Ухвала суду № 139353336, 01.09.2026, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/4898/24

Номер провадження 1-кп/305/213/25

УХВАЛА

01.09.2026. Рахівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участі: секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю прокурора ОСОБА_4

власників майна ОСОБА_5 , ОСОБА_6

представника власника майна адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду питання щодо поновлення судового провадження у кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024071140000284 від 25.04.2024 про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, для розгляду клопотання ОСОБА_7 , в інтересах заявника ОСОБА_5 , іншої особи ОСОБА_6 про скасування арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

05.06.2026 до Рахівського районного суду Закарпатської області надійшло клопотання ОСОБА_7 , в інтересах заявника ОСОБА_5 , інша особа ОСОБА_6 про скасування арешту майна.

У клопотанні зазначено, що ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 01.05.2024 року підставі слідчого СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_9 погоджене прокурором Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_10 по даному кримінальному провадженню накладено арешт на вилучене майно, а саме грошові кошти загальною сумою 40 200 (сорок тисяч двісті) доларів США, які належать подружжю ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Власники вилученого майна не мають жодного відношення до суб`єктів злочину, не є підозрюваними, майно є їх приватною власністю, через його арешт вони не можуть у повній мірі ним користуватися, що призводить до порушення їх прав. На момент подачі клопотання орган досудового розслідування призначив та провів усі необхідні слідчі дії з майном, щоб з`ясувати, що воно не має доказового значення у кримінальному провадженні, а обмеження прав заявника є невиправданим. Необхідність у встановленні наявності на зазначених об`єктах інформації, що може мати доказове значення, відпала. Клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно не містить наведення відповідних підстав, які передбачені нормами права та у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна. Вважає, що потреба у подальшому арешті всього майна відпала. Покликаючись на статті 1, 98, 100, 170, 174 КПК України, адвокат просить скасувати арешт, накладений на майно, та повернути власникам вилучені грошові кошти.

Ухвалою суду від 23.12.2024, кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024071140000284 від 25.04.2024 про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України - зупинено до розшуку обвинуваченого ОСОБА_8 .

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 не заперечував щодо поновлення провадження для вирішення клопотання адвоката ОСОБА_7 про скасування арешту на майно. Також він заперечив щодо скасування арешту на грошові кошти в сумі 40200 доларів США, оскільки ці кошти є речовими доказами у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8 , арешт на майно був накладений з метою збереження речових доказів, на його думку це клопотання є передчасним.

Адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні наполягав на скасуванні арешту на грошові кошти в сумі 40200 доларів США, який був накладений в межах цього кримінального провадження, оскільки арешт на ці кошти був накладений безпідставно, під час проведення обшуку їх було вилучено неправомірно. Звертає увагу судуна те, що ОСОБА_8 ніколи не проживав за адресою з якої було вилучено кошти. Суд під час ухвалення вироку щодо інших обвинувачених - ОСОБА_11 та ОСОБА_12 вирішив клопотання про скасування арешту на автомобіль, належний громадянці ОСОБА_5 , але не вирішив клопотання про скасування арешту на кошти в сумі 40200 доларів США, хоча він надавав докази того, що ці кошти належать ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Водночас просив взяти до уваги докази, долучені до клопотання поданого у червні 2025 року, якими підтвердується походження зазначених коштів, а також факт їх належності громадянам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . З огляду на викладене, наполягав на задоволенні клопотання від 04.06.2026.

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовому засіданні наполягали на задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_7 , оскільки вони через безпідставне накладення арешту на їхні кошти позбавлені можливості розпоряджатися такими, витрачати їх для задоволення життєвих потреб. Вони наполягають на тому, що ці кошти належать саме їм, оскільки вони офіційно зароблені в Чеській Республіці та відкладалися на їх забезпечення.

Заслухавши учасників судового процесу, суд вважає за необхідне поновити судове провадження у даній справі з метою вирішення клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні.

Встановлено, що слідчим відділенням Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024071140000284 за ч.4 ст.187 КК України, відомості про дане кримінальне правопорушення внесено до ЄРДР 25.04.2024.

Ухвалою слідчого судді від 01.05.2024 (справа № 305/1101/24 номер провадження 1-кс/305/156/24) задоволено клопотання слідчого СВ Рахівського РВП, накладено арешт шляхом заборони користування, відчуження та розпорядження у зв`язку з необхідністю проведення слідчих дій та призначення ряду необхідних судових експертиз, з метою встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення на тимчасово вилучене майно, зокрема на грошові кошти загальною сумою 40 200 (сорок тисяч двісті) доларів США, які були виявлені під час обшуку за місцем тимчасового проживання ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Правові підстави для накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів визначені частиною третьою ст.170 КПК України, згідно з якою арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Так, ч.11 ст.170 КПК України встановлює, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише в разі, які існують обставини, які підтверджують, що їх не застосовування призведе до приховування пошкодження, псування, зникнення втрати, знищення, використання, перетворення пересування, передачі майна.

