Ухвала суду № 139358652, 26.08.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/8536/25

Провадження № 1-кс/202/6255/2026

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

УХВАЛА

26 серпня 2026 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора відділу обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна, яке подане в рамках кримінального провадження №42025040000000335, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.09.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 255, ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 209 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор відділу обласної прокуратури ОСОБА_4 звернувся з клопотанням про арешт майна, яке подане в рамках кримінального провадження №42025040000000335, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.09.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 255, ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 209 КК України.

В обґрунтування свого клопотання посилається на те, що в ході досудового розслідування встановлено, що починаючи з 2025 року, однак не пізніше вересня 2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи організаторські здібності та лідерські якості, з метою вчинення особливо тяжких корисливих кримінальних правопорушень, пов`язаних із заволодінням грошовими коштами осіб похилого віку з числа громадян Держави Ізраїль, шляхом обману з використанням електронно-обчислювальної техніки, прийняла рішення про створення організованої групи.

Розробивши план вчинення кримінальних правопорушень, ОСОБА_6 , не пізніше вересня 2025 року, перебуваючи у місті Кам`янському Дніпропетровської області, ОСОБА_6 ознайомила ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зі своїм злочинним планом, довівши до їх відома його зміст, способи реалізації та розподіл функцій між учасниками, які надали добровільну згоду на участь кримінальних правопорушень, та у свою чергу підшукали та запропонували ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_9 увійти до складу організованої групи та виконувати визначені їм функції і доручення керівників, спрямовані на безпосереднє вчинення шахрайських дій.

Крім того, як організатори розгалуженої мережі «call-центрів» на території України, діяльність яких направлена на шахрайській дії відносно громадян Держави Ізраїлю, встановлені ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , які відповідають за пересилання, конвертування грошових коштів з Держави Ізраїль до України, забезпечують наявність баз даних з анкетними даними та контактними номерами осіб похилого віку з числа громадян Держави Ізраїль, які розуміють російську мову, забезпечують безпеку учасників організованої групи, розподіляють грошові кошти, отримані злочинним шляхом між «call-центрами».

Так, у період із вересня 2025 року до моменту припинення злочинної діяльності працівниками поліції зазначені особи, діючи у складі злочинної організації, вчинили не менше 5 встановлених кримінальних правопорушень.

11.08.2026 слідчим у кримінальному провадженні на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_14 за адресою: АДРЕСА_1 . У ході обшуку виявлено та вилучено: Коробки з під мобільних телефонів порожні марки «IPhone» у кількості 4 шт.; оригінал документу «Наказ№128-А/в»; грошові кошти у валюті гривні у розмірі 103 000 гривень; грошові кошти у сумі 725 евро, 200 доларів США; Флешносій «U» 16 ГБ ; Системний блок марки «Starligt 7 Rlaffozma» білого кольору.

Постановою слідчого від 11.08.2026 вказані речі визнані речовими доказами, а томувиникає необхідність у дотриманні п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме мети забезпечення збереження речових доказів.

Окрім того, вказані грошові кошти, системний блок підпадає під критерії можливої подальшої спеціальної конфіскації, в порядку ст.96-2 КПК України.

В обґрунтування свого клопотання слідчий посилається на п. 1, п. 2, ч. 2 ст. 170 КПК України та зазначає, що накладання арешту на визначене в клопотанні майно, є необхідним для цілей кримінального провадження, зокрема запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Слідчий клопотання підтримав та просив задовольнити.

Представник ОСОБА_21 адвокат ОСОБА_22 надав письмові заперечення в яких зазначав, щостороною обвинувачення не доведено злочинного походження вилучених 103 000 грн, 725 євро та 200 доларів США, які належать ОСОБА_23 , та не пов`язано їх із конкретним потерпілим, рахунком, переказом або епізодом. Не доведено також використання системного блока у кримінально протиправній діяльності; натомість його накопичувач містить домашні фотографії та іншу приватну сімейну інформацію.Флеш-носій, порожні коробки «iPhone» та документ «Наказ № 128-А/в» неіндивідуалізовані належним чином і не пов`язані з предметом доказування. Формальне визнання всього вилученого майна речовими доказами та припущення про можливу спеціальну конфіскацію не є достатніми підставами для арешту. Просив відмовити в задоволенні клопотання.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до таких висновків.

У провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025040000000335 01.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 255, ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 209 КК України.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 06.08.2026 надано дозвіл на проведення обшуку за місцем мешкання: ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці із кадастровим номером 3220882600:04:002:0561 власником якого є ОСОБА_24 РНОКПП НОМЕР_1 з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення, та речових доказів у кримінальному провадженні, а саме: грошові кошти, здобуті внаслідок вчинення кримінального правопорушення або отримані від його вчинення, носії інформації, пристрої та засоби доступу до криптовалютних активів, у тому числі апаратні криптогаманці (hardwarewallets), seed-фрази, приватні ключі, паролі, QR-коди, резервні копії криптогаманців, а також записи (у паперовому чи електронному вигляді), що містять реквізити доступу до криптовалютних гаманців, облікових записів криптобірж та інших сервісів, пов`язаних із зберіганням, обігом або конвертацією віртуальних активів, засоби комп`ютерної техніки та електронні носії інформації (системні блоки, моноблоки, ноутбуки, планшети, мобільні телефони, серверне обладнання, зовнішні жорсткі диски, флеш накопичувачі та карти пам`яті, SIM-картки); засоби зв`язку (роутери, Wi-Fi маршрутизатори, модеми, комутатори, мережеве обладнання, IP-телефони, SIP-шлюзи, VoIP-обладнання, GSM-шлюзи, гарнітури, навушники, вебкамери, обладнання Starlink); банківські та фінансові документи (банківські картки, договори відкриття рахунків, IBAN-реквізити, чеки, квитанції, готівкові кошти, здобуті злочинними шляхом, ключі для входу до криптогаманців, QR-коди криптогаманців, бухгалтерські документи, чорнова бухгалтерія, книги обліку, відомості розподілу прибутку, записи про "зарплату", звіти керівників груп); документи щодо діяльності «call-центру» (штатні розписи, графіки роботи, списки працівників, договори оренди приміщень, чорнові записи, блокноти, записники, документи щодо реєстрації ФОП або юридичних осіб, ); документи щодо потерпілих (бази персональних даних, списки клієнтів, бази телефонних номерів, бази електронних адрес, таблиці з помітками про результати діяльності працівників «call-центру»), інструкції щодо шахрайської діяльності (скрипти розмов, "спічі", методички, інструкції операторів, алгоритми переконання, сценарії дзвінків тощо); документи щодо придбання мобільних телефонів, обладнання та комп`ютерної техніки для роботи «call-центру»; хромакейта LED-панелі; однострій державних органів Держави Ізраїль;ключі від офісних приміщень та будь-які інші речі та документи, які можуть містити відомості про організацію, функціонування, фінансування, координацію діяльності злочинної групи, вчинення шахрайств, рух грошових коштів, встановлення кола співучасників, потерпілих та інших обставин, що мають значення для кримінального провадження.

11.08.2026 слідчим у кримінальному провадженні на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_14 за адресою: АДРЕСА_1 . У ході обшуку виявлено та вилучено: коробки з під мобільних телефонів порожні марки «IPhone» у кількості 4 шт.; оригінал документу «Наказ№128-А/в»; грошові кошти у валюті гривні у розмірі 103 000 гривень; Грошові кошти у сумі 725 евро, 200 доларів США; Флешносій «U» 16 ГБ ; Системний блок марки «Starligt 7 Rlaffozma» білого кольору.

Постановою слідчого від 11.08.2026 вказані речі та грошові кошти визнані речовими доказами, а томувиникає необхідність у дотриманні п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме мети забезпечення збереження речових доказів.

15.08.2026 ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України.

Положенням ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (визначено ч. 2 ст. 170 КПК України).

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частина 1 ст. 96-2 КК України передбачає випадки застосування спеціальної конфіскації, зокрема, вона застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Гроші, цінності, в тому числі кошти, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, інше майно, зазначені в цій статті, підлягають спеціальній конфіскації у третьої особи, якщо вона набула таке майно від підозрюваного, обвинуваченого, особи, яка переслідується за вчинення суспільно небезпечного діяння у віці, з якого не настає кримінальна відповідальність, або в стані неосудності, чи іншої особи безоплатно, за ринкову ціну або за ціну вищу чи нижчу ринкової вартості, і знала або повинна була і могла знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої цієї статті.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчий суддя вважає доведеним, що ОСОБА_21 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України.

