Єдиний державний реєстр судових рішень
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №348/1621/26
Номер провадження 2/348/1606/26
01 вересня 2026 року м.Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді О.Ю.Максименко
за участю секретаря судових засідань О.Р.Боєчко
за участю представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Надвірна цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Надвірнянської міської ради про надання додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,
У с т а н о в и в :
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Надвірнянської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Полонне Хмельницької області та проживає у АДРЕСА_1 . 21.02.1998 вона уклала шлюб з ОСОБА_3 у зв`язку з чим її дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 » було змінено на « ОСОБА_5 ». Від шлюбу у подружжя є син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 24.11.2007 позивач зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 зв`язку з чим її дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 » змінено на « ОСОБА_8 ». Батьками позивача були ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Шлюб між батьками позивача розірваний 22.03.2001. ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач має тимчасове місце проживання та роботу за кордоном, а тому приїхала, похоронила батька і повернулася за кордон. За життя батько позивача набув у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства в с. Назавизів, площею 0.1164 га, кадастровий номер 2624084201:02:010:0029. Згідно довідки Назавизівського старостинського округу № 1 від 27.05.2026 ОСОБА_9 на момент смерті був зареєстрований в АДРЕСА_2 один. Заповіт не посвідчувався. 24 лютого 2022 року в Україні розпочалися активні бойові дії, що спричинило масовий виїзд людей за кордон задля безпеки. За таких умов позивач спочатку боялася за своє життя, а тому не приїжджала в Україну. Окрім того, її син ОСОБА_11 вступив до лав ЗСУ, що значно змінило світогляд і її пріоритети. Ввесь час вона перебувала у стресі та хвилюванні за життя сина. ОСОБА_6 загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 . Як вбачається із витягу з наказу від 22.09.2023 № 352 загальна вислуга років Вадима у Збройних силах України становить 1 рік 7 місяців 1 день, що свідчить про те, що ОСОБА_12 проходив службу з початку повномасштабного вторгнення. Після всіх цих подій та смерті сина позивач довго не могла прийти до себе, з початком повномасштабного вторгнення позивач постійно перебувала в стані стресу та хвилювання за свою дитину, а тому інші питання в цей час були не такими важливими. 03.06.2026 ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса Шушкевич С.М. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Як вбачається із довідки № 01-16/240 від 03.06.2026, після огляду документів нотаріусом встановлено, що заявник не був зареєстрований на момент смерті разом зі спадкодавцем за однією адресою, не подала заяву про прийняття спадщини у встановлений законом термін, відведений для прийняття спадщини, та рекомендовано звернутися до суду з позовом для продовження терміну для подачі заяви про прийняття спадщини за законом. З інформаційної довідки вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_9 не заведена. Інших спадкоємців, які прийняли чи не прийняли спадщину, але мали право, не має. У визначений термін ОСОБА_2 не звернулася із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори, оскільки тяжкі життєві обставини визначили хвилювання за життя сина першорядним, та через такі обставини постійно перебувала в стані стресу. У зв`язку із чим позивач просить визнати причини пропуску строку поважними та визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини тривалістю 3 місяці з моменту набрання законної сили рішення суду.
В судове засідання позивач не з`явилася.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримала та просила їх задовольнити, надавши пояснення, аналогічні викладеному в позовній заяві.
Представник відповідача ОСОБА_13 в судове засідання не з`явилася, надала заяву, в якій зазначила, що вважає, що строк прийняття спадщини пропущено з неповажних причин, у зв`язку із чим заперечувала проти задоволення позову. Справу просила розглядати у її відсутність.
Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 12.06.2026 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 23.06.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази по справі кожен окремо та в їх сукупності, приходить до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.11).
Позивач ОСОБА_2 є дочкою померлого ОСОБА_9 , що підтверджується повторно виданим свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с.9); витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища, згідно якого 21.02.1998 ОСОБА_14 уклала шлюб з ОСОБА_3 та змінила прізвище на ОСОБА_15 . 16.12.2003 шлюб розірвано (а.с.6); свідоцтвом про шлюб, виданим повторно, згідно якого 24.11.2007 ОСОБА_16 уклала шлюб із ОСОБА_7 та змінила прізвище на ОСОБА_8 (а.с.8).
ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (батьки позивача) перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірваний 22.03.2003, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 (а.с. 10).
На момент смерті ОСОБА_9 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_2 , один (а.с.14).
ОСОБА_9 на праві власності мав земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,1164 га, кадастровий номер 2624084201:02:010:0029, розташованої в с. Назавизів Надвірнянського району Івано-Франківської області, що підтверджується копією свідоцтва про право власності та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 12-13).
ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5).
Від шлюбу з ОСОБА_3 позивач мала сина ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 (а.с.7), який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.15), смерть пов`язана із захистом Батьківщини (а.с.16). ОСОБА_17 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України (а.с.17).
