Ухвала суду № 139346382, 27.08.2026, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/6087/26

Провадження № 1-кс/0274/1013/26

У Х В А Л А

Іменем України

27.08.2026 року м. Бердичів

Слідчий суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бердичева Житомирської області клопотання старшого слідчого СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бердичів Житомирської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, непрацюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, у кримінальному провадженні № 12026060480000297 від 05.05.2026 р.,

в с т а н о в и в :

26.08.2026 р. ст. слідчий СВ Бердичівського РВП ОСОБА_6 за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням, у якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

В клопотанні орган досудового слідства необхідність прийняття такого рішення аргументував тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а саме: своїми умисними діями, які виразилися у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту та збуті особливо небезпечної психотропної речовини, вчинених повторно, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України.

Санкцією ч. 2 ст. 307 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Також у клопотанні орган досудового розслідування вказує на ризики, передбачені пп. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: враховуючи тяжкість та характер вчиненого злочину, міру покарання, яка загрожує у разі визнання ОСОБА_5 винуватим, дані про підозрюваного, який не має стійких сформованих соціальних зв"язків, не працює, відносно якого на розгляді в суді перебуває кримінальне провадження у сфері незаконного обігу психотропних речовин, тому перебуваючи на волі, останній може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. Тому обрання ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить виконання ним процесуальних обов`язків та унеможливить запобігання зазначених ризиків.

Вказаний факт було внесено 05.05.2026 до ЄРДР за № 12026060480000297 з правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 307 КК України та розпочате досудове слідство.

25.08.2026 р. ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

26.08.2026 р. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Вказав, що існують ризики, передбачені пп. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання слідчого. Просив застосувати відносно нього цілодобовий домашній арешт. У скоєному розкаюється.

Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні у своєму виступі щодо задоволення клопотання слідчого заперечила. Зазначила, що підозра є необґрунтованою, ризики не доведені. Процедура затримання ОСОБА_5 була порушена.

Заслухавши виступи учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, слідчий суддя встановив наступне.

Згідно статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 8 КПК України встановлено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, у кримінальному провадженні № 12026060480000297 від 05.05.2026 р.

25.08.2026 р. о 15:15 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

26.08.2026 р. ОСОБА_5 під особистий підпис повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_5 у невстановлений слідством час, в невстановленому слідством місці, невстановленим слідством способом, незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, загальною масою 0,2377 грам, яку зберігав при собі з метою збуту до 17.07.2026 р.

Цього ж дня близько 18 год 25 хв ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, направленого на збут особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено PVP, знаходячись неподалік будинку № 91/11, по вул. М. Грушевського (Ватутіна) в м. Бердичеві, зустрівся з ОСОБА_7 , де згідно попередньої домовленості незаконно збув останньому раніше придбану ним особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP, загальною масою 0,2377 грам за 500 грн, яку в подальшому ОСОБА_7 добровільно видав працівникам поліції.

Крім цього, ОСОБА_5 у невстановлений слідством час, в невстановленому слідством місці, невстановленим слідством способом, повторно, незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP, загальною масою 0,4719 грам, яку зберігав при собі з метою збуту до 25.08.2026 р.

Цього ж дня близько 15 год 00 хв ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, направленого на збут особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено PVP, знаходячись неподалік будинку № 91/11, по вул. М. Грушевського (Ватутіна) в м. Бердичеві, зустрівся з ОСОБА_7 , де згідно попередньої домовленості, повторно, незаконно збув останньому раніше придбану ним особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP, загальною масою 0,4719 грам за 900 грн, яку в подальшому ОСОБА_7 добровільно видав працівникам поліції.

Своїми умисними діями, які виразилися у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту та збуті особливо небезпечної психотропної речовини, вчинених повторно, ОСОБА_5 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 307 КК України.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства», № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року).

Отже, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрювану особу з певним злочином, та які не повинні бути переконливими в тій мірі, щоб звинуватити особу у його вчиненні, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування.

На підтвердження обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення слідчий посилається на зібрані органом досудового розслідування докази, які були досліджені в судовому засіданні, а саме:

- протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 13.08.2026 р.;

- протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 13.08.2026 р.;

- протокол проведення НСРД від 23.06.2026 р.;

- протокол огляду та вручення грошових коштів від 17.07.2026 р.;

- протокол огляду покупця, яким здійснено оперативну закупку, від 17.07.2026 р.;

- висновок експерта №СЕ-19/106-26/12592-НЗПРАП від 24.07.2026 р.;

- протокол огляду та вручення грошових коштів від 25.08.2026 р.;

- протокол огляду покупця, яким здійснено оперативну закупку, від 25.08.2026 р.;

- протокол затримання від 25.08.2026 р.;

- інші матеріалами кримінального провадження.

