Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 438/1549/26
Провадження № 2-з/438/9/2026
УХВАЛА
про забезпечення позову
31 серпня 2026 року м. Борислав
Суддя Бориславського міського суду Львівської області Раданович Г.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Бориславська міська рада Львівської області про встановлення земельного сервітуту, -
встановив:
28 серпня 2026 року представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_3 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Бориславська міська рада Львівської області про встановлення земельного сервітуту, в якому позивач просить: встановити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) постійний та безкоштовний земельний сервітут на право проходу та проїзду через частину земельної ділянки по АДРЕСА_1 , площею 0.0102 га, кадастровий номер: 4610300000:13:032:0123, цільове призначення для індивідуального садівництва, яке належить на праві власності ОСОБА_2 до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 4610300000:13:032:0019, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.
Ухвалою судді від 31.08.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Бориславська міська рада Львівської області про встановлення земельного сервітуту прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
Разом з позовною заявою представником позивача ОСОБА_1 ОСОБА_3 подано заяву про забезпечення позову, в якій просить суд забезпечити позов шляхом заборони відповідачу ОСОБА_2 чи за його усним та/або письмовим дорученням іншим особам вчиняти інші дії, які перешкоджають ОСОБА_1 у можливості проходу та проїзду з АДРЕСА_1 до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 4610300000:13:032:0019, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд через металеві ворота встановлені на земельній ділянці кадастровий номер: 4610300000:13:032:0123.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 зазначив, що позовні вимоги обумовлені необхідністю забезпечення належного та безперешкодного доступу позивача до належного йому житлового будинку з господарськими спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки площею 0,1000 га кадастровий номер 4610300000:13:032:0019.
Фактичний доступ до його домоволодіння історично здійснювався через земельну ділянку площею 0,0102 га, кадастровий номер 4610300000:13:032:0123, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить відповідачу на праві приватної власності.
На зазначеній земельній ділянці відповідачем встановлено металеві ворота, якими фактично перекрито доступ до його домоволодіння та земельної ділянки, що підтверджується актом обстеження складеним комісією Бориславської міської ради, копію якого приєднано до позовної заяви.
Між сторонами існує реальний спір щодо способу забезпечення доступу позивача до належного йому нерухомого майна.
Наявність встановлених відповідачем металевих воріт, які фактично перекривають єдиний існуючий проїзд та прохід до домоволодіння позивача, безпосередньо створює ризик істотного ускладнення як ефективного захисту порушеного права позивача, так і виконання можливого рішення суду про встановлення земельного сервітуту. Існування таких воріт у їх нинішньому стані створює реальну загрозу того, що судовий захист буде неефективним або потребуватиме порушення додаткових судових та виконавчих процедур для фактичного поновлення права позивача.
Вважає, що тимчасове забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти дії, спрямовані на подальше обмеження або ускладнення проходу та проїзду через спірну частину земельної ділянки, є необхідним для збереження існуючого фактичного стану, запобігання подальшому порушенню прав позивача та забезпечення реальної можливості виконання майбутнього судового рішення.
Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.
З урахуванням наведеного, сторони в судове засідання не викликались, оскільки суд прийшов до висновку про розгляд вказаної заяви за їх відсутності у відповідності до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України.
Розглянувши заяву, всебічно та повно дослідивши доводи заявника, матеріали позовної заяви, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження тощо; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Забезпечення позову - це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо існує ймовірність невиконання судового рішення у майбутньому або виникнення складнощів під час його виконання.
Суд встановив, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 13.02.2020 є власником житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 на земельній ділянці з кадастровим номером 4610300000:13:032:0019. Відповідачу ОСОБА_2 належить земельна ділянка з кадастровим номером 4610300000:13:032:0123, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 .
Заявник ОСОБА_1 стверджує, що ОСОБА_2 на земельній ділянці з кадастровим номером 4610300000:13:032:0123, встановлено металеві ворота, якими фактично перекрито проїзд до домоволодіння та земельної ділянки заявника ОСОБА_1 , чим обмежено заявнику доступ до належного йому нерухомого майна.
Наявність фактичних обставин підтверджується доданими до заяви доказами.
При цьому, під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Щодо мети вжиття заходів забезпечення позову у даній справі, окремо слід зазначити можливість порушення прав позивача на безперешкодний проїзд/прохід до належного йому нерхомого майна (житлового будинку) для евакуації з нього мешканців у разі настання надзвичайних ситуацій, зорема техногенного характеру (пожеж, вибухів) та воєнних надзвичайних ситуацій в умовах запровадження воєнного стану, який продовжує тривати на даний час. Відповідно, невжиття заходів забезпечення позову, може поставити під загрозу життя та здоров`я мешканців житлового будинку, що належить позивачу.
Співмірність при вирішенні вказаного питання, передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 викладена правова позиція, згідно з якою заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 8 березня 2024 року у справі № 725/1512/23, від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20.
Встановлення металевих воріт на земельній ділянці кадастровий номер: 4610300000:13:032:0123, яка належить ОСОБА_2 , щодо якої позивач просить встановити земельний сервітут, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позовної вимоги про встановлення сервітуту для вільного проходу, проїзду транспортних засобів до належного заявнику житлового будинку.
Також суд вважає, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони на вчинення дій щодо перешкод у користуванні земельною ділянкою захистить права позивача до розгляду справи по суті. Інтереси та права відповідача таким забезпеченням не будуть порушені або обмежені, оскільки заходи забезпечення позову мають виключно тимчасовий характер і після вирішення спору по суті, вони будуть скасовані і у випадку ухвалення рішення не на користь позивача, відповідач і надалі зможе безперешкодно реалізувати своє право щодо володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою.
Суд звертає увагу, що вжиття заходів забезпечення позову носить лише тимчасовий характер і зберігає свою дію до вирішення судом спору по суті.
Крім того, це в повній мірі відповідає меті забезпечення позову - гарантуванню виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог та ефективного захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
На підставі вищевикладеного, враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 обґрунтована та підлягає задоволенню.
Крім того, вирішуючи питання про необхідність застосування зустрічного забезпечення суд виходить з того, що на час вирішення заяви про забезпечення позову відсутні будь-які відомості існування визначених ч. 3 ст. 154 ЦПК України обставин, за наявності яких суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення.
Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом. Стягувачем за цим виконавчим документом є ОСОБА_1 , боржником є ОСОБА_2 .
Керуючись статями 149-159, 258-260 ЦПК України, суддя, -
постановив:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Бориславська міська рада Львівської області про встановлення земельного сервітуту до набрання законної сили судовим рішення у справі, а саме:
заборонити відповідачу ОСОБА_2 чи за його усним та/або письмовим дорученням іншим особам вчиняти дії, які перешкоджають ОСОБА_1 у можливості проходу та проїзду з АДРЕСА_1 до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 4610300000:13:032:0019, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд через металеві ворота встановлені на земельній ділянці кадастровий номер: 4610300000:13:032:0123, яка належить ОСОБА_2 .
Копію ухвали направити Бориславському відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції для негайного виконання.
Копії ухвали направити учасникам справи для відома.
Ухвала про забезпечення підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Боржник: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя Григорій РАДАНОВИЧ
Судове рішення № 139349906, Бориславський міський суд Львівської області було прийнято 31.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 438/1549/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: