Ухвала суду № 139351725, 04.08.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/919/26

Провадження № 1-кс/0203/5046/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року слідчий суддя Центрального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_3 ,

власника майна підозрюваної ОСОБА_4 ,

захисника власника майна (підозрюваної) адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_6 , про арешт майна та передачу його в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, заявлене в рамках кримінального провадження №62026170030001863 від 26.01.2026 року,

встановив:

22.07.2026 року до Центрального районного суду міста Дніпра надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_6 , погоджене заступником керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, ОСОБА_7 , про арешт майна та передачу його в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, заявлене в рамках кримінального провадження №62026170030001863 від 26.01.2026 року, в якому слідчий просить суд:

- накласти арешт на майно, а саме грошові кошти:

- 183 (сто вісімдесят три) купюри номіналом 500 (п`ятсот) гривень, 98 (дев`яносто вісім) купюр номіналом 1000 (одна тисяча) гривень, 60 (шістдесят) купюр номіналом 200 (двісті) гривень, загальна сума 201 500 (двісті одна тисяча п`ятсот) гривень, запаковані до сейф пакету В2020670;

- 200 (двісті) купюр номіналом 100 (сто) доларів, 2 (дві) купюри номіналом 100 (сто) Євро, 7 (сім) купюр номіналом 50 (п`ятдесят) Євро, загальна сума 20 (двадцять) тисяч доларів США та 550 (п`ятсот п`ятдесят) Євро, запаковані до сейф пакету В2020640;

- передати Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901) в управління на підставах, у порядку та на умовах, визначених ст. ст. 1, 9, 19-24 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», речові докази у кримінальному провадженні №62026170030001863 від 26.01.2026 року, за підозрою ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 409, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 368, ст. 368-5, ч. 2 ст. 209 КК України, та за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, грошові кошти:

- 183 (сто вісімдесят три) купюри номіналом 500 (п`ятсот) гривень, 98 (дев`яносто вісім) купюр номіналом 1000 (одна тисяча) гривень, 60 (шістдесят) купюр номіналом 200 (двісті) гривень, загальна сума 201 500 (двісті одна тисяча п`ятсот) гривень, запаковані до сейф пакету В2020670;

- 200 (двісті) купюр номіналом 100 (сто) доларів, 2 (дві) купюри номіналом 100 (сто) Євро, 7 (сім) купюр номіналом 50 (п`ятдесят) Євро, загальна сума 20 (двадцять) тисяч доларів США та 550 (п`ятсот п`ятдесят) Євро, запаковані до сейф пакету В2020640.

В обґрунтування вимог клопотання слідчий вказав, що слідчими Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні №62026170030001863 від 26.01.2026 року, за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 409, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 368, ст. 368-5, ч. 2 ст. 209 КК України, та за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України. Нагляд за додержанням законів під час розслідування у формі процесуального керівництва забезпечується групою прокурорів Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону.

Слідчий пояснив, що 04.02.2026 року ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра, справа №203/919/26, провадження №1-кс/0203/995/2026, було надано дозвіл на проведення обшуку квартири АДРЕСА_1 , якою фактично користується підозрюваного у кримінальному провадженні ОСОБА_4 , з метою виявлення та вилучення, фіксації відомостей про обставини кримінального правопорушення, відшукання та вилучення, зокрема, грошових коштів, отриманих злочинним шляхом. За результатами проведеного обшуку, зокрема, виявлено та вилучено: 183 (сто вісімдесят три) купюри номіналом 500 (п`ятсот) гривень, 98 (дев`яносто вісім) купюр номіналом 1000 (одна тисяча) гривень, 60 (шістдесят) купюр номіналом 200 (двісті) гривень, загальна сума 201 500 (двісті одна тисяча п`ятсот) гривень, запаковані до сейф пакету В2020670; 200 (двісті) купюр номіналом 100 (сто) доларів, 2 (дві) купюри номіналом 100 (сто) Євро, 7 (сім) купюр номіналом 50 (п`ятдесят) Євро, загальна сума 20 (двадцять) тисяч доларів США та 550 (п`ятсот п`ятдесят) Євро, запаковані до сейф пакету В2020640. Постановою слідчого від 05.02.2026 року вказані грошові кошти були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні. Загальна сума вилучених під час проведення обшуків грошових коштів, на які в подальшому накладено арешт, складає 31 270 доларів США (відповідно до офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановленого Національним банком України, станом на 05.02.2026 року становило 1 349 910,265 грн) та 1 500 Євро (відповідно до офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановленого Національним банком України, станом на 05.02.2026 року, становило 76 552,5 грн), загальна сума в гривневому еквіваленті складає 1 426 462,765 грн.

