Рішення № 139358630, 24.08.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/1716/26

провадження № 2/208/3161/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді Гречаної В.Г.,

за участі секретаря судового засідання Якимчук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в заліі суду у м. Кам`янське в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 208/1716/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , від імені якої діє представник адвокат Стребіж Анна Олегівна, звернулась до Заводського районного суду міста Кам`янського з позовною заявою до Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради про зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що є єдиною особою, що має право користування квартирою АДРЕСА_1 ?янське.

Ордер на вказане жиле приміщення не зберігся в позивача, оскільки, квартира надавалась в користування членам родини позивача, які на момент звернення померли.

З метою реалізації права на приватизацію житла, позивач звернулась до Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам?янської міської ради з заявою про приватизацію квартири відповідно до закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», але листом від 08.12.2025 року № 11-05/1515 позивачу відмовлено у приватизації у зв?язку з ненаданням до заяви про приватизацію житла копії ордеру на жиле приміщення.

Відповідно до відповіді Кам?янської міської ради від 02.09.2025 року № T-362B, при поаркушному перегляді документів архівного фонду «Виконавчий комітет Заводської районної Ради депутатів трудящих» за 1976 рік відомості щодо виділення житлової площі за адресою: АДРЕСА_2 не виявлено.

Позивач зазначає, що вселена в квартиру на законних підставах, однак відсутність ордеру позбавляє її права на приватизацію квартири.

Враховуючи викладене, позивач просить суд:

- зобов`язати Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради провести дії по приватизації (передачі у приватну власність) квартири за адресою: АДРЕСА_3 за відсутності ордеру на вказану квартиру.

Згідно до ч.2 ст. 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради, код ЄДРПОУ 20268696, юридична адреса реєстрації: Дніпропетровська область, місто Кам`янське, проспект Василя Стуса, 10/12.

Ухвалою суду від 17.02.2026 року відкрито провадження у цивільній справі № 208/1716/26, за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Копію ухвали від 17.02.2026 року та копію позовної заяви відповідач отримав 19.02.2026 року в особистому кабінети підсистеми (модуля) ЕСІТС Електронний суд, що підтверджується довідкою.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами.

08.06.2026 року ухвалою Заводського районного суду міста Кам`янського закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача адвокат Стребіж А.О. 24.08.2026 року подала заяву в якій просила розгляд справи провести за відсутності позивача та її представника, позовні вимоги задовольнити, понесені судові витрати залишити за позивачем.

Від відповідача 08.05.2026 року надійшла заява у якій у зв`язку із великим навантаженням в юридичному відділі та зайнятістю представників департаменту в інших судових засіданнях, просить розгляд справи проводити за відсутності представника Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради та винести рішення у відповідності до норм чинного законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

З огляду на те, що учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, а представник позивача подала заяву про розгляд справи за їх відсутності, суд дійшов висновку, що неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв`язку з чим справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Беручи до уваги те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали цивільної справи, долучені докази і письмові пояснення викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, які склалися між сторонами.

З копії паспорта, серії НОМЕР_1 , виданого на ім`я ОСОБА_1 вбачається, що Заводським районним відділом Дніпродзержинського міського управління МВС України у Дніпропетровській області позивач приписана за адресою АДРЕСА_4 з 02.04.1974 року, Адміністрацією Заводського району Кам`янської міської ради місце реєстрації ОСОБА_1 зареєстровано за адересою: АДРЕСА_3 з 02.04.1976 року.

Відповідно до довідки про склад сім`ї № 001350551 від 22.08.2025 року, виданої ТОВ «Абонент ХХІ», уповноважений власник житла ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 . Згідно з довідкою, з 28.03.2023 року склад її сім`ї становить одну особу.

З лицьового рахунку № НОМЕР_2 квартиронаймача ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_3 відомості про проживаючих осіб: ОСОБА_2 (картиронаймач) дата прибуття 02.04.1976 року; ОСОБА_3 (син) дата прибуття 15.11.05 року, дата вибуття 21.12.2010; ОСОБА_4 (дядько) дата прибуття 15.12.1975 року, дата вибуття 11.05.2013; ОСОБА_5 (дядько) дата вибуття 26.04.2004 року; ОСОБА_6 (мати) дата прибуття 26.10.2012 року, дата вибуття ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З листа Кам`янської міської ради Дніпропетровської області від 02.09.2025 № Т-3628 вбачається, що за результатами поаркушного перегляду документів архівного фонду «Виконавчий комітет Заводської районної Ради депутатів трудящих» за 1976 рік відомості щодо виділення житлової площі за адресою: АДРЕСА_2 не виявлені.

Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради на звернення ОСОБА_1 про оформлення передачі квартири за адресою: АДРЕСА_3 у власність листом «Про порядок передачі квартир у власність громадян» за вих. № 11-05/1515 від 08.12.2025 року повідомив, що п. 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово комунального господарства України від 16.12.2009 № 396 (зі змінами), визначено вичерпний перелік документів, який громадянин подає до органу приватизації, у тому числі копію ордера на жиле приміщення, яка відсутня у поданих документах. Тому підстави для задоволення вимог відсутні.

З викладеного вбачається, що між сторонами виник спір щодо передачі квартири за адресою: АДРЕСА_3 з комунальної власності у приватну власність позивача в порядку приватизації.

За приписами статей 30, 41 Конституції України кожному гарантується недоторканність житла. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до вимог ст. 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

Правові основи приватизації житла, що знаходиться в державній власності, визначені у Законі України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Відповідно до ч. 10 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ. Особливості приватизації житлових приміщень у гуртожитках визначаються законом.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму. Не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обов`язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація здійснюється шляхом: безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім`ї та додатково 10 квадратних метрів на сім`ю; продажу надлишків загальної площі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках).