Приватним нотаріусом Надвірнянського нотаріального округу Шушкевич С.М. листом від 03.06.2026 ОСОБА_2 повідомлено, що вона пропустила строк для прийняття спадщини, встановлений ст. 1270 ЦК України. Для подальшого вирішення питання успадкування рекомендовано звернутися до суду для продовження додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом. Згідно інформації, зазначеній у витягу зі Спадкового реєстру, спадкова справа після смерті ОСОБА_9 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 , не заведена (а.с.18, 19).
За період з 01.11.2021 по 09.06.2026 позивач періодично виїжджає ха межі України та повертається в Україну (а.с.24).
Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини, що передбачене ст. 1222 ЦК України.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
На підставі ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (ч. 1 ст. 1272 ЦК України).
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо:
1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви;
2) ці обставини визнані судом поважними.
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 25 травня 2022 року у справі № 459/2973/18 (провадження № 61-12504св21) та від 17 лютого 2022 року у справі №953/15603/20 (провадження № 61-12451св21).
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема такі: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18), від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17 (провадження № 61-17764св20).
В судовому засіданні встановлено, що спадкодавець ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 . Останнім днем визначеного законом строку для прийняття спадщини є 08.05.2022.
ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса з метою оформлення спадщини 03.06.2026, тобто, пропуск позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини складає більше чотирьох років, що є досить тривалим проміжком часу.
Верховний Суд у своїй постанові від 17 лютого 2022 року у справі № 953/15603/20 (провадження № 61-12451св21) звертає увагу на те, що при оцінці наявності поважних причин для визначення додаткового строку на прийняття спадщини, суди повинні розмежовувати два періоди та оцінювати наявність об`єктивних, непереборних перешкод для реалізацією особою права на прийняття спадщини. Перший період - період визначений законом для прийняття спадщини (6 місяців від дня відкриття спадщини), а другий період - від дня закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини до дня звернення до суду із позовом при визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини позивач зазначає що в неї склалися тяжкі життєві обставини, які визначили хвилювання за життя сина, який проходив військову службу в ЗСУ першорядним, та через такі обставини вона постійно перебувала в стані стресу. А також через те що 24 лютого 2022 року в Україні розпочалися активні бойові дії, що спричинило масовий виїзд людей за кордон задля безпеки. За таких умов вона спочатку боялася за своє життя, а тому не приїжджала в Україну.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на тяжкі життєві обставини, які визначилися хвилюванням за життя сина, який проходив військову службу в ЗСУ, а пізніше загинув, та через такі обставини вона постійно перебувала в стані стресу, що завадило їй вчасно подати заяву до нотаріуса, оскільки на момент смерті сина ОСОБА_17 у позивача сплинув строк для прийняття спадщини, передбачений ст. 1270 ЦК України.
Щодо посилання позивача на повномасштабне вторгнення рф на територію України з 24.02.2022, суд з цього приводу зауважує наступне:
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово було продовжено. Наразі режим воєнного стану в Україні триває. На території Івано-Франківської області бойові дії не проводилися.
Позивач не надала суду доказів, що вона офіційно працює за межами України, окрім цього, як вбачається з інформації, наданої Адміністрацією Держприкордонслужби, ОСОБА_18 протягом шестимісячного строку, встановленого для прийняття спадщини, перебувала в Україні з 09.11.2021 по 14.11.2021 та 28.04.2022, тобто, мала можливість звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Зміст статті 89 ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Проте, позивачем не надано доказів щодо неможливості подання заяви про прийняття спадщини у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану, направлення заяви поштовою кореспонденцією до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.
Вищенаведене узгоджується із правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року в справі № 332/3796/19 (провадження № 61-10896св21) де вказано, що позивач не була позбавлена можливості подати заяву про прийняття спадщини шляхом направлення її поштою до нотаріальної контори або до органів місцевого самоврядування.
Враховуючи наведене, суд вважає, що безспірних доказів поважності причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини позивач не надав, що у силу статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком. Саме по собі введення воєнного стану в Україні, перебування в постійному стресі, не є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини та не свідчить про наявність об`єктивних, непереборних перешкод для звернення із заявою про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
У зв`язку із чим суд не знаходиться підстав для задоволення позовних вимог позивача, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", ст. 15, 1216, 1217, 1218, 1220, 1221, 1222, 1258, 1261, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. 9, 10, 12, 13, 77-81, 89, 206 259, 263-265, 268, 272-273, 354-355 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В :
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Представник позивача: адвокат Голіней Лілія Дмитрівна, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 001245 від 07.12.2017, адреса: вул. Мазепи, 25А м. Надвірна Івано-Франківської області.
Відповідач: Надвірнянська міська рада, код ЄДРПОУ 04054257, місцезнаходження юридичної особи: вул. Гетьмана Мазепи, 29 м. Надвірна Івано-Франківської області.
Суддя Надвірнянського районного суду
Івано-Франківської області О.Ю. Максименко
Судове рішення № 139359275, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області було прийнято 01.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 348/1621/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: