Рішення № 139354684, 13.08.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/3212/26-ц

Пр. № 2-422/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року Печерський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Соколова О.М.,

при секретарі судових засідань - Ляшенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу № 757/12383/26-ц за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2026 року КП «Київтеплоенерго» звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, гарячої води та плати за абонентське обслуговування за адресою: АДРЕСА_1 . Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі, будучи споживачами вказаних комунальних послуг, неналежно виконували свої зобов`язання з їх оплати, внаслідок чого утворилася заборгованість у загальному розмірі 59 948,46 грн, з яких:

заборгованість за спожиту теплову енергію - 43 786,24 грн; інфляційна складова боргу (тепло) - 7 836,20 грн; 3% річних (тепло) - 2 251,22 грн; пеня (тепло) - 2 738,97 грн;

заборгованість за спожиту гарячу воду - 450,79 грн; інфляційна складова боргу (гаряча вода) - 285,87 грн; 3% річних (гаряча вода) - 78,21 грн; пеня (гаряча вода) - 95,21 грн;

заборгованість з абонентського обслуговування (тепло) - 1 588,70 грн;

заборгованість з абонентського обслуговування (гаряча вода) - 867,25 грн.

Також позивач просив стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 3 028,00 грн.

У обґрунтування позову, позивач вказує, що 11 жовтня 2018 року між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго» укладено договір про відступлення права вимоги № 602-18, відповідно до якого ПАТ «Київенерго» відступило, а КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги до фізичних осіб щодо виконання ними грошових зобов`язань перед кредитором з оплати спожитої до 01 травня 2018 року теплової енергії.

Відповідачі є споживачами послуг за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачі своечасно не сплачують за спожиті послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, в результаті чого утворилась заборгованість.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання має сплатити інфляційні втрати та три проценті річних. Таким чином, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати та три проценті річних.

На підставі викладеного, позивач просив про задоволення позову.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26.01.2026 року у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву про проведення розгляду у його відсутність, проти винесення заочного рішення суду не заперечував.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлялися належним чином, причини неявки суд не повідомили.

08 квітня 2026 року від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшла заява, у якій вона повідомила про добровільне погашення частини заборгованості перед КП «Київтеплоенерго» за особовим рахунком/ідентифікатором НОМЕР_1 у січні та лютому 2026 року на загальну суму 22 508,68 грн, та додала копії відповідних квитанцій.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи за правилами спрощеного позовного провадження та ухвалити заочне рішення відповідно до ст. 280 ЦПК України, оскільки, відповідачі належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не з`явились в судове засідання без повідомлення причин, відзив не подали. При цьому, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.

Судом установлено, що розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27 грудня 2017 року № 1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27 вересня 2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», КП «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго». За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10 квітня 2018 року №591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

Отже, з 01 травня 2018 року надання послуг з центрального опалення та постачання гарячої води здійснює КП «Київтеплоенерго».

З 01 травня 2019 введено в дію Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189. Відповідно до ч.1 ст.12 цього Закону надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Відповідно до п.3 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» цього з закону передбачено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього закону (тобто до 01.05.2019), зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. Договір за правилами такого Закону між позивачем та відповідачами не укладався, а тому на теперішній час договір укладений до 01 травня 2019 року.

Відповідно до абзацу 10 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 №1875-ІV комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведення, газопостачання, опалення, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Правовідносини з постачання фізичними особами центрального опалення та постачання гарячої води регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630 (далі Правила).

Відповідно до п. 8 Правил послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі договору про надання послуг з центрального опалення та постачання гарячої води.

Відповідно до ч. 7 статті 26 Закону договір про надання послуг з центрального опалення, послуг з центрального постачання холодної води, послуг з центрального постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання, є договором приєднання.

На виконання вимог Закону КП «Київтеплоенерго» підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28 березня 2018 року №34 (5085). Зміст зазначеного договору відповідає змісту типового договору, затвердженого Правилами. Такі договори є договорами приєднання, а може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови.

Відповідно до норм Цивільного Кодексу України встановлено, якщо особа вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, то договір вважається укладеним.

Підключення будинку до мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої воли свідчить про надання послуг позивача.

Відповідачі від мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлялися (не відключалися).

Отже, виникнення цивільних прав та обов`язків, підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з централізованого опалення та постачає гарячу воду, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату послуг, а споживач має здійснювати оплату виставлених рахунків.

Відповідно до ст. 20 Закону, п.п.18, 20, 30 Правил, споживач зобов`язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідачі є споживачами послуг за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки зареєстровані за вищевказаною адресою.

Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Згідно пункту 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Статтею 9 Закону України статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII унормовано, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Відповідно до частини 3 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV, частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Крім того, позивач, на підставі Договору про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 року № 602-18 (далі Договір цесії), укладеного між ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» (далі - Кредитор) та КОМУНАЛЬНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (далі - Новий Кредитор), набув право вимоги до відповідачів з оплати спожитих до 01.05.2018 року послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води.

Згідно п. 3.4.2 Договору цесії, новий кредитор має право на отримання замість Кредитора від споживачів, визначених у Додатку № 1 та/або Додатку № 2 до Договору цесії сплати заборгованості.

