Вирок № 139350581, 19.08.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/36131/26-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.08.2026 м. Київ

Печерський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі №12 Печерського районного суду міста Києва, обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 42020000000002148, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.11.2020 відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Миколаїв, громадянки України, із вищою освітою в сфері державного управління, економіки та психології, пенсіонерки, інваліда ІІІ групи, приватного підприємця з оренди та продажу книжок, незаміжньої, маючої на утриманні неповнолітнього сина, зареєстровану в АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніш не судиму,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

УСТАНОВИВ:

І. Історія провадження.

30.06.2026 до Печерського районного суду міста Києва від прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 надійшов обвинувальний акт (вх. № 91240) у кримінальному провадженні № 42020000000002148, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.11.2020 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 757/36131/26-к між суддями Печерського районного суду міста Києва від 02.07.2026, для розгляду по суті визначено головуючим по справі суддю ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 03.07.2026 призначено підготовче судове засідання у зазначеному кримінальному провадженні.

В підготовчому судовому засіданні прокурором надано угода від 19.08.2026 про визнання винуватості, укладену між прокурором ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_3 , за участі захисника ОСОБА_5 .

II. Формулювання обвинувачення та стаття закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.

Визначено, що ОСОБА_3 у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 11.11.2020, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, обіймаючи посаду другого секретаря з консульських та адміністративних питань Посольства України в Киргизькій Республіці, являючись службовою особою з огляду на положення ч. 3 ст. 18 КК України, будучи достовірно обізнаною із нормативно-правовими актами та посадовою інструкцією, що регулюють її діяльність, використовуючи своє службове становище вирішила вчинити дії, направлені на сприяння незаконному переправленню громадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 ,через державний кордон України шляхом надання засобу та усунення перешкоди.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 11.11.2020, приблизно о 12 год 05 хв, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні Посольства України в Киргизькій Республіці, що за адресою: Киргизька Республіка, м. Бішкек, вул. Манас Айили, 1-А, за допомогою власних ідентифікатора (логіна) «КР6155_3», пароля здійснила «вхід» до інформаційно-телекомунікаційної системи «Віза» та, діючи умисно, протиправно, з метою усунення перешкоди при обов`язковому погодженні оформлення візи, внесла у візову інформаційно-телекомунікаційну систему завідомо неправдиві відомості про те, що громадянин Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) нібито мав у своєму паспортному документі використану протягом останніх 24 місяців візу для в`їзду в Україну, що згідно з поданими останнім та наявними на розгляді у ОСОБА_3 документами не відповідало дійсності.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 17.11.2020, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні Посольства України в Киргизькій Республіці, що за адресою: Киргизька Республіка, м. Бішкек, вул. Манас Айили, 1-А, усвідомлюючи, що єдиним способом в`їзду іноземців з країн так званого «міграційного ризику» в Україну є наявність візи, зловживаючи наданими їй повноваженнями щодо оформлення віз іноземцям для в`їзду в Україну, діючи умисно, протиправно, всупереч вимогам п. 12 Правил оформлення віз для в`їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 № 118, згідно з якими оформлення візи іноземцям, які є громадянами держав згідно переліку, в який входить Ісламська Республіка Пакистан, здійснюється закордонною дипломатичною установою України в державі тимчасового або постійного проживання, а також всупереч Правилам оформлення віз для в`їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затвердженим наказом МЗС України, МВС України, СБУ від 30.10.2017 № 469/897/605, не здійснивши обов`язкового погодження із компетентними органами, тобто зі Службою безпеки України, оформила громадянину Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ), який на території Киргизької Республіки фактично не проживав, багаторазову довгострокову візу D-13 № Y 04208121 з терміном дії з 18.11.2020 по 15.02.2021, тим самим надавши засіб для незаконного переправлення останнього через державний кордон України.

У подальшому 20.11.2020 ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ), використовуючи як засіб попередньо оформлену йому візу № Y04208121, у пункті пропуску «Львів» незаконно перетнув державний кордон України.

Крім того, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 26.11.2020, ОСОБА_3 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, обіймаючи посаду другого секретаря з консульських та адміністративних питань Посольства України в Киргизькій Республіці, являючись службовою особою, будучи достовірно обізнаною із нормативно-правовими актами та посадовою інструкцією, що регулюють її діяльність, використовуючи своє службове становище вирішила повторно вчинити дії, направлені на сприяння незаконному переправленню громадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 ,через державний кордон України шляхом надання засобу та усунення перешкоди.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 26.11.2020, приблизно о 14 год 18 хв, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні Посольства України в Киргизькій Республіці, що за адресою: Киргизька Республіка, м. Бішкек, вул. Манас Айили, 1-А, за допомогою власних ідентифікатора (логіна) «КР6155_3», пароля здійснила «вхід» до інформаційно-телекомунікаційної системи «Віза» та, діючи умисно, протиправно, з метою усунення перешкоди при обов`язковому погодженні оформлення візи, повторно внесла у візову інформаційно-телекомунікаційну систему завідомо неправдиві відомості про те, що громадянин Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ) нібито мав у своєму паспортному документі дійсну багаторазову використану візу країн Шенгенської угоди (країни, на які поширюється дія Регламенту Європейського Парламенту і Ради ЄС від 15.03.2006 № 562/2006 (Шенгенський кодекс про кордони), що згідно з поданими останнім та наявними на розгляді у ОСОБА_3 документами не відповідало дійсності.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 02.12.2020, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні Посольства України в Киргизькій Республіці, що за адресою: Киргизька Республіка, м. Бішкек, вул. Манас Айили, 1-А, усвідомлюючи, що єдиним способом в`їзду іноземців з країн так званого «міграційного ризику» в Україну є наявність візи, зловживаючи наданими їй повноваженнями щодо оформлення віз іноземцям для в`їзду в Україну, діючи умисно, протиправно, всупереч вимогам п. 12 Правил оформлення віз для в`їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 № 118, згідно з якими оформлення візи іноземцям, які є громадянами держав згідно переліку, в який входить Ісламська Республіка Пакистан, здійснюється закордонною дипломатичною установою України в державі тимчасового або постійного проживання, а також всупереч Правилам оформлення віз для в`їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затвердженим наказом МЗС України, МВС України, СБУ від 30.10.2017 № 469/897/605, не здійснивши обов`язкового погодження із компетентними органами, тобто зі Службою безпеки України, оформила громадянину Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ), який на території Киргизької Республіки фактично не проживав, багаторазову довгострокову візу D-13 № Y04208128 з терміном дії з 04.12.2020 по 03.03.2021, тим самим повторно надавши засіб для незаконного переправлення останнього через державний кордон України.

У подальшому 20.12.2020 ОСОБА_8 ), використовуючи як засіб попередньо оформлену йому візу № Y04208128, у пункті пропуску «Бориспіль-D» незаконно перетнув державний кордон України.

Крім того, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 26.12.2020, ОСОБА_3 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, обіймаючи посаду другого секретаря з консульських та адміністративних питань Посольства України в Киргизькій Республіці, являючись службовою особою, будучи достовірно обізнаною із нормативно-правовими актами та посадовою інструкцією, що регулюють її діяльність, використовуючи своє службове становище вирішила повторно вчинити дії, направлені на сприяння незаконному переправленню громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_10 ( ОСОБА_11 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 , та громадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_12 ( ОСОБА_13 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 ,через державний кордон України шляхом надання засобів та усунення перешкод.

Реалізуючи свій єдиний злочинний умисел, 26.12.2020, приблизно о 09 год 51 хв, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні Посольства України в Киргизькій Республіці, що за адресою: Киргизька Республіка, м. Бішкек, вул. Манас Айили, 1-А, за допомогою власних ідентифікатора (логіна) «КР6155_3», пароля здійснила «вхід» до інформаційно-телекомунікаційної системи «Віза» та, діючи умисно, протиправно, з метою усунення перешкоди при обов`язковому погодженні оформлення візи, повторно внесла у візову інформаційно-телекомунікаційну систему завідомо неправдиві відомості про те, що громадянин Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_10 ( ОСОБА_11 ) нібито мав у своєму паспортному документі використану протягом останніх 24 місяців візу для в`їзду в Україну, що згідно з поданими останнім та наявними на розгляді у ОСОБА_3 документами не відповідало дійсності.

Продовжуючи реалізацію свого єдиного злочинного умислу того ж дня, 26.12.2020, приблизно о 10 год 07 хв, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні Посольства України в Киргизькій Республіці, що за адресою: Киргизька Республіка, м. Бішкек, вул. Манас Айили, 1-А, за допомогою власних ідентифікатора (логіна) «КР6155_3», пароля здійснила «вхід» до інформаційно-телекомунікаційної системи «Віза» та, діючи умисно, протиправно, з метою усунення перешкоди при обов`язковому погодженні оформлення візи, повторно внесла у візову інформаційно-телекомунікаційну систему завідомо неправдиві відомості про те, що громадянин Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_12 ( ОСОБА_13 ) нібито мав у своєму паспортному документі дійсну багаторазову використану візу країн Шенгенської угоди (країни, на які поширюється дія Регламенту Європейського Парламенту і Ради ЄС від 15.03.2006 № 562/2006 (Шенгенський кодекс про кордони), що згідно з поданими останнім та наявними на розгляді у ОСОБА_3 документами не відповідало дійсності.

З метою доведення свого єдиного злочинного умислу до кінця, 31.12.2020, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні Посольства України в Киргизькій республіці, що за адресою: Киргизька Республіка, м. Бішкек, вул. Манас Айили, 1-А, усвідомлюючи, що єдиним способом в`їзду іноземців з країн так званого «міграційного ризику» в Україну є наявність візи, зловживаючи наданими їй повноваженнями щодо оформлення віз іноземцям для в`їзду в Україну, діючи умисно, протиправно, всупереч вимогам п. 12 Правил оформлення віз для в`їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 № 118, згідно з якими оформлення візи іноземцям, які є громадянами держав згідно переліку, в який входять Народна Республіка Бангладеш, Ісламська Республіка Пакистан, здійснюється закордонною дипломатичною установою України в державі тимчасового або постійного проживання, а також всупереч Правилам оформлення віз для в`їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затвердженим наказом МЗС України, МВС України, СБУ від 30.10.2017 № 469/897/605, не здійснивши обов`язкового погодження із компетентними органами, тобто зі Службою безпеки України, оформила наступним особам: громадянину Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_10 ( ОСОБА_11 ), який на території Киргизької Республіки фактично не проживав, багаторазову довгострокову візу D-14 № Y04208155 з терміном дії з 03.01.2021 по 02.04.2021 та громадянину Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_12 ( ОСОБА_13 ), який також на території Киргизької Республіки фактично не проживав, багаторазову довгострокову візу D-04 № НОМЕР_1 з терміном дії з 03.01.2021 по 02.04.2021, тим самим повторно надавши засоби для незаконного переправлення останніх через державний кордон України.

У подальшому 07.01.2021 ОСОБА_10 ( ОСОБА_11 ), використовуючи як засіб попередньо оформлену йому візу № Y04208155, у пункті пропуску «Одеса» незаконно перетнув державний кордон України.

Надалі 17.01.2021 ОСОБА_12 (ОСОБА_12), використовуючи як засіб попередньо оформлену йому візу № Y04208157, у пункті пропуску «Бориспіль-D» незаконно перетнув державний кордон України.

Крім того, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 19.01.2021, ОСОБА_3 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, обіймаючи посаду другого секретаря з консульських та адміністративних питань Посольства України в Киргизькій Республіці, являючись службовою особою, будучи достовірно обізнаною із нормативно-правовими актами та посадовою інструкцією, що регулюють її діяльність, використовуючи своє службове становище вирішила повторно вчинити дії, направлені на сприяння незаконному переправленню громадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_14 ( ОСОБА_15 ), ІНФОРМАЦІЯ_6 , через державний кордон України шляхом надання засобу та усунення перешкоди.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 19.01.2021, приблизно о 13 год 05 хв, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні Посольства України в Киргизькій Республіці, що за адресою: Киргизька Республіка, м. Бішкек, вул. Манас Айили, 1-А, за допомогою власних ідентифікатора (логіна) «КР6155_3», пароля здійснила «вхід» до інформаційно-телекомунікаційної системи «Віза» та, діючи умисно, протиправно, з метою усунення перешкоди при обов`язковому погодженні оформлення візи, повторно внесла у візову інформаційно-телекомунікаційну систему завідомо неправдиві відомості про те, що громадянин Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_14 ( ОСОБА_15 ) нібито мав у своєму паспортному документі дійсну багаторазову використану візу країн Шенгенської угоди (країни, на які поширюється дія Регламенту Європейського Парламенту і Ради ЄС від 15.03.2006 № 562/2006 (Шенгенський кодекс про кордони), що згідно з поданими останнім та наявними на розгляді у ОСОБА_3 документами не відповідало дійсності.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 26.01.2021, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні Посольства України в Киргизькій Республіці, що за адресою: Киргизька Республіка, м. Бішкек, вул. Манас Айили, 1-А, усвідомлюючи, що єдиним способом в`їзду іноземців з країн так званого «міграційного ризику» в Україну є наявність візи, зловживаючи наданими їй повноваженнями щодо оформлення віз іноземцям для в`їзду в Україну, діючи умисно, протиправно, всупереч вимогам п. 12 Правил оформлення віз для в`їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 № 118, згідно з якими оформлення візи іноземцям, які є громадянами держав згідно переліку, в який входить Ісламська Республіка Пакистан, здійснюється закордонною дипломатичною установою України в державі тимчасового або постійного проживання, а також всупереч Правилам оформлення віз для в`їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затвердженим наказом МЗС України, МВС України, СБУ від 30.10.2017 № 469/897/605, не здійснивши обов`язкового погодження із компетентними органами, тобто зі Службою безпеки України, оформила громадянину Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_14 ( ОСОБА_15 ), який на території Киргизької Республіки фактично не проживав, багаторазову довгострокову візу D-13 № Y04208196 з терміном дії з 28.01.2021 по 27.04.2021, тим самим повторно надавши засіб для незаконного переправлення останнього через державний кордон України.

У подальшому 03.02.2021 ОСОБА_16 ), використовуючи як засіб попередньо оформлену йому візу № Y04208196, у пункті пропуску «Бориспіль-D» незаконно перетнув державний кордон України.

Крім того, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 05.03.2021, ОСОБА_3 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, обіймаючи посаду другого секретаря з консульських та адміністративних питань Посольства України в Киргизькій Республіці, являючись службовою особою, будучи достовірно обізнаною із нормативно-правовими актами та посадовою інструкцією, що регулюють її діяльність, використовуючи своє службове становище вирішила повторно вчинити дії, направлені на сприяння незаконному переправленню громадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_17 ( ОСОБА_18 ), ІНФОРМАЦІЯ_7 ,через державний кордон України шляхом надання засобу та усунення перешкоди.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 05.03.2021, приблизно о 06 год 26 хв, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні Посольства України в Киргизькій Республіці, що за адресою: Киргизька Республіка, м. Бішкек, вул. Манас Айили, 1-А, за допомогою власних ідентифікатора (логіна) «КР6155_3», пароля здійснила «вхід» до інформаційно-телекомунікаційної системи «Віза» та, діючи умисно, протиправно, з метою усунення перешкоди при обов`язковому погодженні оформлення візи, повторно внесла у візову інформаційно-телекомунікаційну систему завідомо неправдиві відомості про те, що громадянин Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_17 ( ОСОБА_18 ) нібито мав у своєму паспортному документі дійсну багаторазову використану візу країн Шенгенської угоди (країни, на які поширюється дія Регламенту Європейського Парламенту і Ради ЄС від 15.03.2006 № 562/2006 (Шенгенський кодекс про кордони), що згідно з поданими останнім та наявними на розгляді у ОСОБА_3 документами не відповідало дійсності.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 09.03.2021, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні Посольства України в Киргизькій республіці, що за адресою: Киргизька Республіка, м. Бішкек, вул. Манас Айили, 1-А, усвідомлюючи, що єдиним способом в`їзду іноземців з країн так званого «міграційного ризику» в Україну є наявність візи, зловживаючи наданими їй повноваженнями щодо оформлення віз іноземцям для в`їзду в Україну, діючи умисно, протиправно, всупереч вимогам п. 12 Правил оформлення віз для в`їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 № 118, згідно з якими оформлення візи іноземцям, які є громадянами держав згідно переліку, в який входить Ісламська Республіка Пакистан, здійснюється закордонною дипломатичною установою України в державі тимчасового або постійного проживання, а також всупереч Правилам оформлення віз для в`їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затвердженим наказом МЗС України, МВС України, СБУ від 30.10.2017 № 469/897/605, не здійснивши обов`язкового погодження із компетентними органами, тобто зі Службою безпеки України, оформила громадянину Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_17 ( ОСОБА_18 ), який на території Киргизької Республіки фактично не проживав, багаторазову довгострокову візу D-13 № Y04208308 з терміном дії з 11.03.2021 по 08.06.2021, тим самим повторно надавши засіб для незаконного переправлення останнього через державний кордон України.

У подальшому 18.03.2021 ОСОБА_17 (ОСОБА_17), використовуючи як засіб попередньо оформлену йому візу № Y04208308, у пункті пропуску «Бориспіль-D» незаконно перетнув державний кордон України.

Крім того, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 11.03.2021, ОСОБА_3 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, обіймаючи посаду другого секретаря з консульських та адміністративних питань Посольства України в Киргизькій Республіці, являючись службовою особою, будучи достовірно обізнаною із нормативно-правовими актами та посадовою інструкцією, що регулюють її діяльність, використовуючи своє службове становище вирішила повторно вчинити дії, направлені на сприяння незаконному переправленню громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_19 ( ОСОБА_20 ), ІНФОРМАЦІЯ_8 , та громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_21 ( ОСОБА_22 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 ,через державний кордон України шляхом надання засобів та усунення перешкод.

Реалізуючи свій єдиний злочинний умисел, 11.03.2021, приблизно об 11 год 49 хв, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні Посольства України в Киргизькій Республіці, що за адресою: Киргизька Республіка, м. Бішкек, вул. Манас Айили, 1-А, за допомогою власних ідентифікатора (логіна) «КР6155_3», пароля здійснила «вхід» до інформаційно-телекомунікаційної системи «Віза» та, діючи умисно, протиправно, з метою усунення перешкоди при обов`язковому погодженні оформлення візи, повторно внесла у візову інформаційно-телекомунікаційну систему завідомо неправдиві відомості про те, що громадянин Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_19 ( ОСОБА_20 ) нібито мав у своєму паспортному документі дійсну багаторазову використану візу країн Шенгенської угоди (країни, на які поширюється дія Регламенту Європейського Парламенту і Ради ЄС від 15.03.2006 № 562/2006 (Шенгенський кодекс про кордони), що згідно з поданими останнім та наявними на розгляді у ОСОБА_3 документами не відповідало дійсності.

Продовжуючи реалізацію свого єдиного злочинного умислу того ж дня 11.03.2021, приблизно о 12 год 00 хв, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні Посольства України в Киргизькій Республіці, що за адресою: Киргизька Республіка, м. Бішкек, вул. Манас Айили, 1-А, за допомогою власних ідентифікатора (логіна) «КР6155_3», пароля здійснила «вхід» до інформаційно-телекомунікаційної системи «Віза» та, діючи умисно, протиправно, з метою усунення перешкоди при обов`язковому погодженні оформлення візи, повторно внесла у візову інформаційно-телекомунікаційну систему завідомо неправдиві відомості про те, що громадянин Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_21 ( ОСОБА_22 ) нібито мав у своєму паспортному документі дійсну багаторазову використану візу країн Шенгенської угоди (країни, на які поширюється дія Регламенту Європейського Парламенту і Ради ЄС від 15.03.2006 № 562/2006 (Шенгенський кодекс про кордони), що згідно з поданими останнім та наявними на розгляді у ОСОБА_3 документами не відповідало дійсності.

З метою доведення свого єдиного злочинного умислу до кінця, 19.03.2021, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні Посольства України в Киргизькій Республіці, що за адресою: Киргизька Республіка, м. Бішкек, вул. Манас Айили, 1-А, усвідомлюючи, що єдиним способом в`їзду іноземців з країн так званого «міграційного ризику» в Україну є наявність візи, зловживаючи наданими їй повноваженнями щодо оформлення віз іноземцям для в`їзду в Україну, діючи умисно, протиправно, всупереч вимогам п. 12 Правил оформлення віз для в`їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 № 118, згідно з якими оформлення візи іноземцям, які є громадянами держав згідно переліку, в який входить Народна Республіка Бангладеш, здійснюється закордонною дипломатичною установою України в державі тимчасового або постійного проживання, а також всупереч Правилам оформлення віз для в`їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затвердженим наказом МЗС України, МВС України, СБУ від 30.10.2017 № 469/897/605, не здійснивши обов`язкового погодження із компетентними органами, тобто зі Службою безпеки України, оформила наступним особам: громадянину Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_19 ( ОСОБА_20 ), який на території Киргизької Республіки фактично не проживав, багаторазову довгострокову візу D-13 № Y04208355 з терміном дії з 20.03.2021 по 17.06.2021 та громадянину Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_21 ( ОСОБА_22 ), який також на території Киргизької Республіки фактично не проживав, багаторазову довгострокову візу D-13 № Y04208356 з терміном дії з 20.03.2021 по 17.06.2021, тим самим повторно надавши засоби для незаконного переправлення останніх через державний кордон України.

У подальшому 06.05.2021 ОСОБА_21 (ОСОБА_21), використовуючи як засіб попередньо оформлену йому візу № Y04208356, у пункті пропуску «Бориспіль-D» незаконно перетнув державний кордон України.

Надалі 03.06.2021 ОСОБА_19 (ОСОБА_19), використовуючи як засіб попередньо оформлену йому візу № Y04208355, у пункті пропуску «Бориспіль-D» незаконно перетнув державний кордон України.

Крім того, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 08.04.2021, ОСОБА_3 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, обіймаючи посаду другого секретаря з консульських та адміністративних питань Посольства України в Киргизькій Республіці, являючись службовою особою, будучи достовірно обізнаною із нормативно-правовими актами та посадовою інструкцією, що регулюють її діяльність, використовуючи своє службове становище вирішила повторно вчинити дії, направлені на сприяння незаконному переправленню громадянки Республіки Камерун ОСОБА_23 ( ОСОБА_24 ), ІНФОРМАЦІЯ_9 ,через державний кордон України шляхом надання засобу та усунення перешкоди.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 08.04.2021, приблизно о 10 год 21 хв, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні Посольства України в Киргизькій Республіці, що за адресою: Киргизька Республіка, м. Бішкек, вул. Манас Айили, 1-А, за допомогою власних ідентифікатора (логіна) «КР6155_3», пароля здійснила «вхід» до інформаційно-телекомунікаційної системи «Віза» та, діючи умисно, протиправно, з метою усунення перешкоди при обов`язковому погодженні оформлення візи, повторно внесла у візову інформаційно-телекомунікаційну систему завідомо неправдиві відомості про те, що громадянка Республіки Камерун ОСОБА_23 ( ОСОБА_24 ) нібито мала у своєму паспортному документі використану протягом останніх 24 місяців візу для в`їзду в Україну, що згідно з поданими останньою та наявними на розгляді у ОСОБА_3 документами не відповідало дійсності.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 09.04.2021, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні Посольства України в Киргизькій Республіці, що за адресою: Киргизька Республіка, м. Бішкек, вул. Манас Айили, 1-А, усвідомлюючи, що єдиним способом в`їзду іноземців з країн так званого «міграційного ризику» в Україну є наявність візи, зловживаючи наданими їй повноваженнями щодо оформлення віз іноземцям для в`їзду в Україну, діючи умисно, протиправно, всупереч вимогам п. 12 Правил оформлення віз для в`їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 № 118, згідно з якими оформлення візи іноземцям, які є громадянами держав згідно переліку, в який входить Республіка Камерун, здійснюється закордонною дипломатичною установою України в державі тимчасового або постійного проживання, після проведення особистої співбесіди з іноземцем, а також всупереч Правилам оформлення віз для в`їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затвердженим наказом МЗС України, МВС України, СБУ від 30.10.2017 № 469/897/605, не здійснивши обов`язкового погодження із компетентними органами, тобто зі Службою безпеки України, без проведення особистої співбесіди оформила громадянці Республіки Камерун ОСОБА_23 (ОСОБА_23), яка на території Киргизької Республіки фактично не проживала, багаторазову довгострокову візу D-13 № Y04208453, тим самим повторно надавши засіб для незаконного переправлення останньої через державний кордон України.

У подальшому 26.02.2022 ОСОБА_23 (ОСОБА_23), використовуючи як засіб попередньо оформлену їй багаторазову довгострокову візу D-13 № Y04208453, у пункті пропуску «Ужгород» незаконно перетнула державний кордон України.

Крім того, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 23.04.2021, ОСОБА_3 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, обіймаючи посаду другого секретаря з консульських та адміністративних питань Посольства України в Киргизькій Республіці, являючись службовою особою, будучи достовірно обізнаною із нормативно-правовими актами та посадовою інструкцією, що регулюють її діяльність, використовуючи своє службове становище вирішила повторно вчинити дії, направлені на сприяння незаконному переправленню громадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_25 ( ОСОБА_26 ), ІНФОРМАЦІЯ_10 ,через державний кордон України шляхом надання засобу та усунення перешкоди.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 23.04.2021, приблизно о 08 год 15 хв, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні Посольства України в Киргизькій Республіці, що за адресою: Киргизька Республіка, м. Бішкек, вул. Манас Айили, 1-А, за допомогою власних ідентифікатора (логіна) «КР6155_3», пароля здійснила «вхід» до інформаційно-телекомунікаційної системи «Віза» та, діючи умисно, протиправно, з метою усунення перешкоди при обов`язковому погодженні оформлення візи, повторно внесла у візову інформаційно-телекомунікаційну систему завідомо неправдиві відомості про те, що громадянин Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_25 ( ОСОБА_26 ) нібито мав у своєму паспортному документі використану протягом останніх 24 місяців візу для в`їзду в Україну, що згідно з поданими останнім та наявними на розгляді у ОСОБА_3 документами не відповідало дійсності.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 28.04.2021, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні Посольства України в Киргизькій Республіці, що за адресою: Киргизька Республіка, м. Бішкек, вул. Манас Айили, 1-А, усвідомлюючи, що єдиним способом в`їзду іноземців з країн так званого «міграційного ризику» в Україну є наявність візи, зловживаючи наданими їй повноваженнями щодо оформлення віз іноземцям для в`їзду в Україну, діючи умисно, протиправно, всупереч вимогам п. 12 Правил оформлення віз для в`їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 № 118, згідно з якими оформлення візи іноземцям, які є громадянами держав згідно переліку, в який входить Ісламська Республіка Пакистан, здійснюється закордонною дипломатичною установою України в державі тимчасового або постійного проживання, а також всупереч Правилам оформлення віз для в`їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затвердженим наказом МЗС України, МВС України, СБУ від 30.10.2017 № 469/897/605, не здійснивши обов`язкового погодження із компетентними органами, тобто зі Службою безпеки України, оформила громадянину Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_25 ( ОСОБА_26 ), який на території Киргизької Республіки фактично не проживав, багаторазову довгострокову візу D-13 № Y04085043 з терміном дії з 29.04.2021 по 27.07.2021, тим самим повторно надавши засіб для незаконного переправлення останнього через державний кордон України.

У подальшому 07.05.2021 ОСОБА_25 ( ОСОБА_26 ), використовуючи як засіб попередньо оформлену йому візу № Y04085043, у пункті пропуску «Бориспіль-D» незаконно перетнув державний кордон України.

Крім того, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 29.04.2021, ОСОБА_3 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, обіймаючи посаду другого секретаря з консульських та адміністративних питань Посольства України в Киргизькій Республіці, являючись службовою особою, будучи достовірно обізнаною із нормативно-правовими актами та посадовою інструкцією, що регулюють її діяльність, використовуючи своє службове становище вирішила повторно вчинити дії, направлені на сприяння незаконному переправленню громадянина Республіки Гана ОСОБА_27 ( ОСОБА_28 ), ІНФОРМАЦІЯ_11 ,через державний кордон України шляхом надання засобу та усунення перешкоди.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 29.04.2021, приблизно о 07 год 32 хв, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні Посольства України в Киргизькій Республіці, що за адресою: Киргизька Республіка, м. Бішкек, вул. Манас Айили, 1-А, за допомогою власних ідентифікатора (логіна) «КР6155_3», пароля здійснила «вхід» до інформаційно-телекомунікаційної системи «Віза» та, діючи умисно, протиправно, з метою усунення перешкоди при обов`язковому погодженні оформлення візи, повторно внесла у візову інформаційно-телекомунікаційну систему завідомо неправдиві відомості про те, що громадянин Республіки Гана ОСОБА_27 ( ОСОБА_28 ) нібито мав у своєму паспортному документі використану протягом останніх 24 місяців візу для в`їзду в Україну, що згідно з поданими останнім та наявними на розгляді у ОСОБА_3 документами не відповідало дійсності.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 06.05.2021, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні Посольства України в Киргизькій Республіці, що за адресою: Киргизька Республіка, м. Бішкек, вул. Манас Айили, 1-А, усвідомлюючи, що єдиним способом в`їзду іноземців з країн так званого «міграційного ризику» в Україну є наявність візи, зловживаючи наданими їй повноваженнями щодо оформлення віз іноземцям для в`їзду в Україну, діючи умисно, протиправно, всупереч вимогам п. 12 Правил оформлення віз для в`їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 № 118, згідно з якими оформлення візи іноземцям, які є громадянами держав згідно переліку, в який входить Республіка Гана, здійснюється закордонною дипломатичною установою України в державі тимчасового або постійного проживання, після проведення особистої співбесіди з іноземцем, а також всупереч Правилам оформлення віз для в`їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затвердженим наказом МЗС України, МВС України, СБУ від 30.10.2017 № 469/897/605, не здійснивши обов`язкового погодження із компетентними органами, тобто зі Службою безпеки України, без проведення особистої співбесіди оформила громадянину Республіки Гана ОСОБА_27 ( ОСОБА_28 ), який на території Киргизької Республіки фактично не проживав, багаторазову довгострокову візу D-13 № Y04085088, тим самим повторно надавши засіб для незаконного переправлення останнього через державний кордон України.

У подальшому 03.03.2022 ОСОБА_27 ), використовуючи як засіб попередньо оформлену йому багаторазову довгострокову візу D-13 № Y04085088, у пункті пропуску «Вилок» незаконно перетнув державний кордон України.

Крім того, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 30.04.2021, ОСОБА_3 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, обіймаючи посаду другого секретаря з консульських та адміністративних питань Посольства України в Киргизькій Республіці, являючись службовою особою, будучи достовірно обізнаною із нормативно-правовими актами та посадовою інструкцією, що регулюють її діяльність, використовуючи своє службове становище вирішила повторно вчинити дії, направлені на сприяння незаконному переправленню громадянки Федеративної Республіки Нігерія ОСОБА_29 ( ОСОБА_30 ), ІНФОРМАЦІЯ_12 ,через державний кордон України шляхом надання засобу та усунення перешкоди.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 30.04.2021, приблизно о 07 год 42 хв, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні Посольства України в Киргизькій Республіці, що за адресою: Киргизька Республіка, м. Бішкек, вул. Манас Айили, 1-А, за допомогою власних ідентифікатора (логіна) «КР6155_3», пароля здійснила «вхід» до інформаційно-телекомунікаційної системи «Віза» та, діючи умисно, протиправно, з метою усунення перешкоди при обов`язковому погодженні оформлення візи, повторно внесла у візову інформаційно-телекомунікаційну систему завідомо неправдиві відомості про те, що громадянка Федеративної Республіки Нігерія ОСОБА_29 ( ОСОБА_30 ) нібито мала у своєму паспортному документі використану протягом останніх 24 місяців візу для в`їзду в Україну, що згідно з поданими останньою та наявними на розгляді у ОСОБА_3 документами не відповідало дійсності.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 05.05.2021, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні Посольства України в Киргизькій Республіці, що за адресою: Киргизька Республіка, м. Бішкек, вул. Манас Айили, 1-А, усвідомлюючи, що єдиним способом в`їзду іноземців з країн так званого «міграційного ризику» в Україну є наявність візи, зловживаючи наданими їй повноваженнями щодо оформлення віз іноземцям для в`їзду в Україну, діючи умисно, протиправно, всупереч вимогам п. 12 Правил оформлення віз для в`їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 № 118, згідно з якими оформлення візи іноземцям, які є громадянами держав згідно переліку, в який входить Федеративна Республіка Нігерія, здійснюється закордонною дипломатичною установою України в державі тимчасового або постійного проживання, після проведення особистої співбесіди з іноземцем, а також всупереч Правилам оформлення віз для в`їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затвердженим наказом МЗС України, МВС України, СБУ від 30.10.2017 № 469/897/605, не здійснивши обов`язкового погодження із компетентними органами, тобто зі Службою безпеки України, без проведення особистої співбесіди оформила громадянці Федеративної Республіки Нігерія ОСОБА_29 ( ОСОБА_30 ), яка на території Киргизької Республіки фактично не проживала, багаторазову довгострокову візу D-13 № Y04085081, тим самим повторно надавши засіб для незаконного переправлення останньої через державний кордон України.

У подальшому 02.03.2022 ОСОБА_29 ( ОСОБА_30 ), використовуючи як засіб попередньо оформлену їй багаторазову довгострокову візу D-13 № Y04085081, у пункті пропуску «Чоп (Страж)» незаконно перетнула державний кордон України.

Крім того, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 07.05.2021, ОСОБА_3 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, обіймаючи посаду другого секретаря з консульських та адміністративних питань Посольства України в Киргизькій Республіці, являючись службовою особою, будучи достовірно обізнаною із нормативно-правовими актами та посадовою інструкцією, що регулюють її діяльність, використовуючи своє службове становище вирішила повторно вчинити дії, направлені на сприяння незаконному переправленню громадянина Республіки Камерун ОСОБА_31 ( ОСОБА_32 ), ІНФОРМАЦІЯ_13 , та громадянки Федеративної Республіки Нігерія ОСОБА_33 ( ОСОБА_34 ), ІНФОРМАЦІЯ_14 ,через державний кордон України шляхом надання засобів та усунення перешкод.

Реалізуючи свій єдиний злочинний умисел, 07.05.2021, приблизно о 10 год 31 хв, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні Посольства України в Киргизькій Республіці, що за адресою: Киргизька Республіка, м. Бішкек, вул. Манас Айили, 1-А, за допомогою власних ідентифікатора (логіна) «КР6155_3», пароля здійснила «вхід» до інформаційно-телекомунікаційної системи «Віза» та, діючи умисно, протиправно, з метою усунення перешкоди при обов`язковому погодженні оформлення візи, повторно внесла у візову інформаційно-телекомунікаційну систему завідомо неправдиві відомості про те, що громадянин Республіки Камерун ОСОБА_31 ( ОСОБА_32 ) нібито мав у своєму паспортному документі використану протягом останніх 24 місяців візу для в`їзду в Україну, що згідно з поданими останнім та наявними на розгляді у ОСОБА_3 документами не відповідало дійсності.

Продовжуючи реалізацію свого єдиного злочинного умислу, того ж дня 07.05.2021, приблизно о 10 год 41 хв, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні Посольства України в Киргизькій Республіці, що за адресою: Киргизька Республіка, м. Бішкек, вул. Манас Айили, 1-А, за допомогою власних ідентифікатора (логіна) «КР6155_3», пароля здійснила «вхід» до інформаційно-телекомунікаційної системи «Віза» та, діючи умисно, протиправно, з метою усунення перешкоди при обов`язковому погодженні оформлення візи, повторно внесла у візову інформаційно-телекомунікаційну систему завідомо неправдиві відомості про те, що громадянка Федеративної Республіки Нігерія ОСОБА_33 ( ОСОБА_34 ) нібито мала у своєму паспортному документі використану протягом останніх 24 місяців візу для в`їзду в Україну, що згідно з поданими останньою та наявними на розгляді у ОСОБА_3 документами не відповідало дійсності.