З огляду на викладене, посилаючись на положення ст. ст. 98, 100, 170 КПК України, норми Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», слідчий звернувся до суду з клопотанням про арешт майна з метою досягнення цілей щодо збереження речових доказів у кримінальному провадженні, виходячи з наявності об`єктивної необхідності, а також, забезпечуючи досягнення завдань кримінального провадження.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.07.2026 року, судову справу №203/919/26, провадження №1-кс/0203/5046/2026, було розподілено головуючому судді ОСОБА_1 та передано канцелярією суду 23.07.2026 року.

Чергове судове засідання було призначене судом на 04.08.2026 року, в яке з`явились всі учасники справи.

Прокурор під час судового засідання підтримала вимоги клопотання та просила суд їх задовольнити, підстави звернення до суду з клопотанням пояснила суду таким чином, як про це вказано вище. Прокурор також пояснила, що грошові кошти, вказані у клопотанні, є речовими доказами у кримінальному провадженні, а ОСОБА_4 передавала грошові кошти у транспортному засобів ОСОБА_8 . Крім того, сторона обвинувачення просить суд передати грошові кошти НАЗК. Прокурор пояснила, що дійсно сторона обвинувачення визнає той факт, що клопотання про арешт майна було подане з пропуском строку, встановленого КПК України, проте просить суд поновити цей строк, з огляду на те, що кримінальне провадження є складним, перебуває у провадженні тільки одного слідчого, який через надмірну завантаженість пропустив строк на подання відповідного клопотання про арешт майна. Крім того, сторона обвинувачення ще просить суд передати грошові кошти в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаним від корупційних та інших злочинів.

Власник майна та її захисник заперечували проти задоволення клопотання слідчого та просили суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що клопотання слідчого про арешт майна є необґрунтованим та безпідставним.

Захисник підозрюваної пояснив, що він тричі звертався до слідчого з питання повернення майна, яке не може утримуватися безпідставно. Слідчий звернувся до суду з клопотанням про арешт вилучених грошових коштів тільки через 6 (шість) місяців. Сторона захисту оскаржувала дії слідчого, оскільки у встановлений КПК України строк, сторона обвинувачення не зверталась до суду з клопотанням про арешт майна. Майно було вилучено в ході проведеного обшуку 05.02.2026 року, проте сторона обвинувачення не просить суд поновити строк та не вказує на поважні причини неподання такого клопотання у встановлений строк. На думку захисту, відеозаписи, на які посилається слідчий, були змонтовані, не встановлено за що були передані гроші, не встановлено, де взяла ОСОБА_4 гроші. При цьому захисник наголосив на тому, що сторона обвинувачення наразі намагається легалізувати вилучені грошові кошти. Крім того, за твердженнями захисника, вилучені грошові кошти мають законне походження, на підтвердження чого він надав копії банківських виписок. ОСОБА_4 отримала близько 4 млн гривень за загибель сина, як і її невістка ОСОБА_9 , які живуть разом в квартирі, де проводився обшук. Тому вилучені гроші мають законне походження, були отримані законним шляхом, мають бути повернуті їх власникам.

Власник майна підтримала свого захисника.

У ході судового розгляду клопотання слідчого про арешт майна захисник власника майна також надав свої письмові заперечення проти клопотання, в якому просить суд: відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на тимчасово вилучене майно; відмовити у передачі вилучених грошових коштів до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА); зобов`язати орган досудового розслідування негайно повернути ОСОБА_4 тимчасово вилучене майно, а саме: 201 500 грн, 20 000 доларів США, 550 Євро. На підтвердження тверджень щодо законності походження вилучених грошових коштів, захисник власника майна надав суду копії банківських виписок з банківських рахунків ОСОБА_4 та ОСОБА_9 .

Слідчий суддя, заслухавши пояснення та думки прокурора, власника майна та її захисника, вивчивши доводи слідчого, викладені в клопотанні, дослідивши матеріали клопотання та проаналізувавши норми КПК України, дійшов таких висновків.

Слідчим суддею встановлено та матеріалами клопотання підтверджено, що у провадженні Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, перебуває кримінальне провадження №62026170030001863 від 26.01.2026 року за ознаками складів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 426-1, ч. 4 ст. 409, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 368, ч. 1 ст. 369, ч. 1 ст. 366-2, ч. 2 ст. 209, ст. 368-5 КК України.

Процесуальне керівництво в рамках кримінального провадження №62026170030001863 від 26.01.2026 року здійснюють прокурори Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 04.02.2026 року, справа №203/919/26, провадження №1-кс/0203/995/2026, (слідчий суддя ОСОБА_1 ), було частково задоволено клопотання слідчого про надання дозволу на проведення обшуку, заявлене у рамках кримінального провадження №62026170030001863 від 26.01.2026 року, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 426-1, ч. 4 ст. 409, ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 368, ч. 1 ст. 369, ч. 1 ст. 366-2, ч. 2 ст. 290 КК України, та надано слідчим слідчої групи, прокурорам групи прокурорів, визначених відповідними постановами про призначення, у кримінальному провадженні №62026170030001863 від 26.01.2026 року дозвіл на проведення обшуку: квартири АДРЕСА_2 , щодо якої відсутні відомості про реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, та якою фактично користується ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання та вилучення:

- документів та чорнових записів, що стосуються обліку, оприбуткування, списання продуктів харчування у військовій частині НОМЕР_2 ;

- грошових коштів, отриманих злочинним шляхом;

- монет з дорогоцінних металів, зливків золота, срібла, платини, паладію, банківських сертифікатів на метали, інвестиційних монет, коштовних ювелірних виробів, годинників з дорогоцінних металів, дорогоцінних каменів, зокрема, діамантів, сапфірів, рубінів;

- цінних паперів та фінансових інструментів: акцій (іменні та на пред`явника), облігацій, векселів, депозитних сертифікатів, інвестиційних сертифікатів, деривативів, документів брокерських рахунків, документів по володінню частками в бізнесі;

- банківських та фінансових документів (договорів банківських рахунків, виписок з рахунків, документів на депозити, банківських карток, кодів доступу, PIN-конвертів, документів щодо сейфів, ключі від банківських комірок);

- документів, що підтверджують право власності (договорів купівлі-продажу, дарування, заповітів, свідоцтв про право власності, документів на нерухомість, документів на транспорт, корпоративних документів (часток, паїв);

- електронних та цифрових активів (криптовалюти, апаратних гаманців (Ledger, Trezor, Tangem), seed фрази);

- комп`ютерів, ноутбуків, планшетів, мобільних телефонів, флеш-накопичувачів, зовнішніх жорстких дисків, хмарних ключів доступу, електронних ключів;

- печаток підприємств, штампів, фірмових бланків, порожніх підписаних документів;

- сейфів, ключів від сейфів, документів на офшорні компанії, контрактів, які мають фінансову цінність;

- сім-карток, стартових пакетів операторів мобільного зв`язку, мобільних операторів, мобільних телефонів, на яких може зберігатись інформація щодо обставин вчинення кримінального правопорушення;

- чорнових записів.

У задоволенні іншої частини вимог клопотання відмовлено.

Вказана ухвала суду набрала законної сили станом на 04.02.2026 року.

Відповідно до протоколу обшуку від 05.02.2026 року, на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 04.02.2026 року, у справі №203/919/26, провадження №1-кс/0203/995/2026, в період з 06:26 години до 10:03 години, 08:39 година 09:58 година перерва, було проведено обшук у присутності ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3 .

