Рішення № 139350499, 28.08.2026, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/1572/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., за участю секретаря судового засідання Бузової Т.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» суму заборгованості у розмірі 49753 грн 90 коп., суму судового збору у розмірі 2662 грн 40 коп. та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 16000 грн 00 коп. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до умов кредитного договору про споживчий кредит №88237 від 01.11.2021 року, укладеного між відповідачем і ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС», відповідачу надається кредит з метою задоволення потреб позичальника, окремими траншами. Перший транш в сумі 19048.00 грн не пізніше наступного дня після його укладання. Отримані кошти розподіляються відповідно до умов договору, зокрема, частина перераховується безпосередньо Позичальнику на зазначений у договорі рахунок/карту, а решта може бути спрямована на виконання інших фінансових зобов`язань узгоджених умовами цього договору. Проценти за користування першим траншем кредиту нараховуються за ставкою 220.00 % річних. Загальний строк кредитування за цим Договором складає 546 днів. Відповідач 01.11.2021 року договір підписав, чим підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

28.01.2025 між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір факторингу № 28012025 про відступлення права грошової вимоги до боржників, зокрема за Договором про споживчий кредит №88237 від 01.11.2021 року, згідно якого Товариство надало позичальнику кошти у розмірі 19048 грн 00 коп., який зобов`язався повернути кредитні кошти у строк визначений договором та сплатити проценти за користування кредитом, проте відповідач умови договору не виконав внаслідок чого утворилась заборгованість у загальному розмірі 49753 грн 90 коп. перед позивачем, яким набуто право вимоги до відповідача на підставі вищезазначених правочинів.

Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 01.05.2026 року розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, у позові просить розгляд справи здійснювати без його участі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи належним чином повідомлений, на адресу його реєстрації судом направлялась копія ухвали суду про відкриття провадження у справі, проте повідомлення повернулись до суду без вручення з відмітками поштового відділення: «адресат відсутній». Згідно з положеннями ч.7,8 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду.

Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд його справи судом, процесуальним правом подати відзив на позовну заяву не скористався.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 169, 224 ЦПК України.

Беручи до уваги, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється в силу вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 01.11.2021 між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №88237, згідно якого відповідачу надається кредит, типом кредиту є кредитна лінія, ліміт якої не може перевищувати 74604.00 грн. Перший транш в сумі 19048.00 грн. надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 9446.08 грн. для погашення заборгованості Позичальника за договором про споживчий кредит №74358 від 13.05.2021 укладеним з Кредитодавцем; у розмірі 6554.24 грн. на рахунок/картку Позичальника № НОМЕР_1 ; у розмірі 3047.68 грн. шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини. Другий транш, в сумі, що не може перевищувати 55556.00 грн. і може надаватися шляхом переказу коштів на рахунок Позичальника та/або шляхом погашення заборгованості Позичальника перед Кредитодавцем та/або перерахування коштів на рахунки третіх осіб, згідно п. 1.2.1 публічної частини Договору. Проценти за користування першим траншем кредиту нараховуються за ставкою 220,00% річних. Проценти за користування другим траншем кредиту нараховуються за ставкою, що не може перевищувати 550,00% річних. Знижений тариф комісії за управління та обслуговування першого траншу складає 1,00 гривень. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування першого траншу складає 200,00 гривень. Знижений тариф комісії за управління та обслуговування другого траншу не може перевищувати 1.00 грн. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування другого траншу не може перевищувати 200.00 грн. Комісія за надання першого траншу складає 3 047,68 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 16,00% від загальної суми першого траншу за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.2 цієї індивідуальної частини. Комісія за надання другого траншу не може перевищувати 7500.00 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день отримання другого траншу за ставкою, що не може перевищувати 25,00% від загальної суми другого траншу за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено умовами заяви звернення Позичальника, згідно п.2.2.3 цієї індивідуальної частини. Загальний строк кредитування за цим Договором складає 1476 днів. Строк на який надається перший транш складає 546 днів. Загальні витрати за першим траншем складають: 47019.56 грн, за другим траншем не перевищать 159076.00 грн. Орієнтовна загальна вартість першого траншу для Позичальника складає 66067.56 грн., другого траншу - 214632.00 грн.

Договір укладено в письмовій формі і підписано відповідачем особистим підписом, чим останній підтвердив, що примірник підписаних сторонами індивідуальної частини Договору та Графіку платежів за першим траншем отримав особисто в паперовій формі, а публічну частину Договору в електронному повідомлені на номер мобільного телефону вказаний в заяві на видачу кредиту та Договорі. При цьому у Договорі позичальник вказав ідентифікуючі дані в тому числі паспортні дані, Ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , Фінансовий номер: НОМЕР_3 , Місце проживання, а також п/р № рахунку/картки НОМЕР_1 , Код банку (МФО): 305299-ПАТ КБ ПРИВАТБАНК. Аналогічно відповідач ознайомився та особисто підписав Паспорт споживчого кредиту, Заяву на видачу кредиту № 100325138, Графік платежів за першим траншем кредитного договору №88237 від 01.11.2021 р. (матеріали в електронному вигляді)

Згідно наданої позивачем Платіжної інструкції № CRD_350146 від 01.11.2021 року ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» перерахувало на рахунок відповідача кредитні кошти у розмірі 6554.24 грн., з призначенням платежу 5457082220732247, ІПН3403600955, надання фінансового кредити згідно кредитного договору 88237 від 01.11.2021.