Отже, є достатні підстави вважати, що грошові кошти, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення (заволодіння коштами громадян з Держави Ізраїль), оскільки стороною захисту не надано доказів наявності у ОСОБА_21 або його дружини ОСОБА_23 достатніх законних джерел доходу, або будь-яких інших доказів щодо джерел походження цих коштів.

Тож слідчий суддя вважає доведеним, що в разі ненакладення арешту на грошові кошти, існує ризик їх відчуження, приховування, так як він та його близькі особи є заінтересованими в результатах цього кримінального провадження.

На переконання слідчого судді, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права як накладення арешту на його майно, оскільки внаслідок вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, заподіяно матеріальну шкоду громадянам Держави Ізраїль, яка на цей час не відшкодована.

При цьому накладенням арешту на вищевказане майно нікому не буде завдано збитків або інших негативних наслідків, зокрема не буде покладено індивідуальний і надмірний тягар, так як арешт носить тимчасовий характер.

Отже, підстав вважати, що можливість застосування в майбутньому спеціальної конфіскації на цьому етапі досудового розслідування є непропорційною обмеженню прав підозрюваного, в тому числі щодо користування майном, та порушуватиме справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи, немає.

Стандарт доказування під час розгляду слідчим суддею питання про арешт майна з метою збереження речових доказів є меншими ніж для повідомлення особі про підозру, висунення обвинувачення і тим більше доведеності обвинувачення в суді. Мета арешту майна є забезпечення дієвості кримінального провадження та полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для вилучення майна та його арешту.

Водночас, у випадку, якщо наявність зв`язку між арештованим майном та розслідуваним кримінальним правопорушенням у межах досудового розслідування буде спростована або будуть проведені всі необхідні слідчі дії з таким майном, чи встановлено відсутність складу чи події злочину, а так само стороною обвинувачення у розумні строки, в значенні ст. 28 КПК, не будуть вжиті належні заходи для встановлення та перевірки відповідних обставин і прийняття рішення відповідно до ст. 283 КПК, власники або законні володільці цього майна наділені правом ініціювати, в порядку ст. 174 КПК, питання про скасування накладеного арешту.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що вказане в клопотанні прокурора майно може містити інформацію щодо розслідуваного злочину, існує необхідність проведення низки слідчих та інших процесуальних дій для встановлення обставин, які підлягають доказуванню відповідно до ст. 91 КПК, слідчий суддя доходить висновку, що стороною обвинувачення доведена необхідність накладання арешту на: коробки з під мобільних телефонів порожні марки «IPhone» у кількості 4 шт.; грошові кошти у валюті гривні у розмірі 103 000 гривень; грошові кошти у сумі 7 25 евро, 200 доларів США; Флешносій «U» 16 ГБ; системний блок марки «Starligt 7 Rlaffozma» білого кольору, на підставі п. 1, п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні цього майна, а тому клопотання підлягає задоволенню в цій частині.

У той же час, прокурором у поданому клопотанні не доведена відповідність вилученого наказу критеріям речового доказу, отже і необхідності накладення арешту на оригінал документу «Наказ№128-А/в».

Отже, клопотання прокурора про арешт майна підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 131-132, 170-173, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора відділу обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна, яке подане в рамках кримінального провадження №42025040000000335, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.09.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 255, ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 209 КК України задовольнити частково.

Накласти арешт на: коробки з під мобільних телефонів порожні марки «IPhone» у кількості 4 шт.; грошові кошти у валюті гривні у розмірі 103 000 гривень; грошові кошти у сумі 725 евро, 200 доларів США; Флешносій «U» 16 ГБ ; Системний блок марки «Starligt 7 Rlaffozma» білого кольору, які вилучені за адресою: АДРЕСА_1 .

В іншій частині клопотання відмовити.

Роз`яснити, що відповідно до частини 1 статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів.

Слідчий суддя ОСОБА_1