Постанова № 139344433, 19.08.2026, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/7115/26

Провадження №3/751/1589/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі: головуючого судді Топіхи Р.М.,

за участю: секретаря судового засідання Островської А.С.,

представника Чернігівської митниці Держмитслужби Стрижака А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу про порушення митних правил щодо громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 6 ст. 481 Митного кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

09 липня 2020 року о 12 годині 47 хвилин громадянин Республіки Білорусь ОСОБА_2 в пункті пропуску «Нові Яриловичі - Нова Гута», митного поста «Нові Яриловичі» Північної митниці у митному режимі «Тимчасове ввезення до 1 року», а саме у строк до 09 липня 2021 року, ввіз на митну територію України з метою «особисте користування» транспортний засіб марки «MAZDA 6» з номерним знаком НОМЕР_1 (країна реєстрації - LT), номер кузова НОМЕР_2 .

Станом на 18 червня 2026 року вказаний транспортний засіб за межі митної території України не вивезений, у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування, імпорту (випуск для вільного обігу) не поміщений та продовжує перебувати на території України з перевищенням строку тимчасового ввезення.

Згідно з інформацією, наявною в АСМО «Інспектор» модуля «Заяви підприємств та осіб» громадянин ОСОБА_2 до митних органів щодо поміщення вищевказаного транспортного засобу в інший митний режим, а також щодо аварії, дії обставин непереборної сили не звертався, підтверджуючих документів з даних питань не надавав.

Крім того, відсутня інформація щодо реєстрації за військовими частинами (установами) Збройних Сил України автомобіля марки «MAZDA 6», номерний номер кузова НОМЕР_2 , а також відсутні відомості про реєстрацію зазначеного транспортного засобу в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів.

Таким чином, громадянин Республіки Білорусь, ОСОБА_2 перевищив, встановлений ст. 380 МК України, строк тимчасового ввезення на митну територію України транспортного засобу «MAZDA 6» з номерним знаком НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , більше ніж на тридцять діб.

У судовому засіданні представник Чернігівської митниці подання підтримав, просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 481 МК України та просив накласти адміністративне стягнення у виді конфіскації транспортного засобу, оскільки стягнути з ОСОБА_3 штраф неможливо, так як він є громадянином Білорусії і знаходиться за межами України.

Особа, щодо якої складено протокол, ОСОБА_2 у судове засідання двічі не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади про виклик до суду.

Суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу без участі особи, щодо якої складено протокол, ОСОБА_1 , оскільки подальше відкладення розгляду справи потягнуло б за собою безпідставне закриття провадження у справі.

Вислухавши представників Чернігівської митниці, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи про порушення митних правил, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов до такого висновку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність (ч. 1 ст. 458 МК України).

Відповідно до положень ст. 486 МК України завданнями провадження в справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з беззаперечним та точним дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил необхідно з`ясувати: - чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності; - чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність; - чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються:

1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів;

2) поясненнями свідків ;

3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності;

4) висновком експерта;

5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Відповідно до ч. 1 ст. 380 МК України тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов`язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.

Частиною 6 ст. 481 МК України передбачена відповідальність за перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування.

Обставин, передбачених ст. 460 МК України, з настанням яких діяння, передбачене ч. 6 ст. 481 МК України, не тягне за собою адміністративної відповідальності, під час судового розгляду не встановлено.

Вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь згідно до ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини.

Суд безпосередньо дослідив та оцінив докази у справі, у тому числі:

- протокол про порушення митних правил № 0031/UA102000/2026 від

18 червня 2026 року; - доповідну записку головного державного інспектора оперативного відділу управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Чернігівської митниці Терещенка С. від 18 червня 2026 року; - лист Управління Служби безпеки України в Чернігівській області від

06 травня 2026 року № 74/5/1/4-473; - лист Головного сервісного центру МВС від 08 червня 2026 року № 31/19861-13123-2026; - лист ІНФОРМАЦІЯ_2 від

25 травня 2026 № 306/1/6400; - лист Департаменту у справах іноземців та осіб без громадянства від 10 червня 2026 року № 8.1-1007/8.1.1-26; - лист Управління патрульної поліції в Чернігівській області від 19 червня 2026№ 4889вх/Н1/22/01-26; - лист Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 17 червня 2026 року № 10276/11012-23-26/11.4; - лист Управління контролю та адміністрування митних платежів про надання інформації щодо вартості автомобілів від 11 червня 2026 № 15/15-01/2015.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях в справах «Коробов проти України», «Кобець проти України», «Берктай проти Туреччини» та «Лавенте проти Латвії» зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Згідно з правовими позиціями Європейського суду з прав людини «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. «Поза розумним сумнівом» має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення «поза розумним сумнівом» недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Таким чином, аналізуючи наведені докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суд дійшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України, доведена повністю.

За таких обставин, суд визнає ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд приймає до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами,

При цьому суд бере до уваги те, що згідно із наявними у матеріалах справи про адміністративне правопорушення відомостями, вартість транспортного засобу є меншою, а ніж сума штрафу, що передбачена санкцією відповідної статті Митного кодексу України, що передбачає відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення.

За наведених умов, саме конфіскація транспортного засобу є стягненням, пропорційним вчиненому порушенню та іншим істотним обставинам даної справи.

Згідно з ч. 3 ст. 465 Митного кодексу України конфіскація товарів, транспортних засобів, зазначених у п. 3 ст. 461 цього Кодексу, застосовується незалежно від того, чи є ці товари, транспортні засоби власністю особи, яка вчинила правопорушення.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок.

На підставі викладеного, керуючись статтями 380, 481, 487, 527-529 МК України, статтями 40-1, 283-285, 287, 289 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Білорусь, визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді конфіскації транспортного засобу марки «MAZDA 6» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок (ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача Казначейство України, МФО 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанова суду у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, щодо якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Р.М.Топіха