Рішення № 139346586, 31.08.2026, Любарський районний суд Житомирської області

Справа № 282/739/26

Провадження № 2/282/525/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року

селище Любар

Суддя Любарського районного суду Житомирської області Носач В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», інтереси якого представляє Оболонкова Юлія Вікторівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

У С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до суду з позовом в інтересах ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивує тим, що 09.11.2025 ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір (оферти) № 09.11.2025- 100001229.

Відповідно до умов договору №09.11.2025-100001229 від 09.11.2025 позичальнику надається кредит на наступних умовах: Дата надання/видачі кредиту 09.11.2025. Сума кредиту: 12000,00 грн. Строк, на який надається кредит - 181 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту - 08.05.2026. Процентна ставка - фіксована незмінна у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Комісія, пов`язана з наданням кредиту 20% від суми кредиту та дорівнює 2400,00 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні.

Кредитодавець не надає додаткових та/або супутніх послуг. Денна процентна ставка загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0.89%.

Сторони домовились, що позичальник, який прострочив виконання будь-якого грошового зобов`язання за договором, зокрема, зобов`язання зі сплати кредиту/його частини та/або процентів/їх частини та/або комісії(їй)/ її (їх) частини (якщо комісія (ії) встановлена(і) договором) у терміни/строки, що передбачені договором, на вимогу кредитодавця зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 170000% річних від суми заборгованості за весь час прострочення відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України. Кредитодавець має право нараховувати вказані проценти річних, починаючи з першого дня прострочення виконання зобов`язання (в тому числі, якщо прострочення виконання виникло до закінчення строку, на який надається кредит) за кожен день прострочення його виконання.

Позивач ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконало належним чином та в повному обсязі.

В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на дату подання позову утворилась заборгованість у розмірі 41920,00 грн, що складається з: тіла кредиту 12000,00 грн; процентів 21520,00 грн; комісії (пов`язаної з наданням кредиту) 2400,00 грн; відсотки, нараховані по ст.625 ЦК України 6000,00 грн.

Відповідачем були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме: проведена часткова сплата по вищезазначеному кредитному договору на суму 200,00 грн 05.01.2026.

На підставі викладеного вище, представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №09.11.2025-100001229 від 09.11.2025 у розмірі 41920,00 грн, судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 123,78 грн.

Представник позивача зазначив, що докази щодо понесених судових витрат на оплату правничої допомоги будуть подані протягом 5 днів після ухвалення судового рішення.

Ухвалою суду від 29 червня 2026 року відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалу суду про відкриття провадження у справі відповідачка отримала 03.07.2026, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

13 липня 2026 року від відповідачки надійшов відзив, в якому вона вказала, що позовні вимоги не визнає.

Зазначила, що не заперечує факту звернення до фінансової установи для отримання короткострокового споживчого кредиту (мікрозайму). Разом з тим, відповідачка не визнає та заперечує: розмір і правильність нарахованої заборгованості; правомірність застосованої процентної ставки та порядку нарахування процентів; правомірність та розмір нарахованих штрафних санкцій (пені, штрафу); дотримання позивачем встановленого законом порядку укладення договору в електронній формі та порядку інформування споживача.

Відповідачка заперечує проти розміру судових витрат, заявлених позивачем до відшкодування, в частині, що перевищує документально підтверджені.

Окрім того, відповідачка зробила заяву про застосування наслідків спливу позовної давності.

З огляду на викладене, відповідач просила суд відмовити ТОВ «Споживчий центр» у задоволенні позовних вимог.

Також, 13.07.2026 від відповідачки надійшли додаткові пояснення, в яких вона вказала, що вона визнає позовні вимоги частково - в межах суми тіла кредиту у розмірі 12000,00 грн, отриманого за кредитним договором (офертою) №09.11.2025-100001229 від 09.11.2025. В решті, щодо нарахованих процентів 21520,00 грн, комісії 2400,00 грн та процентів, нарахованих за статтею 625 Цивільного кодексу України 6000,00 грн, відповідачка позовні вимоги не визнає.

Відповідачка вказує, що вона не погашала кредит за графіком. Проценти нараховувались на повну, незменшену суму тіла кредиту протягом усього строку, застосовуючи наведену позивачем формулу до фактично нарахованих позивачем сум - процентів у розмірі 21520,00 грн та комісії у розмірі 2400,00 грн (сукупно 23920,00 грн) за первісний строк кредитування 181 день, - фактична денна процентна ставка складає 1,10%, що перевищує граничну межу 1%, встановлену частиною 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування». Додаткове нарахування процентів за статтею 625 ЦК України у розмірі 6000,00 грн, ще більше збільшує фактичну вартість кредиту.

Відповідачка просить суд оцінити відповідність фактично нарахованої суми процентів граничній денній ставці та відмовити у стягненні процентів у частині, що перевищує законодавчо дозволену межу.

Відповідачка вказує, що комісія у розмірі 2400,00 грн (20% від суми кредиту), встановлена одночасно з процентною ставкою у граничному для закону розмірі (1% на день), у своїй сукупності призводить до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду споживача, що суперечить принципу добросовісності, закріпленому статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Відповідно до частини 2 статті 18 цього Закону умови договору, що визнані судом несправедливими, є недійсними.

Відповідачка просить суд визнати умову договору про комісію у розмірі 2400,00 грн недійсною, як несправедливу та таку, що в сукупності з іншими платежами за договором суперечить статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», і відмовити у стягненні цієї суми.

Відповідачка просить суд перекваліфікувати нарахування у розмірі 6000,00 грн, як неустойку та застосувати до неї положення частини 3 статті 551 ЦК України, а також статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», зменшивши його розмір або відмовивши у його стягненні повністю з огляду на явну непропорційність порушенню.

Керуючись частиною 2 статті 141 ЦПК України, відповідачка просить розподілити судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а не в повному заявленому обсязі, а також застосувати критерії розумності, пропорційності та необхідності таких витрат.

На підставі викладеного, відповідачка просить задовольнити позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» частково, а саме: в межах суми тіла кредиту у розмірі 12000,00 грн. У решті позовних вимог (проценти у розмірі 21520,00 грн, комісія у розмірі 2400,00 грн, проценти за статтею 625 ЦК України у розмірі 6000,00 грн) відмовити повністю або зменшити їх розмір до меж, що не перевищують граничну денну процентну ставку 1%, встановлену статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування», з урахуванням недійсності умови про комісію та зменшення неустойки відповідно до статті 551 ЦК України.

У відповіді на відзив представник позивачка вказує, що строк позовної давності у даному випадку не може вважатися пропущеним, оскільки його перебіг підлягав законодавчому зупиненню внаслідок дії спеціальних норм, запроваджених у зв`язку з пандемією COVID-19 та воєнним станом в Україні. Таким чином, звернення до суду після 4 вересня 2025 року не може розцінюватися як пропуск строку позовної давності, оскільки значна частина часу не зараховується до цього строку внаслідок його законодавчого зупинення на підставі пункту 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України (у редакції Закону № 540-IX); пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України (чинного до виключення Законом № 4434-IX); Указу Президента України № 64/2022 та Закону України № 2102-IX щодо введення воєнного стану.

Представник позивача зазначає, що доказів, що указаний в договорі одноразовий ідентифікатор та персональні дані належать третім особам, а не позичальнику, останнім не надано, тоді як наведений позивачем алгоритм укладення договорів виключає підстави вважати, що без їх погодження позичальник міг отримати кредитні кошти.

Представник позивача вказує, що позивач надав на підтвердження доказ видачі кредитних коштів, що є первинним платіжним документом у розумінні Закону України «Про платіжні послуги», оскільки містить усі відомості щодо платіжної операції у відповідності вищезазначеного закону, а відтак належним та допустимим доказом видачі коштів відповідачу.

Позивачем було перераховано кошти на картковий рахунок відповідача за допомогою інтернет-еквайрингу. Відповідачем при оформленні заявки було зазначено повний номер картки.

Представник позивача вказує, що ТОВ «Споживчий центр» не є банківською установою, а має статус фінансової установи, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, зокрема надання кредитів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, тому не може надати первинні банківські документи, а відтак наданий суду позивачем розрахунок є належним та допустимим доказом заборгованості та її розміру у справі.

На думку представника позивача заперечення відповідачем факту укладення кредитного договору та надання кредитних коштів, з одного боку, і заперечення умов цього ж договору щодо процентів, комісій та неустойки з іншого, свідчить про наявність суперечливої процесуальної поведінки, та мають бути відхилені як такі, що ґрунтуються на зловживанні процесуальними правами та не підлягають судовому захисту.

Звертає увагу, що Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" набув чинності 24.12.2023, враховуючи дату укладення кредитного договору, денна процентна ставка передбачена договором є застосованою та законною.

Щодо стягнення комісії представник позивача вказує, що комісія пов`язана із наданням послуги, а саме: перерахування кредитодавцем коштів на рахунок, вказаний позичальником, з використанням стороннього сервісу інтернет-еквайрингу. ТОВ «Споживчий центр» надає кошти у кредит без відкриття рахунків у власній установі, на відміну від банківського кредиту. Плата за надання кредиту, на картку, зазначену позичальником, є виправданим. Відповідач не був позбавлений права отримати кредит у відділенні ТОВ «Споживчий центр» (ТМ «Швидко Гроші»), уникнувши додаткових витрат. Безоплатність надання цих послуг законодавством не встановлена. Договором застережено, що до складу даної комісії не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства.

Представник позивача вказує, що за відсутності доказів оскарження відповідачем умови договору щодо встановлення комісії, відсутні підстави для відмови у стягненні вказаного платежу з відповідача.

На підставі викладеного, представник позивача просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду 15 липня 2026 року відмовлено відповідачці у задоволенні клопотання про витребування доказів судом.

Враховуючи, що клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

У зв`язку із здійсненням судом розгляду справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 09.11.2025 ОСОБА_1 підписала заявку кредитного договору №09.11.2025-100001229 (кредитної ліні).

Окрім того, 09.11.2025 між ТзОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №09.11.2025-100001229 (кредитної лінії).

Відповідно до умов кредитного договору, позичальнику надається кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту - 09/11/2025; сума кредиту: 12000,00 грн; строк, на який надається кредит - 181 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту 08.05.2026; процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит; денна процентна ставка загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит - 0,89%; комісія, пов`язана з наданням кредиту 20% від суми кредиту та дорівнює 2400,00 грн.

Сторони домовились, що позичальник, який прострочив виконання будь-якого грошового зобов`язання за договором, зокрема, зобов`язання зі сплати кредиту/його частини та/або процентів/їх частини та/або комісії(їй)/ її (їх) частини (якщо комісія (ії) встановлена(і) договором) у терміни/строки, що передбачені договором, на вимогу кредитодавця зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 170000% річних від суми заборгованості за весь час прострочення відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України

Відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №09.11.2025-100001229 (кредитної лінії) містить графік платежів.

В паспорті споживчого кредиту міститься інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма).

ТОВ «Універсальні платіжні рішення» надало підтвердження про успішне перерахування коштів на платіжну картку клієнта: 09.11.2025 на суму 12000,00 грн, номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 915628915, призначення платежу: видача за договором кредиту №09.11.2025-100001229.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором 09.11.2025-100001229 від 09.11.2025, станом на 26.05.2026 у ОСОБА_1 рахується загальна заборгованість у розмірі 41920,00 грн, яка складається із: основного боргу 12000,00 грн; залишок відсотків 21520,00 грн; залишок відсотків за ст.625 ЦК України 6000,00 грн, залишок комісій 2400,00 грн.

Згідно з частиною 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Частина 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст.12 Закону України "Про електронну комерцію").

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 Закону).

