Рішення № 139349468, 31.08.2026, Драбівський районний суд Черкаської області

Справа № 692/689/26

Провадження № 2/692/648/26

31.08.26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року Драбівський районний суд Черкаської області в складі: головуючого судді Чепурного О.П., при секретарі Бубир В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Драбів цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги мотивує тим, що 08.05.2021 року між ТОВ «ФК «ВЕРОНА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1882094 про надання коштів на умовах споживчого кредиту який було укладено в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису. Згідно умов кредитного договору товариство надало клієнту фінансовий кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Сума виданого кредиту складала: 4900,00 грн., дата надання кредиту: 08.05.2021 року. Строк кредиту : 29 днів, валюта кредиту: UAH, відсоткова ставка: 1,9% на добу. Кошти надалися клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 20.02.2026 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 17546,90 грн., яка складається з:

-4900,00 грн. простроченої заборгованості за сумою кредиту;

-12646,90 грн. простроченої заборгованості за відсотками.

01.12.2023 року між ТОВ «ФК «ВЕРОНА» та ТОВ «ФК «АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» було укладено договір про відступлення права вимоги №1-01/12/2023, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив ТОВ «ФК «АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних у реєстрі боржників, зокрема і до ОСОБА_1 .

Позивач просить стягнути з відповідача також і понесені витрати на професійно правничу допомогу.

Розгляд вказаної справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження на підставі ухвали Драбівського районного суду від 27.05.2026 року.

Ухвалою суду, яка направлена відповідачу в установленому порядку, було надано строк для подання заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також строк для подання відзиву на позов.

01.06.2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якій відповідач частково визнав позовні вимоги та вважає, що стягнення підлягає сума в розмірі 7599,90 грн., які складаються з тіла отриманого кредиту в розмірі 4900,00 грн. та процентів за користування кредитом в розмірі 2699,90 грн. Відповідач зазначив, що дійсно уклав кредитний договір №1882094 08.05.2021 року за яким отримав кредитні кошти в розмірі 4900,00 грн. на 29 днів по 04.06.2021 року за процентною ставкою в розмірі 1,90% за кожен день користування кредитом. Лише протягом даного строку позивач мав право нараховувати відсотки, а несвоєчасне повернення відповідачем кредиту чи її відсутність є порушенням споживачем договірних зобов`язань за укладеним договором, а не відкладальною умовою. Відповідач не продовжував строк кредитування, а тому строк користування кредитом 29 днів за період з 07.05.2021 по 04.06.2021 року, а відсотки які підлягають стягненню 2699,90 грн. Окрім того, відповідач зазначив про те, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.

04.06.2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якому зазначив, що відповідач укладаючи кредитний договір з ТОВ «ФК «ВЕРОНА» погодився на умови передбачені договором. Відповідно до п.9.4.3 якого сторони погодили, що у випадку несплати позичальником заборгованості за кредитом до запланованої дати повернення кредиту, цей договір вважатиметься автоматично продовженим (автопролонгованим), а строк користування кредитом подовженим. Таким чином позивач вважає, що позичальник погодився на умови визначені договором, щодо його пролонгації та нарахування відсотків у випадку прострочення повернення кредиту, тому твердження відповідача про незаконність нарахування процентів є необґрунтованими. Позивач вважає відсутніми правові підстави для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката відповідача у заявленому розмірі 6000,00 грн. В поданій заяві про відшкодування судових витрат просив стягнути з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн.

10.06.2026 року відповідач надав заперечення на відповідь на відзив, в яких вказав, що нарахування процентів за ст. 625 ЦК України не є тотожним їх нарахуванню за ст.1048 ЦК України. З кредитного договору №1882094 від 08.05.2021 вбачається, що строк кредитування за вказаним договором закінчився 04.06.2021, а отже і право кредитодавця нараховувати проценти на підставі ст.1048 ЦК України припинилося. Тому вимоги про стягнення процентів, нарахованих з 05.06.2021 по 14.08.2021 на підставі ч. 1 ст. 1048 ЦК України у розмірі 9947,00 грн., задоволенню не підлягають, оскільки за цей період підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України. Однак, позивачем не заявлено вимог про стягнення процентів та інфляційних витрат в порядку вказаної статті. Окрім того, просив зменшити заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу до 3000,00 грн. та здійснити розподіл вказаних витрат з урахуванням п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цього Кодексу.

