Рішення № 139347653, 31.08.2026, Згурівський районний суд Київської області

Справа № 365/353/26

Номер провадження: 2/365/477/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

31 серпня 2026 року селище Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Кучерявої Л.М.

за участі секретаря судового засідання Савоскули Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2026 року уповноважений представник позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» Кудіна А.В., через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ»:

- суму заборгованості за Кредитним договором № 2256832 в розмірі 24045,00 гривень, з яких: 4800,00 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 9645,00 гривень сума заборгованості за відсотками; 9600,00 гривень сума заборгованості за пенею;

- суму заборгованості за Кредитним договором № 71272228 в розмірі 9656,88 гривень, з яких: 3000,00 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 209,88 сума заборгованості за відсотками; 2520,00 гривень сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 6000,00 гривень сума заборгованості за пенею; 450,00 гривень сума заборгованості по комісії за надання кредиту;

- та понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 24.04.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 за допомогою ІКС товариства, в електронному вигляді було укладено кредитний договір № 2256832. 13 листопада 2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 13112025/1, у відповідності до умов якого ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» права вимоги до боржників, вказані у реєстрах боржників. Відповідно до Реєстру боржників від 13.11.2025 до Договору факторингу № 13112025/1 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 24045,00 гривень, з яких: 4800,00 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 9645,00 гривень сума заборгованості за відсотками; 9600,00 гривень сума заборгованості за пенею. Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання, після відступлення права вимоги не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості. З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином відповідач ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 2256832 в розмірі 24045,00 гривень, з яких: 4800,00 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 9645,00 гривень сума заборгованості за відсотками; 9600,00 гривень сума заборгованості за пенею.

Крім того, 09.05.2025між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 було укладено Договір надання коштів у кредит № 71272228 у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно ЗУ «Про електронну комерцію», за умовами якого позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. 27 березня 2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 27/03/25, у відповідності до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників № 16 від 24.09.2025 до Договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 9656,88 гривень, з яких: 3000,00 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 209,88 сума заборгованості за відсотками; 2520,00 гривень сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 6000,00 гривень сума заборгованості за пенею; 450,00 гривень сума заборгованості по комісії за надання кредиту. Всупереч умовам договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання, після відступлення права вимоги не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості. З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином відповідач ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 71272228 в розмірі 9656,88 гривень, з яких: 3000,00 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 209,88 сума заборгованості за відсотками; 2520,00 гривень сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 6000,00 гривень сума заборгованості за пенею; 450,00 гривень сума заборгованості по комісії за надання кредиту.

Суддя Згурівського районного суду Київської області Кучерява Л.М. своєю ухвалою від 30.04.2026 відкрила провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, встановила сторонам відповідні строки для подання заяв по суті справи та призначила справу до розгляду.

У відповідності до ст. 174, 178 ЦПК України відповідач не скористалася своїм процесуальним правом та не направила суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.

Разом з тим, як зазначено у постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 905/2382/17 відсутність відзиву на позов не є визнанням позовних вимог та не означає доведеність позовних вимог.

Будь-яких письмових заяв від відповідача не надходило, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити її правову позицію щодо предмета спору.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату час та місце проведення судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку, у позовній заяві просив розгляд справи проводити у відсутність представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 повторно не з`явилася, про розгляд справи повідомлялася шляхом направлення судових повісток про виклик в суд за адресою зареєстрованого місця проживання та публікації оголошення про виклик в суд на офіційному веб-сайті судової лади України, про причини неявки не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи, заяви про розгляд справи у її відсутність та відзиву на позовну заяву до суду не направляв.

За змістом ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з`явився без поважних причин або без повідомлення причин неявки та не подав відзив на позов, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з відсутністю сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Провівши заочний розгляд справи, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 ст. 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Порядок укладення договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Цивільний кодекс України у статтях 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

За змістом статей 526, 615 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.

Згідно статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З досліджених письмових доказів по справі судом встановлено, що 24.04.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 за допомогою ІКС товариства укладено Договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 2256832 (далі Договір № 2256832 від 24.04.2025), за умовами якого товариство надає споживачу кошти у кредит в національній валюті у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту 1500,00 гривень, строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 20 днів, стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту. Орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом становить 6900,00 гривень. Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 . Дати надання кредиту 24.04.2025 або 25.04.2025. Договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором споживача ОСОБА_1 Т412.

26 квітня 2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до Договору № 2256832 від 24.04.2025, за умовами якої сторони домовились збільшити суму кредиту на 3300,00 гривень, в зв`язку з чим погодили внести наступні зміни до договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 4800,00 гривень, орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 21981,00 гривня. Додаткова угода до договору підписана електронним підписом одноразовим ідентифікатором ОСОБА_1 Х443.

09 травня 2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71272228 (далі Договір № 71272228 від 09.05.2025), за умовами якого кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (кредит), на погоджений умовами договору строк (строк кредиту), шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту. Пунктом 2.2 договору визначені основні параметри та умови кредиту, а саме: сума кредиту 3000,00 гривень (підп. 2.2.1); строк кредитування/строк договору 22 дні (підп. 2.2.2); процентна ставка/день 0,318% (фіксована) (підп. 2.2.3); комісія за надання кредиту 15,00% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 450,00 гривень); дата надання кредиту 09.05.2025; дата повернення кредиту (останній день) 30.05.2025; денна процентна ставка/день 0,999%; процентна ставка за понадстрокове користування кредитом (його частиною)/день 4,00%; пеня/день 4,00%; орієнтовна реальна річна процентна ставка 3067,88%; орієнтовна загальна вартість кредиту 3659,88гривень. Договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором 07786 відповідача ОСОБА_1 .

Уклавши вказані кредитні договори на умовах, викладених у них, відповідач тим самим засвідчила свою згоду та взяла на себе зобов`язання виконувати умови, які були в них закріплені.

Вказані кредитні договори підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, а тому, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Абзац другий ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно із ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Висуваючи вимогу про стягнення заборгованості за договором позики позикодавець зобов`язаний довести належними, допустимими, достовірними та, у своїй сукупності і взаємозв`язку, достатніми доказами наявність такої заборгованості, зокрема, факт надання та отримання грошових коштів, а також розмір заборгованості.

На підтвердження факту надання первісним кредитором та отримання відповідачем грошових коштів на виконання умов Договору № 2256832 від 24.04.2025 та Додаткової угоди до нього позивачем до позовної заяви додано листи ТОВ «ПЕЙТЕК», з яких вбачається, що на виконання Договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_2 від 01.04.2024, укладеного між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ПЕЙТЕК», яке є фінансовою установою, що має право на надання платіжних послуг, останнім було успішно перераховано на платіжну картку клієнта від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», зокрема на суму 1500,00 гривень 24.04.2025 із призначенням платежу: зарахування на картку, ЕПЗ 4790729935787614 та на суму 3300,00 гривень 26.04.2025 із призначенням платежу: зарахування на картку, ЕПЗ 4790729935787614. Видача коштів здійснювалася відповідно до Закону України «Про платіжні послуги», а відтак, такий лист надавача платіжних послуг є належним та допустимим доказом видачі коштів відповідачу.

Разом з тим, із досліджених у судовому засіданні доказів, доданих позивачем до матеріалів позовної заяви, судом встановлено, що до позовної заяви позивачем не додано жодного доказу, який би підтверджував факт надання первісним кредитором та отримання відповідачем ОСОБА_1 грошових коштів на виконання умов Договору № 71272228 від 09.05.2025, укладеного між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 .

Таким чином, позивач фактично підтвердив належними та допустимими доказами факт виконання первісним кредитором свого зобов`язання щодо надання грошових коштів у сумі, визначеній в Договорі № 2256832 від 24.04.2025 та Додатковій угоді до нього, проте не підтвердив факт виконання первісним кредитором свого зобов`язання щодо надання грошових коштів у сумі, визначеній в Договорі № 71272228 від 09.05.2025, а, відповідно, не підтвердив і факт виникнення у відповідача ОСОБА_1 обов`язку повернути кредитні кошти та сплатити проценти, у розмірі та на умовах зазначених в Договорі № 71272228 від 09.05.2025.

Із розрахунку заборгованості за Договором № 2256832 від 24.04.2025, здійсненого первісним кредитором, вбачається, що первісний кредитор здійснював нарахування відсотків за користування кредитними коштами в межах строку кредитування та станом на 13.11.2025 за відповідачем ОСОБА_1 рахується непогашена заборгованість в загальному розмірі 24045,00 гривень, з яких: 4800,00 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 9645,00 гривень сума заборгованості за відсотками; 9600,00 гривень сума заборгованості за пенею.

Із розрахунку заборгованості за Договором № 71272228 від 09.05.2025 вбачається, що станом на 01.04.2026 за відповідачем ОСОБА_1 рахується непогашена заборгованість в загальному розмірі 9659,88 гривень, з яких: 3000,00 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 450,00 гривень сума заборгованості по комісії за надання кредиту; 209,88 гривень сума заборгованості по процентам; 6000,00 гривень сума заборгованості за пенею. Проте, наданий позивачем розрахунок заборгованості не є первинними документами, який підтверджує отримання кредиту (позики), користування ним (нею), наявність та розмір заборгованості. Інформація зазначена в цьому розрахунку заборгованості, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких вони були складені, не може бути доказом наявності заборгованості, яку позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 . Інших доказів на підтвердження існування заборгованості ОСОБА_1 за Договором № 71272228 від 09.05.2025 суду не надано. Позивачем також не заявлялися клопотання про витребування необхідних доказів судом у випадку неможливості надання таких доказів самостійно для підтвердження отримання, користування коштами, наявності та розміру заборгованості.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлене договором або законом.

Тобто відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

У статті 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому у зв`язку із заміною кредитора у зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише суб`єктний склад у частині кредитора.

За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Судом встановлено, що 13.11.2025 між ТОВ «ФК «ЄАПБ» (Фактор) та ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» (Клієнт) було укладено Договір факторингу № 13112025/1, за умовами якого Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пенею за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно додатку № 1 та є невід`ємною частиною договору. Перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників, згідно додатку № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

На підтвердження переходу права вимоги від первісного кредитора ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» до позивача за Договором № 2256832 від 24.04.2025 позивачем до позовної заяви додано Акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 13112025/1 від 13.11.2025 та платіжну інструкцію № 186 від 18.11.2025 про оплату за відступлення прав вимоги згідно Договору факторингу № 13112025/1 від 13.11.2025.

До позовної заяви позивачем також додано витяг з Реєстру Боржників до Договору факторингу № 13112025/1 від 13.11.2025, відповідно до якого первісний кредитор ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» відступив позивачу ТОВ «ФК «ЄАПБ» право вимоги заборгованості до відповідача ОСОБА_1 за Договором № 2256832 від 24.04.2025 у загальному розмірі 24045,00 гривень, з яких: 4800,00 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 9645,00 гривень сума заборгованості за відсотками; 9600,00 гривень сума заборгованості за пенею.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконувала свої зобов`язання згідно з умовами Договору № 2256832 від 24.04.2025, що призвело до виникнення кредитної заборгованості. Право вимоги до ОСОБА_1 у позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» виникло на підставі Договору факторингу № 13112025/1 від 13.11.2025.

Матеріали справи не містять жодних доказів повного виконання умов Договору № 2256832 від 24.04.2025 в частині сплати основного боргу та відсотків за користування кредитними коштами, а тому заявлений до стягнення розмір в цій частині підлягає задоволенню.

Разом з тим, позовна вимога в частині стягнення заборгованості за Договором № 2256832 від 24.04.2025 за пенею у розмірі 9600,00 гривень задоволенню не підлягає з огляду на таке.

За ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина друга статті 551 ЦК України).

В свою чергу, 15 березня 2022 року прийнятий Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дій норм на період дії воєнного стану», який набув чинності 17 березня 2022 року. Вказаним законом доповнено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України пунктом 18, відповідно до якого: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).»

Таким чином, враховуючи положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, суд вважає, що у задоволенні позовної вимоги про стягнення заборгованості за Договором № 2256832 від 24.04.2025 за пенею у розмірі 9600,00 гривень необхідно відмовити.

27 березня 2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (Клієнт) та ТОВ «ФК «ЄАПБ» (Фактор) укладено Договір факторингу № 27/03/25, у відповідності умов якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується прийняти права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за відповідний Реєстр за плату у передбачений цим договором спосіб. Право вимоги всі права клієнта за договірними відносинами з боржником, в тому числі права грошових вимог по поверненню наданих боржнику коштів, строк платежу за якими настав або настане в майбутньому. Перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованостей до боржника відбувається у момент підписання сторонами Акту прийму-передачі відповідного Реєстру боржників, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованостей. 23 квітня 2025 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 2 до Договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025.

24 вересня 2025 року між сторонами Договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025 підписано Акт прийому передачі Реєстру Боржників № 16 від 24 «вересня» 2025 року та Реєстр Боржників № 16, з якого вбачається, що від ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором № 71272228 від 09.05.2025 у загальній сумі 9659,88 гривень.

30 вересня 2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» здійснило оплату на рахунок ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» за відступлення права вимоги згідно Додаткової угоди № 9 від 24.09.2025 до Договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025.

Проте, оскільки належних, допустимих та достатніх доказів тих обставин, про які заявляє позивач у позові щодо отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів відповідно до Договору № 71272228 від 09.05.2025, користування ними, наявності заборгованості та її розміру, матеріали справи не містять, суд дійшов висновку, що в позові ТОВ «ФК «ЄАПБ» в частині стягнення із відповідача ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 9659,88 гривень за Договором № 71272228 від 09.05.2025 слід відмовити повністю.

Встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення заборгованості за кредитними договорами у меншому розмірі, ніж заявлено позивачем.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позову через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» було сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 гривень. Загальна сума, яка підлягає стягненню із ОСОБА_1 складає 14445,00 гривень, що становить 43% від заявлених позовних вимог. Тому, враховуючи положення ст. 141 ЦПК України із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1144,83 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 11, 203, 207, 509, 513-517, 519, 526, 599, 615, 626-629, 638, 1046, 1048, 1049, 1078 ЦК України, ст. 4, 5, 12, 13, 77-79, 81, 95, 141, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, 274, 280, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 2256832 від 24.04.2025 в загальному розмірі 14445 (чотирнадцять тисяч чотириста сорок п`ять) гривень 00 копійок, з яких: 4800 (чотири тисячі вісімсот) гривень 00 копійок заборгованість по основному боргу; 9645 (дев`ять тисяч шістсот сорок п`ять) гривень 00 копійок заборгованість за відсотками.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» судовий збір у розмірі 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) гривні 83 копійки.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Згурівським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», юридична адреса: вулиця Симона Петлюри, буд. 30, місто Київ, 01032; фактична адреса: вулиця Лісова, буд. 2, поверх 4, місто Бровари, Київська область, 07400; код в ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

Головуючий суддя Л.М. Кучерява