У ході проведеного обшуку було виявлено та вилучено, зокрема: ОСОБА_4 добровільно видала грошові кошти: 183 (сто вісімдесят три) купюри номіналом 500 (п`ятсот) гривень, 98 (дев`яносто вісім) купюр номіналом 1000 (одна тисяча) гривень, 60 (шістдесят) купюр номіналом 200 (двісті) гривень, 200 (двісті) купюр номіналом 100 (сто) доларів, 2 (дві) купюри номіналом по 100 (сто) Євро, 7 (сім) купюр номіналом по 50 (п`ятдесят) Євро, загальна сума 20 (двадцять) тисяч доларів США та 550 (п`ятсот п`ятдесят) Євро. Грошові кошти упаковані до сейф пакету: 20 (двадцять) тисяч доларів США та 550 Євро до сейф пакету В2020640, 201 500 гривень до сейф пакету В2020670.

Протокол був прочитаний вголос, підписаний, в тому числі ОСОБА_4 , зауважень не надходило.

Постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_6 від 05.02.2026 року було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №62026170030001863 від 26.01.2026 року, в тому числі: 183 (сто вісімдесят три) купюри номіналом 500 (п`ятсот) гривень, 98 (дев`яносто вісім) купюр номіналом 1000 (одна тисяча) гривень, 60 (шістдесят) купюр номіналом 200 (двісті) гривень, загальна сума 201 500 (двісті одна тисяча п`ятсот) гривень, запаковані до сейф пакету В2020670 (п. 286 постанови); 200 (двісті) купюр номіналом 100 (сто) доларів, 2 (дві) купюри номіналом 100 (сто) Євро, 7 (сім) купюр номіналом 50 (п`ятдесят) Євро, загальна сума 20 (двадцять) тисяч доларів США та 550 (п`ятсот п`ятдесят) Євро, запаковані до сейф пакету В2020640 (п. 287 постанови).

05.02.2026 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру в рамках кримінального провадження №62026170030001863 від 26.01.2026 року, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, а саме: надання службовій особі неправомірної вигоди за вчинення дій в інтересах третьої особи, з використанням службового становища.

Відповідно до банківських виписок АТ КБ «ПриватБанк», власник рахунку: ОСОБА_4 , за періоди: 06.09.2025 року 11.04.2026 року, 01.01.2023 року 11.04.2026 року, 01.01.2025 року 31.12.2025 року, 01.01.2023 року 31.12.2023 року, 01.03.2024 року 12.02.2026 року, ОСОБА_4 , зокрема, отримала такі надходження за деталями операцій: цільові зарахування одноразова грошова допомога за загиблого військовослужбовця ОСОБА_10 матері ОСОБА_4 у розмірі 75 000,00 грн (18.10.2024 року), одноразова грошова допомога за загиблого військовослужбовця ОСОБА_10 матері ОСОБА_4 у розмірі 75 000,00 грн (10.10.2024 року), одноразова грошова допомога за загиблого військовослужбовця ОСОБА_10 матері ОСОБА_4 у розмірі 75 000,00 грн (28.08.2024 року), одноразова грошова допомога за загиблого військовослужбовця ОСОБА_10 матері ОСОБА_4 у розмірі 75 000,00 грн (28.07.2024 року), одноразова грошова допомога за загиблого військовослужбовця ОСОБА_10 матері ОСОБА_4 у розмірі 75 000,00 грн (25.06.2024 року), одноразова грошова допомога за загиблого військовослужбовця ОСОБА_10 матері ОСОБА_4 у розмірі 75 000,00 грн (23.05.2026 року), одноразова грошова допомога за загиблого військовослужбовця ОСОБА_10 матері ОСОБА_4 у розмірі 75 000,00 грн (25.04.2024 року), одноразова грошова допомога за загиблого військовослужбовця ОСОБА_10 матері ОСОБА_4 у розмірі 750 000,00 грн (28.03.2024 року), та інші надходження, вказані у банківських виписках.

