Постанова № 139352503, 28.08.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/8929/26

3/212/1348/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу Швець М. В., за участі секретаря судового засідання Хімченко А. В., захисника Чапали Ю. О., розглянувши в залі суду матеріали, які надійшли з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління Патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту Патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП,

встановила таке.

10 та 11 червня 2026 року до суду надійшли матеріали про притягнення зазначеної особи до адміністративної відповідальності за трьом протоколами про адміністративне правопорушення за ст. 122-4, ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Статтею 36 КУпАП визначено, що при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень, адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Зважаючи на той факт, що в провадженні судді знаходяться три справи про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 , вважаю, що розгляд зазначених справ в одному провадженні буде доцільним. Представник Кузьмича Д. П. у судовому засіданні не заперечував проти об`єднання справ.

Справа № 212/9017/26

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 680409 від 31.05.2026 року водій ОСОБА_1 31.05.2026 о 15:10 год в м. Кривий Ріг, вул. Бориса Грінченка, 27, керуючи транспортним засобом, був неуважний, не стежив за дорожньою обстановкою, дотриманням безпечної швидкості, не вжив заходів для їх зменшення, та здійснив наїзд на бетонний паркан. Внаслідок ДТП паркан отримав механічні пошкодження, чим завдав збитків КП «КБЛПД» ДОР, чим порушив п. 2.3.б. ПДР України. Відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

Справа № 212/9014/26

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 680416 від 31.05.2026 року водій ОСОБА_1 31.05.2026 о 15:10 год залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний, а саме наїзд на бетонний паркан в місті Кривий Ріг, Покровський район, вул. Бориса Грінченка, буд. 27; чим порушив п. 2.10.а ПДР України. Відповідальність передбачена ст. 122-4 КУпАП.

Справа № 212/8929/26

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 680388 від 31.05.2026 року о 15:10 год м. Кривий Ріг, проспект 200-річчя Кривого Рогу, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Scoda, д. н. з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, почервоніння шкіряного покриву обличчя. Водій відмовився від проходження медичного огляду за допомогою газоаналізатора драгер на місці та в медичному закладі у встановленому законодавством порядку, чим порушив п. 2.5. ПДР. Відповідальність передбачена ст. 130 ч. 1 КУпАП.

Сам ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Його захисник Чапала Ю. О. 24.07.2026 подав до суду клопотання:

- за ст. 124 та 122-2 КУпАП, в яких просив при визначенні виду адміністративного стягнення врахувати наведені у клопотанні обставини, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу без застосування адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами;

- за ч 1 ст.130 КУпАП, в якому просив закрити провадження у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

До клопотань додав характеристику на ОСОБА_1 , фото місця та дорожнього покриття.

Усі подані раніше клопотання підтримав у судовому засіданні. Послався в їх обґрунтування на таке.

В частині щодо подій і обставин за ст. 124, 122-4 КУпАП.

