2026 року Холодногірський районний суд м. Харкова

у складі: головуючого судді - Бородіної О.В.,

за участю секретаря судового засідання- Брус М.М.,

прокурора Гриценко О.Г.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Холодногірського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, в інтересах малолітньої ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про відібрання дитини від батьків без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

25 травня 2026 року Департамент служби у справах дітей Харківської міської ради, який виконує функції органу опіки та піклування звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відібрання дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на користь Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, із зобов`язанням відкрити особистий рахунок на ім`я дитини у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду, на утримання дитини у розмірі по частини з усіх видів заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на обліку Служби у справах дітей по Холодногірському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради з 24.06.2025 знаходиться малолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка перебуває в складних життєвих обставинах, у зв`язку з ухиленням матері від виконання своїх обов`язків.

З часу постановки на облік родина ОСОБА_1 постійно перебувала у полі зору посадових осіб ССД по Холодногірському району та працівників інших структур причетних до роботи із дітьми.

З родиною постійно проводилася робота, в межах компетенції, щодо подолання складних життєвих обставин та підвищення у матері батьківського потенціалу.

Проте заходи впливу щодо відповідачки та соціального супроводу сім`ї не мали необхідного позитивного ефекту.

Родина неодноразово була відвідана спеціалістами ССД по Холодногірському району, що підтверджується Актами обстеження умов проживання від 11.06.2025, 17.09.2025, 19.12.2025, 13.02.2026,

При плановому відвідуванні родини 15.05.2026 спеціалістами ССД по Холодногірському району було встановлено, що умови проживання для малолітньої дитини не задовільні. Відсутня постільна білизна, дівчинка має низький рівень гігієни. В будинку брудно, присутній неприємний запах. Продукти харчування та готові страви відсутні. Мати ОСОБА_3 перебувала в стані алкогольного сп`яніння, з її слів вона вживає алкоголь з вечора попереднього дня. Також в будинку був присутній знайомий чоловік матері дитини, який теж перебував в стані алкогольного сп`яніння. Малолітня ОСОБА_4 була оглянута лікарем педіатром КНП «Міська клінічна лікарня № 31» Харківської міської ради, який встановив, що дитини має температуру 37С, дихання тяжке, кашель, відчуває біль при ковтанні. З пояснень дівчинки вбачається, що вона хворіє три дні, однак мати до лікарів не зверталася, належного лікування не надавала.

У зв`язку з цим, терміново була зібрана Робоча група оперативного реагування на повідомлення та заяви з приводу жорстокого поводження з дітьми або загрози щодо його вчинення, складено акт проведення оцінки рівня безпеки дитини, за результатом якого висновок щодо рівня безпеки дитини встановлено як дуже небезпечний. На підставі даного акту складено протокол тимчасового вилучення дитини з небезпечного середовища. Дівчинку доставлено до Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 31» Харківської міської ради.

Рішенням Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради від 15.05.2026 № 14 було ухвалено негайно відібрати малолітню ОСОБА_5 від матері, ОСОБА_2 та звернутися до суду з відповідною позовною заявою.

Відповідно до інформації Управління соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району від 13.05.2026 ОСОБА_2 є отримувачем державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю ОСОБА_5 , призначеної з 22.12.2025 по 31.12.2025 у розмірі 3250,70 грн., з 01.01.2026 по 05.11.2030 у розмірі 3572,50 грн щомісяця.

У зв`язку з прийнятим рішенням щодо негайного відібрання дитини від матері, до Головного управління Пенсійного Фонду України було направлено листа від 20.05.2026 щодо розгляду питання про припинення нарахування державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю.

Вважають за доцільне відібрати неповнолітню дитину без позбавлення батьківських прав матері ОСОБА_2 , оскільки мати не намагається змінитися сама, змінити свій спосіб життя та приймати активну участь у вихованні дитини.