08.05.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «ВЕРОНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферта) №1882094, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язався надати позичальникові грошові кошти (кредит) на умовах терміновості, повернення та платності, в національній валюті України - гривні у розмірах та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, у розмірі та порядку встановлених договором. Згідно п. 1.8. кредит надається позичальнику за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи у мережі Інтернет на веб-сайті кредитодавця.

До даного договору додано Акцепт (заяву про прийняття пропозиції укласти кредитний договір (оферту) №1882094 від 08.05.2021, підписанням якого відповідач надав згоду на укладення електронного кредитного договору на умовах викладених в оферті. Також позивачем до договору додано паспорт споживчого кредиту, інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, який також підписано відповідачем електронним підписом з електронним ідентифікатором.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Частиною 1 ст.628ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

В розділі позичальник вказані паспортні дані позичальника, його місце проживання, контактна інформація та наявні відомості про електронний підпис одноразовим ідентифікатором позичальника, дата відправлення та отримання примірника договору позичальником. Підписання кредитного договору підтверджується також довідкою про ідентифікацію ТОВ «ФК «ВЕРОНА», відповідно до змісту якої клієнт ОСОБА_1 був ідентифікований, а акцепт договору було здійснено одноразовим ідентифікатором.

Окрім того, відповідач не заперечує підписання кредитного договору та отримання кредитних коштів за ним, а тому суд вважає дані обставини доведеними.

Щодо переходу права вимоги за кредитним договором суд зазначає наступне.

01.12.2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «ВЕРОНА» та ТОВ «ФК «АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» було укладено договір №1-01/12/2023 про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого, кредитор відступає за плату новому кредитору належні йому права вимоги за кредитним договором, а новий кредитор заміняє кредитора як сторону кредитора у кредитному договорі, та приймає на себе всі його права та обов`язки за кредитним договором. Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги №1-01/12/2023 від 01.12.2023 року, до позивача перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 , номер договору: 1882094, дата укладання договору: 08.05.2021, дата закінчення договору 04.06.2021, загальна сума заборгованості 17546,90 грн.

Таким чином позивач наділений правом вимоги до відповідача за договором №1882094 від 08.05.2021.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Таким чином, перехід права вимоги до позивача підтверджується доданим до позову договором факторингу та реєстром боржників.

Щодо розміру заборгованості суд зазначає наступне.

Відповідно до розрахунку заборгованості, відповідач має непогашену заборгованість за кредитним договором №1882094 від 08.05.2021 р., у розмірі 17546,90 грн., яка складається з:

-4900,00 грн. простроченої заборгованості за сумою кредиту;

-12646,90 грн. простроченої заборгованості за відсотками.

Заборгованість за сумою наданого кредиту в розмірі 4900,00 грн. підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем, який свої зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим з нього на користь позивача належить стягнути заборгованість за тілом кредиту.

Стосовно заборгованості за відсотками за користування кредитом, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч.1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Згідно кредитного договору №1882094 від 08.05.2021, загальний розмір наданого кредиту складає 4900,00 грн. (п.1.2.), строк, на який надається кредит, складає 29 календарних днів з моменту підписання цього договору та перерахування (видачі) коштів позичальнику, а саме: з 07.05.2021 року по 04.06.2021 року включно (п.9.2.). Проценти за користування кредитом нараховуються на суму кредиту, а у разі часткового погашення на непогашену частину, та встановлюються в розмірі 1,9% від суми кредиту в день.

Таким чином, останній день строку кредитування є 04.06.2021 р., тобто право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припинилося 04.06.2021. Розділом 9.4. договору передбачені Умови та порядок продовження (пролонгації) строку користування кредитом та строку дії договору. П.9.4.2 передбачені умови авто пролонгації, а саме сторонами обумовлено, що автоматичне продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження дії Договору (автопролонгація) без підписання сторонами додаткових угод застосовується також після настання дати погашення Кредиту в разі неповернення суми кредиту та несплати або часткової сплати позичальником нарахованих процентів за користування кредитом до закінчення строку дії Договору. У разі несплати Позичальником заборгованості до закінчення строку користування кредитом та закінчення строку дії Договору, Сторонами застосовується автопролонгація з наступного дня після запланованої дати повернення кредиту. Позичальник, який підписує даний Договір, дає згоду Кредитодавцю на його автопролонгацію продовження строку користування кредитом та строку дії Договору на наступні 10 календарних днів без підписання сторонами додаткових угод, починаючи з дня, наступного за днем запланованої дати повернення кредиту. Сторони погодили, що у випадку несплати Позичальником заборгованості за кредитом до запланованої дати повернення кредиту, цей договір вважатиметься автоматично продовженим (автопролонгованим), а строк користування кредитом подовженим на наступних умовах: строк автопролонгації Договору та подовження строку користування кредитом складає період часу з дати (дня), наступної за запланованою датою повернення кредиту і до спливу 10 (десяти) календарних днів включно. В період автопролонгації діє підвищена процентна ставка, у розмірі 2,9 % від суми Кредиту в день, що становить 1058,5 % річних від суми наданого кредиту. В даному випадку продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження (пролонгація) дії договору може застосовуватися неодноразово, але не більш ніж на 70 календарних днів в сукупності такої пролонгації.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з інформацією необхідною для отримання споживчого кредиту споживачем для прийняття усвідомленого рішення.