З метою доведення свого єдиного злочинного умислу до кінця, 12.05.2021, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні Посольства України в Киргизькій республіці, що за адресою: Киргизька Республіка, м. Бішкек, вул. Манас Айили, 1-А, усвідомлюючи, що єдиним способом в`їзду іноземців з країн так званого «міграційного ризику» в Україну є наявність візи, зловживаючи наданими їй повноваженнями щодо оформлення віз іноземцям для в`їзду в Україну, діючи умисно, протиправно, всупереч вимогам п. 12 Правил оформлення віз для в`їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 № 118, згідно з якими оформлення візи іноземцям, які є громадянами держав згідно переліку, в який входять Республіка Камерун, Федеративна Республіка Нігерія, здійснюється закордонною дипломатичною установою України в державі тимчасового або постійного проживання, нехтуючи вимогами Правил оформлення віз для в`їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затвердженим наказом МЗС України, МВС України, СБУ від 30.10.2017 № 469/897/605, не здійснивши обов`язкового погодження із компетентними органами, тобто зі Службою безпеки України, а також без проведення особистих співбесід, оформила наступним особам: громадянину Республіки Камерун ОСОБА_31 ( ОСОБА_32 ), який на території Киргизької Республіки фактично не проживав, багаторазову довгострокову візу D-13 № Y04085124 та громадянці Федеративної Республіки Нігерія ОСОБА_33 ( ОСОБА_34 ), яка також на території Киргизької Республіки фактично не проживала, багаторазову довгострокову візу D-13 № Y04085125, тим самим повторно надавши засоби для незаконного переправлення останніх через державний кордон України.

У подальшому 15.07.2021 ОСОБА_31 ( ОСОБА_32 ), використовуючи як засіб попередньо оформлену йому візу № Y04085124, у пункті пропуску «Славутич» незаконно перетнув державний кордон України.

Надалі 28.02.2022 ОСОБА_33 (ОСОБА_33), використовуючи як засіб попередньо оформлену на її ім`я багаторазову довгострокову візу D-13 № Y04085125, у пункті пропуску «Ужгород» незаконно перетнула державний кордон України.

Крім того, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 11.05.2021, ОСОБА_3 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, обіймаючи посаду другого секретаря з консульських та адміністративних питань Посольства України в Киргизькій Республіці, являючись службовою особою, будучи достовірно обізнаною із нормативно-правовими актами та посадовою інструкцією, що регулюють її діяльність, використовуючи своє службове становище вирішила повторно вчинити дії, направлені на сприяння незаконному переправленню громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_35 ( ОСОБА_36 ), ІНФОРМАЦІЯ_15 , та громадянина Федеративної Республіки Нігерія ОСОБА_37 ( ОСОБА_38 ), ІНФОРМАЦІЯ_16 ,через державний кордон України шляхом надання засобів та усунення перешкод.

Реалізуючи свій єдиний злочинний умисел, 11.05.2021, приблизно о 12 год 06 хв, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні Посольства України в Киргизькій Республіці, що за адресою: Киргизька Республіка, м. Бішкек, вул. Манас Айили, 1-А, за допомогою власних ідентифікатора (логіна) «КР6155_3», пароля здійснила «вхід» до інформаційно-телекомунікаційної системи «Віза» та, діючи умисно, протиправно, з метою усунення перешкоди при обов`язковому погодженні оформлення візи, повторно внесла у візову інформаційно-телекомунікаційну систему завідомо неправдиві відомості про те, що громадянин Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_35 ( ОСОБА_36 ) нібито мав у своєму паспортному документі дійсну багаторазову використану візу країн Шенгенської угоди (країн, на які поширюється дія Регламенту Європейського Парламенту і Ради ЄС від 15.03.2006 № 562/2006 (Шенгенський кодекс про кордони), що згідно з поданими останнім та наявними на розгляді у ОСОБА_3 документами не відповідало дійсності.

Продовжуючи реалізацію свого єдиного злочинного умислу того ж дня 11.05.2021, приблизно о 15 год 48 хв, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні Посольства України в Киргизькій Республіці, що за адресою: Киргизька Республіка, м. Бішкек, вул. Манас Айили, 1-А, за допомогою власних ідентифікатора (логіна) «КР6155_3», пароля здійснила «вхід» до інформаційно-телекомунікаційної системи «Віза» та, діючи умисно, протиправно, з метою усунення перешкоди при обов`язковому погодженні оформлення візи, повторно внесла у візову інформаційно-телекомунікаційну систему завідомо неправдиві відомості про те, що громадянин Федеративної Республіки Нігерія ОСОБА_37 ( ОСОБА_38 ) нібито мав у своєму паспортному документі використану протягом останніх 24 місяців візу для в`їзду в Україну, що згідно з поданими останнім та наявними на розгляді у ОСОБА_3 документами не відповідало дійсності.

З метою доведення свого єдиного злочинного умислу до кінця, 15.05.2021, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні Посольства України в Киргизькій Республіці, що за адресою: Киргизька Республіка, м. Бішкек, вул. Манас Айили, 1-А, усвідомлюючи, що єдиним способом в`їзду іноземців з країн так званого «міграційного ризику» в Україну є наявність візи, зловживаючи наданими їй повноваженнями щодо оформлення віз іноземцям для в`їзду в Україну, діючи умисно, протиправно, всупереч вимогам п. 12 Правил оформлення віз для в`їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 № 118, згідно з якими оформлення візи іноземцям, які є громадянами держав згідно переліку, в який входять Народна Республіка Бангладеш, Федеративна Республіка Нігерія, здійснюється закордонною дипломатичною установою України в державі тимчасового або постійного проживання, а також всупереч Правилам оформлення віз для в`їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затвердженим наказом МЗС України, МВС України, СБУ від 30.10.2017 № 469/897/605, не здійснивши обов`язкового погодження із компетентними органами, тобто зі Службою безпеки України, без проведення особистої співбесіди оформила наступним особам: громадянину Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_35 ( ОСОБА_36 ), який на території Киргизької Республіки фактично не проживав, багаторазову довгострокову візу D-13 № Y04085133 та громадянину Федеративної Республіки Нігерія ОСОБА_37 ( ОСОБА_38 ), який також на території Киргизької Республіки фактично не проживав, багаторазову довгострокову візу D-13 Y04085134, тим самим повторно надавши засоби для незаконного переправлення останніх через державний кордон України.

У подальшому 14.07.2021 ОСОБА_35 (ОСОБА_35), використовуючи як засіб попередньо оформлену йому візу № Y04085133, у пункті пропуску «Бориспіль-D» незаконно перетнув державний кордон України.

Надалі 03.02.2022 ОСОБА_39 ( ОСОБА_38 ), використовуючи як засіб попередньо оформлену йому багаторазову довгострокову візу D-13 Y04085134, у пункті пропуску «Бориспіль-D» незаконно перетнув державний кордон України.

Крім того, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 15.05.2021, ОСОБА_3 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, обіймаючи посаду другого секретаря з консульських та адміністративних питань Посольства України в Киргизькій Республіці, являючись службовою особою, будучи достовірно обізнаною із нормативно-правовими актами та посадовою інструкцією, що регулюють її діяльність, використовуючи своє службове становище вирішила повторно вчинити дії, направлені на сприяння незаконному переправленню громадянина Демократичної Соціалістичної Республіки Шрі-Ланка ОСОБА_40 ( ОСОБА_41 ), ІНФОРМАЦІЯ_17 ,через державний кордон України шляхом надання засобу та усунення перешкоди.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 15.05.2021, приблизно о 10 год 24 хв, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні Посольства України в Киргизькій Республіці, що за адресою: Киргизька Республіка, м. Бішкек, вул. Манас Айили, 1-А, за допомогою власних ідентифікатора (логіна) «КР6155_3», пароля здійснила «вхід» до інформаційно-телекомунікаційної системи «Віза» та, діючи умисно, протиправно, з метою усунення перешкоди при обов`язковому погодженні оформлення візи, повторно внесла у візову інформаційно-телекомунікаційну систему завідомо неправдиві відомості про те, що громадянин Демократичної Соціалістичної Республіки ОСОБА_42 ) нібито мав у своєму паспортному документі дійсну багаторазову використану візу країн Шенгенської угоди (країн, на які поширюється дія Регламенту Європейського Парламенту і Ради ЄС від 15.03.2006 № 562/2006 (Шенгенський кодекс про кордони), що згідно з поданими останнім та наявними на розгляді у ОСОБА_3 документами не відповідало дійсності.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 19.05.2021, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні Посольства України в Киргизькій Республіці, що за адресою: Киргизька Республіка, м. Бішкек, вул. Манас Айили, 1-А, усвідомлюючи, що єдиним способом в`їзду іноземців з країн так званого «міграційного ризику» в Україну є наявність візи, зловживаючи наданими їй повноваженнями щодо оформлення віз іноземцям для в`їзду в Україну, діючи умисно, протиправно, всупереч вимогам п. 12 Правил оформлення віз для в`їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 № 118, згідно з якими оформлення візи іноземцям, які є громадянами держав згідно переліку, в який входить Демократична Соціалістична Республіка Шрі-Ланка, здійснюється закордонною дипломатичною установою України в державі тимчасового або постійного проживання, а також всупереч Правилам оформлення віз для в`їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затвердженим наказом МЗС України, МВС України, СБУ від 30.10.2017 № 469/897/605, не здійснивши обов`язкового погодження із компетентними органами, тобто зі Службою безпеки України, оформила громадянину Демократичної Соціалістичної Республіки Шрі-Ланка ОСОБА_43 ), який на території Киргизької Республіки фактично не проживав, багаторазову довгострокову візу D-13 № Y04085155 з терміном дії з 20.05.2021 по 17.08.2021, тим самим повторно надавши засіб для незаконного переправлення останнього через державний кордон України.

У подальшому 09.06.2021 ОСОБА_43 ), використовуючи як засіб попередньо оформлену йому візу № Y04085155, у пункті пропуску «Львів» незаконно перетнув державний кордон України.

Крім того, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 11.06.2021, ОСОБА_3 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, обіймаючи посаду другого секретаря з консульських та адміністративних питань Посольства України в Киргизькій Республіці, являючись службовою особою, будучи достовірно обізнаною із нормативно-правовими актами та посадовою інструкцією, що регулюють її діяльність, використовуючи своє службове становище вирішила повторно вчинити дії, направлені на сприяння незаконному переправленню громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_44 ( ОСОБА_45 ), ІНФОРМАЦІЯ_18 ,через державний кордон України шляхом надання засобу та усунення перешкоди.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 11.06.2021, приблизно о 06 год 06 хв, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні Посольства України в Киргизькій Республіці, що за адресою: Киргизька Республіка, м. Бішкек, вул. Манас Айили, 1-А, за допомогою власних ідентифікатора (логіна) «КР6155_3», пароля здійснила «вхід» до інформаційно-телекомунікаційної системи «Віза» та, діючи умисно, протиправно, з метою усунення перешкоди при обов`язковому погодженні оформлення візи, повторно внесла у візову інформаційно-телекомунікаційну систему завідомо неправдиві відомості про те, що громадянин Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_44 ( ОСОБА_45 ) нібито мав у своєму паспортному документі дійсну багаторазову використану візу країн Шенгенської угоди (країни, на які поширюється дія Регламенту Європейського Парламенту і Ради ЄС від 15.03.2006 № 562/2006 (Шенгенський кодекс про кордони), що згідно з поданими останнім та наявними на розгляді у ОСОБА_3 документами не відповідало дійсності.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 21.06.2021, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні Посольства України в Киргизькій Республіці, що за адресою: Киргизька Республіка, м. Бішкек, вул. Манас Айили, 1-А, усвідомлюючи, що єдиним способом в`їзду іноземців з країн так званого «міграційного ризику» в Україну є наявність візи, зловживаючи наданими їй повноваженнями щодо оформлення віз іноземцям для в`їзду в Україну, діючи умисно, протиправно, всупереч вимогам п. 12 Правил оформлення віз для в`їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 № 118, згідно з якими оформлення візи іноземцям, які є громадянами держав згідно переліку, в який входить Народна Республіка Бангладеш, здійснюється закордонною дипломатичною установою України в державі тимчасового або постійного проживання, а також всупереч Правилам оформлення віз для в`їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затвердженим наказом МЗС України, МВС України, СБУ від 30.10.2017 № 469/897/605, не здійснивши обов`язкового погодження із компетентними органами, тобто зі Службою безпеки України, оформила громадянину Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_44 ( ОСОБА_45 ), який на території Киргизької Республіки фактично не проживав, багаторазову довгострокову візу D-13 № Y04085228 з терміном дії з 22.06.2021 по 19.09.2021, тим самим повторно надавши засіб для незаконного переправлення останнього через державний кордон України.