Також у вказані періоди відбувалось зняття ОСОБА_4 готівки у банкоматах.

У ході судового розгляду клопотання судом безпосередньо були досліджені і такі письмові докази в рамках вирішення клопотання, а саме копії: протоколу про проведення негласної слідчої (розшукової) дії обстеження іншого володіння особи, аудіо, відеоконтролю особи від 07.08.2025 року стосовно ОСОБА_8 , протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 06.02.2026 року, протоколу додаткового допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 24.02.2026 року, протоколу отримання зразків для експертизи від 11.06.2026 року, банківських виписок АТ КБ «ПриватБанк», власник рахунку: ОСОБА_9 .

Суд зазначає, що відповідно до положень статті 170 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

У невідкладних випадках і виключно з метою збереження речових доказів або забезпечення можливої конфіскації чи спеціальної конфіскації майна у кримінальному провадженні щодо тяжкого чи особливо тяжкого злочину за рішенням Директора Національного антикорупційного бюро України (або його заступника), Директора Бюро економічної безпеки України (або його заступника), погодженим прокурором, може бути накладено попередній арешт на майно або кошти на рахунках фізичних або юридичних осіб у фінансових установах. Такі заходи застосовуються строком до 48 годин. Невідкладно після прийняття такого рішення, але не пізніше ніж протягом 24 годин, прокурор звертається до слідчого судді із клопотанням про арешт майна.

Якщо у визначений цією частиною строк прокурор не звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт майна або якщо в задоволенні такого клопотання було відмовлено, попередній арешт на майно або кошти вважається скасованим, а вилучене майно або кошти негайно повертаються особі.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до положень статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до частин 1, 2, 6, 7 статті 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

У випадках, передбачених пунктами 2, 4 та абзацом сьомим частини шостої цієї статті, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до слідчого судді Вищого антикорупційного суду, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно із статтями 171-173 цього Кодексу. Прокурор у випадку, передбаченому абзацом сьомим частини шостої цієї статті, не пізніше наступного робочого дня з моменту постановлення ухвали слідчого судді, суду надсилає копію цієї ухвали Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, із зверненням щодо прийняття активів, а також вживає невідкладних заходів щодо передачі цих активів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Так, відповідно до абз. 7 ч. 6 ст. 100 КПК України, вартісний еквівалент як підстава для передачі речових доказів в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, становить понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто понад 665 600 грн станом на 05.02.2026 року (прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2026 року становить 3328 грн).

Відповідно до положень статті 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до частин 2, 3 статті 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов`язана скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини 1, частини 3 статті 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, зокрема, у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу , у разі скасування арешту.

Слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.

Відповідно до частини 5 статті 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Відповідно до частини 11 статті 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до частини 3 статті 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Відповідно положень частин 1, 2, 3 статті 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» від 10 листопада 2015 року №772-VIII, активи приймаються Національним агентством в управління на підставі:

1) ухвали слідчого судді, суду про передачу активів Національному агентству для здійснення заходів з управління активами з метою забезпечення його збереження або збереження його економічної вартості;

2) ухвали слідчого судді, суду про передачу активів Національному агентству для реалізації;

3) згоди власника активів.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», активи кошти, майно, майнові та інші права, на які може бути накладено або накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковані за рішенням суду у кримінальному провадженні чи стягнені за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими; управління активами діяльність із володіння, користування та розпорядження активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави і вирішено питання про їх передачу Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, тобто забезпечення збереження активів, збереження (за можливості - збільшення) їх економічної вартості, передача їх в управління або реалізація активів у випадках та порядку, передбачених цим Законом, а також реалізація активів, конфіскованих у кримінальному провадженні чи стягнених за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 20 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», управління грошовими коштами у готівковій та безготівковій формах у будь-якій валюті, на які накладено арешт у кримінальному провадженні або у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, здійснюється Національним агентством шляхом: 1) їх розміщення на депозитних рахунках Національного агентства у відповідній валюті, відкритих у державних банках, визначених на конкурсних засадах у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», за договором банківського вкладу на вимогу.

