Ухвала суду № 139351558, 28.08.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/10625/26

Провадження № 1-кс/201/3495/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2026 року Соборний районний суд міста Дніпра

у складі: судді ОСОБА_1

з секретарем: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соборного районного суду міста Дніпра заяву адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про відвід слідчого судді ОСОБА_5 від участі у розгляді скарги на бездіяльність прокурора, щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Соборного районного суду міста Дніпраперебуває скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність прокурора, щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розгляд якої здійснюється слідчим суддею ОСОБА_5 .

Адвокатом ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 було заявлено відвід слідчому судді ОСОБА_5 , в обґрунтування якого останнім було зазначено, що слідчим суддею ОСОБА_5 було порушено право заявника на судовий розгляд у встановлений законом строк, оскільки його скарга на бездіяльність прокурора, подана до суду 13 липня 2026 року, станом на 21 серпня 2026 року розглянута не була. Крім того, заявник посилається на те, що слідчим суддею ОСОБА_5 для участі у розгляді скарги було викликано не керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_6 , бездіяльність якого оскаржується, а уповноважену особу Дніпропетровської обласної прокуратури, що, на думку заявника, свідчить про перевищення слідчим суддею повноважень та упередженість слідчого судді при розгляді скарги на бездіяльність прокурора.

Учасники кримінального провадження та особа, якій було заявлено відвід у судове засідання не з`явились, що не перешкоджає розгляду даної заяви за їх відсутності.

Дослідивши доводи заявника, а також ознайомившись з матеріалами провадження в частині заявленого слідчому судді ОСОБА_5 відводу, суд доходить до таких висновків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

Положеннями ч. 1 ст. 75 КПК України встановлений вичерпний перелік підстав, які перешкоджають подальшому розгляду слідчим суддею кримінального провадження, зокрема: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумніви у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, суду для розгляду справи.

Законом України «Про судоустрій і статус суддів» визначено засади самостійності судді при здійсненні ним процесуальної діяльності, а саме те, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції України, Законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Так, одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

Беззаперечно, інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.

Водночас, такий інститут не є інструментом перегляду судового рішення чи додаткового роз`яснення мотивів його ухвалення. Незгода з судовим рішенням має втілюватися у його апеляційному оскарженні або, якщо рішення окремому оскарженню не підлягає, - у включенні заперечень проти таких рішень до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України. Таким чином, незгода учасника кримінального провадження із судовим рішенням не може бути розцінена як прояв упередженості суду, а тому не може бути підставою для його відводу.

Процесуальні рішення судді, їх зміст та форма, не можуть бути підставою для відводу судді. Незгода з процесуальними діями та рішеннями судді має здійснюватись у порядку, передбаченому чинним процесуальним законодавством України, яким передбачено процедуру оскарження будь-яких процесуальних рішень судді окремо або разом з кінцевим процесуальним рішенням по кримінальному провадженню з наведенням мотивів такої незгоди, а заперечення на ухвалу суду, що не підлягає оскарженню, можна включити до апеляційної скарги на рішення суду за наслідками розгляду справи.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах суду від 10 травня 2018 року (справа №800/592/17) та від 01 жовтня 2018 року (справа № 9901/673/18). В ухвалі від 18 грудня 2018 року у справі № 910/2968/18 Верховний Суд визнав відвід завідомо безпідставним, а його заявлення зловживанням процесуальними правами, оскільки вказаний відвід по суті «є висловленням незгоди з процесуальним рішенням Верховного Суду після того, як суд мотивував таке рішення».

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 «Про незалежність судової влади» від 13 червня 2007 року, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Аналізуючи вищезазначені обставини, що виключають участь слідчого судді ОСОБА_5 у розгляді скарги, а також зіставляючи їх з доводами заявника, через які останній вважає, що суддя ОСОБА_5 не може брати участь у розгляді скарги на бездіяльність прокурора, суд приходить до висновку, що заявлені підстави не містять в собі будь-яких відомостей, щодо можливої упередженості судді під час розгляду скарги, не ставлять під сумнів об`єктивність суду, а також не вказують на будь-які інші підстави передбачені законом для відводу слідчого судді, а отже, твердження сторони захисту зводяться до незгоди із процесуальними діями і рішеннями судді ОСОБА_5 , правильність яких може бути перевірена лише в процесуальному порядку в ході їх оскарження до судів вищих інстанцій, у зв`язку із чим, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви про відвід судді при розгляді зазначеної скарги на бездіяльність прокурора.

Керуючись ст.ст. 75-76, 80-81, 369-372 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про відвід слідчого судді ОСОБА_5 від участі у розгляді скарги на бездіяльність прокурора, щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1