Ухвала суду № 139359109, 28.08.2026, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН193/2001/23

Провадження №2/193/8/26

У Х В А Л А

28 серпня 2026 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області

в складі: головуючого судді Томинця О.В.,

за участі: секретаря судового засідання Оселедець О.І.,

представника позивача Киселевича С.Ф.,

представника відповідача Теслі А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у межах цивільної справи № 193/2001/23 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Ставровщина» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, заяву представника позивача - адвоката Кисилевича Сергія Федоровича про відвід судді у цій справі,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Ставровщина» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

25 серпня 2026 року до суду надійшла заява представника позивача - адвоката Кисилевича С.Ф. про відвід головуючого по цій справі судді Томинця О.В.

В обґрунтування своєї заяви представник позивача посилається на те, що 31.07.2026 суддя під час дослідження доказів у справі не оголошував документи, які надавались представником позивача в якості вільних зразків ОСОБА_2 для призначення почеркознавчої експертизи, що, на його переконання, є грубим порушенням ст. 129 Конституції України, ст. 10, 76 ЦПК України.

Зазначені обставини, на переконання представника позивача, є такими, що викликають сумнів в неупередженості та об`єктивності судді.

У відповідності до вимог ч.1-5 ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Якщо питання про відвід судді в порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, неможливо розглянути в суді, в якому розглядається справа, то справа для вирішення питання про відвід передається до суду відповідної інстанції, найбільш територіально наближеного до цього суду.

Якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються.

Станом на 28 серпня 2026 року у Софіївському районному суді Дніпропетровської області здійснюють правосуддя менше трьох суддів, а саме: суддя Томинець О.В. та суддя Кравченко Н.О. Суддя Кащук Д.А. перебуває у щорічній відпустці до 14.09.2026.

Таким чином відповідно до ч.5 ст.40 ЦПК України вирішення питання про відвід головуючого судді Томинця О.В. у даній справі має здійснюватися в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала.

Згідно положень ч. 8 ст. 40 ЦПК України, за ініціативою суду питання про відвід судді вирішується у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Представник позивача - адвокат Киселевич С.Ф. підтримав свою заяву про відвід судді, посилаючись на доводи зазначені у заяві.

Представник відповідача - адвокат Тесля А.М. заперечувала про задоволення відводу, посилаючись на його безпідставність.

Отже, розглядаючи по суті вказаний відвід, суд дійшов такого висновку.

У відповідності ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу у цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи

5) є інші обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно частини 1 статті 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Розглянувши та оцінивши підстави для відводу судді, зазначені заявником у заяві, суд дійшов переконання, що доводи представника позивача щодо не оголошення, а відтак не дослідженням судом у якості доказів - документів, які надавались представником позивача, як вільні зразки підпису ОСОБА_2 для цілей проведення судової почеркознавчої експертизи, є безпідставними з огляду на таке.

Згідно положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до п. 1.3. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 за № 53/5 (у редакції наказу Мінюсту від 26.12.2012 № 1950/5), вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов`язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку та (або) підпису, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов`язані з обставинами цієї справи або виконані після відкриття провадження у справі та є як пов`язаними зі справою, так і не пов`язаними з її обставинами; експериментальні зразки почерку та (або) підпису, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв`язку з призначенням такої експертизи.

Отже, вільні зразки підпису - це рукописні записи чи підписи, які особа виконала до початку судового спору в інших документах, що не стосуються предмета цього спору. Вони потрібні експерту лише як порівняльний матеріал.

Вільні зразки за визначенням не пов`язані з обставинами справи, вони не доводять і не спростовують права чи обов`язки сторін у спорі. Вони мають доказове значення лише опосередковано - через висновок експерта, який порівнює їх із підписом на спірному документі.

Документ вважатиметься письмовим доказом у справі лише тоді, коли він одночасно: наданий не просто як зразок, а як обґрунтування позову чи відзиву (тобто містить інформацію про саму суть спірних правовідносин) та залучений судом до матеріалів справи як доказ на загальних підставах.

Надані представником позивача документи: договір оренди земельної ділянки від 30.12.2014, акт приймання-передачі земельної ділянки в оренду від 11.03.2015, «технический отчет по установлению границ земельного участка в натуре ОСОБА_3 » 1999 р., технічну документацію від 22.10.2014, технічну документацію від 02.02.2015, статут ФГ «Ясон Руно» в редакції 29.01.2013, статут ФГ «Ясон Руно» в редакції 11.02.2015, статут ФГ «Ясон Руно» в редакції 27.04.2015, статут ФГ «Ясон Руно» в редакції 11.04.2018, реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи від 12.02.2013, наказ про прийняття на роботу від 11.02.2015, контракт від 22.08.2019, видаткові касові ордери від 19.08.2015, 15.08.2016, 10.08.2017, 20.12.2018, 23.08.2019, 14.08.2020, відомості на виплату грошей № 1 від 14.07.2021, не містять інформацію щодо предмета доказування - усунення перешкод у користуванні ТОВ «Ставровщина» земельної ділянки позивачки без законної підстави.

Всі вище перелічені документи були надані представником позивача винятково як порівняльний матеріал для повноцінного проведення експертного дослідження, тобто для того, щоб експерт міг порівняти підпис ОСОБА_2 у цих документах з підписом у графі "Орендодавець" у договорі оренди земельної ділянки від 15 жовтня 2013 року, який був укладений між ТОВ «Ставровщина» та ОСОБА_2 .

Таким чином після складання експертного дослідження доказами у розумінні ст. 76 ЦПК України стають не документи, які експерт використовував як порівняльний матеріал, а сам висновок почеркознавчої експертизи.

Оскільки, документи, які були надані представником для порівняння підпису ОСОБА_2, не містили у собі одночасно інформації щодо обставин справи, вони не стають доказами у справі, а тому суд не повинен їх оголошувати на стадії з`ясування обставин та перевірки їх доказами.

Варто зазначити, що на стадії дослідження доказів, судом було оголошено сам висновок судової почеркознавчої експертизи за № 1090-25, складеного 06.08.2025 експертом Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Таким чином, доводи представника позивача щодо не оголошення (дослідження) судом документів, які надавались представником позивача в якості вільних зразків ОСОБА_2 для призначення почеркознавчої експертизи, не можуть бути розцінені судом, як обставини, що викликають сумніви в неупередженості або необ`єктивності судді, оскільки вони ґрунтуються на неправильному розумінні представника позивача на засобах доказування, а також містять викривлене уявлення про належність, достовірність та достатність доказів у цивільному процесі.

Представником позивача не надані обґрунтовані дані про наявність обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, в зв`язку з чим, суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, а тому у задоволенні заяви про відвід судді належить відмовити.

Керуючись ст. 36, 40, 260 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника позивача - адвоката Кисилевича Сергія Федоровича про відвід судді у цивільній справі № 193/2001/23 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Ставровщина» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 01.09.2026.

Суддя О. В. Томинець