Постанова № 139346801, 31.08.2026, Романівський районний суд Житомирської області

290/636/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

31 серпня 2026 рокуселище Романів

Суддя Романівського районного суду Житомирської області Ковальчук М.В., з участю секретаря судового засідання Багінської В.І., захисника Малетина А.Я., розглянувши в режимі відеоконференції матеріали, які надійшли з Відділення поліції № 2 Житомирського районного управління поліції №1 ГУ НП в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 130 частиною 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП):

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

В С Т А Н О В И В :

13 червня 2026 року близько 02 години 17 хвилини в селищі Романів по вул.Шевченка, 64, водій гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем марки «ЗАЗ», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння.Огляд проводився на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Алкотест 6810, що підтверджується тестом №710 від 13.06.2026 року, результат огляду становить 1,22% проміле,чим порушив вимоги пункту 2.9(а) Правил дорожнього руху (далі по тексту ПДР), за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП. (згідно протоколу)

На судовий розгляд ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся за адресою, що зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення, а також в телефонному режимі. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Вирішуючи питання про можливість розгляду справи без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та за участі його захисника, суддя приходить до наступних висновків.

Дана справа надійшла до суду 17 червня 2026 року, судові засідання по справі було призначено на 25 червня 2026 року, 10 липня 2026 року, 31 липня 2026 року, 04 серпня 2026 року та 31 серпня 2026 року .

Згідно копії довідки військової частини НОМЕР_2 від 25 червня 2026 року №3541, ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 з 13 серпня 2024 року по теперішній час.

До того ж суддя бере до уваги, що ОСОБА_1 , достеменно знав про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та розгляд його судом, про що свідчить його особисті підписи в протоколі про адміністративне правопорушення, а також доданих до нього матеріалах відеофіксації.Крім того, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, уклала договір про надання професійної правничої допомоги 23 червня 2026 року з адвокатом Малетиним А.Я.

Таким чином, враховуючи, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі, та те, що суд вчинив всі необхідні дії, направлені на належне повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про дату, час та місце розгляду справи, однак ОСОБА_1 , неодноразово на виклики суду у судові засідання не з`явився, будь-яких письмових заяв та пояснень по факту складеного на нього протоколу про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалів останній до суду не подавав, у зв`язку з чим суд відповідно до частини 2 статті 268 КУпАП, розглядає справу у його відсутність та у присутності його захисника адвоката Малетина А.Я..

Захисник Малетин А.Я. під час розгляду справи винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення заперечив, аргументувавши свою позицію суттєвими порушеннями працівниками поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалів правових норм КУпАП, а також відомчих інструкцій, зокрема, в протоколі про адміністративне правопорушення нечітка і незрозуміла фабула, в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння не зазначено дату і місце його складання, на відеозаписах, що додаються до протоколу про адміністративне правопорушення не відображається рух транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 і його зупинка, вищезазначені відеозаписи не підписані електронним цифровим підписом, дата запису відеофайлів на оптиичний носій інформації не відповідає даті фіксації правопорушення, поліцейський не запропонував водію пройти освідування також у медичному закладі, в протоколі про адміністративне правопорушення як додаток не зазначено відеозапис фіксації адміністративного правопорушення, на копії чека Драгера неправильно зазначено номер протоколу про адміністративне правопорушення, поліцейським роз`ясненні права та обов`язки ОСОБА_1 після складання протоколу про адміністративне правопорушення.Захисником Малетиним А.Я. під час судового розгляду також заявлено та подано клопотання про закриття провадження у справі за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП за наявності вищезазначених підстав.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника, суддею встановлено наступне.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається ПДР, згідно з пунктом 1.9 яких особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно із пунктом 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Невиконання вказаних правил утворюють склад правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130 КУпАП.

Відповідно до пункту 2.9 (а) ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Оцінивши досліджені в ході розгляду справи докази у їх сукупності, суддя приходить до переконання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 частиною 1 КУпАП, що проявилося у порушенні учасником дорожнього руху правил дорожнього руху,зокрема, керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 691664 від 13 червня 2026 року, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, чеком Драгера за №710, результат якого 1.22 проміле, розпискою про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, заявкою на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою SMS повідомлення, розпискою про ознайомлення водія з вимогами частини 1 статті 266 КУпАП щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом, копією посвідчення водія серії НОМЕР_3 , рапортами поліцейських, довідкою про належність транспортного засобу, що видана інспектором сектору адміністративної практики відділу взаємодії з громадами Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області майором поліції Якобчук Т., довідкою про отримання посвідчення водія на право керування транспортним засобом, що видана інспектором сектору адміністративної практики відділу взаємодії з громадами Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області майором поліції Якобчук Т. та матеріалами відеофіксації.

Суддя встановив, що поліцейським протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 691664 від 13 червня 2026 року щодо ОСОБА_1 , складений в установленому законом порядку, відповідає вимогам статті 256 КУпАП, розділам ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що зі скаргами на дії працівників поліції ОСОБА_1 не звертався, їх дії при складанні протоколу, а також на момент розгляду даної справи не були визнані неправомірними.

Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Положення статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення. При цьому, візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.

Відеофіксація, яка здійснюється поліцейськими, може бути одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення.