Таким чином, ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» виконало взяті на себе зобов`язання у повному обсязі, зарахувавши на платіжний інструмент відповідача, зазначений ним під час укладення кредитного договору, обумовлену Договором №88237 від 01.11.2021р суму першого траншу кредитних коштів у загальному розмірі 6554,24 грн.

28.01.2025 року між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір факторингу № 28012025 згідно умов якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає Фактору право вимоги до боржників за договорами, перелік яких міститься у Витязі з Реєстру боржників, де під №2788 вбачається, що право грошової вимоги передано також щодо Договору про споживчий кредит №88237 від 01.11.2021 року укладеного з відповідачем.

На підтвердження правомірності права вимоги до матеріалів справи долучено: скан-копію Договору факторингу № 28012025 від 28.01.2025 року; Платіжна інструкція № 0491640000 від 28.01.2025 з призначенням платежу Оплата згідно Договору факторингу № 28012025 від 28.01.2025 р.; скан-копія Акт приймання-передачі Реєстру Боржників від 28.01.2025 року до Договору факторингу № 28012025 від 28.01.2025 року; Реєстр Боржників до Договору факторингу № 28012025 від 28.01.2025 року; Реєстр Боржників до Договору Факторингу № 28012025 від 28.01.2025 року, згідно якого до нового кредитора перейшло право вимоги в тому числі до відповідача за договором № 88237 (матеріали в електронному вигляді)

Правомірність укладеного Договору факторингу відповідачем не оскаржена, рішення про визнання цього Договору недійсним відсутнє.

Згідно Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 28012025 від 28.01.2025 вбачається, що по Договору про споживчий кредит №88237 від 01.11.2021 року залишок заборгованості по основному боргу відповідача складає 18600.78 грн, залишок заборгованості по процентам- 29353.12 грн; залишок заборгованості по комісії- 1800.0 грн, а всього - 49753.9 грн.

Згідно з наданими позивачем розрахунками заборгованості за Договором про споживчий кредит №88237 від 01.11.2021 року, укладеним між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та відповідачем, останній свої зобов`язання, передбачені договором, щодо погашення кредиту та нарахованих відсотків, не виконав, внаслідок чого, загальна заборгованість становить 49753,90 грн, з яких заборгованість по основній сумі кредиту 18600,78 грн; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 29353.12 грн, заборгованість за комісією - 1800грн.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19.

У ч. 1 ст. 1048 ЦК України зазначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з положеннями ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Договір є обов`язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно положень ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Матеріалами справи підтверджено зарахування кредитних коштів у обумовленому Договором розмірі на електронний платіжний засіб відповідача, зазначений ним під час укладення Договору, відповідно до умов Договору №88237 від 01.11.2021 р.

Крім того, з ДОВІДКИ №1179/16-03 від 16.03.2026, складеної Директором ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» Македонським О.Є., і долученої до матеріалів справи, вбачається, що 28.01.2025 між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено Договір факторингу № 28012025, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» відступило ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 88237 від 01.11.2021. А також, підтверджено, що відповідно до умов кредитного договору № 88237 від 01.11.2021 кредитні кошти були надані Позичальнику, у тому числі шляхом спрямування частини кредитних коштів у сумі 9446,08 на погашення заборгованості Позичальника за Договором про споживчий кредит № 74358 від 13.05.2021.

Водночас, відповідач свої зобов`язання за Договором належним чином не виконував, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у загальному розмірі 49753,90 грн. При цьому, зважаючи на умови кредитування, що були погоджені сторонами, суд погоджується з наданим розрахунком заборгованості та вважає його правильним і обґрунтованим.

Суду не надано доказів, які б спростовували цю заборгованість за кредитним договором.

У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач добровільно повернув вказаний борг чи на спростування обставин щодо видачі кредитних коштів відповідачу.

З урахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку про укладеність договору між відповідачем та ТОВ ФК «Кредіплюс», невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення, отриманих в борг коштів та наявності в неї боргових зобов`язань перед позивачем який набув прав вимоги за вищевказаним кредитним договором за договором відступлення прав вимоги.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

У відповідності до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі на професійну правничу допомогу.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Задовольняючи позовні вимоги, суд у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2662,40 грн.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 16000,00 грн, позивачем долучено: Договір про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024 року; тарифи на послуги; заявку на надання юридичної допомоги від 02.03.2026 року; витяг з Акту №31 від 31.03.2026 року, згідно якого вартість наданих правових послуг склала 16000,00грн.

Суд зважує на ту обставину, що відповідачем не було подано заперечень чи клопотань про зменшення пред`явлених стороною позивача до стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Водночас, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 02.06.2014р.); відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (рішення у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002р). Наведене також узгоджується й з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12.05.2020р. у справі №904/4507/18, де ВП ВС зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст. 137 ЦПК України).

Суд зауважує, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Враховуючи вище наведене, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані представником позивача документи та доводи на обґрунтування суми заявлених витрат, пов`язаних із розглядом справи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору (справи), досвід адвоката у подібних справах, обсяг, якість та характер наданих послуг, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, розгляду справи в спрощеному позовному провадженні, а також час витрачений на надання послуги, суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 16000 грн є завищеною і непропорційною до предмета спору та його складності. З огляду на критерії співмірності, розумності, обґрунтованості та пропорційності, витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача, слід зменшити з 16 000,00 грн до 3 000,00 грн, що забезпечить справедливий баланс між інтересами сторін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» суму заборгованості за Договором №88237 від 01.11.2021 року у розмірі 49753 (сорок дев`ять тисяч сімсот п`ятдесят три) грн 90 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 31.08.2026 року.

Суддя О.А. Степаненко