Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №: 466/2207/26
Провадження №: 2/343/990/26
Р І Ш Е Н Н Я
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 серпня 2026 року м.Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
головуючого судді Лицура І.М.,
секретаря судового засідання Бойків В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Калуського району Івано-Франківської області справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
ТзОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом, в якому просили стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 21.09.2025-100001283 від 21.09.2025 року в розмірі 22 707,92 грн., а також судові витрати по справі. Свої вимоги мотивували тим, що 21 вересня 2025 року між ТзОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно до якого останньому надано кредит у розмірі 8 000,00 грн. строком на 140 днів. На виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей згідно Закону України «Про електронну комерцію» з відповідачем було укладено кредитний договір у письмовій формі у вигляді електронного документа у відповідності до вимог ст. 639 ЦК України, а для його підписання надано одноразовий ідентифікатор, який було надіслано на вказаний позичальником фінансовий номер. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти на банківський рахунок споживача з використанням реквізитів електронного платіжного засобу останнього № 4149-51ХХ-ХХХХ-0358. Однак, ОСОБА_1 кредитні кошти не повернув в повному обсязі та не виконав інші свої зобов`язання за вказаним договором, у зв`язку з чим станом на час пред`явлення позову в нього виникла заборгованість в розмірі 22 707,92 грн., з яких: заборгованість за кредитом 6 104,68 грн., заборгованість за нарахованими відсотками 7 661,43 грн., заборгованість по комісії за надання кредиту 941,81 грн. та заборгованість по відсотках, нарахованих за ст. 625 ЦК України 8 000,00 грн. Вищенаведені дії свідчать про відмову відповідача від добровільного повернення боргу, в зв`язку з чим виникла необхідність у зверненні до суду з даним позовом.
Відповідач ОСОБА_1 подав до суду відзив на позов (а.с. 75-76), в якому просив в задоволенні позову ТзОВ «Споживчий центр» відмовити в повному обсязі з тих підстав, що ним сплачено заборгованість за кредитним договором № 21.09.2025-100001283 від 21.09.2025 року в розмірі 14 707,92 грн., а саме: 6 104,68 грн. тіло кредиту, 7 661,43 грн. відсотки за користування кредитними коштами та 941,81 грн. комісія за надання кредиту, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 0.0.4932539371.2. Що стосується вимоги про стягнення з нього відсотків, нарахованих за ст. 625 ЦК України в розмірі 8 000,00 грн., то вважає її необгрунтованою, оскільки така нарахована в період дії на території України воєнного стану, а відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
В судове засідання представник позивача за довіреністю № 3112/25-15 від 31.12.2025 року (а.с. 26) Медведєва Н.О. не з`явилася, в позовній заяві висловила прохання про розгляд справи за відсутності представника ТзОВ «Споживчий центр».
Відповідач також не з`явився в судове засідання, не повідомивши про причини неявки, хоч був належно повідомлений про час та місце розгляду справи.
За таких обставин суд 31.08.2026 року постановив ухвалу про проведення розгляду даної справи за відсутності сторін.
Дослідивши та оцінивши всі здобуті й перевірені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлений позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Загальні правила щодо форми договору визначено у ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису вiдповiдно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 1048 ЦК України, за якими позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо іншого не встановлено договором або законом, розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Як зазначає в заяві позивач, між ТзОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, згідно якого відповідачу надано кредит у розмірі 8 000,00 грн. строком на 140 днів, що підтверджується пропозицією ТзОВ «Споживчий центр» про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферти), заявкою кредитного договору № 26.09.2025-100000844 (кредитної лінії) від 26.09.2025 року та відповіддю позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 26.09.2025-100000844 (кредитної лінії) (а.с. 45-50).
На підтвердження наявної у відповідача заборгованості за кредитним договором № 21.09.2025-100001283 від 21.09.2025 року в розмірі 22 707,92 грн., позивачем долучено до позовної заяви розрахунок заборгованості за вказаним кредитом (а.с. 34-37), з якого вбачається, що станом на 17.03.2026 року борг ОСОБА_1 по даному кредитному договору становить 22 707,92 грн., з них: 6 104,68 грн. заборгованість за тілом кредиту та 7 661,43 грн. заборгованість по відсотках, 941,81 грн. заборгованість по комісії та 8 000,00 грн. заборгованість по відсотках, нарахованих за ст. 625 ЦК України.
Разом з тим, у відзиві на позов відповідач вказує, що він здійснив оплату заборгованості за кредитним договором на суму 14 707,92 грн., про що долучив квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки № 0.0.4932539371.2 від 19.06.2026 року (а.с. 77).
Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 30.06.2026 року (а.с. 79-80) витребувано у ТзОВ «Споживчий центр» детальний розрахунок заборгованості за кредитним договором № 21.09.2025-100001283 від 21.09.2025 року, укладеним з ОСОБА_1 , станом на 30.06.2026 року.
На виконання вимог даної ухвали суду представником позивача направлено розрахунок заборгованості за вказаним кредитом (а.с. 86-89), з якого вбачається, що станом на 02.07.2026 року борг ОСОБА_1 по даному кредитному договору становить 8 000,00 грн., що є заборгованістю по відсотках, нарахованих за ст. 625 ЦК України.
Вказаний розрахунок підтверджує пояснення відповідача у відзиві на позов про те, що після подання до суду позовної заяви він погасив заборгованість за кредитним договором № 21.09.2025-100001283 від 21.09.2025 року в розмірі 14 707,92 грн., а саме: 6 104,68 грн. тіло кредиту, 7 661,43 грн. відсотки за користування кредитними коштами та 941,81 грн. комісія за надання кредиту, що також підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 0.0.4932539371.2 від 19.06.2026 року (а.с. 72).
Однак, вимоги ТзОВ «Споживчий центр» щодо стягнення з відповідача 8 000,00 грн. заборгованості за відсотками, нарахованими за ст. 625 ЦК України, не підлягають задоволенню з таких підстав, що відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Оскільки відсотки за ст. 625 ЦК України за даним кредитним договором нараховані в період дії на території України воєнного стану, то відповідач ОСОБА_1 звільняється від обов`язку її сплати на користь ТзОВ «Споживчий центр».
За викладених обставин, враховуючи, що відповідачем в добровільному порядку сплачено заборгованість за кредитним договором № 21.09.2025-100001283 від 21.09.2025 року (тілом кредиту, відсотками та комісією), а вимога позивача про стягнення з відповідача відсотків, що нараховані за ст. 625 ЦК України, задоволенню не підлягає, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову ТзОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 слід відмовити в зв`язку з безпідставністю позовних вимог.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.
Оскільки у задоволенні позову ТзОВ «Споживчий центр» відмовлено у повному обсязі, то судовий збір з відповідача стягненню не підлягає.
На підставі викладеного, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 207,526,610,638,1048-1050,1054,1055 ЦК України, керуючись ст.ст. 141,263-265,280-282 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», що знаходиться за адресою: 01032, м.Київ вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ: 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 , виданий 10.09.2021 року органом 4652.
Суддя:
Судове рішення № 139359238, Долинський районний суд Івано-Франківської області було прийнято 31.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 466/2207/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: