Рішення № 139358633, 24.08.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/4873/26

провадження № 2/208/4587/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді - Гречаної В.Г.,

за участі секретаря судового засідання - Якимчук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам`янське в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 208/4873/26 за позовом Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області (Черкаський рибоохоронний патруль) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року позивач Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області (Черкаський рибоохоронний патруль) звернулось до Заводського районного суду міста Кам`янського з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 16.05.2025, яка набрала законної сили 27.05.2025 по справі № 712/2912/25, ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП. 3 постанови вбачасться, що: 20 лютого 2025 року о 13 год. 00 хв. гр. ОСОБА_1 на Кременчуцькому водосховищі у м. Черкаси, поблизу човнового причала № 1, ловив рибу з льоду зимовою вудкою з потрійним гачком без штучної або природної приманки методом багріння та виловив свіжу рибу сом у кількості 2 шт., вагою 3 кг., чим папіс збитки рибному господарству України на суму 10234 грн, чим порушив п.п. І п. 2 Розділу 4 Правил любительського рибальства України. Вказану постанову ОСОБА_1 не оскаржував.

Таким чином, позивач вважає, що вина ОСОБА_1 є доведеною, однак питання відшкодування збитків, в сумі 10234 грн нанесених рибному господарству України при винесенні постанови не вирішено.

Розрахунок матеріальної шкоди було проведено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2023 року № 1042 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів».

Враховуючи викладене, посилаючись на положення ст. 40 КУпАП, ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природнього середовища», ст. 1166 ЦПК України позивач просить суд:

- стягнути з ОСОБА_1 грошове стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища в сумі 10234 грн 00 коп. до спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища Черкаської міської ТГ: ГУК у Черк.обл./тг с. Іркліїв/24062100, код отримувача 37930566, казначейство України (ЕАП), на р/р UA508999980333109331000023759, код класифікації доходів бюджету 24062100.

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області (Черкаський рибоохоронний патруль) сплачений судовий збір в сумі 3328 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Ухвалою суду від 28.04.2026 року відкрито провадження у цивільній справі № 208/4873/26 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд.

06.07.2026 року позивачем подано до суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належними чином.

Згідно із відповіддю №2658949 від 27.04.2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру за вказаними параметрами особу ОСОБА_1 не знайдено.

Як вбачається із відповіді № 2663314 від 28.04.2026 року щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери довідки ОСОБА_1 як ВПО зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач повідомлявся шляхом направлення повісток на адресу реєстрації як ВПО та шляхом розміщення оголошення про виклик особи на сайт суду, оскільки останнє відоме суду місце проживання знаходиться на території, на якій ведуться бойові дії та робота мережі об`єктів поштового зв`язку "Укрпошти", у зв`язку з введенням воєнного стану, ускладнена, що в розумінні ч. 8 ст. 128 ЦПК України, є належним повідомленням про розгляд справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив. Правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, що дозволило суду вважати за необхідне визнати його неявку з неповажних причин, провести заочний розгляд справи, розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.

Розглянувши подані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 16.05.2025 року (справа № 712/2912/25) визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 510 грн, без конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення та водних живих ресурсів.

І змісту постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 16.05.2025 року (справа № 712/2912/25) та копії постанови про адміністративне правопорушення серії 1К № 001563 вбачається, що 20 лютого 2025 року о 13 год. 00 хв. ОСОБА_1 на Кременчуцькому водосховищі у м. Черкаси, поблизу човнового причала № 1, ловив рибу з льоду зимовою вудкою з потрійним гачком без штучної або природної приманки методом багріння та виловив свіжу рибу сом у кількості 2 шт, вагою 3 кг, чим наніс збитки рибному господарству України на суму 10234 грн, чим порушив п.п. 1 п. 2 Розділу 4 Правил любительського рибальства України.

З відомостей Єдиного реєстру судових рішень вбачається що постанова Соснівського районного суду м. Черкаси від 16.05.2025 року (справа № 712/2912/25) ОСОБА_1 оскаржена не була та набрала законної сили 27.05.2026 року.

Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної відповідачем порушенням законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів. Вказані правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст.13. Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Згідно ст. 3 Закону України «Про тваринний світ», об`єктами тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону, є: дикі тварини - хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші) і безхребетні (членистоногі, молюски, голкошкірі та інші) в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про тваринний світ» користувачі об`єктами тваринного світу в установленому законодавством порядку зобов`язані додержуватися встановлених правил, норм, лімітів і строків використання об`єктів тваринного світу; використовувати тваринний світ у способи, що не допускають порушення цілісності природних угруповань і забезпечують збереження тварин, яких не дозволено використовувати.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено Державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, а саме зазначено, що державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища. Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об`єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об`єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі та додержання операторами вимог законодавства у сфері реєстрації викидів та перенесення забруднювачів і відходів.

Згідно з вимогами ст. 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають такі повноваження, зокрема, подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об`єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.

Згідно ст. 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», громадяни України зобов`язані: а) берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища; б) здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів; в) не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб`єктів; г) вносити штрафи за екологічні правопорушення; д) компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище. Громадяни України зобов`язані виконувати й інші обов`язки у галузі охорони навколишнього природного середовища відповідно до законів України.

Пунктом 3.15 «Правил любительського і спортивного рибальства», затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 15 лютого 1999 року № 19, забороняється лов водних живих ресурсів: із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, а також способом багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», шкода заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду закріплені в статті 1166 ЦК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Під час вирішення спорів про відшкодування шкоди за ст. 1166 ЦК України доказуванню підлягає факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками.

Суд бере до уваги те, що факт незаконного вилову риби відповідачем та спричинення, тим самим, майнової шкоди державі, встановлений постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 16.05.2025 року (справа № 712/2912/25), яка набрала законної сили та у відповідності до ч. 6 ст. 82 ЦПК України є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалена постанова суду.

З урахуванням вищенаведеного, суд доходить висновку про наявність підстав для відшкодування шкоди.

Постановою Кабінету Міністрів № 1209 від 21 листопада 2011 року «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів» для виду водних біоресурсів сом, встановлено оцінка збитків, заподіяних внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення одного екземпляра водних біоресурсів незалежно від розміру та ваги - 301 неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

З долученого до матеріалів справи розрахунку збитків заподіяних рибному господарству внаслідок незаконного добування, або знищення цінних видів риб та інших об`єктів водного промислу згідно такс Постанови Кабінету Міністрів від 29.09.2023 року № 1042 сом у кількості 2 шт (такса 5117 грн) загальна вартість 10234 грн.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам, суд доходить висновку, що протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, а також причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками є доведеною, у зв`язку з чим позовна заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 3328 грн.

Керуючись ст.ст. 19, 27, 82, 89, 141, 258, 263, 265, 268, 273, 280-289, 354, 355 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області (Черкаський рибоохоронний патруль) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 , адреса реєстрації як ВПО: АДРЕСА_1 ) на користь держави грошове стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища в сумі 10234 (десять тисяч двісті тридцять чотири) гривні 00 копійок до спеціального фонду охорони навколишнього природнього середовища за наступними реквізитами: ГУК у Черк.обл./тг с. Іркліїв/24062100, код отримувача 37930566, казначейство України (ЕАП), на р/р UA508999980333109331000023759, код класифікації доходів бюджету 24062100.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 , адреса реєстрації як ВПО: АДРЕСА_1 ) на користь Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області (Черкаський рибоохоронний патруль) (ЄДРПОУ 41594560, адреса: 18035, м. Черкаси, вул. Дахнівська, 10А, р/р НОМЕР_2 в ДКСУ м. Київ) судовий збір у розмірі 3328 грн (три тисячі триста двадцять вісім) гривень.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивачем заочне рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідачем заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарженняякщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.

Відомості про сторони:

Позивач: Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області (Черкаський рибоохоронний патруль) (ЄДРПОУ 41594560, адреса: 18035, м. Черкаси, вул. Дахнівська, 10А).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 , адреса реєстрації як ВПО: АДРЕСА_1 )

Суддя В.Г. Гречана