ОСОБА_1 не заперечує факту дорожньо-транспортної пригоди, визнає, що допустив наїзд на бетонну огорожу, щиро шкодує про вчинене та пояснює, що дорожньо-транспортна пригода стала наслідком необережної помилки під час керування транспортним засобом. Рухаючись ділянкою дороги, на якій була наявна вибоїна, він намагався безпечно її об`їхати, однак неправильно оцінив дорожню обстановку та траєкторію руху транспортного засобу, внаслідок чого допустив наїзд на бетонну огорожу. Таким чином, дорожньо-транспортна пригода стала наслідком помилки під час виконання маневру в конкретній дорожній обстановці, а не свідомого ігнорування вимог Правил дорожнього руху. Адміністративні матеріали не містять належної оцінки дорожньої обстановки, за якої сталася пригода, зокрема відомостей щодо зміни дорожнього покриття, наявності вибоїни на проїзній частині, її розмірів, розташування та можливого впливу на виникнення дорожньо-транспортної пригоди. Крім того, матеріали справи не містять належних відомостей (доказів) щодо часу вчинення дорожньо-транспортної пригоди, даних про потерпілу особу та документально підтверджений розмір заподіяної матеріальної шкоди. Для ОСОБА_1 ця дорожньо-транспортна пригода стала першим подібним випадком у житті. Раніше він до адміністративної відповідальності не притягувався, а тому одразу після події, перебуваючи у стані сильного душевного хвилювання, розгубленості та емоційного потрясіння, неправильно оцінив характер події. З огляду на те, що внаслідок дорожньо- транспортної пригоди не було потерпілих осіб, не відбулося зіткнення з іншим транспортним засобом, а пошкодження було заподіяно лише бетонній огорожі, він помилково дійшов висновку про відсутність необхідності виклику працівників поліції та очікування їх прибуття на місці пригоди. Саме цим були обумовлені його подальші дії щодо залишення місця дорожньо-транспортної пригоди, а не наміром уникнути відповідальності чи приховати факт її вчинення. Про відсутність такого наміру свідчить і подальша поведінка ОСОБА_1 . Він не приховував транспортний засіб, не заперечував своєї причетності до події, не вчиняв жодних дій, спрямованих на спотворення її обставин. Після того як усвідомив, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було завдано матеріальної шкоди власнику бетонної огорожі, він добровільно вжив заходів для її повного відшкодування. При цьому ним було організовано не ремонт пошкодженої секції, а її повну заміну на іншу рівноцінну секцію, що потребувало виконання комплексу відповідних робіт. З причин, які не залежали від ОСОБА_1 , завершення всіх робіт із демонтажу пошкодженої секції, встановлення нової та повного відновлення огорожі відбулося 23 липня 2026 року. Особа ОСОБА_1 свідчить про відсутність підстав для застосування до нього найбільш суворого виду адміністративного стягнення. Згідно з характеристикою, наданою роботодавцем, ОСОБА_1 працює на підприємстві з 2017 року та за час роботи зарекомендував себе як відповідальний,

дисциплінований і кваліфікований працівник, який сумлінно виконує покладені на нього обов`язки, користується авторитетом серед колег та довірою керівництва. За весь період роботи порушень трудової дисципліни не допускав, у колективі характеризується як тактовна, врівноважена, порядна та самокритична людина, здатна визнавати власні помилки та робити належні висновки. Вчинене ОСОБА_1 є поодиноким випадком, який не характеризує його як особу, схильну до систематичного порушення вимог законодавства у сфері безпеки дорожнього руху. Фактично поведінка ОСОБА_1 після дорожньо-транспортної пригоди свідчить про добровільне усунення наслідків власної необережності без будь-якого примусу з боку державних органів чи потерпілої сторони. Такі дії свідчать не лише про щире каяття, а й про сформоване усвідомлення неправомірності власної поведінки, що повністю відповідає меті адміністративної відповідальності, визначеній статтею 23 КУпАП, і істотно знижує необхідність застосування до нього додаткового адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

В частині щодо подій і обставин за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Наведені у протоколі обставини не відповідають фактичним обставинам справи, а зібрані матеріали не містять належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Працівники поліції не здійснювали безпосередньої зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та не контактували з ним у момент його керування автомобілем. Фактично ОСОБА_1 було розшукано за місцем проживання у зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою, що сталася раніше цього ж дня. Ні матеріали цієї справи, ні матеріали справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 122-4 та 124 КУпАП, не містять жодних доказів того, що будь-яка особа спостерігала ОСОБА_1 безпосередньо під час керування транспортним засобом або одразу після дорожньо-транспортної пригоди та могла оцінити його фізичний стан саме у цей момент. Із наявних матеріалів убачається, що дорожньо-транспортна пригода відбулася за відсутності очевидців, будь-яка відеофіксація чи інша об`єктивна фіксація моменту події відсутня, а перший контакт працівників поліції з ОСОБА_1 відбувся лише після встановлення його місця проживання за державним номерним знаком, залишеним на місці пригоди. Із досліджених відеозаписів в цій справі вбачається, що відеофіксація розпочинається 31.05.2026 лише о 15:43 (clip-0, clip-5), та відбувається вже після того, як працівники поліції прибули за місцем проживання ОСОБА_1 у межах оформлення обставин дорожньо-транспортної пригоди. На жодному з відеозаписів не зафіксовано факту руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , моменту зупинки транспортного засобу працівниками поліції, перебування ОСОБА_1 за кермом під час руху або виконання ним будь-яких дій, спрямованих на управління автомобілем. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ЕРП1 №680388, керування транспортним засобом мало місце о 15:10. При цьому матеріали справи не містять жодного доказу, яким був би об`єктивно встановлений час дорожньо-транспортної пригоди. Будь-які ознаки, які працівники поліції сприйняли як ознаки можливого алкогольного сп`яніння, були встановлені виключно під час їх прибуття за місцем проживання ОСОБА_1 , тобто після припинення будь-якого можливого користування транспортним засобом та після невстановленого проміжку часу з моменту дорожньо-транспортної пригоди. Матеріали справи містять взаємовиключні відомості щодо часу та місця нібито вчиненого правопорушення, а особа об`єктивно не могла одночасно перебувати у двох різних місцях. Висновок про те, що ознаки, виявлені під час спілкування за місцем проживання, існували і в момент керування транспортним засобом, ґрунтується виключно на припущеннях.

Представник потерпілої особи у судове засідання не з`явився. 03 серпня 2026 року до суду надійшли письмові пояснення КНТ «ДБКЛПД» ДОР», в яких зазначено про відсутність матеріальних претензій до ОСОБА_1 .

Застосовне право та оцінка суду.

Відповідно до п. 2.3.б. ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Стаття 124 КУпАП визначає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до п. 2.10.а Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Статтею 122-4 КУпАП, передбачена відповідальність у разі залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Відповідно до п. 2.5. ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Таке правопорушення тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Щодо протоколів, складених за ст. 124, 122-4 КУпАП, суд дійшов таких висновків.

Два протоколи за ст. 124, 122-4 КУпАП - складені за одним епізодом, що стався 31.05.2026 о 15:10 годині.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та 122-4 КУпАП підтверджується самим протоколом та іншими доказами, долученими до нього:

- схемою місця ДТП та фото-таблицею місця ДТП;

- довідкою про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія на право керування транспортними засобами;

- рапортом інспектора ППП в м. Кривий Ріг Литвиненко В.;

- поясненнями КНТ «ДБКЛПД «ДОР» від 03.08.2026, в яких зазначено, що 31.05.2026 близько 15:00 год черговим лікарем та медичним персоналом було виявлено пошкодження бетонного паркану лікарні, біля утвореного пролому лежав номерний знак автомобіля НОМЕР_1 ; медичним персоналом було викликано наряд поліції та надані пояснення; в результаті порушення ПДР було пошкоджено бетонну плиту паркану лікарні, в результаті чого в нижній частині паркану утворився пролом; зазначена плита стала непридатною до використання і могла в будь-який момент обвалитися і заподіяти шкоду працівникам, відвідувачам та пацієнтам лікарні; 22.07.2026 ОСОБА_1 був відновлений паркан встановлено блок бетонної плити, яка була ним пошкоджена і 31.07.2026 здійснено укріплення встановленої плити, а тому КНТ «ДБКЛПД «ДОР» претензій матеріального характеру до ОСОБА_1 не має;

- відео з нагрудних камер поліцейських 475173, 475164, 475243.

Відповідно, суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 31 травня 2026 року вчинив адміністративні правопорушення:

- передбачене ст. 124 КУпАП, а саме: порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів та іншого майна;

- передбачене ст. 122-4 КУпАП, а саме: залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Фото дорожнього покриття як доказ стану дороги в місці ДТП, долученого захисником до пояснень, суд відхиляє, оскільки такі фото не містять інформації про дату та час, коли вони були зроблені; з них також неможливо зрозуміти, де вони зроблені.

До причин, які стали підставою для залишення ОСОБА_1 , названих його захисником у поясненнях, суд ставиться критично. У відео зафіксовано, як на питання поліцейського про його дії безпосередньо після ДТП ОСОБА_1 відповів, що після того, як в`їхав у паркан, він «вийшов… подивився… проблема… і поїхав додому.» (диск 1, clip-1; 16:04 год). Разом з тим суд враховує добровільне відшкодування заподіяної шкоди ОСОБА_1 та характеристику з місця роботи, яка є позитивною.

Згідно зі ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Пом`якшуючою відповідальність обставину, з передбачених ст. 34 КУпАП, суд визнає добровільне усунення ОСОБА_1 заподіяної шкоди. Разом з тим суд не враховує щире розкаяння винного, про яке стверджував його захисник, оскільки сам ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. З досліджених відеозаписів суд також не побачив наявність його щирого розкаяння на час складання протоколів.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд не встановив.

