Рішення № 139354392, 01.09.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/4882/26

провадження № 2/753/7914/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

01 вересня 2026 року м. Київ

Дарницький районний суд міста Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт Груп Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

У С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позицій сторін

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт Груп Плюс» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 9/743111753 від 19.05.2021 в розмірі 41 500,00 грн, яка складається з: 5 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту (позики), 35 800,00 грн заборгованості за відсотками та 700,00 грн заборгованості за комісією.

Позов обґрунтовано тим, що 19.05.2021між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПАРТНЕР ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 9/743111753. На підставі цього Договору Позикодавець передає у власність Позичальнику грошові кошти у розмірі встановленому цим Договором, а Позичальник зобов`язується повернути суму Позики Позикодавцю та сплатити Проценти, а також інші платежі за Договором у порядку та строки передбачені цим Договором, зокрема Графіком платежів. Відповідачка належним чином умови договору не виконала, кредитні кошти не повернула, у зв`язку з чим утворилась зазначена заборгованість.

Відповідачка правом на подання відзиву не скористалася.

КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 24.03.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; призначив в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; установив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Ухвала про відкриття провадження надсилалась за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідачки. Конверт із зазначеним відпрваленням повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання, що зареєстровано у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, є належним повідомленням (пункт 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України). Отже, Відповідачка була належним чином повідомлена про розгляд справи.

Позивач просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти ухвалення заочного розгляду справи.

Відповідачка в судове засідання не з`явилась, про час та місце слухання справи повідомлялась належним чином, заяви про відкладення розгляду справи не подавала, причини неявки не повідомила.

Суд розглянув справу за відсутності сторін за наявними у справі матеріалами. З урахуванням положень ст. 280, 281 ЦПК України та з позицією представника позивача викладеної в заяві, який не заперечував проти заочного розгляду справи, суд розглянув справу в заочному порядку.

Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільно-процесуального кодексу України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

УСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ ТА ЇХ ОЦІНКА СУДОМ

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1054 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (частина друга статті 1046 ЦК України).

19 травня 2021 року ТОВ «ПАРТНЕР ФІНАНС» (Первісний кредитор) та ОСОБА_1 , уклали договір про споживчий кредит (договір позики) № 9/743111753 в електронній формі. Відповідно до умов договору сторони погодили: суму позивик - 5 000,00 грн, строк кредитування протягом 365 днів, тобто не пізніше 18 травня 2022 року, комісія за надання кредиту - 700,00 грн, яка нараховується за ставкою 14% від суми кредиту (позики) одноразово в момент видачі кредиту, процентну ставку 2% на день.

Первісний кредитор виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, передавши Відповідачці кошти в сумі 5 000,00 грн. Підписанням договору Відповідачка підтвердила, що вона отримала від Позикодавця суму позики у повному обсязі у дату підписання договору (пункт 3.2 договору).

Відповідачка порушила умови договору та не повернула кредитні кошти у встановлений строк. Заборгованість Відповідачки станом на дату звернення до суду становить 41 500,00 грн, з них:

5 000,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту (позики);

700,00 грн - прострочена заборгованість за комісією;

35 800,00 грн - прострочена заборгованість за відсотками нарахованими за період з 26.05.2021 по 18.05.2022 (358 днів користування кредитом).

Щодо вимоги про стягнення комісії

Позивач просить стягнути комісію в розмірі 700,00 грн. Суд ураховує, що Закон України "Про споживче кредитування" прямо встановлює, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (пункт 4 частини першої статті 1, абзац четвертий частини другої статті 8).

Вказаний Закон передбачає право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію. Відповідна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, а також Верховного Суду від 17 квітня 2025 року у справі № 910/1274/24 та від 01 липня 2025 року у справі № 910/2578/24.

Суд встановив, що зазначена сума була нарахована на підставі пункту 1.5. Договору. Відповідач була належним чином ознайомлена з розміром, базою розрахунку та порядком сплати цієї комісії ще до підписання правочинів.

Розглядаючи спір у подібних правовідносинах, Верховний Суд у постанові від 01.07.2025 у справі № 910/2578/24 підтвердив правомірність стягнення такої комісії, з огляду на те, що вона оплачується разово, позичальник був ознайомлений з цією умовою при підписанні договору, а її встановлення повністю відповідає положенням частини другої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування".

Зважаючи на наведене, а також те, що Відповідач не надала жодних доказів сплати вказаної суми, Суд дійшов висновку, що вимога про стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 700,00 грн є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо стягнення заборгованості за відсотками

Суд перевірив розрахунок заборгованості, наданий Позивачем, визнав його обґрунтованим і таким, що відповідає умовам договору. Нарахування відсотків здійснювалося за ставкою 2% на день від суми 5 000,00 грн протягом 358 днів (з 26.05.2021 по 18.05.2022), що становить 35 800,00 грн.

Сума основного боргу становить 5 000,00 грн. Будь-яких платежів на погашення заборгованості, відповідно до наданого позивачем розрахунку, Відповідачкою здійснено не було.

Щодо наявності в Позивачки, як нового кредитора, права вимоги

Сторонами в зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав (стаття 514 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 ЦК України).

Позивач набув право вимоги до Відповідачки на підставі такого ланцюга договорів факторингу:

Договору факторингу № 28122023 від 28 грудня 2023 року, укладеного між ТОВ «ПАРТНЕР ФІНАНС» (Клієнт) та ТОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» (Фактор), згідно з яким право вимоги до Відповідачки за договором позики № 9/743111753 від 19 травня 2021 року було відступлено ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС». Факт оплати фінансування за цим договором підтверджується платіжною інструкцією від 05 січня 2024 року на суму 17 530,00 грн.

Договору факторингу № 17-04/ФК-25 від 17 квітня 2025 року, укладеного між ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» (Клієнт) та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» (Фактор), згідно з яким право вимоги до Відповідачки за договором позики було відступлено ТОВ «ФК «УКРФІНСТАНДАРТ». Факт оплати фінансування підтверджується платіжною інструкцією № 488 від 24 квітня 2025 року на суму 30 000,00 грн.

Договору факторингу № 25-08/ФК-25 від 25 серпня 2025 року, укладеного між ТОВ «ФК «УКРФІНСТАНДАРТ» (Клієнт) та ТОВ «ЮРКОНСАЛТ ГРУП ПЛЮС» (Фактор), згідно з яким право вимоги до Відповідачки було відступлено ТОВ «ЮРКОНСАЛТ ГРУП ПЛЮС». Факт оплати фінансування підтверджується платіжною інструкцією № 11 від 12 листопада 2025 року на суму 31 000,00 грн.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності правочину).

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідачка не реалізувала своє право на подання заперечень та доказів на їх підтвердження, не надала Суду жодних доказів, які б підтверджували повне або часткове погашення існуючої заборгованості, а також доказів, які б спростовували або ставили під сумнів обґрунтованість наданого Позивачем розрахунку.

Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Керуючись принципом змагальності, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, Суд визнав, що позовні вимоги доведені Позивачкою повністю.

Розділ судових витрат

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Ч. 2 ст. 137 цього Кодексу встановлено, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Ч. 3 ст. 137 цього Кодексу встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст.2 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Ч. 3 ст. 137 цього Кодексу встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Наданими суду доказами (в копіях): - Договір № 45714110 про надання правової допомоги від 10.12.2025; ДОДАТКОВА УГОДА №2892214242 до Договору №45714110 про надання правової допомоги від 10 грудня 2025 року від 12.12.2025; ДЕТАЛЬНИЙ ОПИС робіт (наданих послуг) від 12.12.2025; АКТ 2892214242 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 12.12.2025 доведено, що послуги з професійної правничої допомоги на суму у розмірі 6 000,00 грн Позивачу надавав адвокат Горобей Р.Г.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство містить критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Ч. 4 ст. 137 ЦПІК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Оцінюючи докази з метою розподілу судових витрат суд зауважує наступне.

Суд враховує висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, Верховного Суду у справі № 922/445/19, в яких, серед іншого наголошено, що в питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

У цій справі відповідач не заявляв клопотання про зменшення розміру понесених іншою стороною витрат.

Також суд враховує висновки, викладені у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд, оцінивши докази, вважає, що у цій справі, яка є справою незначної складності, витрати у розмірі 6 000,00 грн не є співмірними із складністю справи, є завищеними щодо іншої сторони спору, та не відповідають виконаній адвокатом роботі, у зв`язку з чим вивчивши доводи, викладені у заяві про розподіл судових витрат на правничу допомогу, дослідивши матеріали справи та надані суду докази, враховуючи повне задоволення позовних вимог, характер та обсяг виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу - у розмірі 4 000,00 грн.

Отже, розподілу підлягають витрати у розмірі 4 000,00 грн (які охоплюють Правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів "ЮрКонсалт Груп Плюс", Складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, позивач, Формування додатків до позовної заяви (письмові докази)), які є співмірними за переліченими вище критеріями та необхідними у цій справі. У стягненні 2 000,00 грн, суд відмовляє, оскільки витрати у цьому розмірі є завищеними щодо іншої сторони спору, та не відповідають виконаній адвокатом роботі.

Керуючись нормами ст. 141, 259, 263-265, 268, 280-284, 288, 289, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт Груп Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт Груп Плюс» заборгованість за кредитним договором у розмірі 41 500,00 грн, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн, разом - 47 922,40 грн.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮрКонсалт Груп Плюс», код ЄДРПОУ 45714110, місцезнаходження: м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17-Б, офіс 503.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що его ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом, до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя В.М. Маркєлова Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На заочне рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду безпосередньо протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивач, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення ухвалено за відсутності учасників справи та складено 01.09.2026.

Суддя В.М. Маркєлова