За змістом статті 58 ЖК України, ордер є єдиною підставою для вселення у жиле приміщення.

Звертаючись до суду з позовом позивач зазначила, що ордер на квартиру не зберігся, тому у останньої виникли перешкоди у реалізації свого права на приватизацію житла.

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та іншими міжнародно-правовими документами про права людини закріплено право на житло.

Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Доказами в матеріалах справи підтверджується, що ОСОБА_1 є квартиронаймачем житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , з 1976 року постійно проживала та зареєстрована в ньому. Станом на 2026 рік день подання позову інших осіб у вказаному житлі не зареєстровано. Законність проживання позиваа у спірному приміщенні ніким не спростована та не заперечувалась.

З моменту реєстрації позивача в квартирі її право на користування житловим приміщенням ніким, в тому числі відповідачем не оскаржувалось, відповідні докази не подавались.

При цьому, відсутність ордеру позбавляє позивача можливості реалізувати своє право на приватизацію квартири. Враховуючи викладене, відмова в приватизації займаного позивачем житла з причин відсутності ордеру є такою, що порушує право позивача на приватизацію.

У пункті 36 рішення від 18 листопада 2004 року у справі «Прокопович проти Росії» ЄСПЛ визначив, що концепція «житла» за змістом статті 8 Конвенції не обмежена житлом, яке зайняте на законних підставах або встановленим у законному порядку. «Житло» - це автономна концепція, що не залежить від класифікації у національному праві. То чи є місце конкретного проживання «житлом», що б спричинило захист на підставі пункту 1 статті 8 Конвенції, залежить від фактичних обставин справи, а саме від наявності достатніх триваючих зв`язків з конкретним місцем проживання (рішення ЄСПЛ у справі «Баклі проти Сполученого Королівства» від 11 січня 1995 року, пункт 63).

Таким чином, тривалий час проживання особи в житлі, незалежно від його правового режиму, є достатньою підставою для того, щоб вважати відповідне житло належним такій особі в розумінні статті 8 Конвенції.

Принцип пропорційності у розумінні Європейського суду з прав людини полягає в оцінці справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням у право людини на повагу до житла, й інтересами особи, яка зазнає негативних наслідків від цього втручання. Пошук такого балансу не означає обов`язкового досягнення соціальної справедливості у кожній конкретній справі, а передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між легітимною метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа внаслідок втручання в її право на повагу до житла несе надмірний тягар. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були би менш обтяжливими для прав і свобод цієї особи, оскільки обмеження її прав не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для досягнення вказаної мети.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Враховуючи викладене, оскільки дії відповідача порушують конституційне право позивача на приватизацію житла у встановленому законом порядку, суд вважає, що вимоги позивача щодо зобов`язання вчинити дії направлені на приватизацію спірної квартири є доведеними, законними, обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню.

Суд враховує правові позиції Верховного Суду висловлені в постанові від 12 березня 2020 року у справі № 483/731/19 (провадження № 61-1845св20), де Верховний Суд застосував такий спосіб захисту у справі про приватизацію квартири державного житлового фонду, як визнання безпідставною відмови органу приватизації передати у приватну власність квартиру державного житлового фонду з покладанням обов`язку на останнього оформити право власності на приміщення. При цьому у цій справі було зроблено правовий висновок, що не є належним способом захисту визнання права власності на квартиру. Тобто, суд не може визнати право власності, він може лише визнати безпідставною відмову і зобов`язати орган оформити цю приватизацію.

Суд враховує також правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 08 червня 2022 року в справі № 202/3820/19 (провадження № 61-836св21).

Так, Верховний Суд вважав обґрунтованими вимоги про зобов`язання державного департаменту житлового господарства міської ради як органу приватизації державного житлового фонду провести приватизацію квартири.

Про ефективність та належність визначеного позивачем способу захисту порушеного права на безоплатну приватизацію державного житлового фонду шляхом зобов`язання вчинити дії щодо приватизації свідчать і висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2018 року в справі № 183/2859/16 (провадження № 61-10997св18), від 19 червня 2019 року в справі № 338/347/16-ц (провадження № 61-24054св18), від 30 вересня 2020 року в справі № 754/6918/18 (провадження № 61-13774св19) та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року в справі № 200/18858/16-ц (провадження № 14-165цс18).

До уваги беруться також і правові позиції Великої Палати Верховного Суду висловлені в постанові від 20 червня 2018 року в справі № 200/18858/16-ц (провадження № 14-165цс18). У даній справі було визнано неправомірною відмову департаменту житлового господарства міської ради в приватизації і зобов`язано департамент провести приватизацію квартири.

Тобто, судова практика передбачає такі способи захисту, які зводяться до визнання безпідставною відмови органу приватизації і зобов`язання органу приватизації здійснити приватизацію житла.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги норми матеріального та процесуального права, враховуючи, що відмова Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради № 11-05/1515 від 08.12.2025 року як органу приватизації державного житлового фонду в безоплатній передачі позивачу в порядку приватизації спірної квартири такою що порушує права позивача на набуття права власності на житло у встановленому законом порядку, оскільки вирішене питання відноситься до виключної компетенції держави, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Представник позивача в заяві від 14.07.2026 року просив покласти тягар понесення судових витрат на позивача тому, судовий збір не стягується з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 2, 4, 5, 12, 13, 89, 258, 259, 263-265 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов`язати Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради, провести дії по приватизації (передачі у приватну власність) квартири за адресою: АДРЕСА_3 за відсутності ордеру на вказану квартиру.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.

Відомості про сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації АДРЕСА_5 .

Відповідач: Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради: ЄДРПОУ 20268696, адреса 51900, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, пр. Василя Стуса, буд. 10/12.

Суддя В.Г. Гречана