З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилалися слідчий у клопотанні і прокурор в ході його розгляду, дають підстави вважати про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Оцінюючи наявні у справі матеріали та встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини, слідчий суддя вважає доведеними ризики, передбачені пп. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризиком у контексті кримінального процесуального законодавства є певна ступінь ймовірності того, що підозрюваний вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Згідно пп. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

У відповідності до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років. Зокрема, санкція ч. 2 ст. 307 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років.

Слідчим суддею при обранні запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 враховуються тяжкість та характер вчиненого ним кримінального правопорушення, міра покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим.

Так, відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , класифікується як тяжкий злочин, вчинений у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 не має стійких сформованих соціальних зв"язків за місцем його проживання, оскільки неодружений, неповнолітніх та непрацездатних осіб на утриманні не має, не працює, тому ступінь його соціальних зв`язків не є таким, який би утримував його за місцем проживання, що свідчить про ймовірність існування ризиків, передбачених пп. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування та/ або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином - шляхом неявки на виклики до органу досудового розслідування та/ або суду.

Крім того, як було встановлено в судовому засіданні, відносно ОСОБА_5 на розгляді в Бердичівському міськрайонному суді перебуває обвинувальний акт за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч ч. 1, 2 ст. 309, ч. 3 ст. 307 КК України. Однак, ОСОБА_5 на шлях виправлення не став та вчинив новий тяжкий умисний злочин у сфері обігу наркотичних засобів. Встановлено, що ОСОБА_5 негативно характеризується за місцем проживання (схильний до зберігання та вживання наркотичних засобів). Вказані обставини свідчать про схильність підозрюваного ОСОБА_5 до вчинення інших злочинів, зокрема у сфері обігу наркотичних засобів, та ймовірності існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до повідомлення КНП "Бердичівська міська лікарня" від 05.05.2026 р. ОСОБА_5 на обліку у нарколога не перебуває, до психіатра за допомогою не звертався.

Окрім того, при обранні підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу слідчий суддя звертає увагу на те, що ухвалою слідчого судді Бердичівського міськрайонного суду від 22.10.2025 р. підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб. Одночасно визначено заставу у розмірі вісімдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240,00 грн.

З повідомлення начальника ДУ "Житомирська УВП (№ 8)" від 31.10.2025 р. вбачається, що 30.10.2025 р. ОСОБА_5 був звільнений із слідчого ізолятору у зв`язку із внесенням застави на підставі ухвали Бердичівського міськрайонного суду від 22.10.2025 р.

Разом з тим, слідчий суддя вважає, що при розгляді клопотання необхідно у повній мірі враховувати вимоги кримінального процесуального законодавства України, практики Європейського суду з прав людини, забезпечення не тільки прав підозрюваного, а й високих стандартів охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, щоб вирішити питання про застосування запобіжного заходу у відповідності до вимог міжнародного та національного законодавства, необхідно належним чином оцінити характер справи, тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, та наслідки вчинення протиправних діянь.

Виходячи із вищезазначених доведених у ході розгляду клопотання обставин, слідчий суддя на підставі наданих матеріалів кримінального провадження переконується, що більш м`який запобіжний захід щодо ОСОБА_5 буде недостатнім для запобігання ризикам, які навели слідчий у клопотанні та прокурор в судовому засіданні.

Тому слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, його сімейний стан, тяжкість кримінального правопорушення, за яке він підозрюється, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240,00 грн, оскільки внесення застави саме в такому розмірі зможе гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, яка може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду, органу досудового розслідування; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; не відлучатись за межі населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває; заборонити спілкуватися зі свідками, іншими особами у кримінальному провадженні; здати на зберігання до слідчого свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Доводи підозрюваного ОСОБА_5 про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту не знайшли свого підтвердження, оскільки жодними належними доказами з його сторони та зі сторони захисника не доведені.

На підставі викладеного, керуючись статтями 176, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 309, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в :

Клопотання старшого слідчого СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Строк тримання під вартою обраховувати з моменту затримання ОСОБА_5 - з 15 години 15 хвилин 25 серпня 2026 року до 15 години 15 хвилин 23 жовтня 2026 року.

Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розмір застави 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240,00 грн (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень 00 коп (Реквізити для сплати застави: отримувач: ТУ ДСА України в Житомирській області, код отримувача: 26278626, банк отримувача: ДКС України, м. Київ, рахунок отримувача: UA758201720355229001500000277, призначення платежу вказати, хто і за що платить, справа № 274/6087/26 Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду, органу досудового розслідування;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- не відлучатись за межі населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває;

- заборонити спілкуватися зі свідками, іншими особами у кримінальному провадженні.

- здати на зберігання до слідчого свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави, визначити до 23 жовтня 2026 року.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі слідчого судді розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій особі слідчого ізолятора Управління державної пенітенціарної служби України.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної даною ухвалою, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, процесуального прокурора.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду, а підозрюваним у той же строк із дня отримання копії ухвали.

Слідчий суддя : ОСОБА_1