Рішення № 139356373, 31.08.2026, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/2358/26

Єдиний унікальний № 742/3147/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої - судді Короткої А.О.,

при секретарі судових засідань Бурмаці Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс», представник позивача Антоненко Андрій Володимирович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Представник ТОВ «ФК «Паріс» звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 15713,02 грн, а також просив стягнути судовий збір в розмірі 2662,40 грн, мотивуючи свої вимоги тим, що спірна заборгованість виникла через невиконання відповідачем умов вказаних у кредитному договорі.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, але не надав відзиву на позовну заяву у строк, передбачений в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Зі згоди позивача, суд на підставі наявних в справі доказів, ухвалює заочне рішення, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, розгляд справи здійснюється судом за їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши всі матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку такого висновку.

21.06.2019 між АТ «РВС Банк» та ОСОБА_1 підписано Заяву-договір № 0034195 про надання банківської послуги (платіжна картка Простір), що є договором про приєднання до Публічної пропозиції АТ «РВС Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичної осіб (а.п. 44), відповідно до умов якого, сума кредиту становить 15384,62 грн, строк дії кредиту 24 місяці, процентна ставка фіксована 18 %, разова комісія при видачі кредиту складає 2,5 % від суми наданого Кредиту, щомісячна комісія за супроводження кредиту становить 3 % від суми наданого Кредиту, що також підтверджується публічною пропозицією АТ «РВС Банк» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (а.п.9-29), копією Додатку №1 до договору №0034195 від 21.06.2019 графік платежів (а.п.44), копією паспорту споживчого кредиту (а.п.45),.

Грошові кошти у сумі 15384,62 грн були зараховані АТ «РВС Банк» 21.06.2019 на картковий рахунок відповідача, що підтверджується меморіальними ордерами № 2813 та № 2814 (а.п.49)

28.04.2020 між АТ «РВС банк» та ТОВ «ФК «Паріс» укладено договір про відступлення права вимоги № 08/04/2020-1, згідно з яким первісний кредитор у порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України, відступає (передає), а новий кредитор приймає (набуває) права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами, зазначеними в додатку № 1 до цього договору, зі всіма додатками, додатковими угодами, додатковими договорами, договорами про внесення змін та доповненнями до нього тощо, що є його невід`ємною частиною, які укладені між АТ «РВС Банк» та боржниками (а.п. 34-35), що також підтверджується копією акту прийому-передачі прав і документів до договору про відступлення прав вимоги № 08/04/2020-1 від 28.04.2020 (а.п.30), копією опису документів, що передаються по договору про відступлення прав вимоги № 08/04/2020-1 від 28.04.2020 (а.п.30-32).

З Додатку № 1 до договору про відступлення права вимоги від 05.03.2020 вбачається, що АТ «РВС Банк» відступило ТОВ «ФК «Паріс» право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 0034195 від 21.06.2019 на загальну суму заборгованості 15713,02 грн. (а.с. 52, 54 на зв.).

З наданого ТОВ «ФК «ПАРІС» розрахунку заборгованості вбачається, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Заявою-Договором № 0034195 від 21.06.2019 станом на 25.05.2026 утворилася заборгованість у розмірі 12816,88, що складається з: тіла кредиту 12060,72; відсотків 756,16 грн (а.п. 55-56).

Крім того, на підставі ч. 2 статті 625 ЦК України та умов Публічної пропозиції, за період з 28.04.2020 по 23.02.2022 позивачем додатково нараховано 701,93 % річних та 2194,21 грн інфляційних втрат (а.п. 53,)

04.05.2020 ТОВ «ФК «ПАРІС» направляло на адресу відповідача вимогу про погашення заборгованості по кредитного договору, однак остання була залишена поза увагою (а.п. 33).

На час розгляду справи судом, відповідачем не надано доказів, що свідчать про погашення заборгованості.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статями 526 та 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Згідно зі статтями 610 та 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, вирішуючи спір, суд, оцінивши надані сторонами докази та встановивши, що відповідач своєчасно не виконала, взяті на себе грошові зобов`язання, не сплатила заборгованість за укладеним кредитним договором, ні новому, ні попередньому кредитору, у зв`язку із чим утворилась заборгованість, дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у розмірі 15713,02 грн, що складається з: 12060,72 - заборгованість за тілом кредиту; 756,16 грн - заборгованість за процентами; 701,93 грн - 3% річних за користування грошовими коштами; 2194,21 грн - інфляційних втрат.

Крім того, вирішуючи питання про розподіл витрат, суд враховує, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (ч.1, 3 ст.133 ЦПК України).

На підставі ст.141 ЦПК України суд вважає, оскільки позов підлягає задоволенню в повному обсязі, судові витрати по справі необхідно стягнути з відповідача на користь позивача у сумі 2662,40 грн.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в сумі 5000,00 грн.

Позивач поніс витрати на правову допомогу адвоката в сумі 5000,00 грн, що підтверджується копією договору про надання правової допомоги №0103-2026 від 01.03.2026 (а.п.59), копією протоколу погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №0103-2026 від 01.03.2026 (а.п.60), копією додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги №0103-2026 від 01.03.2026 (а.п.60), копією звіту про надання правової допомоги №15 від 02.06.2026 (а.п.46).

Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема у справах №923/560/17, №329/766/18, №178/1522/18.

ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір-обґрунтованим.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Виходячи з критеріїв реальності та розумності, а також враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, зважаючи на знаходження на розгляді у судах різних інстанцій значної кількості таких справ, що свідчить про їх однотипність та шаблонність позовів в такій категорій справ, а також враховуючи, що справа не є складною, є малозначною, суд дійшов висновку про неспівмірність розміру заявленого до стягнення розміру судових витрат на правничу допомогу у сумі 5000,00 грн, який є завищеним, в даному випадку розумним та співмірним розміром є 2000,00 грн витрат на правничу допомогу, які в даному випадку підлягають до стягнення з відповідача на корить позивача.

На підставі наведеного та Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронний цифровий підпис», Закону України «Про захист прав споживачів», ст.6, 204-205, 207, 512, 514, 516, 526, 530, 610, 612, 625-629, 634, 638-630, 642, 1049, 1050, 1054, 1083 ЦК України, керуючись ст.2, 12, 13, 81, 134,141 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 284, 352, 354-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» (код ЄДРПОУ 38962392, юридична адреса: вул.Предславинська, буд.37, офіс 535, м.Київ, 03150), представник позивача Антоненко Андрій Володимирович (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс», код ЄДРПОУ 38962392, заборгованість за кредитним договором №0034195 від 21 червня 2019 року у розмірі 15713 (п`ятнадцять тисяч сімсот тринадцять) гривень 02 копійки.

Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс», код ЄДРПОУ 38962392, судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 00 копійок, та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Судове рішення складено та підписано 31.08.2026.

Позивач, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Анна КОРОТКА