Відповідно до ч.4 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Відповідно до статті 64-2 КПК України визначено, що третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Права та обов`язки третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду з клопотанням про арешт майна.

Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які передбачені ст.131 КПК України, є арешт майна, суть якого полягає у тимчасовій забороні, адресованій власнику чи володільцю майна, відчужувати його, або розпоряджатися чи користуватися ним. Порядок скасування арешту майна встановлюється ст.174 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження (до яких належить і арешт майна) застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

З ч.1 ст.174 КПК України вбачається, що арешт може бути скасовано повністю чи частково, якщо буде доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.4 ст.132 КПК України для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

У вироку суду від 05.05.2025 (справа №305/4050/24 провадження по справі 1-кп/305/198/25 щодо інших обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_12 вивчалося питання про скасування арешту на вказані у клопотанні ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 402000 доларів США, де суд зазначав, що відповідно до ч.1 ст.96-1 КК України (в редакції станом на час учинення злочину), спеціальна конфіскація полягала у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна за умови вчинення злочину у випадках, передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

Щодо посилання адвоката ОСОБА_7 на незрозуміле вирішення судом клопотання про скасування арешту на частину речових доказів, зокрема повернення атомобіля, власнику ОСОБА_5 , суд вважає такі безпідставними, та акцентує увагу, що речовий доказ автомобіль, було повернуто законному власнику на підставі наданих суду доказів. Тоді як беззаперечних доказів належності грошових коштів про повернення яких йдеться у клопотання суду не надано.

Згідно з п.3 ч.1 ст.96-2 КК України (в редакції станом на час учинення злочину) спеціальна конфіскація застосовувалася до майна, яке було предметом злочину.

Відповідно до ч.2 ст.96-2 КК України (в редакції станом на час учинення злочину) у разі якщо гроші, цінності та інше майно, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, були повністю або частково перетворені в інше майно, спеціальній конфіскації підлягає повністю або частково перетворене майно.

Відповідно до положень ч.9 ст.100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

У рішенні від 30 червня 2022 року №1-р/2022 Конституційний Суд України зазначив, що спеціальна конфіскація не є видом кримінального покарання, тому її застосування, зокрема примусове безоплатне вилучення майна в недобросовісної третьої особи, на підставі судового рішення (вирок, ухвала), не є притягненням до кримінальної відповідальності.

У цьому провадженні відповідно до ухвали суду від 23.12.2024 матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.187 КК України, виділено в окреме провадження та передано до канцелярії суду для реєстрації та проведення розподілу автоматизованою системою документообігу суду. Судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.187 КК України - зупинено до його розшуку.

Відповідно до ч.5 ст.96-2 КК України, спеціальна конфіскація не застосовується до грошей, цінностей та іншого майна, зазначених у цій статті, які згідно із законом підлягають поверненню власнику (законному володільцю) або призначені для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Враховуючи наведені норми Закону та матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що спеціальна конфіскація не може бути застосована судом у даному кримінальному провадженні, а підлягає до вирішення у виділеному кримінальному провадженні за №305/4898/24 (про обвинувачення ОСОБА_8 ). Одночасно у межах цього кримінального провадження недоцільним буде скасування арештів на майно, накладених відповідно до ухвал слідчих суддів, за вийнятком скасування арештів на майно, яке за наслідками розгляду цього кримінального провадження слід повернути законним власникам - ОСОБА_13 та ОСОБА_5 .

