Ухвала суду № 139349025, 31.08.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 31.08.2026Справа № 554/10229/26 Провадження № 1-кс/554/10878/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 року м. Полтава

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання старшого слідчого відділу Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене заступником начальника відділу Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчук Полтавської області, українця, громадянина України, який працює на посаді майстра ремонтного цеху Локомотивного депо «Кременчук» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Українська залізниця», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

28.08.2026 року до суду надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , мотивоване наступним.

У провадженні слідчих СУ ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025170000000743 від 29.08.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що невідомі особи з-поміж працівників ВП «Локомотивне депо Кременчук» АТ «Українська залізниця», в умовах воєнного стану, здійснюють систематичне розкрадання пально-мастильних матеріалів, чим завдають істотного матеріального збитку підприємству. В ході розслідування органом досудового розслідування було викрито протиправну схему, організовану майстром ремонтного цеху вказаного депо ОСОБА_8 .

Зокрема, у ОСОБА_8 , який обіймав посаду майстра ремонтного цеху, у невстановлений час, але не пізніше 28.02.2026 року, виник злочинний умисел на незаконне привласнення дизельного пального, що було йому ввірене та перебувало в його віданні. Злочинна схема полягала у штучному формуванні залишків палива шляхом збільшення та викривлення норм його використання на маневрових тепловозах серії ЧМЕ 3М з подальшим зливом палива через спеціально підготовлений гумовий шланг до пластикових каністр. Для реалізації злочинного умислу та забезпечення систематичності незаконного прибутку ОСОБА_8 , усвідомлюючи неможливість виконання плану самостійно, залучив до протиправної діяльності працівника іншої робочої зміни - машиніста ОСОБА_9 , а також інших невстановлених осіб з-поміж машиністів та помічників машиністів локомотивного депо.

Всього умисними діями підозрюваного ОСОБА_8 , вчиненими за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, Локомотивному депо «Кременчук» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Українська залізниця» спричинено матеріальних збитків на загальну суму 100 369 грн.

Таким чином, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, а саме у привласненні чужого майна, яке було ввірене особі, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

28 серпня 2026 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали подане клопотання у повному обсязі та просили його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_8 та його захисник - адвокат ОСОБА_6 проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на відсутність реальних ризиків перешкоджання слідству, наявність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків, позитивну характеристику та утримання неповнолітньої дитини. Прохали відмовити в обранні тримання під вартою та застосувати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний із позбавленням свободи, а саме домашній арешт у нічний час або визначити заставу у значно меншому розмірі, оскільки є непомірною та завідомо неможливою для сплати з огляду на скрутне матеріальне становище родини підозрюваного.

Вивчивши матеріали клопотання, вислухавши доводи учасників процесу, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 177, 194 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення. Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, проте згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення у справах «Фокс, Кампбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук і Йонкало проти України») обґрунтована підозра передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення. При цьому факти не обов`язково мають бути настільки переконливими, щоб на їх підставі виносити обвинувальний вирок, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування.

Слідчий суддя встановив, що підозра ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, є обґрунтованою та повністю підтверджується наданими слідчому судді доказами в їх сукупності. До таких доказів належать: рапорт оперативного уповноваженого УКР ГУНП в Полтавській області про виявлення ознак злочину, протоколи за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді аудіо-, відеоконтролю особи стосовно ОСОБА_9 та ОСОБА_8 від 12.05.2026 р., 19.06.2026 р., 08.07.2026 р. та 30.07.2026 р., протокол НСРД у вигляді візуального спостереження за ОСОБА_8 від 23.07.2026 р., протоколи зняття інформації з електронних комунікаційних мереж стосовно ОСОБА_8 та ОСОБА_10 від 22.07.2026 р., дані огляду речових доказів автомобілів Skoda Octavia та Toyota Camry, каністр із залишками дизельного пального та інші матеріали справи.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя оцінює наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя вважає доведеним існування наступних ризиків.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду обґрунтовується тяжкістю інкримінованого злочину. У разі визнання винуватим ОСОБА_8 загрожує суворе покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. Усвідомлення неминучості та суворості кримінального покарання є вагомим чинником, що може спонукати підозрюваного до втечі.

Ризик знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для розслідування. Цей ризик є реальним, оскільки досудове розслідування триває, наразі здійснюється збір додаткових речових доказів протиправної діяльності, а також встановлюються інші співучасники злочинної схеми.

Ризик незаконного впливу на свідків, потерпілих або інших підозрюваних у цьому провадженні. ОСОБА_8 , обіймаючи посаду майстра ремонтного цеху Локомотивного депо «Кременчук», має авторитет та організаційні повноваження щодо машиністів, їх помічників та інших підлеглих працівників, які є ключовими свідками у справі. Перебуваючи на волі, він має реальну можливість схилити свідків до зміни чи відмови від показань з метою уникнення відповідальності.

Ризик продовження вчинення кримінальних правопорушень. Даний ризик підтверджується тим, що задокументовані факти розкрадання дизельного пального відбувалися систематично протягом тривалого часу з березня по липень 2026 року за налагодженою схемою. Це свідчить про стійкий характер протиправної поведінки підозрюваного, яка була для нього джерелом постійного незаконного збагачення.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним ризикам.

