Рішення № 139355140, 28.08.2026, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа№751/5830/26

Провадження №2-а/751/96/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2026 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

у складі: головуючого-судді Яременко І.В.,

з участю секретаря судового засідання Решетник В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

05.06.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7155806 від 07.05.2026 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП та закрити провадження у справі. Одночасно подав заяву, в якій просив поновити пропущений строк на подання позову.

Позов мотивовано тим, що 07.05.2026 інспектором ВП №2 Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області Пата М.С. було винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП, а саме: 07.05.2026 о 18 год 30 хв в с-ще Ріпки по вул. Шевченка, 2, керував транспортним засобом та був не пристебнутий ременем безпеки та не пред`явив посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чим порушив п. 2.3 (в) ПДР. З вказаною постановою позивач не погоджується, вважає її неправомірною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню. Зазначає, що він є особою з інвалідністю 3 групи із стійким захворюванням опорно-рухового апарату, відстебнув ремінь безпеки, стоячи та не перебуваючи в русі, на блок посту в с-щі Ріпки. В цей час до нього підійшов поліцейський та повідомив про вчинення ним адміністративного правопорушення та складення відносно нього постанови. Всупереч вимог ст. 268 КУпАП поліцейський у клопотанні позивача про ознайомлення із матеріалами справи відмовив, будь-яких доказів його вини не надав і не досліджував, а повідомив, що сама постанова і є доказом його вини. Окрім того, поліцейський не взяв до уваги доводи позивача про наявність у нього статусу особи з інвалідністю. Вважає, що будь-яких доказів на підтвердження його вини у вчиненні вказаного правопорушення оскаржувана постанова не містить і не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення такого правопорушення.

Ухвалою судді Новозаводського районного суду м.Чернігова від 06.04.2026 визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду з позовом та поновлено позивачу строк для звернення до суду з адміністративним позовом, позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с. 23-24).

06.07.2026 на адресу суду від представника відповідача Головного управління Національної поліції в Чернігівській області надійшла заява про залишення позову без розгляду та відзив на позовну заяву, згідно якого просять відмовити у задоволенні позову, мотивуючи заперечення тим, що заявлені вимоги є безпідставними. Вказують, що 07.05.2026 о 18 год 10 хв наряд ВП №2 Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області під час несення служби на блокпосту зафіксував автомобіль, під керуванням ОСОБА_1 , який рухався із непристебнутим паском безпеки, чим порушив п. 2.3 «в» ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП. Під час розгляду матеріалів позивача було повідомлено про причини зупинки транспортного засобу, надано докази скоєного правопорушення, роз`яснено його права та обов`язки за ст. 268 КУпАП, в тому числі порядок та строки оскарження винесеної відносно нього постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Весь процес фіксувався під відеозапис портативного відеореєстратора поліцейського, який долучений до матеріалів справи та зафіксований у п. 7 оскаржуваної постанови. Після завершення розгляду справи позивач в усній формі категорично відмовився від підпису та отримання примірника постанови на місці. Як вбачається зі змісту позовної заяви правомірність свої вимог та протиправність оскаржуваної постанови позивач загалом обґрунтовує тим, що він є особою з інвалідністю III групи зі стійким захворюванням опорно-рухового аппарату (анкілозивний спондилоартрит), а тому нібито мав законне право не пристібатися паском безпеки. Проте, відповідно до чинної редакції п. 2.3 «в» ПДР України (із змінами згідно з Постановою КМУ № 1105), наявність статусу особи з інвалідністю не звільняє водія від обов`язку бути пристебнутим. Виняток поширюється виключно на осіб, «фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки», що підтверджується довідкою ЛКК. У пункті 15 наданого позивачем Витягу містяться лише медикаментозні рекомендації, а пункти 17.4.2 та 17.4.3 («Медичні показання для забезпечення автомобілем» та «Протипоказання до керування») зазначені як «не застосовується». Жодних медичних протипоказань до використання ременя безпеки позивач суду не надав. Крім того, позивач стверджує, що взагалі не перебував у стані руху, а відстебнув ремінь безпеки вже під час стоянки на блокпосту, однак доданим відеозаписом вказані твердження позивача спростовуються. Вказані доводи позивача є такими, що не відповідають дійсності та спрямовані виключно на спробу позивача уникнути відповідальності за вчинене правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (а.с. 30-31, а.с. 35-39).

13.07.2026 до суду через систему «Електронний суд» надійшла від представника позивача відповідь на відзив, у якій з доводами викладеними у відзиві не погоджується, вважає доданий до відзиву відеозапис неналежним та недопустимим доказом вчинення позивачем правопорушення, позов просить задовольнити (а.с.44-45).

12.08.2026 від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшли заперечення на відповідь на відзив, я яких відповідь на відзив вважає необґрунтованою, у задоволення позовних вимог просить відмовити (а.с.48-49).

На підставі ст. 262 КАС України, розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить наступного висновку.

Судом встановлено, що постановою серії ЕНА №7155806 від 07.05.2026 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн за таких фактичних обставин: 07.05.2026 о 18 год 13 хв у с-щі Ріпки по вулиці Шевченка, 2, водій керуючи транспортним засобом «Renault Master», реєстраційний номер НОМЕР_1 , обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки, а також не пред`явив для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на даний транспортний засіб, чим порушив вимоги п.2.3 «в» ПДР, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП (а.с. 7).

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Як встановлено ч.1, ч. 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до п. 8, 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання та регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху (ПДР), затверджені постановою КМ України від 10 жовтня 2001 року №1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

У пункті 1.3 Правил дорожнього руху України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до пункту 1.9 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із статтєю 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна відповідати вимогам статей 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема: необхідно навести докази, згідно яких зроблено висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення і назвати мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник або наведених ним обставин.

Згідно із пунктом 1 ст. 247 КпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний: під час руху на автомобілі, обладнаному ременями безпеки, бути пристебнутим, а на мотоциклі - в застебнутому мотошоломі.

Згідно ч. 5 ст.121 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п. 2.3 (в) ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

Згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 позивач ОСОБА_1 станом на час складання оскаржуваної постанови (07.05.2026) та на час звернення до суду (05.06.2026) був особою з інвалідністю 3 групи (а.с.8).

Згідно п.17.4 витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №20/25/544/В ОСОБА_1 медичних показань для забезпечення автомобілем та/або електроскутером і протипоказань до керування ним, станом на 07.05.2026 не мав (а.с. 9-12).

Отже, позивачем суду не надано доказів, що його фізіологічні особливості як особи з інвалідністю унеможливлюють користування ременями безпеки.

Позивач зазначає, що поліцейський відмовив йому у клопотанні про ознайомлення із доказами вчинення адміністративного правопорушення та будь - яких доказів його вини не надав та їх не досліджував.

Згідно п. 9 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засоби фото-, і кінозйомки, відеозапису.

Згідно п. 7 оскаржуваної постанови, до неї поліцейським доданий відеозапис правопорушення з боді камери 968151.

Дослідженим судом відеозаписом з бодікамери 968151, наданим відповідачем, зафіксовано транспортний засіб «Renault Master», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебуває у русі під керуванням водія ОСОБА_1 та зупиняється на блок посту, водій пред`являє поліцейському паспорт. Відеофіксаціїї використання чи невикористання водієм ОСОБА_1 ременя безпеки під час руху транспортного засобу відеозапис не містить. Після зупинки транспортного засобу інспектор поліції запитав водія, чому той не користується ременем безпеки, попросив пред`явити водійське посвідчення та реєстраційний документ на транспортний засіб. ОСОБА_1 вимагав у поліцейського надати відеодокази вчинення ним правопорушення, повідомив, що потім надасть посвідчення про право керування транспортним засобом та реєстраційні документи. Поліцейським у клопотанні про ознайомлення із відеозаписом на місці зупинки позивачу відмовлено посилаючись на технічну неможливість такого ознайомлення, та повідомлено про можливість із таким ознайомленням наступного дня у ВП №2 (с-ще Ріпки) о 15 годині дня (а.с. 32).

Згідно з п. 4 розділу 3 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, користується правами, визначеними у статті 268 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Розділом ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі затвердженої Наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 регламентовано процедуру розгляду поліцейськими справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п.5 розділу ІІІ цієї Інструкції поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належитьдо його компетенції розглядцієї справи; 2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа нерозглядається намісці); 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

У п. 9 розділу ІІІ цієї Інструкції, передбачено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.

Згідно п. 10 розділу ІІІ зазначеної Інструкції, а також відповідно до положень ст. 252 КУпАП, поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Крім того, суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенню до суб`єкта владних повноважень.

В контексті наведеного слід зауважити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Такий висновок міститься у постанові від 18.02.2020 у справі №524/9827/16-а.

Відеозаписом до постанови зафіксовано, що поліцейським не було дотримано процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення передбаченої Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі затвердженої Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015. Оскільки на відео із бодікамери поліцейського зафіксовано, що стадія дослідження доказів була порушена (а.с. 32).

Отже, суд дійшов висновку, що такими діями поліцейський порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, а тому було порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ст. 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і може прийняти рішення про скасування постанови і закриття справи.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем понесені та документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 665,60 грн (а.с.1).

Враховуючи, що судове рішення ухвалено на його користь, тому вказану суму слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції України в Чернігівській області.

На підставі викладеного, ст. 19 Конституції України, Закону України «Про дорожній рух» Закону України «Про Національну поліцію», ст.ст. 7, 121, 222, 245, 258, 268, 278, 280, 283, 287, 288, 293 КУпАП, та керуючись ст.ст. 72, 73, 76, 77, 90, 94, 241-246, 250, 257, 262, 286, 293-295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити.

Скасувати постанову інспектора (смт. Ріпки) відокремленого підрозділу №2 Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліці в Чернігівській області старшого лейтенанта поліції Пата Максима Сергійовича серії ЕНА №7155806 від 07.05.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 121 КУпАП та накладення аміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень, провадження у справі про адміністративне правопрушення, - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати понесені на сплату судового збору у розмірі 665 грн 60 коп (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 28.08.2026.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідачі: Головне управління Національної поліції в Чернігівській області (14000, м. Чернігів, просп.Перемоги, буд. 74, код ЄДРПОУ 40108651).

Чернігівське районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (14000, м.Чернігів, вул. Івана Мазепи, 12, ЄДРПОУ 40108651).

Суддя І.В. Яременко