Згідно з ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи зазначене, характер вчинених ОСОБА_1 правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, суд вважає за доцільне накласти на нього за ст. 122-4, ст. 124 КУпАП адміністративне стягнення в межах санкції ст. 122-4 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік.

Штраф суд не застосовує, як про це просив захисник Кузьмича Д. П., виходячи з такого.

По дослідженню матеріалів справи суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 усвідомлено прийняв рішення залишити місце ДТП з метою уникнути відповідальності та унеможливлення встановлення співробітниками поліції обставин правопорушення, в тому числі стану, в якому перебував він сам під час ДТП. Поведінка його під час встановлення поліцейськими обставин справи за місцем його проживання була спрямована на затягування процесу (спілкування через дружину, а не особисто; затягування пред`явлення своїх документів на вимогу поліцейських, відсутність чітких відповідей на питання) і свідчить про намір уникнути відповідальності. Суд дійшов висновку, що у цій ситуації лише та обставина, що на місці ДТП залишився номерний знак автомобіля, про що поліцейські повідомили ОСОБА_1 , вплинула на його рішення не заперечувати очевидне.

Суд вважає, що позбавлення права керування транспортними засобами на мінімальний строк, що передбачений санкцією зазначеної статті, сприятиме формуванню у особи більш відповідального ставлення до власної поведінки на дорозі, наслідків такої поведінки та готовності нести такі наслідки замість створювати ситуації, коли державний ресурс витрачається на розшук винної особи.

Щодо протоколу, складеного за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд дійшов таких висновків.

Відеозаписи, долучені до протоколу, розпочинаються о 15:44 год зі спілкування поліцейських, які розшукують особу, причетну до ДТП на Бориса Грінченка, 27, у під`їзді будинку біля квартири, де проживає ОСОБА_1 , з його дружиною, яка відчинила двері. Подальше спілкування з ОСОБА_1 відбувається вже у дворі його будинку, а його автомобіль- стоїть припаркований і не рухається.

Отже, процес керування транспортним засобом, причетним до ДТП, під час такого ДТП, не зафіксовано; свідки на залучалися; особа, що скоїла ДТП, місце ДТП залишила всупереч вимогам Правил дорожнього руху.

Ознаки можливого алкогольного сп`яніння були встановлені поліцейськими під час їх спілкування за місцем його проживання ОСОБА_1 близько 16 години. ДТП, у зв`язку з яким розшукувався ОСОБА_1 , було вчинено ним о 15:10 год. Отже, висновок про те, що ознаки, виявлені під час спілкування за місцем проживання, існували в момент керування транспортним засобом, ґрунтується виключно на припущеннях.

Відповідно, сукупності наданих органом поліції доказів - не достатньо для висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи, що стандарт доведення у таких справах винуватості особи, де обвинувачення набуває характеру кримінального (з огляду на серйозність санкцій) - поза розумним сумнівом, суддя дійшла висновку, що подія і склад правопорушення в діях ОСОБА_1 відсутній.

У зв`язку з цим, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП суд стягує з ОСОБА_1 судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст. 34, 40-1, 247, 251, 280, 283-285, 287, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

постановила таке.

Провадження № 3/212/1348/26 (єдиний унікальний номер справи 212/8929/26) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, провадження № 3/212/1351/26 (єдиний унікальний номер справи 212/9014/26) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП, провадження № 3/212/1352/26 (єдиний унікальний номер справи 212/9017/26) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, об`єднати в одне провадження, надавши цьому провадженню єдиний унікальний номер справи № 212/8929/26, провадження 3/212/1348/26.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 КУпАП та піддати адміністративному стягненню на підставі статті 36 КУпАП, у межах санкції ст. 122-4 КУпАП, у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 665,60 (шістсот шістдесят п`ять грн 60 коп) гривень на користь держави (стягувач Державна судова адміністрація України, отримувач коштів ГУК у м. Києві (м. Київ) 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд міста Кривого Рогу.

Повний текст постанови складений 31 серпня 2026 року.

Суддя: М. В. Швець