У подальшому 31.07.2021 ОСОБА_44 ( ОСОБА_45 ), використовуючи як засіб попередньо оформлену йому візу № Y04085228, у пункті пропуску «Бориспіль-D» незаконно перетнув державний кордон України.

Крім того, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 24.06.2021, ОСОБА_3 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, обіймаючи посаду другого секретаря з консульських та адміністративних питань Посольства України в Киргизькій Республіці, являючись службовою особою, будучи достовірно обізнаною із нормативно-правовими актами та посадовою інструкцією, що регулюють її діяльність, використовуючи своє службове становище вирішила повторно вчинити дії, направлені на сприяння незаконному переправленню громадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_46 ( ОСОБА_47 ), ІНФОРМАЦІЯ_19 ,через державний кордон України шляхом надання засобу та усунення перешкоди.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 24.06.2021, приблизно о 09 год 09 хв, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні Посольства України в Киргизькій Республіці, що за адресою: Киргизька Республіка, м. Бішкек, вул. Манас Айили, 1-А, за допомогою власних ідентифікатора (логіна) «КР6155_3», пароля здійснила «вхід» до інформаційно-телекомунікаційної системи «Віза» та, діючи умисно, протиправно, з метою усунення перешкоди при обов`язковому погодженні оформлення візи, повторно внесла у візову інформаційно-телекомунікаційну систему завідомо неправдиві відомості про те, що громадянин Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_46 ( ОСОБА_47 ) нібито мав у своєму паспортному документі використану протягом останніх 24 місяців візу для в`їзду в Україну, що згідно з поданими останнім та наявними на розгляді у ОСОБА_3 документами не відповідало дійсності.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 01.07.2021, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні Посольства України в Киргизькій Республіці, що за адресою: Киргизька Республіка, м. Бішкек, вул. Манас Айили, 1-А, усвідомлюючи, що єдиним способом в`їзду іноземців з країн так званого «міграційного ризику» в Україну є наявність візи, зловживаючи наданими їй повноваженнями щодо оформлення віз іноземцям для в`їзду в Україну, діючи умисно, протиправно, всупереч вимогам п. 12 Правил оформлення віз для в`їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 № 118, згідно з якими оформлення візи іноземцям, які є громадянами держав згідно переліку, в який входить Ісламська Республіка Пакистан, здійснюється закордонною дипломатичною установою України в державі тимчасового або постійного проживання, а також всупереч Правилам оформлення віз для в`їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затвердженим наказом МЗС України, МВС України, СБУ від 30.10.2017 № 469/897/605, не здійснивши обов`язкового погодження із компетентними органами, тобто зі Службою безпеки України, оформила громадянину Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_46 ( ОСОБА_47 ), який на території Киргизької Республіки фактично не проживав, багаторазову довгострокову візу D-13 № Y04085286 з терміном дії з 02.07.2021 по 29.09.2021, тим самим повторно надавши засіб для незаконного переправлення останнього через державний кордон України.

У подальшому 04.07.2021 ОСОБА_46 ( ОСОБА_47 ), використовуючи як засіб попередньо оформлену йому візу № Y04085286, у пункті пропуску «Харків» незаконно перетнув державний кордон України.

Крім того, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 24.06.2021, ОСОБА_3 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, обіймаючи посаду другого секретаря з консульських та адміністративних питань Посольства України в Киргизькій Республіці, являючись службовою особою, будучи достовірно обізнаною із нормативно-правовими актами та посадовою інструкцією, що регулюють її діяльність, використовуючи своє службове становище вирішила повторно вчинити дії, направлені на сприяння незаконному переправленню громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_48 ( ОСОБА_49 ), ІНФОРМАЦІЯ_20 , через державний кордон України шляхом надання засобів та усунення перешкод.

Реалізуючи свій єдиний злочинний умисел, 24.06.2021, приблизно о 12 год 52 хв, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні Посольства України в Киргизькій Республіці, що за адресою: Киргизька Республіка, м. Бішкек, вул. Манас Айили, 1-А, за допомогою власних ідентифікатора (логіна) «КР6155_3», пароля здійснила «вхід» до інформаційно-телекомунікаційної системи «Віза» та, діючи умисно, протиправно, з метою усунення перешкоди при обов`язковому погодженні оформлення візи, повторно внесла у візову інформаційно-телекомунікаційну систему завідомо неправдиві відомості про те, що громадянин Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_48 ( ОСОБА_49 ) нібито мав у своєму паспортному документі використану протягом останніх 24 місяців візу для в`їзду в Україну, що згідно з поданими останнім та наявними на розгляді у ОСОБА_3 документами не відповідало дійсності.

З метою доведення свого єдиного злочинного умислу до кінця, 03.07.2021, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні Посольства України в Киргизькій Республіці, що за адресою: Киргизька Республіка, м. Бішкек, вул. Манас Айили, 1-А, усвідомлюючи, що єдиним способом в`їзду іноземців з країн так званого «міграційного ризику» в Україну є наявність візи, зловживаючи наданими їй повноваженнями щодо оформлення віз іноземцям для в`їзду в Україну, діючи умисно, протиправно, всупереч вимогам п. 12 Правил оформлення віз для в`їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 № 118, згідно з якими оформлення візи іноземцям, які є громадянами держав згідно переліку, в який входить Народна Республіка Бангладеш, здійснюється закордонною дипломатичною установою України в державі тимчасового або постійного проживання, а також всупереч Правилам оформлення віз для в`їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затвердженим наказом МЗС України, МВС України, СБУ від 30.10.2017 № 469/897/605, не здійснивши обов`язкового погодження із компетентними органами, тобто зі Службою безпеки України, оформила громадянину Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_48 ( ОСОБА_49 ), який на території Киргизької Республіки фактично не проживав, багаторазову довгострокову візу D-13 № Y04085294 з терміном дії з 06.07.2021 до 03.10.2021, тим самим повторно надавши засіб для незаконного переправлення останнього через державний кордон України.

У подальшому 06.08.2021 ОСОБА_48 ( ОСОБА_49 ), використовуючи як засіб попередньо оформлену йому візу № Y04085294, у пункті пропуску «Бориспіль-D» незаконно перетнув державний кордон України.

Крім того, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 30.06.2021, ОСОБА_3 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, обіймаючи посаду другого секретаря з консульських та адміністративних питань Посольства України в Киргизькій Республіці, являючись службовою особою, будучи достовірно обізнаною із нормативно-правовими актами та посадовою інструкцією, що регулюють її діяльність, використовуючи своє службове становище вирішила повторно вчинити дії, направлені на сприяння незаконному переправленню громадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_50 ( ОСОБА_51 ), ІНФОРМАЦІЯ_21 ,через державний кордон України шляхом надання засобу та усунення перешкоди.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 30.06.2021, приблизно о 16 год 28 хв, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні Посольства України в Киргизькій Республіці, що за адресою: Киргизька Республіка, м. Бішкек, вул. Манас Айили, 1-А, за допомогою власних ідентифікатора (логіна) «КР6155_3», пароля здійснила «вхід» до інформаційно-телекомунікаційної системи «Віза» та, діючи умисно, протиправно, з метою усунення перешкоди при обов`язковому погодженні оформлення візи, повторно внесла у візову інформаційно-телекомунікаційну систему завідомо неправдиві відомості про те, що громадянин Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_50 ( ОСОБА_51 ) нібито мав у своєму паспортному документі дійсну багаторазову використану візу країн Шенгенської угоди (країни, на які поширюється дія Регламенту Європейського Парламенту і Ради ЄС від 15.03.2006 № 562/2006 (Шенгенський кодекс про кордони), що згідно з поданими останнім та наявними на розгляді у ОСОБА_3 документами не відповідало дійсності.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 07.07.2021, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні Посольства України в Киргизькій Республіці, що за адресою: Киргизька Республіка, м. Бішкек, вул. Манас Айили, 1-А, усвідомлюючи, що єдиним способом в`їзду іноземців з країн так званого «міграційного ризику» в Україну є наявність візи, зловживаючи наданими їй повноваженнями щодо оформлення віз іноземцям для в`їзду в Україну, діючи умисно, протиправно, всупереч вимогам п. 12 Правил оформлення віз для в`їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 № 118, згідно з якими оформлення візи іноземцям, які є громадянами держав згідно переліку, в який входить Ісламська Республіка Пакистан, здійснюється закордонною дипломатичною установою України в державі тимчасового або постійного проживання, а також всупереч Правилам оформлення віз для в`їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затвердженим наказом МЗС України, МВС України, СБУ від 30.10.2017 № 469/897/605, не здійснивши обов`язкового погодження із компетентними органами, тобто зі Службою безпеки України, оформила громадянину Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_50 ( ОСОБА_51 ), який на території Киргизької Республіки фактично не проживав, багаторазову довгострокову візу D-13 № Y04085345 з терміном дії з 08.07.2021 по 05.10.2021, тим самим повторно надавши засіб для незаконного переправлення останнього через державний кордон України.

У подальшому 21.07.2021 ОСОБА_50 ( ОСОБА_51 ), використовуючи як засіб попередньо оформлену йому візу № Y04085345, у пункті пропуску «Бориспіль-D» незаконно перетнув державний кордон України.

Крім того, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 02.07.2021, ОСОБА_3 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, обіймаючи посаду другого секретаря з консульських та адміністративних питань Посольства України в Киргизькій Республіці, являючись службовою особою, будучи достовірно обізнаною із нормативно-правовими актами та посадовою інструкцією, що регулюють її діяльність, використовуючи своє службове становище вирішила повторно вчинити дії, направлені на сприяння незаконному переправленню громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_52 ( ОСОБА_53 ), ІНФОРМАЦІЯ_22 ,через державний кордон України шляхом надання засобу та усунення перешкоди.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 02.07.2021, приблизно об 11 год 01 хв, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні Посольства України в Киргизькій Республіці, що за адресою: Киргизька Республіка, м. Бішкек, вул. Манас Айили, 1-А, за допомогою власних ідентифікатора (логіна) «КР6155_3», пароля здійснила «вхід» до інформаційно-телекомунікаційної системи «Віза» та, діючи умисно, протиправно, з метою усунення перешкоди при обов`язковому погодженні оформлення візи, повторно внесла у візову інформаційно-телекомунікаційну систему завідомо неправдиві відомості про те, що громадянин Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_52 ( ОСОБА_53 ) нібито мав у своєму паспортному документі дійсну багаторазову використану візу країн Шенгенської угоди (країни, на які поширюється дія Регламенту Європейського Парламенту і Ради ЄС від 15.03.2006 № 562/2006 (Шенгенський кодекс про кордони), що згідно з поданими останнім та наявними на розгляді у ОСОБА_3 документами не відповідало дійсності.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 07.07.2021, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні Посольства України в Киргизькій Республіці, що за адресою: Киргизька Республіка, м. Бішкек, вул. Манас Айили, 1-А, усвідомлюючи, що єдиним способом в`їзду іноземців з країн так званого «міграційного ризику» в Україну є наявність візи, зловживаючи наданими їй повноваженнями щодо оформлення віз іноземцям для в`їзду в Україну, діючи умисно, протиправно, всупереч вимогам п. 12 Правил оформлення віз для в`їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 № 118, згідно з якими оформлення візи іноземцям, які є громадянами держав згідно переліку, в який входить Народна Республіка Бангладеш, здійснюється закордонною дипломатичною установою України в державі тимчасового або постійного проживання, а також всупереч Правилам оформлення віз для в`їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затвердженим наказом МЗС України, МВС України, СБУ від 30.10.2017 № 469/897/605, не здійснивши обов`язкового погодження із компетентними органами, тобто зі Службою безпеки України, оформила громадянину Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_52 ( ОСОБА_53 ), який на території Киргизької Республіки фактично не проживав, багаторазову довгострокову візу D-13 № Y04085406 з терміном дії з 09.07.2021 по 06.10.2021, тим самим повторно надавши засіб для незаконного переправлення останнього через державний кордон України.

У подальшому 03.08.2021 ОСОБА_52 (ОСОБА_52), використовуючи як засіб попередньо оформлену йому візу № Y04085406, у пункті пропуску «Харків» незаконно перетнув державний кордон України.