Відповідно до частини 3 статті 20 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», у разі надходження винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора або судового рішення, що набрало законної сили, яким скасовано арешт розміщених на рахунках Національного агентства грошових коштів та/або скасовано передачу таких активів в управління Національному агентству, за умови наявності судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, Національне агентство перераховує відповідні кошти та нараховані за ними проценти на рахунок їхнього законного власника протягом трьох робочих днів з дня подання ним заяви з інформацією про реквізити рахунку.

Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом передачі відповідних активів в управління в порядку, визначеному цим Законом, або їх реалізації.

Відповідно до частини 1 статті 369 КК України, пропозиція чи обіцянка службовій особі надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, караються штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Аналіз викладених вище норм КПК України, Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», а також встановлених судом обставин кримінального провадження в рамках вирішення клопотання слідчого про арешт майна та передачу його в управління, дає суду підстави для висновку про відсутність правових підстав для накладення арешту на тимчасово вилучене майно, вилучене в ході проведеного обшуку, з метою збереження речових доказів, а також для передачі вилучених грошових коштів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, в управління на підставах, у порядку та на умовах, визначених ст. ст. 1, 9, 19-24 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

Так, у ході судового розгляду клопотання слідчого про арешт майна слідчим суддею була встановлена відсутність визначених КПК України підстав для задоволення заявленого слідчим клопотання про арешт майна з метою збереження речових доказів.

Судом було встановлено, що тимчасове вилучення грошових коштів, що становлять предмет клопотання про арешт майна, відбулось 05.02.2026 року на підставі ухвали слідчого судді про надання дозволу на обшук квартири за місцем мешкання ОСОБА_4 , а з клопотанням про арешт майна та про передачу майна в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, слідчий звернувся до суду 22.07.2026 року. Хоча ч. 5 ст. 171 КПК України визначає строк для подання клопотання про арешт такого майна слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Прокурор у судовому засіданні пояснила, що причини пропуску встановленого КПК України процесуального строку є поважними та підлягають поновленню, з огляду на складність кримінального провадження №62026170030001863 від 26.01.2026 року та завантаженість слідчого, який веде це кримінальне провадження, що і призвело до пропуску строку на його подання.

Сторона власника майна на противагу вказаному прокурором пояснила, що захисник підозрюваної ОСОБА_4 неодноразово звертався до слідчого з клопотаннями про повернення тимчасово вилученого майна грошових коштів, з огляду на те, що на нього не накладався арешт ухвалою слідчого судді, а також захисник з цього приводу звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчого щодо неповернення тимчасово вилученого майна, яка наразі ще розглядається.

Суд доходить висновку, що слідчий був обізнаний з тим, що вилучені 05.02.2026 року в ході обшуку грошові кошти ОСОБА_4 у розумінні КПК України вважаються тимчасово вилученим майном, на яке не накладено арешт ухвалою слідчого судді, та обізнаний з тим, що ч. 5 ст. 171 КПК України встановлений строк у 48 годин після вилучення майна для звернення до суду з клопотанням про арешт майна, натомість тільки 22.07.2026 року звернувся до суду з клопотанням про арешт цих грошових коштів та передачу його в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. При цьому доводи прокурора щодо поважності причин пропуску вказаного строку не є ґрунтовними, не доведені жодними належними доказами, з огляду на перебіг кримінального провадження, та не беруться судом до уваги.

Отже, суд на підставі положень ч. 3 ст. 172 КПК України, після заслуховування пояснень учасників судової справи щодо порушеного питання пропуску слідчим встановленого КПК України строку на подання клопотання про арешт майна, не знайшов обґрунтованих правових підстав для визнання поважними причин пропуску слідчим процесуального строку на звернення до суду з клопотанням про арешт майна.

Крім того, слідчим не було доведено, з огляду на вимоги ст. ст. 98, 100, 167 КПК України, що вилучене у ході обшуку майно грошові кошти має ознаки речових доказів та може мати зв`язок з предметом кримінального правопорушення, а також не довів того, що наявні достатні підстави вважати, що вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, з метою забезпечення речових доказів, запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, не довів правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, з урахуванням мети його накладення.

Натомість сторона власника майна довела належними доказами те, що вилучені грошові кошти були отримані підозрюваною ОСОБА_4 законним шляхом, а саме за періоди: з 01.01.2023 року 31.12.2023 року, 01.01.2023 року 05.09.2025 року, 01.03.2024 року 30.01.2026 року, 06.09.2025 року 05.02.2025 року, 01.01.2025 року 31.12.2025 року, вона отримувала доходи, в тому числі і цільові виплати одноразову грошову допомогу за загиблого сина військовослужбовця ОСОБА_10 , зокрема, на загальну суму близько 1 275 000,00 грн, та інші, відповідно до наданих суду банківських виписок АТ КБ «ПриватБанк», регулярно знімала грошові кошти з банківських рахунків, що також видно з банківських виписок.

Як пояснив у судовому засіданні захисник підозрюваної, грошові кошти ОСОБА_4 зберігала вдома, відкладала їх разом з невісткою ОСОБА_9 , яка також отримує доходи, в тому числі отримала цільові виплати одноразову грошову допомогу за загиблого чоловіка військовослужбовця ОСОБА_10 , що також видно з банківських виписок.

Суд враховує і диспозицію ч. 1 ст. 369 КК України, яка інкримінується підозрюваній ОСОБА_4 , відповідно до повідомлення про підозру від 05.02.2026 року в рамках кримінального провадження №62026170030001863 від 26.01.2026 року, за яким ОСОБА_4 підозрюється у наданні службовій особі неправомірної вигоди за вчинення дій в інтересах третьої особи з використанням службового становища. Водночас на даному етапі кримінального провадження слідчий суддя не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення складу кримінального правопорушення, визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих відомостей, наданих суду письмових доказів в рамках вирішення клопотання про арешт майна, доходить висновку, що слідчий не довів того, що грошові кошти, які були вилучені з квартири ОСОБА_4 та добровільно надані нею під час обшуку, можуть мати зв`язок з предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, як і не доведена наявність ризиків його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Суд бере до уваги те, що грошові кошти були вилучені у підозрюваної в ході проведеного обшуку, та з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна слідчий у встановлений КПК України строк, не звернувся.

При цьому у ході судового розгляду клопотання слідчого про передачу майна в управління суд враховує те, що на вилучені грошові кошти у загальному розмірі 201 500,00 грн та 20 тисяч доларів США, 550 Євро, або як зазначив слідчий у клопотанні на загальну суму в гривневому еквіваленті 1 426 462,765 грн, не був накладений арешт, та слідчим не доведено того, вилучене майно могло бути об`єктом протиправних дій, набуто кримінально протиправним шляхом. Тому судом не було встановлено правових підстав для передачі вилучених грошових коштів в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Оскільки, по-перше, слідчим не доведено наявності правових підстав для накладення слідчим суддею арешту на вилучені грошові кошти та арешт на ці грошові кошти не накладався, по-друге, вилучені грошові кошти не вважаються активами у розумінні норм Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», по-третє, слідчим не доведено належними та допустимими доказами в рамках вирішення клопотання слідчого про передачу майна в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, наявності правових підстав для передачі активів Національному агентству для здійснення заходів з управління активами з метою забезпечення його збереження або збереження його економічної вартості.

З огляду на викладене вище, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_6 , про арешт майна та передачу його в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, заявлене в рамках кримінального провадження №62026170030001863 від 26.01.2026 року.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 173, 372 КПК України, слідчий суддя,

постановив:

У задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_6 , про арешт майна та передачу його в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, заявлене в рамках кримінального провадження №62026170030001863 від 26.01.2026 року, відмовити.

Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна (ч. 3 ст. 173 КПК України).

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст ухвали суду оголошено 10.08.2026 року о 17:30 годині.

Слідчий суддя ОСОБА_1