Ухвала суду № 139346406, 31.08.2026, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/2794/26

Провадження № 2/0274/2324/26

У Х В А Л А

Іменем України

"31" серпня 2026 р. м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді - Хуторної І.Ю.,

з участю секретаря Айрапетян А.А.,

представників сторін, адвокатів Гуменюка О.В. та Мусевич А.І.,

розглянувши в підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -

в с т а н о в и в :

21.04.2026 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить поділити спільне майно подружжя між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , припинивши право спільної сумісної власності на нього, наступним чином:

- визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , із стягненням з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 коштів у сумі 148 864,69 грн, як різниці у вартості ідеальних часток у спільному майні подружжя;

- визнати за ОСОБА_2 право власності на: автомобіль ГАЗ 3309, 1995 року випуску, тип двигуна - дизельний, об`єм двигуна 4750 куб. см, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ; автомобіль Renault Megane, 2012 року випуску, тип двигуна

- дизельний, об`єм двигуна 1461 куб. см, д.н.з. НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 ; будівлю гаража № НОМЕР_5 у гаражному кооперативі «Автолюбитель»; будівлю гаража № НОМЕР_6 у гаражному кооперативі «Автолюбитель»; будівлі гаражів № НОМЕР_7 у гаражному кооперативі «Автолюбитель»; майнові права на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 (проєктна адреса: АДРЕСА_3 ), загальною вартістю 449 630 грн, за договором купівлі-продажу майнових прав № 542/ЕМ від 31.08.2013, укладеним між ТОВ «Еверест плюс» та ОСОБА_2 .

Ухвалою судді від 04.05.2026 відкрито провадження.

24.08.2026 представник позивачки подав уточнюючу позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦУКРАВТОТРАНС», ОСОБА_4 , в якій просить прийняти до розгляду уточнену позовну заяву та визнати недійсним договір купівлі-продажу тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньобудівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів №СТ006005-10-19 від 16.12.2025 року, укладеного між ТОВ «СПЕЦУКРАВТОТРАНС», діючого за договором комісії від ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Поділити спільне майно подружжя між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , припинивши на нього право спільної сумісної власності наступним чином:

Визнати за ОСОБА_1 право власності на:

-Квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ;

- Комбайн зернозбиральний JOHN DEER 1042, 1989 року випуску, заводський номер НОМЕР_8 , номер двигуна НОМЕР_9 із стягненням з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 коштів в сумі 225489,69 грн - різниці у відступі вартості ідеальної частки у спільному майні подружжя;

Визнати за ОСОБА_2 право власності на:

-Автомобіль ГАЗ 3309, 1995 року випуску, тип двигуна - дизельний, об`єм двигуна 4750 куб.см., д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_10 ;

-Автомобіль Renault Megane, 2012 року випуску, тип двигуна - дизельний, об`єм двигуна -1461 куб. см., д.н.з. НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 ;

-Будівлю гаражу № НОМЕР_5 в гаражному кооперативі «Автолюбитель»;

-Будівлю гаражу № НОМЕР_6 в гаражному кооперативі «Автолюбитель»;

-Будівлю гаражу № НОМЕР_7 в гаражному кооперативі «Автолюбитель»;

-Майнові права на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , проектна адреса: АДРЕСА_3 на загальну вартість 449630 грн за договором купівлі-продажу майнових прав №542/ЕМ від 31.08.2013 року, укладеним між ТОВ «Еверест плюс» та ОСОБА_2 , довідка про повну сплату майнових прав від 13.11.2015 року.

Представник позивачки адвокат Гуменюк О.В. підтримав подану заяву.

Представник відповідача адвокат Мусевич А.І. заперечила проти прийняття зазначеної заяви до розгляду, посилаючись на те, що позивачкою одночасно змінено предмет та підстави позову, що недопустимо.

Суд, дослідивши зміст первісної позовної заяви, заяви від 24.08.2026, дійшов таких висновків.

Відповідно до пунктів 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно з частиною третьою статті 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Таким чином, процесуальний закон надає позивачу право змінити або предмет або підстави позову, але не їх одночасної зміни.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2024 року у справі № 657/1024/16-ц (провадження № 14-5цс23) сформулювала правові висновки щодо розмежування зміни предмета і підстав позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, об`єднання позовних вимог та подання нового позову.

У пункті 60 зазначеної постанови Велика Палата Верховного Суду вказала, що предмет позову кореспондує зі способами захисту права, визначеними, зокрема, статтею 16 ЦК України, а тому зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні іншого, порівняно з первісно обраним, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин. Зміна підстав позову полягає у зміні обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. При цьому одночасна зміна предмета і підстав позову не допускається, оскільки в такому випадку фактично виникає нова матеріально-правова вимога, яка обґрунтовується іншими обставинами та за своєю суттю є новим позовом.

У пункті 61 цієї постанови Велика Палата Верховного Суду розмежувала зміну позовних вимог із їх збільшенням або зменшенням, зазначивши, що збільшення або зменшення розміру позовних вимог полягає у зміні кількісних показників за тією самою вимогою, яка була заявлена у позовній заяві. При цьому заявлення ще однієї чи кількох нових вимог, додатково до первісно заявлених, не є збільшенням розміру позовних вимог.

Згідно з пунктами 6667 постанови, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що похідною є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної), а об`єднання таких вимог можливе в одній позовній заяві при зверненні до суду, а не шляхом подання після порушення провадження у справі нового самостійного позову з додатковими похідними вимогами після порушення провадження у справі для його спільного розгляду з первісним позовом.

Посилання представника позивачки на те, що поданою заявою фактично збільшено обсяг майна, набутого сторонами, яке підлягає поділу, та обрано спосіб захисту порушеного права, суд вважає необґрунтованим.

У цій справі зміст заяви від 24.08.2026 свідчить не лише про збільшення обсягу майна, щодо якого позивачка просить здійснити поділ.

Первісно предметом позову була вимога про поділ майна. У заяві від 24.08.2026 позивачка вперше заявила самостійну матеріально-правову вимогу про визнання недійсним договору купівлі-продажу № СТ006005-10-19 від 16.12.2025.

Така вимога не є кількісним показником первісної вимоги про поділ майна та не є її складовою. Вона має самостійний предмет та спрямована на інший спосіб захисту цивільного права - встановлення недійсності правочину.

Отже, заявлення позивачкою вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу не може розглядатися лише як збільшення обсягу майна, яке підлягає поділу, оскільки поряд із первісною вимогою про поділ майна нею заявлено іншу самостійну матеріально-правову вимогу та обрано інший спосіб захисту права.

Крім того, на обґрунтування цієї вимоги позивачка навела обставини щодо відчуження комбайна, укладення договору купівлі-продажу та обставини, свідчать про недійсність такого правочину.

За змістом пункту 62 постанови Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 657/1024/16-цзаяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з відповідними позовними вимогами.

У цій справі вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу не була заявлена у первісному позові, а її обґрунтування пов`язане з обставинами укладення та виконання відповідного правочину і його недійсності.

Тому суд доходить висновку, що подана 24.08.2026 заява не є збільшенням обсягу майна, щодо якого заявлено вимогу про поділ, а спрямована на доповнення первісного позову новою самостійною матеріально-правовою вимогою.

З огляду на те, що одночасно з новою вимогою позивачка навела нове фактичне та правове обґрунтування щодо недійсності договору купівлі-продажу, подана заява за своєю процесуальною природою виходить за межі ззміни предмета або підстав первісного позову та фактично спрямована на одночасну зміну предмета і підстав позову.

Відповідно до пункту 68 постанови Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 657/1024/16-ц суд повинен відмовити у прийнятті заяви та повернути її заявникові.

Таким чином, з огляду на те, що частина третя статті 49 ЦПК України не допускає одночасної зміни предмета та підстав позову, заява позивачки від 24.08.2026 не може бути прийнята судом до розгляду в межах даного цивільного провадження.

При цьому позивачка не позбавлена права звернутися до суду з окремим позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу та заявити пов`язані з такою вимогою похідні вимоги у встановленому законом порядку.

Керуючись статтями 10, 43, 49, 188, 258260 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Відмовити у прийнятті до розгляду заяви ОСОБА_1 від 24 серпня 2026 року про уточнення позовних вимог у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Заяву ОСОБА_1 від 24 серпня 2026 року повернути.

Роз`яснити позивачці, що відмова у прийнятті зазначеної заяви не позбавляє її права звернутися до суду з окремим позовом у встановленому законом порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали.

Суддя І. Ю. Хуторна