Враховуючи вказані обставини, позивач з метою найкращого врахування та забезпечення інтересів дитини просив про відібрання дитини без позбавлення відповідачки батьківських прав, та стягнути аліменти з відповідача на користь Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, на утримання малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 27.05.2026 року у справі відкрито провадження у порядку загального позовного провадження.

Відповідач в установлений ч. 7 ст.178 ЦПК України строк не подала до суду відзив на позовну заяву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч.8 ст.178 ЦПК України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Прокурор у судовому засіданні підтримав доводи позивача щодо підстав для відібрання дитини від матері без позбавлення батьківських прав.

Відповідач ОСОБА_2 у судові засідання не прибула, про дату та час проведення судового розгляду повідомлена належним чином, будь-яких заяв на адресу суду не подавала.

Заслухавши пояснення представника позивача, прокурора, дослідивши письмові матеріали справи і оцінивши отримані докази, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, та згідно з ч.ч. 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, відповідно до ст.150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов`язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Положеннями вказаної вище статті визначено основні положення з виховання дітей. Для здійснення цього завдання батьки наділяються батьківськими правами, тобто правом на особисте виховання своїх дітей.

Батьківські права є в той же час і обов`язками батьків з виховання дітей, тому що батьки не тільки володіють правом на виховання дитини, а й мають обов`язок її виховувати. Нездійснення ними своїх прав тягне за собою або повну їх втрату, або тимчасове позбавлення цих прав.

Судом встановлено, що відповідач по справі є матір`ю малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 14).

Відомості про батька дитини внесені до актового запису про народження відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України № 00015994206 (а.с. 16) .

Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, який, відповідно до Положення, затвердженого рішенням 25 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 30.04.2024 № 571/24 «Про внесення змін до положень виконавчих органів Харківської міської ради 8 скликання» виконує функції органу опіки та піклування при розгляді в суді справ, пов`язаних із захистом житлових, майнових та особистих немайнових прав дітей.

На обліку Служби у справах дітей (далі ССД) по Холодногірському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради з 24.06.2025 знаходиться малолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка перебуває в складних життєвих обставинах, у зв`язку з ухиленням матері від виконання своїх обов`язків.

З часу постановки на облік родина ОСОБА_1 постійно перебувала у полі зору посадових осіб ССД по Холодногірському району та працівників інших структур причетних до роботи із дітьми.

З родиною постійно проводилася робота, в межах компетенції, щодо подолання складних життєвих обставин та підвищення у матері батьківського потенціалу.

Проте заходи впливу щодо відповідачки та соціального супроводу сім`ї не мали необхідного позитивного ефекту.

Відповідно до висновку про стан здоров`я, фізичний і розумовий розвиток дитини від 22.12.2025 ОСОБА_4 - дитина з інвалідністю Q74, ЛКК № 57 від 22.12.2020 терміном до 22.12.2025.

З листа КНП «Міська дитяча клінічна лікарня № 19» Харківської міської ради від 24.06.2025 вбачається, що малолітня ОСОБА_4 знаходиться під наглядом фахівців з 12.11.2012. Протягом 2024 мати ОСОБА_2 двічі зверталася до лікаря педіатра з приводу профілактичного огляду, щеплення дитина має всі відповідно віку. В червні 2025 у дівчинки було застудне захворювання, дитини приходила на прийом до лікаря без супроводу матері, належного лікування мати не забезпечила дитині. При огляді ОСОБА_4 було неохайно вдягнута, однак ознак фізичного насильства не мала. Дитина має статус дитини з інвалідністю з 2020 року, перебуває на диспансерному обліку у лікарів фахівців з приводу хвороби кістково- м`язової системи. Умови проживання родини потребують покращення. (а.с. 17)

Згідно з листом Управління соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району від 23.06.2025 вбачається, що на момент відвідування родина складається з: дитини ОСОБА_1 , матері дитини ОСОБА_2 та бабусі дитини ОСОБА_6 . Умови проживання задовільні, для дитини створені місця навчання та відпочинку. Матеріальне забезпечення родини складається з пенсії бабусі та державної допомоги сім`ям з дітьми (дитина з інвалідністю). За результатами оцінювання потреб сім`ї вбачається наявність складних життєвих обставин в родині, у зв`язку з чим буде надаватися довготривале консультування.

Відповідно до листа Відділу соціальної роботи по Холодногірському району Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» (далі - Відділ) від 23.06.2025 під час відвідування родини встановлено, що умови проживання задовільні, дитина залучена до навчання, має необхідні речі та одяг. Мати ОСОБА_2 не працює, має недостатній виховний потенціал, має ознаки зловживання алкогольними напоями. Родина перебуває в складних життєвих обставинах. Фахівцями Відділу планується позапланове відвідування родини

з метою моніторингу ситуації, а також оцінюванні інформації щодо відповідності задоволення потреб дитини та готовності матері до співпраці. (а.с. 20)

Згідно з листом Відділу від 30.06.2026 вбачається, що мати ОСОБА_2 при відвідуванні фахівцями Відділу мала ознаки вживання алкогольних напоїв. Дитина цілий день була голодна, в сусідньому дворі їла ягоди з куща. Гуманітарну допомогу мати ховає від інших членів сім`ї. Бабуся ОСОБА_6 повідомила, що ОСОБА_2 намагалася її душити, малолітня ОСОБА_4 відбивала бабусю від нападу матері палицею. Дівчинка перебувала в спокійному стані, займалась малювання в кімнаті.

Відповідно до листа Відділу від 10.10.2025 малолітня ОСОБА_4 залучена до навчання в КЗ «Харківській ліцей № 69 Харківської міської ради», має необхідні речі для навчання. В наявності окреме ліжко для дитини, чиста постільна білизна, речі відповідно сезону. З матір`ю ОСОБА_2 проведено бесіду щодо належного виконання батьківських обов`язків, задоволення базових потреб дитини, не допущення проявів насильства в родині.

З листа Відділу від 22.12.2025 вбачається, що при відвідування родини мати ОСОБА_2 повідомила, що родина матеріально залежить від пенсії бабусі та від тимчасових неофіційних підробітків матері. Для отримання пенсії дитини з інвалідністю необхідно поновити шляхом проходження верифікації. Санітарний стан будинку задовільний, однак кімнати потребують косметичного ремонту. У дитини відсутнє належне місце для навчання, не має письмового столу та стільця, дитина вимушена навчатися в куточку маленької кімнати. З ОСОБА_2 було обговорено дати щодо відвідування Центру надання адміністративних послуг з питання реєстрації місця проживання дитини, перший візит вона пропустила, призначили іншу дату. Родина перебуває в зоні підвищеної уваги фахівців Відділу, буде надаватися соціальний супровід.

Відповідно до листів Відділу від 05.01.2026, 09.01.2026 вбачається, що фахівцем Відділу було узгоджено з ОСОБА_2 дату відвідування Центру надання адміністративних послуг з питання реєстрації місця проживання дитини. Однак вона в черговий раз не виконала обіцянку. ОСОБА_2 не має мобільного телефону, зв`язок з нею відбувається через телефон бабусі ОСОБА_6 . Мати дитини не виявляє жодної ініціативи щодо поліпшення стану здоров`я дитини, не прикладає жодних зусиль щодо переоформлення дитині інвалідності, забезпечення базових потреб, свого працевлаштування, нехтує потребами дитини у гармонійному розвитку, медичному обстеженні, лікуванні доньки. Соціальна робота з родиною продовжується.

З пояснень ОСОБА_2 від 11.06.2025 наданих начальнику ССД по Холодногірському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради вбачається, що вона офіційно не працює 10 років, має тимчасові підробітки. Донька сама відвідувала дитячу поліклініку у зв`язку з тим, що мати була на роботі. Обізнана що має працевлаштуватися, не зловживати алкогольними напоями та належним чином виконувати батьківські обов`язки. Попереджена про наслідки неналежного виховання та утримання дитини.

