Ухвала суду № 139354578, 17.07.2026, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/2714/22

Номер провадження № 1-кп/756/396/26

УКРАЇНА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва в складі:

судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 5 Оболонського районного суду міста Києва клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 296 КК України у зв`язку із закінченням строків давності в кримінальному провадженні, внесеного 10.09.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020105050001144, у відношенні:

- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Городище, Черкаської області, громадянин України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_2 ,

обвинуваченого у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України;

- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця Азербайджану, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 ,

обвинуваченого у вчинені злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,

УСТАНОВИВ:

1. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.

1.1. У провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебуває на розгляді судове провадження у кримінальному провадженні, внесеного 10.09.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020105050001144, за обвинуваченням вказаних осіб.

1.2. Під час судового розгляду обвинуваченим ОСОБА_6 було заявлено клопотання про закриття кримінального провадження, внесеного 10.09.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020105050001144, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

2. Позиції сторін кримінального провадження.

2.1. В обґрунтування клопотання обвинувачений посилається на те, що наразі закінчились строки давності притягнення його до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 296 КК України. Зокрема, інкриміновані події мали місце 10.09.2020. Строк притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 296 КК України становить 5 років, а отже строки давності, визначені п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України - закінчилися.

При цьому, обвинувачений просив урахувати, що кримінальне провадження під час досудового розслідування та судового розгляду щодо нього не зупинялось.

2.2. Захисники у судовому засіданні підтримали клопотання, просили його задовольнити, але зауважив, що обвинувачений не вважає себе винуватими, а лише погоджується на закриття кримінального провадження з підстав, які передбачені ст. 49 КК України, наслідки закриття кримінального провадження за вказаних підстав, обвинуваченому зрозумілі.

2.3. У судовому засіданні прокурор заперечувала щодо задоволення клопотання захисника щодо звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_6 за вказаних захисником підстав, бо хоча строки притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 296 КК України закінчились, але сторона захисту не надала документів, які доводять, що ОСОБА_6 протягом цього часу не вчинив нового кримінального правопорушення.

2.4. Потерпілий у судове засідання не прибув, однак був повідомлений належним чином. Сторони не заперечували проти розгляду клопотання захисника за відсутності потерпілого.

3. Установлені судом обставин із посиланням на докази, мотивів з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

3.1. Як установлено в судовому засіданні, у рамках кримінального провадження, внесеного 10.09.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020105050001144, було повідомлено про підозру та висунуто обвинувачення ОСОБА_6 з тих підстав, що 10.09.2020, останній у складі групи осіб, перебуваючи у ТРЦ «DreamTown», маючи умисел направлений на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, наніс потерпілому ОСОБА_8 удари руками та ногами, чим заподіяв останньому тілесні ушкодження.

3.2. Органом досудового розслідування дії ОСОБА_6 було кваліфіковано за ч. 2 ст. 296 КК України, як учинення хуліганства, вчиненого групою осіб.

3.3. Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України у випадках передбачених законом України про кримінальну відповідальність, особа звільняється від кримінальної відповідальності.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, при цьому відповідно до частини восьмої цієї статті, закриття кримінального провадження не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

3.4. Отже, суд, при розгляді клопотання про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 296 КК України не повинен установлювати винуватість обвинуваченого, як і не зобов`язаний отримати в судовому засіданні від обвинуваченого визнання своєї винуватості, окрім згоди на звільнення від кримінальної відповідальності.

До цих висновків суд доходить з конструкції ч. 1 ст. 49 КК України, згідно з якою передбачений ст. 49 КК України порядок звільнення від кримінальної відповідальності застосовується за наявності таких умов:

- закінчення зазначених у законі строків;

- невчинення протягом цих строків нового злочину певного ступеня тяжкості;

- неухилення особи від слідства або суду;

- згода особи на звільнення її від кримінальної відповідальності.

3.5. Крім того, відповідно до положень п. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

З висновку, зазначеного у пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини «Грабчук проти України» (Заява № 8599/02) від 21.09.2006, видно, що презумпція невинуватості порушена, якщо твердження посадової особи щодо особи, обвинуваченої у вчиненні злочину, відображає думку, що особа винна, коли цього не було встановлено відповідно до закону.

Тим більш, саме статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 24.05.2018 (справа № 200/4664/14-к), яка є обов`язковою для застосування судами відповідно до ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».

3.6. Наведені в п. 3.4. висновки доводять, що ОСОБА_6 було повідомлено про підозру та висунуто обвинувачення щодо учинення злочину, передбаченого за ч. 2 ст. 296 КК України, за учинення якого наразі, передбачено покарання до 4 років позбавлення волі.

Між, тим, слід урахувати, що відомостей про оголошення у розшук ОСОБА_6 суду не надано, як і відсутні відомості щодо притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності під час здійснення досудового розслідування як і під час судового розгляду. Інших підстав, передбачених ст. 49 КК України, які б унеможливлювали застосування до ОСОБА_6 звільнення від кримінальної відповідності в порядку, передбаченому п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, судом не установлено.

3.7. Також суд ураховує, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, яке за своїм змістом відповідно до статей 5, 12 КК України є нетяжким злочином, з дня події кримінального правопорушення, яке, згідно з обвинувальним актом, мало місце 10.09.2020 - минуло більше п`яти років, а суду не надано відомостей про те, що ОСОБА_6 у вказаний період часу учинив новий злочин чи переховувався від слідства (дізнання) або суду, чи то переривався перебіг строків з інших підстав.

При цьому суд перевірив, що обвинувачений надав дозвіл щодо звільнення від кримінальної відповідальності із зазначених підстав.

3.8. А отже суд на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України вважає можливим звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження, внесене 10.09.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020105050001144, за його обвинуваченням, слід закрити.

3.9. Суд урахував заперечення прокурора. Між тим, суд відкладав розгляд клопотання обвинуваченого саме з метою перевірки прокурором інформації про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_6 , однак прокурором відповідної інформації суду не було надано. Також варто урахувати, що оскільки заперечення висловлено прокурором, то саме останній має надати докази на які він посилається, однак останнім цього не було здійснено. Тим більше, обвинуваченим було надано суду витяг сформований в програмному комплексі «Дія», відповідно до якого, обвинувачений не притягувався більше до кримінальної відповідальності.

Керуючись статтями 7, 100, 124-128, 284, 286, 288, 314-315, 350, 369-372, 376, 395 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання обвинуваченого - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 296 КК України, а кримінальне провадження, внесене 10.09.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020105050001144 у його відношенні - закрити відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України із підстав закінчення строків давності, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги через Оболонський районний суд міста Києва.

Суддя ОСОБА_1