Ухвала суду № 139352132, 31.08.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/19732/26

Провадження № 2/638/11316/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі головуючої судді Яковлевої В.М., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа Харківський обласний нотаріальний архів про скасування арешту нерухомого майна,

установив:

17 серпня 2026 року представник ОСОБА_1 адвокат Васіліу Світлана Валентинівна через систему «Електронний суд» звернулася до Шевченківського районного суду м. Харкова з позовом до Харківської міської ради, третя особа Харківський обласний нотаріальний архів про скасування арешту нерухомого майна.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Харкова від 20 серпня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк у десять днів для усунення її недоліків.

25 серпня 2026 року до суду надійшла заява представниці позивача ОСОБА_2 про виконання вищевказаної ухвали суду з доданими документами, які підтверджують те, що позивачем усунуто недоліки поданої позовної заяви.

Після усунення недоліків, форма і зміст позовної заяви відповідають вимогам статей 175-177 ЦПК України. Позовна заява віднесена до предметної, суб`єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції суду.

Пунктом 4 частини другої статті 187 ЦПК України передбачено при постановленні ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі вирішення питання за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатись справа.

Відповідно до частини другої-шостої статті 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, в порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Для цілей цього Кодексу малознаними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Предметом даного спору є скасування арешту нерухомого майна, яке входить до складу спадщини.

Враховуючи положення частини четвертої статті 274 ЦПК України, а саме, що в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо спадкування, суд доходить висновку, що справа підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження за правилами, передбаченими главою 3, 6 розділу ІІІ ЦПК України.

Для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання (частина перша статті 196 ЦПК України).

Відповідно до вимог статей 189, 196 ЦПК України суд вважає необхідним провести підготовче провадження та призначити підготовче засідання у справі.

Разом із позовною заявою та заявою про усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 подано клопотання про витребування доказів, а саме:

витребувати з Другого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління міністерства юстиції України витяг з Державного реєстру актів цивільного стану (ДРАЦС) щодо актового запису про смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

витребувати з Харківського обласного державного нотаріального архіву наступну інформацію:

- чи зверталися спадкоємці до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини або відмову від спадщини після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- чи був складений ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , заповіт;

- чи видавалося свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зазначене клопотання обгрунтовано тим, що для встановлення об`єктивної істини, відносно вирішення питання зняття арешту з майна, необхідно витребувати зазначену інформацію. Самостійно отримати інформацію (витяг) про смерть ОСОБА_3 не можливо, оскільки він видається тільки родичам померлого (пряма лінія: чоловік/дружина, батьки, діти, брати/сестри, онуки, баба/дід) за умови пред`явлення документів, що підтверджують родинні зв`язки, та власного паспорта. У позивача відсутнє свідоцтво про народження сестри матері, а тому не можливо встановити родинні зв`язки.

витребувати з архіву Шевченківського (Дзержинського) районного суду м. Харкова справу № 2-25 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 .

Клопотання обгрунтовано тим, що однією з підстав залишення позову без руху є долучені копій рішення у справі № 2-25, мирова угода та ухвала від 21 листопада 2000 року низької якості, які є нечитабельними. Оскільки оригінал зазначених документів також виготовлений низької якості, тому виникла необхідність у витребуванні вказаної справи з архіву Шевченківського районного суду м. Харкова для належного ознайомлення з матеріалами справи.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною другою статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини другої, шостої статті 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

З огляду на вищевикладене, з метою дослідження, оцінки в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, з метою встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, суд вважає за необхідне витребувати відповідні докази для огляду у судовому засіданні.

Частинами першою та другою статті 8 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріальна таємниця - сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов`язки тощо.

Нотаріус та особи, зазначені у статті 1 цього Закону, а також помічник нотаріуса зобов`язані зберігати нотаріальну таємницю, навіть якщо їх діяльність обмежується наданням правової допомоги чи ознайомленням з документами і нотаріальна дія або дія, яка прирівнюється до нотаріальної, не вчинялась.

Обов`язок дотримання нотаріальної таємниці поширюється також на осіб, яким про вчинені нотаріальні дії стало відомо у зв`язку з виконанням ними службових обов`язків чи іншої роботи, на осіб, залучених для вчинення нотаріальних дій у якості свідків, та на інших осіб, яким стали відомі відомості, що становлять предмет нотаріальної таємниці.

Особи, винні в порушенні нотаріальної таємниці, несуть відповідальність у порядку, встановленому законом.

Подання нотаріусом в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», інформації центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, не є порушенням нотаріальної таємниці.

Нотаріус не несе дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової та кримінальної відповідальності за подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, інформації про фінансову операцію, навіть якщо такими діями завдано шкоди юридичним або фізичним особам, та за інші дії, якщо він діяв у межах виконання Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Довідки про вчинені нотаріальні дії та копії документів, що зберігаються у нотаріуса, видаються нотаріусом виключно фізичним та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії. У разі смерті особи чи визнання її померлою такі довідки видаються спадкоємцям померлого. У разі визнання особи безвісно відсутньою опікун, призначений для охорони майна безвісно відсутнього, має право отримувати довідки про вчинені нотаріальні дії, якщо це необхідно для збереження майна, над яким встановлена опіка.

Довідки про вчинені нотаріальні дії та інші документи надаються нотаріусом протягом десяти робочих днів на обґрунтовану письмову вимогу суду, прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів до судового розслідування у зв`язку з кримінальним провадженням, цивільними, господарськими, адміністративними справами, справами про адміністративні правопорушення, що знаходяться в провадженні цих органів, з обов`язковим зазначенням номера справи та прикладенням гербової печатки відповідного органу, а також на обґрунтовану письмову вимогу державного виконавця, приватного виконавця за виконавчим провадженням з обов`язковим зазначенням номера виконавчого провадження та реквізитів виконавчого документа, на підставі якого здійснюється виконавче провадження Національному агентству з питань запобігання корупції на його письмовий запит, здійснений з метою виконання повноважень, визначених Законом України «Про запобігання корупції».

Витяг зі Спадкового реєстру про наявність складеного заповіту видається тільки заповідачу, а після смерті заповідача - будь-якій особі, яка пред`явила свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті заповідача (одного із заповідачів).

Згідно з вимогами статті 12 ЦПК України, яка також покладає і на суд певні обов`язки зі створення для сторін змагального процесу, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджає про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що для повного та всебічного розгляду справи необхідно дослідити інформацію щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та витребувати з архіву Шевченківського (Дзержинського) районного суду м. Харкова справу № 2-25 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 .

Суд, дослідивши матеріали справи, доходить висновку, що витребувані докази мають значення для встановлення наявності або відсутність обставин (фактів), якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Крім того, витребувана інформація має значення для всебічного та повного з`ясування обставин справи, ухвалення законного та обгрунтованого рішення.

З огляду на викладене, беручи до уваги предмет спору, заявлені вимоги і наявні у матеріалах справи докази, з метою повного, всебічного з`ясування обставин справи, ухвалення законного та обгрунтованого рішення, а також враховуючи, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, керуючись статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку, практику Європейського суду з прав людини, яка зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року), враховуючи, що позивач не має можливості їх отримати особисто, суд доходить висновку про необхідність витребування належним чином засвідченої копії матеріалів спадкової справи відкритої після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , так як відомості, які містяться у вказаних документах, мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, рішенням Вищої ради правосуддя від 20 квітня 2023 року № 399/0/15-23 з 01 травня 2023 року змінено територіальну підсудність судових справ Печенізького районного суду Харківської області, Борівського районного суду Харківської області, Ізюмського міськрайонного суду Харківської області - Шевченківському районному суду м. Харкова.

Призначаючи підготовче судове засідання, суд зважає на надмірне навантаження, що зумовлено зміною територіальної підсудності судів на Шевченківський районний суд м. Харкова.

Керуючись статтями 19, 53, 187,189, 274 ЦПК України, суд

постановив:

Відкрити провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа Харківський обласний нотаріальний архів про скасування арешту нерухомого майна.

Розгляд справи проводити за правилами загального провадження.

Призначити підготовче судове засідання у вищевказаній цивільній справі на 02 листопада 2026 року об 11 годині 30 хвилин в приміщенні Шевченківського районного суду м. Харкова, що розташований за адресою: пр. Перемоги, буд. 52 В, м. Харків, 61202.

Викликати учасників судового процесу в судове засідання.

Учасникам справи невідкладно надіслати копії ухвали про відкриття загального провадження у справі.

Клопотання заявника про витребування доказів - задовольнити.

Витребувати в Другого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління міністерства юстиції України (місцезнаходження м. Харків, вул. Маліновського, 10/14) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану (ДРАЦС) щодо актового запису про смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Витребувати з Харківського обласного державного нотаріального архіву (61007, м. Харків, вул. Бібліка, 18) наступну інформацію:

-чи зверталися спадкоємці до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини або відмову від спадщини після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

-чи був складений ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , заповіт;

-чи видавалося свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Витребувати з державного нотаріуса Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори Лучкіної Ірини Миколаївни (61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5) спадкову справу, заведену після померлої ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Витребувати з архіву Шевченківського районного суду м. Харкова матеріали справи № 2-25 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , яка раніше знаходилася на розгляді Дзержинського (Шевченківського) районного суду м. Харкова для огляду під час розгляду справи.

Роз`яснити, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет: https://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Яковлева