Крім того, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 07.07.2021, ОСОБА_3 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, обіймаючи посаду другого секретаря з консульських та адміністративних питань Посольства України в Киргизькій Республіці, являючись службовою особою, будучи достовірно обізнаною із нормативно-правовими актами та посадовою інструкцією, що регулюють її діяльність, використовуючи своє службове становище вирішила повторно вчинити дії, направлені на сприяння незаконному переправленню громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_54 ( ОСОБА_55 ), ІНФОРМАЦІЯ_23 ,через державний кордон України шляхом надання засобу та усунення перешкоди.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 07.07.2021, приблизно о 12 год 01 хв, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні Посольства України в Киргизькій Республіці, що за адресою: Киргизька Республіка, м. Бішкек, вул. Манас Айили, 1-А, за допомогою власних ідентифікатора (логіна) «КР6155_3», пароля здійснила «вхід» до інформаційно-телекомунікаційної системи «Віза» та, діючи умисно, протиправно, з метою усунення перешкоди при обов`язковому погодженні оформлення візи, повторно внесла у візову інформаційно-телекомунікаційну систему завідомо неправдиві відомості про те, що громадянин Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_54 ( ОСОБА_55 ) нібито мав у своєму паспортному документі дійсну багаторазову використану візу країн Шенгенської угоди (країни, на які поширюється дія Регламенту Європейського Парламенту і Ради ЄС від 15.03.2006 № 562/2006 (Шенгенський кодекс про кордони), що згідно з поданими останнім та наявними на розгляді у ОСОБА_3 документами не відповідало дійсності.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 07.07.2021, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні Посольства України в Киргизькій Республіці, що за адресою: Киргизька Республіка, м. Бішкек, вул. Манас Айили, 1-А, усвідомлюючи, що єдиним способом в`їзду іноземців з країн так званого «міграційного ризику» в Україну є наявність візи, зловживаючи наданими їй повноваженнями щодо оформлення віз іноземцям для в`їзду в Україну, діючи умисно, протиправно, всупереч вимогам п. 12 Правил оформлення віз для в`їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 № 118, згідно з якими оформлення візи іноземцям, які є громадянами держав згідно переліку, в який входить Народна Республіка Бангладеш, здійснюється закордонною дипломатичною установою України в державі тимчасового або постійного проживання, а також всупереч Правилам оформлення віз для в`їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затвердженим наказом МЗС України, МВС України, СБУ від 30.10.2017 № 469/897/605, не здійснивши обов`язкового погодження із компетентними органами, тобто зі Службою безпеки України, оформила громадянину Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_54 ( ОСОБА_55 ), який на території Киргизької Республіки фактично не проживав, багаторазову довгострокову візу D-13 № Y04085364 з терміном дії з 12.07.2021 по 09.10.2021, тим самим повторно надавши засіб для незаконного переправлення останнього через державний кордон України.

У подальшому 31.07.2021 ОСОБА_54 (ОСОБА_54), використовуючи як засіб попередньо оформлену йому візу № Y04085364, у пункті пропуску «Бориспіль-D» незаконно перетнув державний кордон України.

Крім того, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 22.09.2021, ОСОБА_3 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, обіймаючи посаду другого секретаря з консульських та адміністративних питань Посольства України в Киргизькій Республіці, являючись службовою особою, будучи достовірно обізнаною із нормативно-правовими актами та посадовою інструкцією, що регулюють її діяльність, використовуючи своє службове становище вирішила повторно вчинити дії, направлені на сприяння незаконному переправленню громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_56 ( ОСОБА_57 ), ІНФОРМАЦІЯ_24 ,через державний кордон України шляхом надання засобу та усунення перешкоди.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 22.09.2021, приблизно о 07 год 14 хв, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні Посольства України в Киргизькій Республіці, що за адресою: Киргизька Республіка, м. Бішкек, вул. Манас Айили, 1-А, за допомогою власних ідентифікатора (логіна) «КР6155_3», пароля здійснила «вхід» до інформаційно-телекомунікаційної системи «Віза» та, діючи умисно, протиправно, з метою усунення перешкоди при обов`язковому погодженні оформлення візи, повторно внесла у візову інформаційно-телекомунікаційну систему завідомо неправдиві відомості про те, що громадянин Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_56 ( ОСОБА_57 ) нібито мав у своєму паспортному документі використану протягом останніх 24 місяців візу для в`їзду в Україну, що згідно з поданими останнім та наявними на розгляді у ОСОБА_3 документами не відповідало дійсності.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 24.09.2021, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні Посольства України в Киргизькій Республіці, що за адресою: Киргизька Республіка, м. Бішкек, вул. Манас Айили, 1-А, усвідомлюючи, що єдиним способом в`їзду іноземців з країн так званого «міграційного ризику» в Україну є наявність візи, зловживаючи наданими їй повноваженнями щодо оформлення віз іноземцям для в`їзду в Україну, діючи умисно, протиправно, всупереч вимогам п. 12 Правил оформлення віз для в`їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 № 118, згідно з якими оформлення візи іноземцям, які є громадянами держав згідно переліку, в який входить Народна Республіка Бангладеш, здійснюється закордонною дипломатичною установою України в державі тимчасового або постійного проживання, а також всупереч Правилам оформлення віз для в`їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затвердженим наказом МЗС України, МВС України, СБУ від 30.10.2017 № 469/897/605, не здійснивши обов`язкового погодження із компетентними органами, тобто зі Службою безпеки України, оформила громадянину Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_56 ( ОСОБА_57 ), який на території Киргизької Республіки фактично не проживав, багаторазову довгострокову візу D-13 № Y04085436 з терміном дії з 28.09.2021 по 26.12.2021, тим самим повторно надавши засіб для незаконного переправлення останнього через державний кордон України.

У подальшому 07.10.2021 ОСОБА_56 (ОСОБА_56), використовуючи як засіб попередньо оформлену йому візу № Y04085436, у пункті пропуску «Бориспіль-D» незаконно перетнув державний кордон України.

Крім того, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 23.09.2021, ОСОБА_3 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, обіймаючи посаду другого секретаря з консульських та адміністративних питань Посольства України в Киргизькій Республіці, являючись службовою особою, будучи достовірно обізнаною із нормативно-правовими актами та посадовою інструкцією, що регулюють її діяльність, використовуючи своє службове становище вирішила повторно вчинити дії, направлені на сприяння незаконному переправленню громадянки Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_58 ( ОСОБА_59 ), ІНФОРМАЦІЯ_10 ,через державний кордон України шляхом надання засобу та усунення перешкоди.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 23.09.2021, приблизно о 10 год 14 хв, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні Посольства України в Киргизькій Республіці, що за адресою: Киргизька Республіка, м. Бішкек, вул. Манас Айили, 1-А, за допомогою власних ідентифікатора (логіна) «КР6155_3», пароля здійснила «вхід» до інформаційно-телекомунікаційної системи «Віза» та, діючи умисно, протиправно, з метою усунення перешкоди при обов`язковому погодженні оформлення візи, повторно внесла у візову інформаційно-телекомунікаційну систему завідомо неправдиві відомості про те, що громадянка Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_58 ( ОСОБА_59 ) нібито мала у своєму паспортному документі дійсну багаторазову використану візу країн Шенгенської угоди (країни, на які поширюється дія Регламенту Європейського Парламенту і Ради ЄС від 15.03.2006 № 562/2006 (Шенгенський кодекс про кордони), що згідно з поданими останньою та наявними на розгляді у ОСОБА_3 документами не відповідало дійсності.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 24.09.2021, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні Посольства України в Киргизькій Республіці, що за адресою: Киргизька Республіка, м. Бішкек, вул. Манас Айили, 1-А, усвідомлюючи, що єдиним способом в`їзду іноземців з країн так званого «міграційного ризику» в Україну є наявність візи, зловживаючи наданими їй повноваженнями щодо оформлення віз іноземцям для в`їзду в Україну, діючи умисно, протиправно, всупереч вимогам п. 12 Правил оформлення віз для в`їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 № 118, згідно з якими оформлення візи іноземцям, які є громадянами держав згідно переліку, в який входить Ісламська Республіка Пакистан, здійснюється закордонною дипломатичною установою України в державі тимчасового або постійного проживання, а також всупереч Правилам оформлення віз для в`їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затвердженим наказом МЗС України, МВС України, СБУ від 30.10.2017 № 469/897/605, не здійснивши обов`язкового погодження із компетентними органами, тобто зі Службою безпеки України, оформила громадянці Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_58 ( ОСОБА_59 ), яка на території Киргизької Республіки фактично не проживала, багаторазову довгострокову візу D-13 №Y04085433 з терміном дії з 28.09.2021 по 26.12.2021, тим самим повторно надавши засіб для незаконного переправлення останньою через державний кордон України.

У подальшому 04.10.2021 ОСОБА_58 ( ОСОБА_59 ), використовуючи як засіб попередньо оформлену їй візу №Y04085433, у пункті пропуску «Бориспіль-D» незаконно перетнула державний кордон України.

Крім того, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 26.09.2021, ОСОБА_3 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, обіймаючи посаду другого секретаря з консульських та адміністративних питань Посольства України в Киргизькій Республіці, являючись службовою особою, будучи достовірно обізнаною із нормативно-правовими актами та посадовою інструкцією, що регулюють її діяльність, використовуючи своє службове становище вирішила повторно вчинити дії, направлені на сприяння незаконному переправленню громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_60 ( ОСОБА_61 ), ІНФОРМАЦІЯ_22 ,через державний кордон України шляхом надання засобу та усунення перешкоди.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 26.09.2021, приблизно о 09 год 28 хв, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні Посольства України в Киргизькій Республіці, що за адресою: Киргизька Республіка, м. Бішкек, вул. Манас Айили, 1-А, за допомогою власних ідентифікатора (логіна) «КР6155_3», пароля здійснила «вхід» до інформаційно-телекомунікаційної системи «Віза» та, діючи умисно, протиправно, з метою усунення перешкоди при обов`язковому погодженні оформлення візи, повторно внесла у візову інформаційно-телекомунікаційну систему завідомо неправдиві відомості про те, що громадянин Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_60 ( ОСОБА_61 ) нібито мав у своєму паспортному документі дійсну багаторазову використану візу країн Шенгенської угоди (країни, на які поширюється дія Регламенту Європейського Парламенту і Ради ЄС від 15.03.2006 № 562/2006 (Шенгенський кодекс про кордони), що згідно з поданими останнім та наявними на розгляді у ОСОБА_3 документами не відповідало дійсності.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 26.09.2021, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні Посольства України в Киргизькій Республіці, що за адресою: Киргизька Республіка, м. Бішкек, вул. Манас Айили, 1-А, усвідомлюючи, що єдиним способом в`їзду іноземців з країн так званого «міграційного ризику» в Україну є наявність візи, зловживаючи наданими їй повноваженнями щодо оформлення віз іноземцям для в`їзду в Україну, діючи умисно, протиправно, всупереч вимогам п. 12 Правил оформлення віз для в`їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 № 118, згідно з якими оформлення візи іноземцям, які є громадянами держав згідно переліку, в який входить Народна Республіка Бангладеш, здійснюється закордонною дипломатичною установою України в державі тимчасового або постійного проживання, а також всупереч Правилам оформлення віз для в`їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затвердженим наказом МЗС України, МВС України, СБУ від 30.10.2017 № 469/897/605, не здійснивши обов`язкового погодження із компетентними органами, тобто зі Службою безпеки України, оформила громадянину Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_60 ( ОСОБА_61 ), який на території Киргизької Республіки фактично не проживав, багаторазову довгострокову візу D-13 № Y04085437 з терміном дії з 04.10.2021 по 01.01.2022, тим самим повторно надавши засіб для незаконного переправлення останнього через державний кордон України.

У подальшому 28.10.2021 ОСОБА_60 (ОСОБА_60), використовуючи як засіб попередньо оформлену йому візу № Y04085437, у пункті пропуску «Бориспіль-D» незаконно перетнув державний кордон України.

