Ухвала суду № 139348220, 25.08.2026, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/2141/2026

Справа № 537/6530/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.2026 в м. Кременчуці Крюківський районний суд міста Кременчука в складі головуючої судді Фадєєвої С.О. з участі секретаря судових засідань Супруненко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу № 537/6530/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В :

Позивач ТОВ «Споживчий Центр» звернувся до суду з позовною заявою, де просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором №02.04.2025-1000002672 від 02.04.2025 у розмірі 17266,36 грн та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Позивач ТОВ «Споживчий Центр» свого представника у судове засідання не направив, згідно з заявою просить справу розглядати у його відсутність.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву про розгляд справи без її участі. Також ОСОБА_1 подані письмові пояснення у справі з яких вбачається, що позовних вимог вона не визнає.

Як вказано у ст. 229 ЦПК України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази. Відповідно до ч.7 ст.81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Згідно з п. 2. ч. 1 ст. 43 ЦПК учасники справи мають право подавати докази, яке у взаємозв`язку з положеннями ст. 44 повинно використовуватись добросовісно, а не всупереч завданню судочинства. Відповідно до п. 2 та 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

При дослідженні доказів судом встановлено, що позивачем розрахунок заборгованості до договору, укладеного відповідачем ОСОБА_1 , наданий у вигляді довідки, в якій позивачем вказується загальна сума заборгованості з основного договору, процентів, комісії та неустойки. Такий розрахунок є неповними, не відображає застосованої відсоткової ставки, періоду та розміру нарахування неустойки. З тексту позову вбачається, що 15.04.2025 ОСОБА_1 здійснено часткове погашення боргу у сумі 1333,65 грн, проте з розрахунку незрозуміло, на погашення якої саме заборгованості (процентів, комісії, неустойки) позивачем спрямовані отримані від відповідача кошти та на якій правовій підставі. В тексті позову позивач посилається на загальний порядок черговості виконання грошового зобов`язання, встановлений ч.1 ст. 534 ЦПК України, тоді як вказаний у довідці розрахунок не відповідає правилу загальної черговості.

Велика Палата Верховного Суду, формуючи правову позицію у справах про зобов`язаня, які виникають з кредитних договорів, у постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження №12-161гс19) зазначила: «Визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю бо частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду».

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02 жовтня 2020 року у справі № 911/19/19 вказано, що суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі, якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок.

Отже з`ясування обставин, пов`язаних з правильністю здійснення позивачем розрахунку заборгованості можливе шляхом зобов`язання позивача подати більш повний та детальний розрахунок заборгованості ОСОБА_1 у тому числі, але не виключно із відображенням дат та суми часткової спати заборгованості, черговості та сум погашення вимог кредитора, дат чи періоду та розміру нарахування неустойки.

Керуючись ст. 81, 258 - 260 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» надати суду детальний розрахунок заборгованостіОСОБА_1 за кредитним договором (оферти) № 02.04.2025-100002672 від 02.04.2025 у розмірі 17266 грн. 35 коп., у тому числі, але не виключно із відображенням дат та суми часткової спати заборгованості, черговості та сум погашення вимог кредитора, дат чи періоду нарахування неустойки.

Оголосити перерву в судовому засіданні до 12:45 год 29.09.2026.

Ухвала суду окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя: С.О.Фадєєва

Повна ухвала складена 28.08.2026