Ухвала суду № 139347802, 26.08.2026, Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

У Х В А Л А

26 серпня 2026 року Справа №370/2587/24

Провадження №2-ві/370/3/26

Суддя Макарівського районного суду Київської області Косенко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Ковальової Олени Олександрівни про відвід судді Макарівського районного суду Київської області Сініциної Оксани Станіславівни від розгляду цивільної справи за позовом

ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Макарівської селищної ради про скасування рішення про державну реєстрацію земельної ділянки та скасування запису у поземельній книзі,

в с т а н о в и в :

14.07.2026 року від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Ковальової Олени Олександрівни через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про відвід судді Макарівського районного суду Київської області Сініциної Оксани Станіславівни від розгляду даної справи. В обґрунтування заяви вказала про сумніви щодо неупередженості та об`єктивності судді у справі, оскільки Київський апеляційний суд скасовуючи ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 02.06.2026 року зазначив про те, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для повторного призначення судової земельно-технічної експертизи за клопотанням представника позивача та визначення питань, які підлягають вирішенню експертам. Тому, такі дії суду викликають у відповідача сумніви у відсутності будь-якої зацікавленості у результаті вирішення справи та справедливого ставлення до всіх її учасників.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Ухвалою суду від 24.08.2026 року визнано необґрунтованим заявлений представником відповідача Ковальовою Оленою Олександрівною відвід судді Сініциній О.С. у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Макарівської селищної ради про скасування рішення про державну реєстрацію земельної ділянки та скасування запису у поземельній книзі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2026 заява представника відповідача Ковальової Олени Олександрівни про відвід судді Сініциної Оксани Станіславівни передана на розгляд судді Косенко А.В.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Вирішуючи питання про відвід судді за даною заявою, керуюся наступним.

Підстави для відводу судді передбачені зокрема ч. 1 ст. 36 ЦПК України, згідно із якою суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема, він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; або ж є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

При цьому, ст. 39 ЦПК України визначено, зокрема, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Та лише встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист основних свобод та прав людини кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Аналогічні вимоги щодо гарантування захисту прав, свобод та інтересів кожного у розумні строки незалежним, безстороннім та справедливим судом передбачені і у ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності), як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини (надалі ЄСПЛ), у контексті якої повинна формуватися національна судова практика.

Стаття 6 ЄСПЛ відноситься до сфери цивільного судочинства. При цьому ключовими її положеннями є право кожного при визначенні його цивільних прав та обов`язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним та безстороннім судом, створеним на підставі закону. Виходячи з наявної практики ЄСПЛ, можна констатувати, що він в цілому визначив концептуальні підходи до тлумачення ст. 6 ЄСПЛ, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб`єктивні та об`єктивні компоненти.

Так, у справі «П`єрсак проти Бельгії» ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами. У даному контексті, на думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі «Фей проти Австрії» ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві» повинні апріорно викликати в учасників цивільного процесу.

За роз`ясненням Пленуму Верховного Суду України в п. 10 Постанови №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Проте, будь-яких доказів, які б підтверджували наявність обставин, що викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді Сініциної О.С. при розгляді справи, із матеріалів справи та доводів заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Ковальової Олени Олександрівни про відвід судді не вбачається та судом не встановлено.

Враховуючи викладене, вважаю, що заявлений відвід судді Сініциної О.С. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Макарівської селищної ради про скасування рішення про державну реєстрацію земельної ділянки та скасування запису у поземельній книзі не підлягає задоволенню, оскільки не ґрунтується на вимогах ст. 36 ЦПК України, в яких визначено підстави для відводу судді.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 41, 182, 260, 261 ЦПК України, суддя -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Ковальової Олени Олександрівни про відвід судді Макарівського районного суду Київської області Сініциної Оксани Станіславівни від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Макарівської селищної ради про скасування рішення про державну реєстрацію земельної ділянки та скасування запису у поземельній книзі відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Косенко