Як тоді, так і на цей час суду не доведено, що 402 (чотириста дві) купюри номіналом по 100 (сто) доларів США, загальною сумою 40 200 (сорок тисяч двісті) доларів США, з серійними номерами: РК41846572E, РК41846573E, РК41846589E, РК41846574E, РК26212266В, РК26212259В, РК46070387В, РК41846581E, РК41846582E, РК41846583E, РК41846595E, РК41846586E, РК41846587E, РК41846588E, РА93501916В, РА03501917В, РА035019189В, РА03501919В, РА03501920В, РК26212451В, РВ98422993J, РВ98422686J, РА03501921В, РА03501915В, РК41850001E, РК41850013E, РК41850014E, РК41850015E, РВ31809352J, РА03501973В, РА03501922В, РК41850008E, РК41850005E, РК26212446В, РК08617358E, РК08617359E, РК09617360E, РК08617361E, РК08617362E, РК08617362E, РВ31809398J, РВ31809399J, РК08617357E, РВ31809334J, РВ31809352J, РВ98422997J, РВ98422801J, РВ5418644706J, РЄ26844820В, РВ79703167F, PB36177535I, PA74473142A, PF76002284E, PB98422820J, PK41846571E, PF66607463K, PA6726924B, PF66607428K, PF66607427K, PF66607408K, PF66607409K, PF66607472K, PF66607426K, PF66607461K, PF66607460K, PF25193984K, PF25193085K, PF66607471K, PF66607470K, PF66607469K, PF66607468K, PF66607467K, PF66607466K, PF66607465K, PF66607464K, PF25193077K, PF25193078K, PF25193079K, PF25193080K, PF25193081K, PK07615465E, PK08615473E, PK10089262E, PA74473120A, PA74473124A, PA74473138A, PB98422803J, PB23124959J, MF52231147C, PB98422808J, PE05752198B, PB98422807J, PB87548195M, PK25492093B, PB18810804C, PB53539853B, PE38472041C, PE38472042C, PF25450642F, PK08615471E, PK08615472E, PA03591322B, PA03501321B, PA03501326B, PA03501319B, PA03501317B, PA03501318B, PA03501313B, PA03501316B, PA03501314B, PA03501315B, PA03501342B, PA03501341B, PA03501340B, PA03501339B, PA03501338B, PA03501337B, PA03501336B, PA03501335B, PA03501334B, PA03501333B, PA03501352B, PA03501351B, PA03501250B, PA03501349B, PA03501348B, PA03501347B, PA03501346B, PA03501345B, PA03501344B, PA03501343B, PA09501382B, PA03501381B, PA03501380B, PA03501379B,PA03501378B, PA03501377B, PA03501376B, PA03501375B, PA03501374B, PA03501373B, PA09501392B, PA03501391B, PA03501390B, PA03501389B, PA03501380B, PA03501386B, PA03501387B, PA03501383B, PA03501384B, PA03501384B, PA03501385B, PA03501332B, PA03501331B, PA03501330B, PA03501329B, PA03501328B, PA03501322B, PA03501326BM PA03501325B, PA03501324B, PA03501323B, PA03501334B, PA03501333B, PB31809216J, RB31809354J, RK41846575R, RK41848453J, RK41846576E, LF52549761K, RB31809320J, RB31809396J, PA03501372B, RA03501371B, PA03501370B, PA03501369B, PA03501368B, PA03501367B, PA03501366B, PA03501365B, PA03501363B, PA03501364B, PA03501362B, PA03501361B, PA03501360B, PA03501359B, PA03501358B, PA03501357B, PA03501366B, PA03501355B, PA03501354B, PA03501353B, PA03501312B, PA03501311B, PA03501310B, PA03501399B, PA03501308B, PA03501308B, PA03501307B, PA03501307B, PA03501305B, PA03501304B, PA03501303B, PB98422888J, PB9842289J, PB9842285J, PB98422892J, PB98422899J, PB98422910J, PB98422707J, PB98422558J, PB98422563J, PB98422564J, PB98422575J, PB98422576J, PB98422590J, PB98422591J, MM81695175A, RV61229495B, LF17967977F, RB98422536J, RB98422537J, RB98422538J, RB98422539J, RB98422542J, RB98422543J, RB98422544J, RB98422545J, RV98422546J, RB98422551J, LB88444282J, RF02431187F, PF02431863F, LG87158661B, LB50738256D, LB50738257D, LB57338238D, LB50738240D, LB50738238D, LB50738240D, LB50738241D, LB50738242D, RB98422523J, RB98422524J, RB98422525J, RB98422526J, RB98422528J, RB984229J, RB98422530J, RB98422526J, RB98422528J, RB98422529J, RB98422530J, RB98422531J, RB98422532J, RB98422532J, RB98422535J, RB98422511J, RB98422514J, RB98422515J, RB98422516J, RB98422517J, RB98422518J, RB98422519J, RB98422520J, RB98242521J, RB98422522J, LB50738243D, MK35500779A, AD77652208D, LP64181881B, LG94426111B, LG94426104B, MC02704773A, MC02704774B, MK35500744A, MK35000752A, RB98422592G, RB98422593J, RB98422596J, RB98422597J, RV98422598J, RB98422599J, RV98422600J, RB98422887J, RB98422130J, RB98422125J, PB98422126J, PB98422109J, MI03687053A, PB25707146C, LL16585872E, PE64317716P, PB32697607F, LG19182349B, PK68611737A, LD13874137A, LB07329260A, PF02431858F, PF02431866F, LJ82406576B, MK52873836B, LB30145264J, LE30789334E, PB24183224B, LB28518426W, LG10004106E, PF02431874F, PF02431878F, MB08687134A, LD81771745C, LB38103881A, LI44576166A, LB58824163C, LB17168521A, LE54932105C, LL40951340A, LA70853093B, LL88965088H, LC66677612A, LC02541652A, MB64431622B, LL64354774E, LB36890782C, LB76486861Q, LB85153015Q, LC52878505B, MK35500731A, PB00576328K, PB00576330K, PB00576308K, PB98422334J, PB98422330J, PB98422331J, PB98422326J, PB98422327J, PB98422323J, PB98422201J, PB98422202J, PB98422394J, PB96422382J, PB98422363J, PB98422475J, PB98422472J, PB98422469J, PB98422468J, PB98422461J, PB98422458J, PB98422457J, LF40685117O, LB91830994N, LB69255586W, LB04199470I, LB24631220W, LB79022984T, LF30444916K, LB57438296J,LL62015281F, LC68677611A, PB98422290J, PB98422219J, PB98422364J, PB98422363J, PB98422372J, PB98422371J, PB98422377J, PB98422378J, PB98422381J, PB98422380J, PB98422267J, PB98422266J, PB98422276J, PB98422275J, PB98422278J, PB98422277J, PB98422286J, PB98422285J, PB98422298J, PB98422297J, PB98422244J, PB98422243J, PB98422250J, PB98422249J, PB98422254J, PB98422253J, PB98422259J, PB98422258J, PB98422262J, PB98422261J, PB98422219J, PB98422415J, PB98422406J, PB98422403J, PB98422402J, PB98422401J, PB98422234J, PB98422233J, PB98422242J, PB98422241J, PB98422454J, PB98422451J, PB98422484J, PB98422447J, PB98422442J, PB98422441J, PB98422434J, PB98422433J, PB98422430J, PB98422420J, які упаковано у спец. пакет INZ3007881 не є коштами, які були предметом злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_8 , а надані адвокатом ОСОБА_7 докази про те, що ОСОБА_14 мав дохід від діяльності в Чеській Республіці з період 2021-2023 років отриманий ним в чеських кронах, не є безумовним підтвердженням того, що саме ці кошти, які були вилучені за тимчасовим місцем проживання ОСОБА_8 , і є коштами, заробленими ОСОБА_15 .

Отже, адвокатом при зверненні до суду не доведено, що ціль арешту виконана та в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. На думку суду, питання про скасування арешту накладеного на ці кошти слід вирішити кінцевим процесуальним рішенням у справі.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що у цьому кримінальному провадженні представник потерпілої - ОСОБА_16 - адвокат ОСОБА_17 пред`явив цивільний позов до обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в сумі 344496,52 гривні та 500000 гривень моральної шкоди.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України серед іншого арешт на майно накладається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За таких обставин, зважаючи на те, що судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 зупинено до його розшуку, питання про долю речових доказів (грошових коштів) та можливість застосування спеціальної конфіскації відповідно до положень частини 9 статті 100 КПК України має вирішуватися судом виключно під час ухвалення остаточного судового рішення, яким закінчуватиметься розгляд справи, тимчасове втручання у право власності заявників у цьому випадку повністю відповідає положенням статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 41 Конституції України, оскільки воно прямо передбачене кримінально-процесуальним законом, є пропорційним та переслідує легітимну мету в суспільних інтересах для забезпечення належного розгляду справи, суд приходить до висновку, що представником власника майна при зверненні до суду не доведено, що ціль арешту виконана та в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, відтак, заявлене клопотання про скасування арешту майна задоволенню не підлягає.

Крім того, відповідно до вимог частини 1 статті 335 КПК України, у разі якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, або був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби.

Ухвалою суду від 23.12.2024 року судове провадження у кримінальній справі №305/4898/24 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, було зупинено до розшуку обвинуваченого ОСОБА_8 .

Враховуючи зазначені обставини, суд вважає за необхідне зупинити судове провадження відносно ОСОБА_8 до його розшуку.

Керуючись ст.ст.335, 369, 372, 376 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Судове провадження у кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024071140000284 від 25.04.2024 про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, відновити для розгляду клопотання ОСОБА_7 , в інтересах заявника ОСОБА_5 , іншої особи ОСОБА_6 про скасування арешту майна.

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_7 , в інтересах заявника ОСОБА_5 , іншої особи ОСОБА_6 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні відомості про яке 25.04.2024 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024071140000284 про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України - відмовити.

Зупинити кримінальне провадженні №12024071140000284, за обвинуваченням ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, до розшуку обвинуваченого ОСОБА_8 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча: ОСОБА_1