Крім того, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 23.10.2021, ОСОБА_3 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, обіймаючи посаду другого секретаря з консульських та адміністративних питань Посольства України в Киргизькій Республіці, являючись службовою особою, будучи достовірно обізнаною із нормативно-правовими актами та посадовою інструкцією, що регулюють її діяльність, використовуючи своє службове становище вирішила повторно вчинити дії, направлені на сприяння незаконному переправленню громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_62 ( ОСОБА_63 ), ІНФОРМАЦІЯ_15 ,через державний кордон України шляхом надання засобу та усунення перешкоди.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 23.10.2021, приблизно о 10 год 53 хв, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні Посольства України в Киргизькій Республіці, що за адресою: Киргизька Республіка, м. Бішкек, вул. Манас Айили, 1-А, за допомогою власних ідентифікатора (логіна) «КР6155_3», пароля здійснила «вхід» до інформаційно-телекомунікаційної системи «Віза» та, діючи умисно, протиправно, з метою усунення перешкоди при обов`язковому погодженні оформлення візи, повторно внесла у візову інформаційно-телекомунікаційну систему завідомо неправдиві відомості про те, що громадянин Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_62 ( ОСОБА_63 ) нібито мав у своєму паспортному документі дійсну багаторазову використану візу країн Шенгенської угоди (країни, на які поширюється дія Регламенту Європейського Парламенту і Ради ЄС від 15.03.2006 № 562/2006 (Шенгенський кодекс про кордони), що згідно з поданими останнім та наявними на розгляді у ОСОБА_3 документами не відповідало дійсності.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 28.10.2021, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні Посольства України в Киргизькій Республіці, що за адресою: Киргизька Республіка, м. Бішкек, вул. Манас Айили, 1-А, усвідомлюючи, що єдиним способом в`їзду іноземців з країн так званого «міграційного ризику» в Україну є наявність візи, зловживаючи наданими їй повноваженнями щодо оформлення віз іноземцям для в`їзду в Україну, діючи умисно, протиправно, всупереч вимогам п. 12 Правил оформлення віз для в`їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 № 118, згідно з якими оформлення візи іноземцям, які є громадянами держав згідно переліку, в який входить Народна Республіка Бангладеш, здійснюється закордонною дипломатичною установою України в державі тимчасового або постійного проживання, а також всупереч Правилам оформлення віз для в`їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затвердженим наказом МЗС України, МВС України, СБУ від 30.10.2017 № 469/897/605, не здійснивши обов`язкового погодження із компетентними органами, тобто зі Службою безпеки України, оформила громадянину Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_62 ( ОСОБА_63 ), який на території Киргизької Республіки фактично не проживав, багаторазову довгострокову візу D-13 № Y04065678 з терміном дії з 30.10.2021 по 27.01.2022, тим самим повторно надавши засіб для незаконного переправлення останнього через державний кордон України.

У подальшому 03.01.2022 ОСОБА_64 ), використовуючи як засіб попередньо оформлену йому візу № Y04065678, у пункті пропуску «Бориспіль-D» незаконно перетнув державний кордон України.

Крім того, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 11.11.2021, ОСОБА_3 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, обіймаючи посаду другого секретаря з консульських та адміністративних питань Посольства України в Киргизькій Республіці, являючись службовою особою, будучи достовірно обізнаною із нормативно-правовими актами та посадовою інструкцією, що регулюють її діяльність, використовуючи своє службове становище вирішила повторно вчинити дії, направлені на сприяння незаконному переправленню громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_65 ( ОСОБА_66 ), ІНФОРМАЦІЯ_25 ,через державний кордон України шляхом надання засобу та усунення перешкоди.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 11.11.2021, приблизно о 05 год 33 хв, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні Посольства України в Киргизькій Республіці, що за адресою: Киргизька Республіка, м. Бішкек, вул. Манас Айили, 1-А, за допомогою власних ідентифікатора (логіна) «КР6155_3», пароля здійснила «вхід» до інформаційно-телекомунікаційної системи «Віза» та, діючи умисно, протиправно, з метою усунення перешкоди при обов`язковому погодженні оформлення візи, повторно внесла у візову інформаційно-телекомунікаційну систему завідомо неправдиві відомості про те, що громадянин Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_65 ( ОСОБА_66 ) нібито мав у своєму паспортному документі дійсну багаторазову використану візу країн Шенгенської угоди (країни, на які поширюється дія Регламенту Європейського Парламенту і Ради ЄС від 15.03.2006 № 562/2006 (Шенгенський кодекс про кордони), що згідно з поданими останнім та наявними на розгляді у ОСОБА_3 документами не відповідало дійсності.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 17.11.2021, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні Посольства України в Киргизькій Республіці, що за адресою: Киргизька Республіка, м. Бішкек, вул. Манас Айили, 1-А, усвідомлюючи, що єдиним способом в`їзду іноземців з країн так званого «міграційного ризику» в Україну є наявність візи, зловживаючи наданими їй повноваженнями щодо оформлення віз іноземцям для в`їзду в Україну, діючи умисно, протиправно, всупереч вимогам п. 12 Правил оформлення віз для в`їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 № 118, згідно з якими оформлення візи іноземцям, які є громадянами держав згідно переліку, в який входить Народна Республіка Бангладеш, здійснюється закордонною дипломатичною установою України в державі тимчасового або постійного проживання, а також всупереч Правилам оформлення віз для в`їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затвердженим наказом МЗС України, МВС України, СБУ від 30.10.2017 № 469/897/605, не здійснивши обов`язкового погодження із компетентними органами, тобто зі Службою безпеки України, оформила громадянину Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_65 ( ОСОБА_66 ), який на території Киргизької Республіки фактично не проживав, багаторазову довгострокову візу D-13 № Y04065801 з терміном дії з 19.11.2021 по 16.02.2022, тим самим повторно надавши засіб для незаконного переправлення останнього через державний кордон України.

У подальшому 21.01.2022 ОСОБА_65 (ОСОБА_65), використовуючи як засіб попередньо оформлену йому візу № Y04065801, у пункті пропуску «Бориспіль-D» незаконно перетнув державний кордон України.

Враховуючи вищенаведене, ОСОБА_3 обвинувачується у сприянні незаконному переправленню особи через державний кордон України шляхом надання засобу та усунення перешкоди, вчиненому службовою особою з використанням службового становища, а також сприяннях незаконним переправленням осіб через державний кордон України шляхом надання засобів та усунення перешкод, вчинених повторно, службовою особою з використанням службового становища, тобто скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 332 КК України.

III. Відомості про укладену між прокурором та обвинуваченим угоду про визнання винуватості.

19.08.2026 в підготовчому судовому засіданні сторонами надано угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_3 , за участі захисника ОСОБА_5 .

В угоді наведено формулювання обвинувачення та правову кваліфікацію дій ОСОБА_3 із зазначенням статей Закону України про кримінальну відповідальність, що є тотожними до наведених в обвинувальному акті.

Також в угоді про визнання винуватості зазначено такі істотні обставини, передбачені ст. 470 КПК України, які враховані прокурором при вирішенні питання про її укладення, а саме:

1) активне сприяння підозрюваною у розкритті кримінального правопорушення виразилось у повідомленні нею про всі відомі їй обставини вчинення кримінального правопорушення, обставини та поді, які мають значення для кримінального провадження, що враховується як активне сприяння встановленню обставин кримінального правопорушення;

2) волевиявлення обвинуваченої ОСОБА_3 щодо добровільного благодійного внеску на потреби Збройних Сил України у період триваючого воєнного стану;

3) наявний суспільний інтерес у забезпеченні швидкого судового провадження щодо інкримінованих їй злочинів, що забезпечується шляхом надання визнавальних показів ОСОБА_3 . Наведене забезпечить виконання правоохоронними органами своїх функцій із вжиття превентивних мір для оточуючих, що може послужити запобіганню вчинення злочинів іншими особами, з огляду на притягнення до кримінальної відповідальності обвинуваченого, що в свою чергу позитивно вплине на криміногенну обстановку в країні в сфері охорони недоторканості державних кордонів та забезпечення призову та мобілізації, у тому числі під час дії воєнного стану;

4) наявність обставин, що пом`якшують покарання, а саме: визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення;

5) при укладенні угоди враховано вік, стан здоров`я, підозрюваної ОСОБА_67 , а також наявність на утримання малолітньої дитини;

7) відсутність обставин, що обтяжують покарання підозрюваного ОСОБА_68 , які передбачені ст. 67 КК України;

Обвинувачена ОСОБА_3 під час досудового розслідування беззастережно та повністю визнала свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушень, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.

Відповідно до угоди ОСОБА_3 зобов`язується:

а) беззастережно визнати підозру у вчиненні злочину, передбаченого

ч. 2 ст. 332 КК України;

б) добровільно протягом одного місяця після затвердження угоди судом добровільно перерахувати грошові кошти в сумі 1 500 000 гривень на реквізити офіційного спеціального рахунку Національного банку України для підтримки Збройних Сил України.

При укладенні угоди, узгодженні виду та міри покарання сторони кримінального провадження дійшли згоди з призначення ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 332 КК України, враховуючи:

щире каяття ОСОБА_3 та визнання вини у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, поведінка якої під час досудового розслідування свідчить про усвідомлення тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, про бажання усунути негативні наслідки від злочинних дій;

активне сприяння ОСОБА_3 розкритті вказаного кримінального правопорушення, що полягало, зокрема, у наданні нею детальних та правдивих показань про обставини вчинення кримінальних правопорушень;

дані щодо особи ОСОБА_3 свідчать про її позитивну характеристику, яка раніш судима, утримує малолітню дитину;

Сторони узгодили, виходячи з вимог КК України, покарання ОСОБА_3 :

за ч. 2 ст. 332 КК України, у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, з позбавленням права обіймати посади дипломатичної служби строком на 1 рік.

Відповідно до ст.77 КК України у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу, позбавлення державної нагороди України.

На підставі ст. 75 КК України сторони узгодили звільнення ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням.

ІV. Позиції учасників судового провадження.

Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначив про відповідність умов угоди про визнання винуватості вимогам законодавства, інтересам суспільства з виявлення правопорушення, вчиненого ОСОБА_3 , тому просив затвердити угоду про визнання винуватості. Підтвердив добровільність укладання угоди сторонами. За твердженням сторони обвинувачення, умовами угоди не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, а виконання взятих на себе за угодою зобов`язань обвинуваченою не є неможливим для неї.

Обвинувачена ОСОБА_3 у судовому засіданні підтвердила, що усвідомлює суть висунутого їй обвинувачення, беззаперечно визнає вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, не заперечує фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті та в угоді про визнання винуватості. Підтвердила, що укладання угоди про визнання винуватості носить добровільний характер. Скарги на дії, рішення чи бездіяльність слідчих і прокурорів під час досудового розслідування відсутні, жодного примусу, спрямованого на укладання угоди, з боку сторони обвинувачення або інших осіб, не було.

Зазначила, що обізнана про вид та розмір покарання, яке їй буде призначено у випадку затвердження угоди, погоджується на нього, а також підтвердила, що усвідомлює правові наслідки призначення такого покарання.

Також обвинувачена підтвердив, що цілком розуміє наявність у неї права на повний судовий розгляд, у якому прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого її обвинувачують; права мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; права допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення; права подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на її користь.

Підтвердила розуміння наслідків укладення та затвердження угоди, визначених у статті 473 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), а також наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК України.

Просила суд затвердити угоду про визнання винуватості.

Захисник ОСОБА_5 підтримала угоду про визнання винуватості, наголосила на тому, що її укладення є добровільним актом усіх сторін. Правову кваліфікацію діяння ОСОБА_3 не оспорює, жодних скарг на дії слідчих та прокурорів під час досудового розслідування не має.

V. Мотиви, з яких cуд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам законодавства при ухваленні вироку, а також положення законодавства, якими він керувався.

При вирішенні питання про затвердження угоди суд має встановити, що укладена сторонами угода відповідає вимогам законодавства і відсутні підстави для відмови в її затвердженні.

Дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, заслухавши думки прокурора, обвинуваченої та її захисника, суд дійшов таких висновків.

V.І. Щодо відповідності умов угоди вимогам КПК України та КК України.

Відповідно до частини 2 статті 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (пункт 1 частини 4 статті 469 КПК України).

Санкція частини 2 ст.332 КК України, інкримінованої ОСОБА_3 , регламентує призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 7 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років.

За таких обставин в частині інкримінованого діяння укладення прокурором угоди про визнання винуватості з обвинуваченою не суперечить вимогам частини 2 статті 469 КПК України та пункту 3 частини 4 статті 469 КПК України.