Враховуючи характер протиправної діяльності, її груповий і систематичний характер, а також використання службового становища на стратегічному об`єкті транспортної інфраструктури АТ «Українська залізниця» в умовах воєнного стану, слідчий суддя вважає, що більш м`які запобіжні заходи, такі як особисте зобов`язання, особиста порука чи домашній арешт, не є достатніми для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання ризикам його впливу на свідків чи вчинення нових злочинів.

Слідчий суддя приходить до переконання про необхідність застосування стосовно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом. При визначенні розміру застави слідчий суддя керується правовими позиціями Конституційного Суду України, викладеними у Рішенні № 9-р(ІІ)/2026 від 21 липня 2026 року (у справі за конституційною скаргою ОСОБА_11 щодо відповідності Конституції України абзацу п`ятого частини п`ятої статті 182 КПК України), яким встановлено так званий «тест реальної альтернативності застави». Згідно з вказаним рішенням КСУ, при визначенні розміру застави суд повинен виходити з принципу помірності та домірності, обов`язково враховуючи фінансову спроможність підозрюваного, його законні доходи та активи, розмір завданої шкоди, а також наявність у нього утриманців.

Судове рішення про визначення розміру застави не може ґрунтуватися на припущеннях про майновий стан особи та має детально обґрунтовувати кожен елемент розрахунку, забезпечуючи, щоб застава була реальною, а не ілюзорною чи завідомо непосильною альтернативою триманню під вартою, що призвело б до порушення права на свободу та презумпції невинуватості.

Аналогічні принципи випливають із практики Європейського суду з прав людини, яка була нещодавно підтверджена у рішенні у справі «Колесник і Смельницький проти України» від 23 липня 2026 року, де ЄСПЛ підкреслив, що навіть під час воєнного стану національні суди не звільняються від обов`язку застосовувати індивідуалізований підхід та оцінювати фінансовий стан підозрюваного при визначенні застави.

Слідчий суддя зазначає, що за загальним правилом ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчий та прокурор просили визначити заставу у граничному розмірі 80 прожиткових мінімумів. Однак, здійснюючи «тест реальної альтернативності застави», слідчий суддя враховує, що загальний розмір матеріальної шкоди, заподіяної діями підозрюваного, становить 100 369 грн.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_8 працює на посаді майстра із середньомісячним доходом близько 16 000 грн., не володіє значними активами чи предметами розкоші, має на утриманні неповнолітню дитину та непрацездатну дружину.

Встановлення застави у максимальному розмірі 266 240 грн., що більш ніж удвічі перевищує розмір заподіяної збитками шкоди та майже в 16 разів перевищує його щомісячний офіційний дохід, є завідомо непосильним для підозрюваного та його родини. Такий розмір застави фактично нівелює її правову природу як альтернативного заходу, перетворюючи її на ілюзорну гарантію, що суперечить ст. 29 Конституції України та вищевказаному Рішенню КСУ № 9-р(ІІ)/2026. Водночас, застава має бути достатньою для стримування підозрюваного від спроб переховування чи впливу на свідків.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560, 00грн.. Такий розмір застави є співрозмірним із майновим станом підозрюваного, створює реальну, а не декларативну альтернативу триманню під вартою, та водночас є достатнім процесуальним запобіжником для забезпечення належної поведінки ОСОБА_8 .

Керуючись статтями 29, 62 Конституції України, статтями 176, 177, 178, 181, 182, 183, 193, 194, 196, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання старшого слідчого відділу Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене заступником начальника відділу Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_8 - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_8 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)», в межах строку досудового розслідування, а саме з 31.08.2026 року по 27.10.2026 року о 13 год. 40 хв.

Підозрюваного ОСОБА_8 взяти під варту негайно в залі суду.

Визначити підозрюваному ОСОБА_8 заставу у розмірі 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить на день постановлення ухвали 66 560, 00 грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Полтавській області.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії, на депозитний рахунок за наступними реквізитами для внесення коштів у вигляді застави:

Отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26304855

Банк отримувача ДКСУ, м. Київ

Код банку отримувача (МФО) 820172

Рахунок отримувача UА398201720355289002000015950

Звільнити ОСОБА_8 з-під варти у разі внесення застави у визначеному розмірі.

У разі невнесення застави у визначеному розмірі підозрюваний залишається під вартою на раніше встановлений судом термін.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує її внесення, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, в якій він утримується.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, в якій утримується підозрюваний, негайно виносить розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти, про що повідомляє суд.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_8 , що у разі внесення застави на нього покладаються наступні обов`язки:

1)прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора, суду;

2)не відлучатись з м. Кременчук, Полтавської області без дозволу слідчого, прокурора та суду.

3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками та підозрюваними по кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі невиконання (порушення) покладених на підозрюваного обов`язків застава звертається в дохід держави.

Зобов`язати уповноважену службову особу установи, в якій утримується підозрюваний, що у разі внесення застави при звільненні підозрюваного роз`яснити йому права та обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликами, а також наслідки невиконання даних обов`язків.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з часу проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1