У відповідності до пункту 2 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС №1026 від 18 грудня 2018 року (далі Інструкція фіксації), з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення працівниками поліції передбачено застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

У відповідності до пункту 5 розділу ІІ вказаної Інструкції фіксації, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі, тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Відповідно до пункту 2.4 ПДР на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог ПДР, а також пред`явити для перевірки документи, що зазначені у пункту 2.1 ПДР, та надати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу.

Так, із вказаного відеозапису з нагрудної портативної камери працівника поліції вбачається, що працівники поліції біля транспортного засобу - автомобіля марки «ЗАЗ», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , на водійському сидінні якого перебував ОСОБА_1 , по відомляють останнього про причину зупинки транспортного засобу, зокрема, за порушення комендантської години.Після встановлення особи водія, поліцейський виказає підозру про перебування ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, у зв`язку із запахом алкоголю з ротової порожнини.Перед проходженням огляду ОСОБА_1 повідомив поліцейського, що вживав алкогольні напої. На пропозицію поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, ОСОБА_1 погоджується пройти такий огляд на місці зупинки транспортного засобу.Після проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння та встановлення його результатів 1.22 проміле, а також з`ясування позиції ОСОБА_1 щодо згоди останнього з результатом освідування, поліцейський ознайомлює останнього з його правами та обов`язками, а також складає і оголошуює відносно останнього протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №691664, а також додані до нього матеріали. ОСОБА_1 ознайомлено з усіма адміністративними матеріалами, а також останній їх підписав. (ID реєстратор 858600)

Відповідно до змісту статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», визначено вичерпний перелік ознак, на підставі яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби, а також зазначено, що поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті (частина 3 статті 35).

Наявні у справі відеозаписи відображають достатньо інформації на підтвердження наведених у протоколі фактів та отримані у порядку, передбаченому Законом України «Про Національну поліцію» та Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

На доданих до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписах, зокрема, Whats App Video 2026-06-16 at 12.29.28 таWhats App Video 2026-06-16 at 17.05.02, не можливо встановити факт керування та зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , однак з оглянутого під час судового розгляду відеозапису export-6lp4x встановлено, що ОСОБА_1 не заперечував факт керування транспортним засобом, а також те, що останній напередодні вживав алкоголь. Також ОСОБА_1 після з`ясування позиції поліцейського чітко визнав результат огляду, не оскаржував його, а тому підстав для огляду в медзакладі не було.

Посилання захисника адвоката Малетина А.Я. на те, що зазначений відеозапис має бути визнаний неналежним та недопустимим доказом, оскільки не зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення в додатках, запис не підписаний електронним цифровим підписом, дата копіювання останнього на оптичний носій інформації не відповідає даті фіксації правопорушення, суд визнає безпідставними, оскільки вказаний відеозапис отриманий у законний спосіб, відповідно до Інструкції з застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото, кінозйомки, відеозапису, засобів фото, і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України №1026 від 18.12.2018 року та був долучений до протоколу про адміністративне правопорушення.

Не знайшли свого підтвердження також і доводи захисника про те, що ОСОБА_1 поліцейським роз`яснювалися права і його обов`язки лише після складання протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки такі права останньому роз`яснювалися також і після проведення освідування на визначення стану алкогольного сп`яніння до моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Фабула адміністративного правопорушення, що зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення, відповідає фабулі адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Доводи захисника адвоката Малетина А.Я. про порушеннями працівниками поліції при проведенні огляду на стан сп`яніння правових норм КУпАП, а також відомчих інструкцій частково знайшли своє підтвердження під час судового розгляду даної справи (не зазначення в додатку до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапису фіксування адміністративного правопорушення, неповне зазначення у чеку Драгера номера протоколу про адміністративне правопорушення), однак суд оцінює докази в цілому і вважає, що процедура проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, а також її результат ОСОБА_1 на момент проведення огляду не спростовувалася та не заперечувалася останнім.Крім того, на оглянутому відеозаписі фіксування проведення огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, а також складання протоколу про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалів дії та поведінка ОСОБА_1 спростовують факт поданих заперечень захисником.

В рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.

Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, а саме статей 9,33,245,252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суддя визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Зазначені вище докази на підтвердження вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості не викликають.

Досліджені та оцінені судом докази винуватості ОСОБА_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до статей 251,252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (пункт 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі статтею 17 КУпАП, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 суддею не встановлено.

За таких обставин, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, суддя вважає за необхідне застосувати до правопорушника адміністративне стягнення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік в межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП, що буде необхідним для його виправлення та достатнім для виконання завдань КУпАП.

Підстави для застосування іншого, більш м`якого або суворого стягнення, відсутні.

Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суддя також стягує з його судовий збір у розмірі, визначеному частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 33-35, 38, 40-1,130 ч.1, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130КУпАП та накласти на його адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Штраф стягнути на рахунок отримувача - ГУК у Житомир обл./Житомир обл./21081300, код отримувача: 37976485, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку: UA368999980313060149000006001, код класифікації доходів бюджету: 21081300.

У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно частини 2 статті 308 КУпАП штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок, який перерахувати на рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Отримувач ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Романівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя М.В. Ковальчук