Пунктом 9 частини 2 статті 52 КПК України передбачено, що у разі укладення угоди про визнання винуватості участь захисника є обов`язковою та забезпечується з моменту- ініціювання укладення угоди. Судом встановлено, що угода між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_3 складена та підписана 19.08.2026 у присутності її захисника - адвоката ОСОБА_5 , про що свідчить підпис останньої на тексті угоди. Крім того, в судовому засіданні сторони підтвердили участь захисників з моменту ініціювання угоди.

Вимоги до змісту угоди про визнання винуватості закріплені у статті 472 КПК України. Суд встановив, що угода про визнання винуватості відповідає формальним і змістовним вимогам, оскільки містить усі необхідні реквізити та обставини. Вона містить формулювання обвинувачення, правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. Сформульоване в угодах обвинувачення відображає істотні фактичні обставини, які є тотожними викладу обставин в обвинувальному акті і підтверджені в судовому засіданні обвинуваченим.

Суд встановив, що правова кваліфікація діяння обвинуваченого є правильною, що з`ясовано та підтверджено у судовому засіданні. Кримінально-правова оцінка суспільно-небезпечних дій обвинуваченого, викладена в угоді, в цілому відповідає ознакам, встановленим у нормах кримінального закону.

У судовому засіданні обвинувачена підтвердила кожну із обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого вона обвинувачується, та які викладені в угоді та обвинувальному акті. Обвинувачена та її захисник в судовому засіданні погодилися з кваліфікацією діяння, зазначеною в обвинувальному акті і угоді.

В угоді зазначені обставини, які враховані прокурором при вирішенні питання про її укладення, зокрема, характер і тяжкість вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидкого досудового розслідування і судового провадження, викритті, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень.

Відтак невідповідності умов угоди вимогам КПК України та КК України суд не встановив.

V.ІІ. Щодо відповідності умов угоди інтересам суспільства.

Відповідно до пункту 2 частини 7 статті 474 КПК України суд відмовляє у затвердженні угоди у разі невідповідності її умов інтересам суспільства.

Під суспільним інтересом у кримінальному процесі розуміють певні вигоди для всього суспільства, без задоволення яких неможливо забезпечити його всебічний, стабільний та демократичний розвиток. Вони визнані державою, забезпечені правом, а їх задоволення є гарантією існування і розвитку суспільства в цілому. У кримінальному провадженні суспільний інтерес загалом виражений в його завданнях, визначених статті 2 КПК України, та полягає у захисті особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. З урахуванням комплексності і неоднорідності завдань кримінального провадження, оцінюючи суспільний інтерес, Суд має встановити баланс між зацікавленістю обвинуваченого отримати м`якше покарання та запитом суспільства отримати від обвинуваченого щось на заміну такому пом`якшенню.

Укладення угоди в цій категорії справ за рахунок зменшення процесуального навантаження на сторону обвинувачення і зміщення акцентів на інші провадження сприятиме запобіганню, виявленню чи припиненню більшої кількості особливо тяжких, кримінальних правопорушень, які до теперішнього часу залишались латентними.

Також у випадку постановлення судом рішення на підставі угоди про визнання винуватості, умовами укладення якої є добровільність та беззастережне визнання особою своєї винуватості, значно прискорить і судовий розгляд. Адже обвинувачена не заперечує фактичних обставин кримінального правопорушення та їх юридичної оцінки. З юридичною оцінкою діянь також погоджуються захисники, які є спеціалістами у галузі права. Укладення і затвердження угоди при дотриманні встановлених законом умов має наслідком скорочення часу досудового розслідування і судового розгляду справи, економію державних ресурсів і особистих ресурсів учасників провадження, зменшення навантаження на прокуратуру, адвокатуру та суди, в яких вивільнюється час і ресурс на виконання своїх завдань і функцій.

Затвердження угоди забезпечить притягнення обвинуваченої до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення і її виправлення. Зазначене сприятиме формуванню у обвинуваченої і інших членів суспільства антикримінальної правосвідомості та усвідомлення невідворотності відповідальності за вчинені правопорушення.

З огляду на беззаперечне визнання обвинуваченою своєї винуватості вбачається недоцільним застосовування загального порядку кримінального провадження.

У свою чергу, характер та тяжкість інкримінованого обвинуваченій злочину, її особі та ставлення до вчиненого, активне сприяння здійсненню досудовому розслідуванню і судовому розгляду вказує на її бажання виправитись. Виправлення особи, що вчинила злочин, також відповідає суспільному інтересу, адже покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами (частина 2 статті 50 КК України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відповідність угоди про визнання винуватості обвинуваченою ОСОБА_3 суспільному інтересу.

V.ІІІ. Щодо порушення умовами угоди прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.

Відповідно до пункту 3 частини 7 статті 474 КПК України під час перевірки угоди на відповідність вимогам законодавства суд також перевіряє чи не порушують умови угоди права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб. Дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, суд встановив, що умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб. Умови угоди не є невиправдано обтяжливими для жодної із сторін кримінального провадження.

V.ІV. Щодо добровільності укладення угоди.

Відповідно до пункту 4 частини 7 статті 474 КПК України при вирішенні питання про наявність підстав для затвердження угоди суд має переконатися, що укладення угоди є добровільним. Будь-який примус зі сторони обвинувачення або третіх осіб, спрямований на укладення угоди, або інші обставини, які викликають сумнів у добровільності угоди, зумовлює відмову у її затвердженні судом.

Обвинувачена ОСОБА_3 , а також її захисник у судовому засіданні підтвердили добровільність укладення угоди про визнання винуватості та спільну узгодженість усіх викладених у ній умов. Зазначили про відсутність зі сторони прокурора примусу, погроз, насильства, обіцянок чи впливу будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Жодних скарг на дії, рішення чи бездіяльність слідчих та прокурорів під час досудового розслідування, а також «претензій» до захисника в процесі здійснення захисту, обвинувачена не має.

Прокурор також вказав на спільну узгодженість усіх викладених в угодах умов, підтвердивши добровільність їх укладення зі сторони обвинувачення.

З огляду на зазначене, а також відсутність будь-яких обставин, які б свідчили про укладення угод сторонами під будь-яким впливом, суд дійшов висновку, що їх укладення носить добровільний характер та не суперечить бажанню та волі сторін.

V.V. Щодо можливості виконання обвинуваченою взятих на себе за угодою зобов`язань.

Пункт 5 частини 4 статті 474 КПК України зобов`язує cуд перевірити угоду на предмет можливості виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань.

За змістом угоди обвинувачена ОСОБА_3 зобов`язалась беззастережно визнати свою винуватість в обсязі висунутого обвинувачення під час судового провадження. У судовому засіданні обвинувачена підтвердила обставини, викладені в обвинувальному акті, надала відповідні показання щодо себе, визнала свою винуватість та щиро розкаялась.

На підставі викладеного, cуд дійшов висновку про можливість виконання взятих обвинуваченою на себе за угодою зобов`язань.

V.VІ. Щодо відповідності умов угоди вимогам закону в частині призначення покарання.

За приписами статті 472 КПК України суттєвою умовою, яку має містити угода про визнання винуватості, є узгоджене сторонами угоди покарання. Відтак суд має перевірити узгоджене між прокурором та обвинуваченою покарання на предмет відповідності вимогам закону.

Частина 1 статті 65 КК України передбачає, що суд призначає покарання:

1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;

2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;

3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

У випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

Сторони узгодили, виходячи з вимог КК України, покарання ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 332 КК України у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати посади дипломатичної служби строком 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України сторони узгодили звільнення ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням.

Частиною 5 статті 65 КК України передбачено, що у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

Відтак, оскільки умови угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченим, за участю захисника, їх форма та зміст відповідають вимогам КПК, КК України, враховуючи вищезазначені обставини та дані про обвинуваченого в сукупності з низкою пом`якшуючих обставин, суд вважає, необхідним затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченій узгоджене покарання у виді 5 років з позбавленням права обіймати посади дипломатичної служби строком 1 рік, із можливістю звільнення від відбуття основного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік.

На думку суду, узгоджене сторонами покарання за своїм видом та розміром відповідає характеру тяжкості вчиненого діяння та особі обвинуваченої, а також загальним засадам призначення покарання, встановленим законом України про кримінальну відповідальність, і здатне забезпечити досягнення мети призначення покарання.

VІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку на підставі угоди.

Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлявся.

З обвинуваченої ОСОБА_3 підлягають стягненню судові витрат пов`язані із проведенням почеркознавчої експертизи шляхом стягнення на користь держави, в особі Української науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України.

Арешти накладенні в межах зазначеного кримінального провадження підлягають скасуванню, долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід у виді застави застосований до ОСОБА_3 під час досудового розслідування, підлягає скасуванню із поверненням грошових коштів у розпорядження обвинуваченої, які остання зобов`язалась добровільно звернути на користь Збройних сил України.

Керуючись статтями 12, 49, 65-67 Кримінального кодексу України, статтями 373-376, 469-475, 615, 616 Кримінального процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 19.08.2026 про визнання винуватості, укладену між прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_3 , за участі захисника ОСОБА_5 .

На підставі угоди про визнання винуватості від 19.08.2026, обвинувачену ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.332 КК України та призначити їй покарання за ч. 2 ст.332 КК України у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати посади дипломатичної служби строком на 1 рік.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 , від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

На підставі ч.1 ст.76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_3 , наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, або навчання.

Запобіжний захід у виді застави застосований до ОСОБА_3 , під час досудового розслідування, скасувати. Грошові кошти, внесені в якості застави, згідно ухвали Печерського районного суду м. Києва від 07.11.2023 по справі №757/50242/23-к на спеціальний депозитний рахунок ТУ ДСА України у м. Києві у розмірі 214 720 грн. повернути у розпорядження заставодавця - ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_69 від 07.11.2023 у справі №757/50246/23-к на майно належне ОСОБА_3 , а саме:

- квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 ;

- квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 ;

- квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 ;

- квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_5 ;

- квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_6 ;

- квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- машиномісце, розташоване за адресою: АДРЕСА_7 , загальною площею 11 кв. м.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_70 від 21.05.2026 за справою №757/27659/26-к на майно належне ОСОБА_3 , а саме:

- квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_8 ;

- машиномісце, розташоване за адресою: АДРЕСА_7 , загальною площею 11 кв.м.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_70 від 21.05.2026 за справою №757/27675/26-к на майно належне ОСОБА_71 , а саме:

- квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 ;

- квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_5 ;

Речові докази:

-мобільний телефон «Samsung Galaxy A12» модель номер SM-A125F/DSN, Imei1: НОМЕР_4 , Imei2: НОМЕР_5 , в корпусі червоного кольору з сім-карткою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_6 ;

-ноутбук марки «Lenovo» «ideaPad S145-15AST 81N3» s/nPF1DU9QL з зарядним пристроєм;

-копія довідки про фінансування 100% майнових прав об`єкта нерухомості подоговору КР171003 купівлі-продажу майнових прав від 29.09.2011;

-банківську картку «Монобанк» № НОМЕР_7 із упакуванням;

-стартовий пакет «Водафон» із тримачем сім-картки серійний номер НОМЕР_8 ;

-тримач сім-картки «Київстар» серійний номер НОМЕР_9 ;

-стартовий пакет «Водафон», із рукописним написом «Pass2017» із тримачем сім-картки НОМЕР_10 ;

-карта пам`яті Micro SD мобільного оператора «Водафон`із написом НОМЕР_11 , яка знаходиться у паперовому згортку із наявним рукописним написом НОМЕР_13;

-чек «Приват Банку» із рукописним написом номеру рахунку банку № НОМЕР_12 та написом із додаткових чисел сум;

-листок паперу на якому написаний логін, пароль та суми про оплату;

-два блокноти із чорновими записами,

повернути у розпорядження власника - ОСОБА_3 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави, в особі Української науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України, судові витрати пов`язані із проведенням почеркознавчої експертизи №102/1 від 17.01.2024, які складають 11 359 грн. 20 коп., зарахувавши їх на рахунок UA658201720313241001201007395, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Києва, ЄДРПОУ20001993.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Печерський районний суд міста Києва до Київського апеляційного суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Роз`яснити учасникам провадження, що згідно з положеннями статті 476 КПК України у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Головуючий суддя ОСОБА_72