З пояснень ОСОБА_2 від 20.11.2025 вбачається, що вона не отримує державну соціальну допомогу на дитину з інвалідністю через те, що не звернулася до Пенсійного Фонду з заявою. Офіційно не працює, має тимчасові підробітки. Донька. не має зареєстрованого місця проживання. Зобов`язалась виправити всі вищезазначені недоліки. Була повідомлена, що в разі не виконання батьківських обов`язків можу бути позбавлена батьківських прав.

З пояснень ОСОБА_2 від 19.12.2025 вбачається, що донька не пройшла медичне обстеження у зв`язку із хворобою. Мати зобов`язується пройти медичне обстеження дитини, оновити індивідуальну програму реабілітації дитини з інвалідністю та оформити відповідні виплати, а також зареєструвати місце проживання дитини.

З психолого-педагогічної характеристики наданої КЗ «Харківський ліцей № 69 Харківської міської ради» від 02.10.2025 вбачається, що ОСОБА_4 навчається в ліцеї з 2023 року. Мати ОСОБА_2 не завжди приймає участь в шкільному житті доньки. Матері рекомендовано тримати на контролі навчання та дозвілля дитини, постійно підтримувати зв`язок з класним керівником, звернутися за психологічною консультацією до сімейного психолога.

Відповідно до інформації від 13.06.2025 наданої відділом поліції № 2 Харківського районного управлінням поліції № З ГУНП в Харківській області вбачається, що відносно матері ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Згідно з листом відділу поліції № 2 Харківського районного управлінням поліції № З ГУНП в Харківській області від 01.07.2025 відносно ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 173-2 КУпАП. Зі змісту листа вбачається, що ОСОБА_2 вчинила сварку на побутовому ґрунті з матір`ю ОСОБА_6 , в присутності малолітньої ОСОБА_1 .

Постановою Холодногірського районного суду м. Харкова від 24.06.2025 ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та призначено стягнення у вигляді попередження.

Родина неодноразово була відвідана спеціалістами ССД по Холодногірському району, що підтверджується Актами обстеження умов проживання від 11.06.2025, 17.09.2025, 19.12.2025, 13.02.2026.

При плановому відвідуванні родини 15.05.2026 спеціалістами ССД по Холодногірському району було встановлено, що умови проживання для малолітньої дитини не задовільні. Відсутня постільна білизна, дівчинка має низький рівень гігієни. В будинку брудно, присутній неприємний запах. Продукти харчування та готові страви відсутні. Мати ОСОБА_3 перебувала в стані алкогольного сп`яніння, з її слів вона вживає алкоголь з вечора попереднього дня. Також в будинку був присутній знайомий чоловік матері дитини, який теж перебував в стані алкогольного сп`яніння. Малолітня ОСОБА_4 була оглянута лікарем педіатром КНП «Міська клінічна лікарня № 31» Харківської міської ради, який встановив, що дитини має температуру 37С, дихання тяжке, кашель, відчуває біль при ковтанні. З пояснень дівчинки вбачається, що вона хворіє три дні, однак мати до лікарів не зверталася, належного лікування не надавала.

У зв`язку з цим, терміново була зібрана Робоча група оперативного реагування на повідомлення та заяви з приводу жорстокого поводження з дітьми або загрози щодо його вчинення, складено акт проведення оцінки рівня безпеки дитини, за результатом якого висновок щодо рівня безпеки дитини встановлено як дуже небезпечний. На підставі даного акту складено протокол тимчасового вилучення дитини з небезпечного середовища. Дівчинку доставлено до Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 31» Харківської міської ради.

Рішенням виконавчого комітету Департаменту служб у справах дітей від 15.05.2026 № 14, керуючись п.п. 8, 31 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866, у зв`язку із загрозою для життя та здоров`я дітей, з метою соціального захисту прав та законних інтересів малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було прийнято рішення про негайне відібрання малолітньої ОСОБА_1 від матері, ОСОБА_2 . Службі у справах дітей по Холодногірському району здійснити заходи щодо тимчасового влаштування малолітньої дитини.