Законом України «Про захист прав споживачів» передбачено право споживача відмовитись в односторонньому порядку від укладеного кредитного договору протягом 14 днів з моменту укладання договору.

Дана норма прописана і в самому договорі, зокрема в п. 5.4.5., де зазначено, що позичальник має право відмовитись від цього договору та відкликати свою згоду на укладення цього договору, письмово повідомивши про це кредитодавця протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня укладання цього Договору. При цьому протягом семи календарних днів з дати подання письмового повідомлення Позичальник зобов`язаний повернути Кредитодавцю грошові кошти, одержані згідно з цим Договором, та сплатити проценти за період з дня одержання коштів до дня їх повернення за ставкою, встановленою цим договором на поточний рахунок кредитодавця.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач підписуючи кредитний договір був повідомлений з можливістю пролонгації та автопролонгації строку кредитування, а також про можливість відмовитись від договору та про відкликання згоди на укладання договору, проте відповідач не скористався вказаним правом та продовжував користуватись кредитом на погоджених між сторонами умовах. Враховуючи, що сторони погодили порядок автопролонгації в момент укладення договору, таким чином продовжили строк користування кредитом та строк його дії. А тому, суд відхиляє доводи відповідача щодо незаконності нарахованих відсотків за період з 05.06.2021 по 14.08.2021 року.

Таким чином, дослідивши кредитний договір та наданий розрахунок заборгованості за кредит ним договором, суд вважає, що наданий позивачем розрахунок щодо заборгованості по вказаному договору, таким, що відповідає умовам договору та нарахування процентів здійснювалося у погодженому сторонами розмірі та періоді.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат понесених на професійну правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн., суд зазначає наступне. На підтвердження понесених витрат позивача на правову допомогу його представник надав суду копію договору про надання правової допомоги №09/07/2025 від 09 липня 2025 року, додаткову угоду №1 до договору від 20 січня 2026 року, акту про отримання правової допомоги від 23.06.2026 року, платіжну інструкцію №2870 від 23.06.2026 року, рахунок №23.06.2026-122.

Враховуючи позицію відповідача, щодо заперечення про стягнення з нього суми витрат на правничу допомогу, те, що категорія справ про стягнення заборгованості за кредитними договорами не є складною, позовна заява є незначною за обсягом та типовою для стягнення заборгованостей за кредитними договорами, що не потребувало витрачання значного обсягу часу для обґрунтування правових підстав позову, враховуючи подання позовної заяви до суду через підсистему «Електронний суд», розгляд справи в спрощеному провадженні без проведенням судових засідань та враховуючи принцип співмірності вартості наданих адвокатським об`єднанням послуг з ціною позову, суд приходить до висновку про те, що вартість роботи адвоката у загальному розмірі 13000,00 грн. є завищеною та належним чином не обґрунтованою, а тому суд оцінює витрати на професійну правничу допомогу у даній справі з урахуванням ціни позову у сумі 6000 грн., що на думку суду в повній мірі відповідатиме принципам співмірності та розумності судових витрат, характеру спірних правовідносин, обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, складності справи та реальності наданих адвокатських послуг та співмірності витратам відповідача на ці ж цілі у даній справі, які складають також 6000 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає стягненню на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України). У відповідності з ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір потрібно стягнути з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 526, 530, 549, 550, 551, 624, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» заборгованість за кредитним договором №1882094 від 08.05.2021 року в розмірі 17546 гривень 90 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» судові витрати та витрати на правову допомогу у сумі 8662 гривні 40 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня оголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий