Ухвала суду № 139359569, 31.08.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/7538/26

Провадження № 2-з/639/35/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року

Новобаварський районний суд міста Харкова у складі судді Рубіжного С.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Керманич» - адвоката Омельченка Олександра Володимировича про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Керманич» до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Новобаварського районного суду міста Харкова перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Керманич» до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 18 серпня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі. Призначено підготовче судове засідання.

20 серпня 2026 року представник позивача Омельченко О.В. подав заяву про забезпечення позову, в якій просив забезпеити позов шляхом:

- Накласти арешт на земельну ділянку кадастровий номер 6322055900:00:002:0377, яка належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони її відчуження.

- Накласти арешт на житловий будинок, загальною площею 44 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони його відчуження.

- Накласти арешт на транспортний засіб SUBARU OUTBACK, 2019 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони його відчуження.

- Накласти арешт на грошові кошти, які належать ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансовокредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову, в межах ціни позову - 318 444,13 грн..

Вказана заява містить відомості про те, що документ сформовано в системі «Електронний суд».

В обґрунтування заяви представник позивача посилається на те, щов даній справі існують обґрунтовані підстави для вжиття заходів забезпечення позову, а саме:

1) значний розмір заявлених вимог - ціна позову становить 318 444,13 грн, що є суттєвою сумою для фізичної особи та відповідає ознакам вимоги, невиконання якої добровільно є ймовірним, зважаючи на подальшу поведінку Відповідача;

2) небажання Відповідача добровільно виконати зобов`язання - Відповідач, отримавши претензію Позивача від 14.07.2026 з детальним розрахунком завданих збитків, не здійснив жодних дій щодо відшкодування шкоди та не надав відповіді на претензію, що свідчить про свідоме ухилення від відшкодування шкоди й дає підстави прогнозувати аналогічну поведінку і після ухвалення судового рішення на користь Позивача;

3) наявність рухомого і нерухомого майна, яке може бути вільно відчужене. Згідно з інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Відповідачу на праві приватної власності належать житловий будинок та земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 , а згідно з витягом з Єдиного державного реєстру МВС України - транспортний засіб SUBARU OUTBACK, 2019 року випуску. Зазначені об`єкти нерухомого майна набуті Відповідачем безоплатно, на підставі договорів дарування від 31.05.2017, що вказує на наявну практику безвідплатного розпорядження майном у колі сім`ї (родини) та підтверджує реальну можливість аналогічного оперативного відчуження цього майна і надалі, зокрема з метою уникнення звернення стягнення. Транспортний засіб, у свою чергу, є рухомим майном з підвищеною оборотоздатністю, право власності на яке може бути передане іншій особі протягом одного дня без нотаріального посвідчення правочину.

Ненадання судового захисту у формі забезпечення позову на цій стадії процесу створює реальний ризик того, що майбутнє рішення суду залишиться невиконаним, а порушене право Позивача незахищеним.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову. Так, позов забезпечується шляхом: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

В п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9 роз`яснено про те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Суд зауважує, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано, що «…під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зробила висновок про те, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Тому суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

За таких обставин, звернення із позовом про стягнення грошових коштів, саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 року у справі №905/446/22.

Предметом спору є, зокрема, стягнення суми збитків, завданих в результаті дорожньо-транспортної пригоди в сумі 318 444,13 грн..

Заявником визначений захід забезпечення позову як накладання арешту на земельну ділянку, житловий будинок, на транспортний засіб SUBARU OUTBACK, на грошові кошти, які належать відповідачу.

Як на підставу забезпечення позову посилається на те, що 14.07.2026 відповідачу було направлено претензію про добровільне відшкодування завданої шкоди, яка залишена без задоволення і без відповіді. Спір у досудовому порядку не врегульовано.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 03.03.2023 у справі №905/448/22, Верховний Суд у постанові від 11.12.2023 року у справі № 904/1934/23.

Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, позивач посилався на імовірність відчуження відповідачем свого нерухомого чи рухомого майна, і як наслідок - неможливість виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог.

Також представник позивача зазначає, що з моменту вчинення дорожньо-транспортної пригоди 14.10.2025 року відповідачем не вживаються будь-які заходи досудового врегулювання сопру та відшкодування шкоди.

З огляду на те, що предметом позову є стягнення значної суми грошових коштів у розмірі 318444,13 грн, застосування заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне відповідачу рухоме та нерухоме майно в межах ціни позову є саме тим заходом забезпечення позову, який унеможливить ускладнення чи невиконання рішення суду у разі задоволення позову, забезпечить можливість ефективного захисту його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду.

Забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме та рухоме майно відповідача в межах заявленої суми позову має бути співмірним із пред`явленими позовними вимогами.

Поняття співмірності передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 червня 2022 року у cправі № 908/2382/21 вказано, що «за своєю суттю арешт майна - це тимчасовий захід, який має наслідком накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження. При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх. Отже накладення арешту на майно не завдасть шкоди та збитків відповідачу, не позбавить його конституційних прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків тощо, а лише тимчасово обмежить право відповідача реалізувати вказане майно третім особам».

Слід зауважити, що вказаний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпорядження ним.

Отже накладення арешту на майно не завдасть шкоди та збитків відповідачу, не позбавить його конституційних прав на володіння та користування майном, а лише тимчасово обмежить право відповідача реалізувати вказане майно третім особам.

На підтвердження належності права власності майна відповідачу, представником позивача надані суду інформаційні довідкиз Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації права власності на житловий будинок та земельну ділянкау за адресою: АДРЕСА_2 , а згідно з витягом з Єдиного державного реєстру МВС України - транспортний засіб SUBARU OUTBACK, 2019 року випуску за відповідачем.

В той же час не надано доказів вартості зазначеного майна.

Також матеріали справи не містять належних і достатніх доказів наявності у відповідача грошових коштів на банківських рахунках станом на час розгляду заяви про забезпечення позову, а доказування відповідних обставин не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи ту обставину, що у разі не вжиття заходів забезпечення позову можуть бути порушені права позивача або буде існувати реальна загроза їх порушення, що в подальшому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також те, що заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, суд приходить до висновку, щодо необхідності задоволення заяви позивача про забезпечення позову в межах позовних вимог.

Порядок визначення майна та його вартості, здійснюється відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження».

Керуючись ст.149,150,153 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Керманич» - адвоката Омельченка Олександра Володимировича про забезпечення позову задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме та рухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_1 у межах суми позову 318 444 гривень 13 копійок.

В іншій частині вимог заяви представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Керманич» - адвоката Омельченка Олександра Володимировича про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту їх підписання.

Ухвала підлягає негайному виконанню і може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Керманич», місцезнаходження: 61068, Харківська обл., м. Харків, вул. Мойсеївська, буд. 19, ЄДРПОУ 46148773;

Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .

Повний текст ухвали складено 31.08.2026.

Суддя С.О. Рубіжний