Відповідно до інформації Управління соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району від 13.05.2026 ОСОБА_2 є отримувачем державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю ОСОБА_5 , призначеної з 22.12.2025 по 31.12.2025 у розмірі 3250,70 грн., з 01.01.2026 по 05.11.2030 у розмірі 3572,50 грн щомісяця.

У зв`язку з прийнятим рішенням щодо негайного відібрання дитини від матері, до Головного управління Пенсійного Фонду України було направлено листа від 20.05.2026 щодо розгляду питання про припинення нарахування державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю.

Як вбачається з листа Служби у справах дітей Сахновщинської селищної ради Берестинського району Харківської області, патронатний вихователь, у родині якої, на підставі рішення виконавчого комітету Сахновщинської селищної ради від 28.05.2026 № 505 « Про влаштування дитини до сім`ї патронатного вихователя», перебуває малолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зверталася до лікарів з питання огляду дитини 23.06.2026 та 24.06.2026 року, та було отримано результати огляду лікарів, які направлені до ССД по Холодногірському району.

З пояснень учасників справи також вбачається, що після відібрання дитини відповідачка не вчинила дій, направлених на усунення порушень, що були підставами для відібрання, дитину не відвідувала, не зверталася з приводу повернення дитини в сім`ю.

В матеріалах справи відсутні докази, що б вказували на поважність причин невиконання відповідачкою батьківських обов`язків.

Суд з урахуванням положень ч. 2 ст. 171 СК України при вирішенні спору не з`ясовував думку малолітніх дітей, оскільки останні за віком не здатні її висловити.

Відповідно до частини восьмої статті 7 Сімейного Кодексу України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї .

Відібрання дитини - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини, в зв`язку з чим у кожному випадку треба виявити і оцінити позитивний результат у долі дитини, який має настати.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18) зазначено, що «ухвалюючи рішення у справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), ЄСПЛ указав на те, що при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по-перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв`язки із сім`єю, крім випадків, коли доведено, що сім`я непридатна або неблагополучна; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (пункт 100 рішення від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09).

Статтею 3 Конвенції про права дитини (далі - Конвенція) визначено, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, чергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до статті 6 Конвенції, держави-учасниці визнають, що кожна дитина має невід`ємне право на життя. Держави - учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини.

Держави -учасниці вживають всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, з боку батьків, законних опікунів чи будь-якої іншої особи, яка турбується про дитину (стаття19Конвенції). Пунктом 1 статті 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону та процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо та необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

У § 54 рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага й, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Відібрання дітей без позбавлення батьківських прав є тимчасовим заходом і позивач відповідно до частини третьоїстатті 170 СК Українине позбавлена можливості повернути дітей.

Відповіднодо частини першоїстатті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина першастатті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третястатті 89 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. ст.150,155,180 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про здоров`я дитини, фізичний, духовний та моральний розвиток останньої, забезпечити здобуття нею освіти, що є найважливішими обов`язками матері і батька, а також повинні матеріально утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Зазначене узгоджується з положеннями Закону України «Про охорону дитинства», ст. 12 якого передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

За положеннями п. 2-5 ч. 1ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами.

Відповідно до ч.1 ст. 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання.

Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Основними підставами для відібрання дитини є ухилення батьків від виконання своїх обов`язків з виховання дитини; жорстоке поводження з дитиною; захворювання батьків на хронічний алкоголізм або їх наркотична залежність; будь-які види експлуатації дитини, примус її до жебракування та бродяжництва; залишення дитини у небезпечних для її життя, здоров`я і морального виховання умовах.

Відібрання дитини - це, насамперед, спосіб захисту прав та інтересів дитини, в зв`язку з чим у кожному випадку треба виявити і оцінити позитивний результат у долі дитини, який має настати.

