Ухвала суду № 139346602, 31.08.2026, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/1719/21

Провадження №1-в/283/18/2026

У Х В А Л А

31 серпня 2026 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

з участю:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Деснянського районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" у м. Києві та Київській області про визнання та виконання вироку суду України на території іноземної держави,-

встановив:

Деснянський районний відділ філії Державної установи "Центр пробації" у м. Києві та Київській області звернувся в суд з клопотанням в якому просить звернутись із запитом до Міністерства юстиції України про визнання та виконання вироку суду України на території іноземної держави стосовно громадянки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Дане клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка вироком Малинського районного суду Житомирської області від 08.07.2025 року засуджена за ч. 4 ст. 191 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, строком на 2 роки, і звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, на даний час проживає в Італії.

Прокурор заперечив проти задоволення клопотання з тих підстав, що суду не надано жодних доказів того, що засуджена ОСОБА_4 проживає за межами України.

Суд, розглянувши клопотання, вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що вироком Малинського районного суду Житомирської області від 08.07.2025 року ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 засуджена за ч. 4 ст. 191 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, строком на 2 роки. На підставі ст. 75 КК України вона звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

Відповідно до ст. ст. 1-5 «Європейської конвенції про нагляд за умовно засудженими або умовно звільненими правопорушниками», яка набула чинності для України 29.12.1995 року, договірні Сторони зобов`язуються надавати одна одній, за обставин, визначених нижче, взаємну допомогу, необхідну для соціальної реабілітації правопорушників, які зазначені у статті 2.

Ця допомога полягає у нагляді за правопорушниками з метою сприяння

їхньому виправленню і їхній соціальній реадаптації та нагляду за

їхньою поведінкою для того, щоб у разі необхідності, або постановити їм вирок, або звернути вже постановлений вирок до виконання.

Договірні Сторони, за обставин, визначених нижче, і відповідно до наступних положень, виконують таку постанову про затримання або інше покарання, що передбачає позбавлення волі, яке могло бути винесене правопорушнику і виконання якого було відстрочено.

Для цілей цієї Конвенції термін "правопорушник" означає будь-яку особу, яка на території однієї з Договірних Сторін:

а) була визнана судом винною із встановленням випробного строку без постанови вироку;

b) отримала відстрочений виконанням вирок, який передбачає позбавлення волі, або вирок, виконання якого було призупинене, повністю або частково, під час постанови вироку або після цього.

В подальших статтях термін "вирок" вважається таким, що включає всі судові рішення, прийняті відповідно до пунктів (а) та (b) пункту 1 вище.

Рішення, посилання на які міститься у статті 2, повинні бути

остаточними і обов`язковими до виконання.

Правопорушення, на підставі якого заявляється клопотання згідно зі статтею 5, повинно каратися як законодавством запитуючої держави, так і запитуваної держави.

Держава, яка постановила вирок, може звертатися до

держави, на території якої правопорушник має постійне мешкання, з

клопотанням:

а) здійснювати лише нагляд відповідно до частини II;

b) здійснювати нагляд і, у разі необхідності, звернути вирок до виконання відповідно до частин II і III;

с) взяти на себе всю відповідальність за виконання вироку відповідно до положень частини IV.

Запитувана держава вживає заходів щодо такого клопотання за умов, які передбачені цією Конвенцією.

Якщо запитуюча держава заявила одне з клопотань, згаданих у пункті I вище, а запитувана держава вважає за доцільне, у будь-якому конкретному випадку, застосувати один з інших заходів, передбачених у цьому пункті, то запитувана держава може відмовити у задоволенні такого клопотання і заявити про свою готовність здійснити інший захід, який вона має вказати.

Із змісту вищевказаних статей конвенції вбачається, що вирок може бути виконаний тією державою, на території якої засуджена особа має постійне місце проживання.

З наданих суду доказів, а саме з договору оренди житлового приміщення від 01.07.2025 року, вбачається, що засуджена ОСОБА_4 проживає в квартирі АДРЕСА_1 .

Жодних доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання в Італії, суду не надано.

За таких обставин суд відмовляє в задоволенні клопотання.

Керуючись ст. ст. 537, 539 Кримінального процесуального кодексу України,-

ухвалив:

В задоволенні клопотання Деснянського районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" у м. Києві та Київській області про визнання та виконання вироку суду України на території іноземної держави відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: ОСОБА_1