Ухвала суду № 139350668, 31.08.2026, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 1-кс/759/8812/26

ун. № 759/23907/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42026110000000376 від 26.06.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Веселе, Запорізької області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

До Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 строком на 60 діб.

В обґрунтування свого клопотання слідчий посилався на те, що слідчим управлінням ГУНП в Київській області за процесуальним керівництво Київської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42026110000000376 від 26.06.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Відповідно до вимог ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України визначено, що оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Згідно з положеннями ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов`язки громадянина, правовий режим власності, засади цивільно-правової відповідальності, діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан з 05 год 30 хв 24.02.2022, який в подальшому продовжено до цього часу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон про мобілізацію), не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров`я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії).

Відповідно до абз.1 ч.2 Положення (далі положення) про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи затвердженого постановою КМУ 15.11.2024 №1338 експертні команди формуються та функціонують у кластерних та/або надкластерних закладах охорони здоров`я, а також за потреби та/або в разі відсутності затвердженої спроможної мережі закладів охорони здоров`я на території регіону в закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

Пунктом 4 Положення визначено, що експертні команди у своїй роботі керуються Конституцією України, Законом України "Про запобігання корупції", іншими законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами.

Відповідно до підпунктів 1, 2, 6 пункту 9 Положення, експертні команди у разі недостатності необхідної для прийняття рішення про оцінювання інформації, що міститься в електронній системі охорони здоров`я та яка була додана до електронного направлення на проведення оцінювання, особу направляють на додаткове обстеження структури та функцій організму, формують результати оцінювання на підставі відомостей про стан здоров`я особи, зокрема обов`язково на підставі тих, що містяться в електронній системі охорони здоров`я, та в медичній документації, що була внесена до електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи в сканованому вигляді лікарем, який направив на проведення оцінювання, встановлюють групи (підгрупи) інвалідності, фіксують причини та час її настання відповідно до підтверджувальних документів;

Відповідно до пункту 8 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи затвердженого постановою КМУ 15.11.2024 №1338 оцінювання проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - експертні команди). Пунктом 17 цього порядку визначено, що оцінювання проводиться за електронним направленням, що сформоване в електронній системі лікарем, електронне направлення повинно містити відповідно до підпункту 2 пункту 21 медичні документи, що стосуються захворювання чи стану здоров`я, відповідно до якого особу направлено на проведення оцінювання.

Відповідно до примітки ст. 369-2 КК України, особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є особи, визначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", а також службові особи, визначені у частині четвертій статті 18 цього Кодексу.

Незважаючи на обізнаність про вимоги вищевказаних нормативно-правових актів та всупереч обов`язку їх неухильного дотримання, ОСОБА_7 при невстановлених під час досудового розслідування обставинах, у невстановлений під час досудового розслідування час, але не пізніше 22.07.2026 вступила у злочинну змову із ОСОБА_4 та ОСОБА_8 з метою систематичного отримання неправомірної вигоди за вплив на посадових осіб уповноважених на виконання функцій держави.

Так, 22.07.2026 ОСОБА_7 під час спілкування із ОСОБА_9 дізналась, про те, що останній можливо перебуває у розшуку, а також про необхідність проходження військово-лікарської комісії, після чого у неї виник злочинний умисел, спрямований на вимагання та отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_9 в сумі 15 000 доларів США.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вимагання та отримання неправомірної вигоди, ОСОБА_7 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, запропонувала ОСОБА_9 надати їй неправомірну вигоду, за вплив на посадових осіб військово-лікарської комісії, рішенням якої ОСОБА_9 буде визнано не придатним для проходження військової служби, що слугуватиме підставою для зняття з військового обліку.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 22.07.2026 приблизно о 13:22 год. ОСОБА_7 , під час спілкування в месенджері «WhatsApp» із ОСОБА_9 пояснила останньому, що у разі не надання їй заздалегідь обумовленої неправомірної вигоди в сумі 15 000 доларів США, вона не зможе здійснити вплив на посадових осіб, уповноважених на виконання функцій держави, та для ОСОБА_9 ,. наступлять негативні наслідки, у вигляді направлення на проходження військової служби у фронтових та зонах бойових дій, де останній загине. Окрім іншого, ОСОБА_7 будучи обізнаною із методами проведення оперативних заходів правоохоронними органами та неможливістю викриття її злочинної діяльності наполягала на передачі неправомірної вигоди відразу після домовленостей із ОСОБА_9 , на що останній погодився.

У разі надання заздалегідь обумовленої суми грошових коштів у розмірі 15 000 доларів США, ОСОБА_7 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вплине на членів військово-лікарської комісії, рішенням якої, ОСОБА_9 буде визнано не придатним для проходження військової служби, що слугуватиме підставою для зняття з військового обліку, на що останній погодився.

З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на вимагання та отримання неправомірної вигоди, ОСОБА_7 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вирішила залучити для отримання неправомірної вигоди ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , яким довела до відома свій злочинний план.

Відповідно до злочинного плану, розробленого ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , будучи обізнаними із злочинними намірами ОСОБА_7 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, повинні були зустрітись із ОСОБА_9 та отримати від останнього неправомірну вигоду.

В подальшому, ОСОБА_4 здійснив дзвінок за допомогою месенджеру «Telegram» ОСОБА_9 з яким домовились про зустріч 22.07.2026 біля торгового центру «Мегамаркет», за адресою: Київська обл., с. Гатне, вул. Київська, 2, з метою реалізації їх спільного злочинного умислу та отримання неправомірної вигоди.

Після чого, 22.07.2026 приблизно о 15:42 год. перебуваючи біля приміщення торгівельно-розважального центру «Мегамаркет», за адресою: Київська обл., с. Гатне, вул. Київська, 2, ОСОБА_8 , реалізуючи спільний із ОСОБА_7 та ОСОБА_4 злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, отримав від ОСОБА_9 неправомірну вигоду в розмірі 617 000 гривень, за обіцянку здійснити вплив на членів військово-лікарської комісії, рішенням якої, ОСОБА_9 буде визнано не придатним для проходження військової служби, що слугуватиме підставою для зняття з військового обліку, на що останній погодився.

Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється в одержані неправомірної вигоди для себе за обіцянку здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що підозрюваний ОСОБА_4 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а тому, з метою забезпечення кримінального провадження та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, є необхідність обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити його, посилаючись на обставини, викладені в клопотанні слідчого.

Захисник, думку якого підтримав підозрюваний, в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, просив застосувати запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою пославшись на відсутність ризиків зазначених в клопотанні.

Заслухавши пояснення прокурора, захисника та підозрюваного, вивчивши зміст та мотиви клопотання і надані суду письмові докази, слідчий суддя приходить до наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Крім цього, відповідно до п. 4 ч. 2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

З наданих матеріалів кримінального провадження вбачається, що 27.08.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, що є тяжким злочином.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, в сукупності:

- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 22.07.2026;

- протоколом огляду та вручення грошових коштів від 22.07.2026;

- протоколом затримання підозрюваної ОСОБА_7 від 22.07.2026;

- протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_8 від 22.07.2026;

- показаннями підозрюваної ОСОБА_7 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю ОСОБА_7

- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність підозрюваного до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Що стосується наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слід зазначити, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, на думку органу досудового розслідування, обґрунтовується, тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція за який передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, останній може переховуватися від органів досудового розслідування, з метою уникнення покарання. Також, відсутність офіційного місця роботи, стабільного доходу свідчить про відсутність сталих соціальних зв`язків, що дає підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду.

Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, як зазначає орган досудового розслідування, полягає у тому, що ОСОБА_4 користуючись налагодженими зв`язками та здобутими знайомствами, може особисто або опосередковано негативно впливати на хід досудового слідства та судового розгляду, через прохання, погрози або іншим шляхом щодо знищення, приховання або спотворення речових доказів та інформації, встановлені кола осіб причетних до вчинення що має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, на думку органу досудового розслідування, виражається у тому, що підозрюваний вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення перебуваючи в злочинній змові з іншими особами, у зв`язку з чим підозрюваний може здійснювати на них незаконний вплив з метою узгодження позиції, спотворення фактичних обставин та уникнення кримінальної відповідальності, а також може здійснювати вплив на свідків у вказаному кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, експертами у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, як зазначає орган досудового розслідування виражається у тому, що злочинна діяльність ОСОБА_4 пов`язана з одержанням неправомірної вигоди, мала системний, тривалий характер, то він може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється з метою отримання легкого прибутку.

За сукупності таких обставин, слідчий суддя, приймаючи до уваги дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, одружений, має неповнолітню дитину, вважає за необхідне застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки прокурор довів, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, не зможе на даному етапі запобігти доведеним ризикам та забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду, уникати спілкування із свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні та належну поведінку, попередити вчинення нових кримінальних правопорушень.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Так, згідно ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу

Частиною 4 статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя з врахуванням особи підозрюваного ОСОБА_4 , обставин вчинення кримінального правопорушення, в якому останній підозрюється, розмір неправомірної вигоди, вважає за необхідне визначити розмір застави, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме - 200 (двісті) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Такий розмір застави, на думку слідчого судді, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 369, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 22.09.2026, взявши останнього під варту в залі судового засідання.

Для утримання підозрюваний ОСОБА_4 , підлягає направленню до Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 200 (двісті) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 665 600 (шістсот шістдесят п`ять тисяч шістсот) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: депозитний рахунок: код ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО- 820172, рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за…(П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі №.., кримінальне провадження № , внесені (ПІБ особи, що вносить заставу), згідно квитанції від (дата та № квитанції).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов`язки:

-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

-не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утриматися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до територіального органу/територіального підрозділу ДМС свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного у разі внесення застави, в межах строку досудового розслідування, а саме: з дня внесення застави до 22.09.2026.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього згідно цієї ухвали обов`язків, а також, якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1