Випадки, коли дитина може бути відібрана від батьків, про які йдеться у ч.1 ст. 170 СК України, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. Така небезпека може випливати не лише з поведінки батьків, а й з їх особистих негативних звичок (демонстрація та заохочення у дитини до протиправної чи розпусної поведінки). Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику для життя, здоров`я або для морального виховання. Ступінь небезпеки для кожної окремо взятої дитини варто оцінювати з урахуванням її фізичного та психічного розвитку.

Європейський суд з прав людини зазначав, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України»).

Механізм провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, визначено Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженимПостановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року №866(далі - Порядок). Згідно п. 8 Порядку, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров`ю дитини, орган опіки та піклування, якому стало відомо про це, приймає рішення про негайне відібрання дитини у батьків або осіб, які їх замінюють. Про відібрання дитини у батьків або осіб, які їх замінюють, орган опіки та піклування того ж дня письмово інформує органи прокуратури за місцем проживання дитини та у семиденний строк після прийняття рішення звертається до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав, про відібрання дитини в матері, батька без позбавлення батьківських прав.

Таким чином, з огляду на викладене, враховуючи наявні в справі докази, дані щодо стану здоров`я дитини, факт того, що відповідач створювала непридатні для життя доньки умови, постійно нехтували своїми батьківськими обов`язками, не змінювала своє ставлення до батьківських обов"язків і після проведення профілактичних заходів службою у справах дітей, неспроможна виконувати належним чином свої батьківські обов`язки, ніде не працює, не піклується про здоров`я доньки, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, що негативно впливає на фізичний розвиток дитини, як складову виховання, суд дійшов висновку, що залишення дитини у відповідачки є небезпечним для її життя та здоров`я, у зв`язку з чим дитину необхідно відібрати у матері без позбавлення її батьківських прав, задовольнивши в цій частині позовні вимоги, що буде відповідати інтересам дитини.

Відібрання дітей у матері це санкція за невиконання батьківських обов`язків. Ця санкція є більш м`якою, порівняно з іншими, зокрема із позбавленням батьківських прав. Відібрання дитини не є крайнім і незворотним заходом.

Відповідно до ч.1 ст. 170 СК України у разі відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.

Водночас, родичі малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виявили бажання на передання їм дитини, тому останню слід передати на опікування органу опіки та піклування.

При цьому суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 170 СК України якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

Відповідно до ч.4 ст. 170 СК України при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

Ч.ч. 1, 3 ст.181, ч. 1 ст.183 СК України передбачають, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я, матеріальне становище дитини та платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність у платника рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ст. 182 СК України).

Позивачем заявлено вимогу про стягнення аліментів на утримання дитини у розмірі 1/4 частина заробітку (доходу) відповідача.

Таким чином, враховуючи вимоги ст. 182 СК України, наявні в матеріалах справи щодо особи відповідачки, суд прийшов до висновку про необхідність стягнення з відповідачки аліментів на користь органів опіки та піклування, під опікою яких наразі знаходиться дитина, на утримання дитини, щомісячно кошти (аліменти) у розмірі 1/4 частини всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25.05.2026 року і до повноліття дитини.

Відповідно до вимог ст. 191 СК України суд присуджує аліменти від дня пред`явлення позову.

Згідно п. 1 ч. 1ст. 430 ЦПК України рішення суду підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

З урахуванням положень ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь держави (згідно розміру задоволених вимог) також підлягає стягненню судовий збір у загальному розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст.ст.12,13,19,81,259,264,265,268,354 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

позовні вимоги - задовольнити.

Відібрати у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , малолітню дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без позбавлення батьківських прав, та передати дитину під опіку Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради для подальшого її влаштування.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (і.н. НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 26489104), із зобов`язанням відкрити особистий рахунок на ім`я дитини у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду, аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно, в розмірі 1/4 частини всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25 травня 2026 року і до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (і.н. НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір на користь держави в розмірі 2662,40 грн.

Рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Роз`яснити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що відповідно до положень ч. 3 ст. 170 СК України, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 01.09.2026 року.

Суддя О.В. Бородіна