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України, в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом установлено, що 09.11.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №09.11.2025-100001229 (кредитної лінії ), відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику кредит на суму 12000,00 гривень.

Факт отримання відповідачкою кредитних коштів в сумі 12000,00 грн підтверджується матеріалами справи, зокрема. інформаційною довідкою виданою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» та визнається відповідачем, що стверджується її додатковими поясненнями.

Проценти за користування кредитом нараховані з урахуванням процентної ставки, визначеної договором в межах строку кредитування, а саме: 12000,00 грн (сума кредиту) х 1% (відсоткова ставка відповідно до умов договору) х 181 день кредитування =21720,00 грн.

Умовами договору визначена комісія, пов`язана з наданням кредиту 20% від суми кредиту та дорівнює 2400,00 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні.

Таким чином, наданий представником позивача за договором 09.11.2025-100001229 від 09.11.2025 розрахунок є належним та допустимим доказом нарахування процентів та комісії за ставкою та на строк погоджений умовами договору.

Таким чином, оскільки на день звернення позивача до суду зобов`язання за кредитним договором відповідачка не виконала, тому позивач на законних підставах має право вимагати сплати заборгованості.

Суд бере до уваги, що умовами договору чітко визначено обов`язок позичальника сплатити кредитору відсотки за користування кредитними коштами та комісію, строки повернення коштів, тобто досягнуто згоди щодо істотних умов договору, такий правочин, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим договір, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Оскільки судом встановлено, що відповідачка не виконала належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, суму отриманих грошових коштів не повернула, що призвело до порушення майнових прав та інтересів позивача, а тому суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №09.11.2025-100001229 від 09.11.2025 у розмірі 35920,00 грн, яка складається із: основного боргу 12000,00 грн; залишок відсотків 21500,00 грн, за виключенням 200,00 грн, які сплачені позивачкою добровільно (із розрахунку 12000,00 грн (тіло кредиту) х1% х181 день кредитування); залишок комісій 2400,00 грн.

Щодо стягнення з відповідача відсотків за ст.625 ЦК України в розмірі 6000,00 грн, суд зазначає наступне.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану" від 15.03.2022 № 2120-IX, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)".

Здійснюючи тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, Верховний Суд в постанові від 12.06.2024 у справі №910/10901/23 дійшов висновку, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Тобто, в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна позиція Верховного Суду викладена в постанові від 18 жовтня 2023 року у справі №706/68/23.

З аналізу положень пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" та статей 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд дійшов висновку про те, що на вказаний кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України.

Отже, на період дії воєнного стану позичальники звільняються від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, відтак позивачу слід відмовити у стягненні відсотків, нарахованих по ст. 625 ЦК України в розмірі 6000,00 грн за кредитним договором № 09.11.2025-100001229 від 09.11.2025.

Щодо застосування спливу строків позовної давності, суд зазначає, що відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Умовами кредитного договору №09.11.2025-100001229 (кредитної лінії ) передбачено, що дата повернення (виплати) кредиту - 08.05.2026.

Таким чином, строк позовної давності не сплинув, а тому вимога відповідача про застосування строків позовної давності є безпідставною.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволенні вимогам в сумі 2281,14 грн та витрат пов`язаних з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 123,78 грн

Сторона позивача в позовній заяві повідомила, що докази щодо понесених судових витрат на оплату правничої допомоги будуть подані протягом 5 днів після ухвалення судового рішення.

Керуючись ст. ст. 3, 12, 141, 223, 258, 259, 265, 273, 280-283, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №09.11.2025-100001229 від 09.11.2025 у розмірі 35920 (тридцять п`ять тисяч дев`ятсот двадцять) гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 2281 (дві тисячі двісті вісімдесят одна) гривня 41 коп судових витрат пов`язаних із сплатою судового збору та 123 (сто двадцять три) гривні 78 коп витрат пов`язаних з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», адреса: м. Київ вул. Саксаганського, 133-А, ЄДРПОУ:37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя В.М. Носач