Постанова № 139349839, 31.08.2026, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 631/1197/26

провадження № 3/631/463/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 року селище Нова Водолага

Суддя Нововодолазького районного суду Харківської області Трояновська Тетяна Михайлівна, розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли від відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Нововодолазьким РВ УМВС України в Харківській області 26 грудня 2001 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків в матеріалах справи НОМЕР_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

До Нововодолазького районного суду Харківської області від відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області надійшов адміністративний матеріал, складений відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 465605, складеного 22 серпня 2026 року інспектором сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшим лейтенантом поліції Калашником Василем Віталійовичем, убачається, що 22 серпня 2026 року о 17 годині 50 хвилин громадянин ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до доньки ОСОБА_2 , а саме виражався нецензурною лайкою, ображав людську гідність, вдарив долонею руки по обличчю, чим завдав їй фізичного болю та фізичних страждань, чим вчинив домашнє насильство фізичного характеру по відношенню до своєї доньки, після чого у доньки розболілась голова та піднявся тиск.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як вчинення домашнього насильства психологічного та фізичного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психічному та фізичному здоров`ю потерпілої.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення визнав в повному обсязі, просив суворо не карати.

Суддя, вислухавши пояснення особи, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.

Положення частин 1 та 2 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до приписів частини 1 статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245 Кодексу України про адміністративне правопорушення).

При цьому, положеннями статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Домашнє насильство, відповідно до положень статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, являє собою умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого

Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

При цьому, фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Статтею 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім`ї патронатного вихователя. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, за умови спільного проживання, а також на суб`єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

З урахуванням того, що згідно Конституції України регламентовано, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Також Основний Закон України декларує право кожного на повагу до його гідності, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

У даному випадку, окрім визнання своєї провини, вина ОСОБА_1 підтверджується даними, що містяться у:

протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 465605, складеному 22 серпня 2026 року інспектором сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшим лейтенантом поліції Калашником Василем Віталійовичем, у якому зафіксовано, що 22 серпня 2026 року о 17 годині 50 хвилин громадянин ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до доньки ОСОБА_2 , а саме виражався нецензурною лайкою, ображав людську гідність, вдарив долонею руки по обличчю, чим завдав їй фізичного болю та фізичних страждань, чим вчинив домашнє насильство фізичного характеру по відношенню до своєї доньки, після чого у доньки розболілась голова та піднявся тиск. Вказаний протокол складений у присутності ОСОБА_1 та містить його короткий особистий підпис без надання будь-яких пояснень (а. с. 2);

рапорті інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області лейтенанта поліції Василем Калашником, складеного 22 серпня 2026 року на ім`я начальника відділення поліції № 3 Харківського РУП № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області полковника поліції Юрія Юрченка, з якого вбачається, що 22 серпня 2026 року о 17 годині 50 хвилин було здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_1 , на виклик по домашньому насиллю, ЄО № 3269. Прибувши на місце події було встановлено, що постраждалою являється ОСОБА_2 , яка постраждала від фізичного насилля батька, ОСОБА_1 . ОСОБА_2 пояснила наступне, що перебуваючи за місцем мешкання батьків 22 серпня 20яка 26 року приблизно о 17 годині 30 хвилин в неї відбувся словесний конфлікт з батьком ОСОБА_1 , який під час спілкування з матір`ю почав її словесно ображати висловлюватись нецензурною лайкою в її бік. Це тривало близько 20 хвилин безперервно, після чого батько вдарив її рукою по обличчя, а саме в область носу, що завдало їй різкого болю, в результаті чого в неї сильно розболілась голова, піднявся тиски та погіршилось самопочуття, такі дії завдали душевного страждань. Також ОСОБА_2 пояснила, що в той час коли відбувалися зазначені події вона на руках тримала свою доньку ОСОБА_3 , 2024 року народження, все бачила і від того, що відбувається сильно розплакалась (а. с. 3);

письмових пояснень ОСОБА_2 від 22 серпня 2026 року, яка вказала, що 21 серпня 2026 року приїхала в гості до батьків разом із донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою вони залишились на ночівлю. 22 серпня 2022 року близько 17 години 30 хвилин у неї відбувся словесний конфлікт з батьком ОСОБА_1 , який під час того ще спілкувався з матір`ю, під час якого він почав її словесно ображати, висловлюватись нецензурною лайкою на її бік, що тривало близько 20 хвилин безперервно. Після чого батько вдарив її рукою в обличчя, а саме в ніс, що завдало їй різкого болю, внаслідок чого у неї розболілась голова, піднявся тиск та погіршилось самопочуття, що у свою чергу призвело до душевних хвилювань до глибини душі. При цьому під час усіх цих події вона тримала на руках свою доньку донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка все бачила, чула та сильно розплакалась. На підтвердження викладених фактів надала в добровільному порядку відеоматеріали, що були зняти на телефон (а. с. 7);

ОСОБА_1 від дачі пояснень відмовився відповідно до статті 63 Конституції України (а. с. 8).

Також до матеріалів справи доданий диск з відеозаписами, шо мали місце 22 серпня 2022 року (а. с. 18).

Крім того, 22 серпня 2026 року інспектор сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старший лейтенант поліції Калашник Василь Віталійович заповнено «Форму оцінку ризиків вчинення домашнього насильства» стосовно постраждалої особи - ОСОБА_2 , та кривдника - ОСОБА_1 , відповідно до якої поліцейським уповноваженого підрозділу поліції визначено рівень небезпеки як середній (а. с. 4).

Окрім цього, 22 серпня 2026 року інспектором сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшим сержантом поліції Шарапою Костянтином Сергійовичем був винесений терміновий заборонний припис серії ЕТ № 114105 стосовно кривдника - ОСОБА_1 та постраждалої особи - ОСОБА_2 , відповідно до якого ОСОБА_1 заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою. Терміновий заборонний припис винесено строком на 3 доби з 20 години 00 хвилин 22 серпня 2026 року по 20 годину 00 хвилин 25 серпня 2026 року (а. с. 5).

В даному випадку суд бере до уваги, що в цілому протокол про адміністративне правопорушення складений з дотриманням вимог статтей 254 - 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, будь-яких істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання протоколу недопустимим доказом, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.

Поряд з цим, належить взяти до уваги й те, що протокол про адміністративне правопорушення та інші процесуальні документи складені уповноваженими державою особами. Однак, ОСОБА_1 , не скористався своєю процесуальною можливістю та не звернувся із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва з метою ініціювання службової перевірки або притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, якими був складений відповідний процесуальний документ у цій справі, або до суду.

На переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

Досліджені та перевірені судом обставини поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства психологічного та фізичного характеру відносно доньки - ОСОБА_2 .

Жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства, судді не надано.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена повністю і його дії слід кваліфікувати за частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення як вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення дій психологічного та фізичного характеру відносно своєї доньки - ОСОБА_2 , в наслідок чого була завдання шкода психологічному та фізичному здоров`ю останньої, а тому він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.

Згідно з частиною 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

В силу пункту 1 частини 1 статті 34 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд визнає обставиною, яка пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 є щире розкаяння винного.

Обставиною, що обтяжує відповідальність ОСОБА_1 відповідно до статті 35 Кодексу України, матеріали справи не містять та судом не встановлено. Майнової шкоди проступками не заподіяно.

Вирішуючи питання щодо міри адміністративного стягнення, яке необхідно призначити ОСОБА_1 суд зазначає наступне.

Адміністративна відповідальність має подвійну мету - захист правопорядку і виховання громадян у дусі поваги до закону та правил співжиття. Зазначену мету можна конкретизувати через дві основні функції адміністративної відповідальності.

Перша - репресивно-каральна («штрафна») - полягає в тому, що адміністративна відповідальність є, по-перше, актом відплати держави правопорушнику, а по-друге, - засобом, який попереджає нові правопорушення.

Друга функція - запобіжно-виховна - тісно пов`язана з попередньою. Вона покликана забезпечити формування в адресатів адміністративно-правових норм мотивів, які б спонукали їх дотримуватись вимог законів, поважати права і законні інтереси інших осіб.

Тобто, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, що і матиме місце в цій ситуації.

Відтак, керуючись принципом верховенства права, з урахуванням вимог статей 33, 245, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою запобігання вчинення у подальшому нових правопорушень та досягнення мети адміністративного покарання, беручи до уваги характер скоєного адміністративного правопорушення, особу правопорушника та ступень його вини, наявність обставин, що пом`якшують відповідальність та відсутність обставин, що її обтяжують, суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції частини 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення України, з урахуванням вимог статтей 34 та 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Саме ця міра покарання, на думку суду, буде достатньою для виправлення порушника та запобігання вчинення ним нових адміністративних правопорушень.

В порядку частини 5 статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд вирішує питання про стягнення судового збору з особи, на яку накладається адміністративне стягнення.

Відповідно до вимог статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з частиною 1 та пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у сумі, яка дорівнює 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому він справляється.

Статтею 7 Закону України № 4695-IX від 03 грудня 2025 року «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року встановлений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб в сумі 3328 гривень 00 копійок.

В зв`язку з вищевикладеним, вважаю за необхідне стягнути із ОСОБА_1 судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у розмірі 665 гривень 60 копійок, - зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 9 - 11, 23, 24, 25, 27, 33 - 35, частиною 3 статті 38, статтею 40-1, частиною 1 статті 173-2, статтями 245, 246, 249 - 252, частиною 1 статті 255, частиною 2 статті 268, частиною 2 статті 277, статтями 280, 283 - 285, частиною 2 статті 287, статтями 294, 298, частинами 1 і 2 статті 299 та частиною 1 статті 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 340 (триста сорок) гривень 00 копійок, який стягнути на користь держави (номер рахунку (IBAN): UA UA948999980313010106000020559, код класифікації доходів бюджету: 21081100, отримувач: ГУК Харків обл/СТГ Нова Вод/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ): 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП - електронне адміністрування податку).

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок (отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП електронне адміністрування податку), номер рахунку (IBAN) UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

В разі не сплати штрафу у строк встановлений частиною 1 статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення у порядку примусового виконання постанови стягується штраф у подвійному розмірі (680 гривень 00 копійок).

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до відповідальності, її законним представником, захисником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький районний суд Харківської області. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Якщо апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку, у разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Строк пред`явлення до виконання протягом трьох місяців.

Суддя Т. М. Трояновська