Рішення № 139344023, 31.08.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 486/227/25

Провадження № 2-др/947/89/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2026 року

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Луняченка В.О.,

за участю : секретаря судового засідання Макаренко Г.В.,

представника позивача адвоката Бориченко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про відшкодування відповідачем витрат понесених позивачем , пов`язаних з професійної правничою допомогою, по цивільної справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участі третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадор-Україна плюс» про поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадор-Україна плюс» про визнання спірного майна особистою приватною власністю -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 03 лютого 2025 року звернулася до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області з позовом про поділ майна подружжя, в якому просила: визнати спільною сумісною власністю: 1) транспортний засіб марки Renault модель Таlisman, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ; 2) автомобіль марки INFINITI, модель QХ70,2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер шасі НОМЕР_4 ; 3) майнові права на однокімнатну квартиру на 6 поверсі №2-6-2, що розташована в житловому комплексі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за будівельною адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна №2-6-2/68 від 12 липня 2021 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «КАДОРР-УКРАЇНА ПЛЮС».

В порядку поділу майна подружжя позивачка просила визнати за відповідачем право власності на автомобіль марки Renault модель Таlisman, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , який придбано 26.09.2023 на підставі договору купівлі-продажу автомобіля від 26.09.2023; в порядку поділу майна подружжя визнати за позивачкою право власності на автомобіль марки INFINITI, модель QХ70,2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер шасі НОМЕР_4 ; в порядку поділу майна подружжя визнати за сторонами право вимоги передачі майнового права на однокімнатну квартиру на 6 поверсі №2-6-2, що розташована в житловому комплексі з вбудовано-прибудованими приміщеннями, торгово-розважальним центром, наземними гаражами відкритого типу, підземним паркінгом та трансформаторною підстанцією «Шістдесят восьма Жемчужина » за будівельною адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна №2-6-2/68 від 12 липня 2021 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «КАДОРР-УКРАЇНА ПЛЮС»; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію у сумі 42 875,00 грн.

Ухвалою судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 04.02.25 матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 за участі третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадор-Україна плюс» про поділ майна подружжя передано для розгляду за підсудністю до Київського районного суду м .Одеси.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Луняченку В.О..

24.06.25 представник позивача адвокат Бориченко К.В. заходами електронного суду надала заяву про зміну підстав позову та згідно даної заяви позивачка просила суд відступити від принципу рівності часток та визнати за ОСОБА_1 права особистої приватної власності на майнові права на однокімнатну квартиру з будівельним номером АДРЕСА_2 , набуті за договором купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна № 2-6-2/68 від 12 липня 2021 року, укладеним з ТОВ «Кадор-Україна Плюс» та ОСОБА_2 ; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , в якості компенсації її частки у праві спільної сумісної власності подружжя, 460 204,40 грн.; визнати за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на автомобіль марки Infiniti модель QX70, 2013 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_5 , який придбано 02.07.2021 року; визнати за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на автомобіль марки Renault модель Talisman, 2016 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1 , який придбано 26.09.2023 року, на підставі договору купівлі-продажу автомобіля, укладеного у м. Чеховіце-Дзедзіце Республіка Польща.

У вказаної заяві зазначено орієнтований розмір судових витрат позивачки у розмірі 20 000 грн.

29.09.2025 ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, та, згідно заяви від 21.01.2026 про зміну предмета зустрічного позову, просив суд визнати його особистою приватною власністю майнові права на квартиру у житловому комплексі «68-ма Жемчужина» ( АДРЕСА_3 ); автомобіль марки INFINITI, модель QX70, 2013 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_6 , номер шасі НОМЕР_7 , який було придбано 02.07.2021р.; - автомобіль марки RENAULT, модель Talisman, 2016 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_8 .

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 04 червня 2026 року задоволені частково позовні вимоги ОСОБА_1 та визнано за позивачкою права особистої приватної власності на майнові права на однокімнатну квартиру з будівельним номером АДРЕСА_2 , набуті за договором купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомого майна № 2-6-2/68 від 12 липня 2021 року, укладеним між ТОВ «Кадор-Україна Плюс» та ОСОБА_2 , а також з ОСОБА_2 стягнуто в якості компенсації частки позивачки у праві спільної сумісної власності подружжя, грошові кошти у сумі 89 159 грн.

Також судом визнано за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на автомобіль марки Infiniti модель QX70, 2013 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_5 , який придбано 02.07.2021 року та на автомобіль марки Renault модель Talisman, 2016 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1 , який придбано 26.09.2023 року, на підставі договору купівлі-продажу автомобіля, укладеного у м. Чеховіце-Дзедзіце Республіка Польща.

Питання розподілу інших судових витрат , у відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України відкладено до подання відповідних заяв.

05.06.2026 від представника позивача, адвоката Бориченко К.В. подана заява про ухвалення додаткового рішення з приводу стягнення на користь позивача з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн.

В обґрунтування розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано до суду Договір про надання правничої допомоги №106/25 укладений 12 червня 2025 року між адвокатом Бориченко К.В. та клієнтом ОСОБА_3 , за умовами якого між сторонами досягнути домовленості щодо надання адвокатом правової допомоги при розподілі спільного майна подружжя та оплатою клієнтом окремо узгодженого та визначеному у Додатку №1 до Договору гонорару у розмірі 20 000 грн.; Додатковою угодою про те що правова допомога надається адвокатським об`єднанням « Про право»; Актом виконаних робіт від 05 червня 2026 року згідно якого сторонами узгоджено надання визначеного Договором правничої допомоги яка прийнята клієнтом; квитанцією про оплату гонорару.

Представником відповідача до суду 15.06.2026 року подані заперечення на заяву про стягнення судових витрат , за змістом яких заявник звертає увагу суду що до закінчення судових дебатів жодної конкретної суми понесених витрат на професійну правничу допомогу не було заявлено що свідчить про відсутність підстав для задоволення заяви, позовні вимоги були задоволені частково а крім того, надана правнича допомога не підтверджена належними доказами її необхідності та співмірності, а тому витрати на неї не може бути безумовно покладені на відповідача.

Цивільний процесуальний кодекс України ( скорочене ЦПК України ) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК України ).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, у відповідності до вимог ч.3 ст. 133 ЦПК України , належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У статті 137 ЦПК України визначені витрати на професійну правничу допомогу: 1. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. 2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною четвертою статті 141 ЦПК України визначено, що якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

При розгляді даного питання судом приймається до уваги що орієнтований розмір судових витрат було зазначено стороною позивача у заяві про зміну предмету позову , з наданих доказів вбачається факт укладення відповідного договору та узгодження розміру гонорару.

Предметом розгляду справи є розподіл спільного майна подружжя загальною вартістю у 2 610 297,37 грн., та фактично задоволення судом основних вимог позивачки пов`язаних із виділенням в особисту власність майнових прав на інвестиції у нерухомість.

Одним з основних критеріїв цивільного судочинства, є принцип змагальності сторін, визначений у ст. 12 ЦПК України , положеннями якої, зокрема, зазначено що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона покладається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому частиною четвертою вказаної статті встановлено що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У даному випадку суд вважає доведеним стороною позивачки що по даної справі критеріям обґрунтованості, співмірності із складністю справи, необхідності доведення власної позиції проти задоволення якої повністю заперечував відповідач , відповідає заявлений розмір витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000 грн., якій підлягає стягненню у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 137,141, 270, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Постановити додаткове рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участі третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадор-Україна плюс» про поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Кадор-Україна плюс» про визнання спірного майна особистою приватною власністю .

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_9 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_10 ), судові витрати , пов`язані із професійною правничою допомогою, у розмірі 20 000, 00 ( двадцять тисяч ) гривень.

Повний текст складено 31.08.2026.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В. О. Луняченко