Надання послуг здійснювалось на підставі Договору про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, затвердженого Правилами 630, який був опублікований 31.07.2014 року на офіційному сайті ПАТ «КИЇВЕНЕРГО», а також у газеті «Хрещатик» від 06.08.2014 року №111 (4511).

Позивач зазначає, що відповідачі своєчасно не сплачують за спожиті послуги, в результаті чого утворилась заборгованість за період з 01.11.2021 по 31.01.2026, яка згідно з позовними вимогами складає: заборгованість за спожиті послуги з постачання теплової енергії - 43 786,24 грн; інфляційна складова боргу - 7 836,20 грн; три відсотки річних - 2 251,22 грн; пеня - 2 738,97 грн; заборгованість за спожиті послуги з постачання гарячої води - 450,79 грн; інфляційна складова боргу - 285,87 грн; три відсотки річних - 78,21 грн; пеня - 95,21 грн; заборгованість з плати за абонентське обслуговування з постачання теплової енергії - 1 588,70 грн; заборгованість з плати за абонентське обслуговування з постачання гарячої води - 867,25 грн.

Розрахунок заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води здійснюється за тарифами, які закріплені Розпорядженням КМДА, інформація про які є загальнодоступною та загальновідомим фактом, офіційно опублікована.

Отже, згідно із зазначеними нормами законодавства відповідачі зобов`язані оплатити спожиті послуги з постачання теплової енергії та гарячої води.

Відповідно до загальних умов виконання зобов`язання, встановлених ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинне виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 901 та ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а також Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» споживачі послуг зобов`язані сплачувати внески за обслуговування вузлів комерційного обліку відповідних послуг та плату за абонентське обслуговування. Відповідно до ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», плата виконавцю за індивідуальним договором включає в себе також й плату за абонентське обслуговування.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідачів на підставі ст. 625 ЦК України інфляційну складову боргу, три відсотки річних та пеню.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як визначено у ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом з тим, під час розгляду справи відповідачкою ОСОБА_1 надано письмові докази (квитанції про сплату від 20.01.2026, 31.01.2026 та 20.02.2026), які свідчать про те, що після звернення позивача до суду відповідачі добровільно частково погасили заборгованість перед КП «Київтеплоенерго» за вказаною адресою на загальну суму 22 508,68 грн.

Дослідивши вказані докази та здійснивши зарахування сплачених сум у відповідності до призначень платежів, суд встановлює, що відповідачами сплачено:

заборгованість за послуги з постачання теплової енергії - 20 062,73 грн (залишок до стягнення: 23 723,51 грн);

заборгованість з абонентського обслуговування з постачання теплової енергії - 1 289,37 грн (залишок до стягнення: 299,33 грн);

заборгованість з абонентського обслуговування з постачання гарячої води - 727,70 грн (залишок до стягнення: 139,55 грн).

Інші складові позовних вимог відповідачами сплачені не були, а тому підлягають стягненню в повному обсязі:

інфляційна складова боргу (тепло) - 7 836,20 грн; 3% річних (тепло) - 2 251,22 грн;

пеня (тепло) - 2 738,97 грн;

заборгованість за послуги з постачання гарячої води - 450,79 грн; інфляційна складова боргу (гаряча вода) - 285,87 грн; 3% річних (гаряча вода) - 78,21 грн; пеня (гаряча вода) - 95,21 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» підлягають частковому задоволенню на загальну суму 37 439,78 грн (59 948,46 грн - 22 508,68 грн). У задоволенні решти вимог на суму 22 508,68 грн слід відмовити у зв`язку з їх добровільним погашенням відповідачами під час розгляду справи.

Суд звертає увагу, що оскільки заборгованість, інфляційні нарахування, 3 % річних, пеня та внески за обслуговування вузлів комерційного обліку за окремими періодами заявлені позивачем у розмірі 0,00 грн, такі вимоги фактично відсутні та є безпідставними, у зв`язку з чим задоволенню та включенню до резолютивної частини рішення суду не підлягають.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки відповідачі частково погасили борг після звернення позивача до суду, позов підлягає задоволенню в частині на суму 37 439,78 грн (62,45% від заявлених вимог). Відповідно, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 890,99 грн.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 541, 543, 611, 612, 614, 625 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», ст.ст. 12, 13, 19, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у загальній сумі 37 204 (тридцять сім тисяч двісті чотири) грн 06 коп., яка складається з: 12 233,32 грн - заборгованості за послуги з постачання теплової енергії; 1 689,44 грн - інфляційного збільшення боргу; 530,45 грн - 3% річних; 645,38 грн - пені; 13 984,10 грн - заборгованості за послуги з постачання гарячої води (з урахуванням часткового погашення); 4 614,50 грн - інфляційного збільшення боргу за послуги з постачання гарячої води; 1 464,42 грн - 3% річних за послуги з постачання гарячої води; 1 781,70 грн - пені за послуги з постачання гарячої води; 260,75 грн - заборгованості з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води.

У задоволенні решти позовних вимог на суму 22 508,68 грн - відмовити у зв`язку з їх добровільним погашенням відповідачами.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 1 890,99 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», адреса: 01001, м. Київ, площа І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 40538421.

Відповідач 1: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 );

Відповідач 2: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 );

Відповідача 3: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ).

Суддя О.М.Соколов