Рішення № 139343945, 26.08.2026, Городнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 732/220/26

Провадження 2/732/287/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2026 року м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі: головуючого - судді Карпинської Н.М., секретар - Воропаєва К.В., за дистанційної участі у режимі відеоконференції (із застосуванням власних технічних засобів) представника відповідача - Волошина М.М., представника позивача адвоката Куліша Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городня у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське", Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКА-НЕЗАЛЕЖНА ЕКСПЕРТИЗА ЯКОСТІ», про розірвання договорів оренди, стягнення заборгованості із орендної плати,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Юрій Куліш, діючи згідно договору «Про надання правової допомоги № 203/1 від 29 грудня 2025 року, в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське", Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКА-НЕЗАЛЕЖНА ЕКСПЕРТИЗА ЯКОСТІ» і просив:

1)розірвати договір оренди землі № 165 від 01.04.2015, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Гетьманське» (з урахуванням змін, викладених в додаткових угодах № 523 від 01.01.2018 та б/н від 06.12.2021, які є його невід`ємними частинами), предметом якого є земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,26 га з кадастровим номером 7421482400:03:000:0393;

2)розірвати договір оренди землі № 164 від 01.04.2015, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Гетьманське» (з урахуванням змін, викладених в додаткових угодах № 524 від 01.01.2018 та б/н від 06.12.2021, які є його невід`ємними частинами), предметом якого є земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,96 га з кадастровим номером 7421482400:03:000:0287;

3)стягнути із ТОВ «Гетьманське», ЄДРПОУ: 41105190, юридична адреса: 16512, Чернігівська область, Ніжинський район, м. Батурин, вул. ім. В. Ющенка, буд. 61, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , орендну плату за 2023 рік, 2024 рік та за період із 01.01.2025 по 29.09.2025 за орендовані земельні ділянки із кадастровими номерами 7421482400:03:0393, 7421482400:03:000:0287 в сумі 34226,84 грн, із подальшим вирахуванням із цієї суми обов`язкових платежів.

4)стягнути із ТОВ «НАУКА-НЕЗАЛЕЖНА ЕКСПЕРТИЗА ЯКОСТІ», ЄДРПОУ: 32559667, юридична адреса: 53280, Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Придніпровське, вул.. Високовольтна, буд. 34, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 . орендну плату за період із 30.09.2025 по 31.12.2025 за орендовані земельні ділянки із кадастровими номерами 7421482400:03:0393, 7421482400:03:000:0287 в сумі 3176,74 грн із подальшим вирахуванням із цієї суми обов`язкових платежів;

5)стягнути солідарно із Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське", Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКА-НЕЗАЛЕЖНА ЕКСПЕРТИЗА ЯКОСТІ» судові витрати по даній справі в розмірі 3993,60 грн.

Заявлені позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач є власницею земельних ділянок, зазначених у позові, нею укладено договори оренди спочатку із СТОВ «Іскра», а у подальшому замінили сторону вибулого орендаря на ТОВ «Гетьманське». У межах строку дії договорів оренди позивачу, починаючи із 01.01.2023 не виплачено орендну плату. Їй стало відомо, що маючи заборгованість з орендної плати перед позивачем, ТОВ «Гетьманське» на підставі договору відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок № 0101/25-9 від 01.01.2025 продало на 1 рік право оренди належних позивачці земельних ділянок Товариству з обмеженою відповідальністю «НАУКА-НЕЗАЛЕЖНА ЕКСПЕРТИЗА ЯКОСТІ»,про що 30.09.2025 була здійснена державна реєстрація права оренди земельних ділянок. На момент відчуження і реєстрації права оренди за ТОВ «НАУКА-НЕЗАЛЕЖНА ЕКСПЕРТИЗА ЯКОСТІ» у ТОВ «Гетьманське» перед позивачем були невиконані зобов`язання по орендній платі за період із 01.01.2023 по 29.09.2025, тому за цей період із ТОВ «Гетьманське» позивач просить стягнути заборгованість по орендній платі в сумі 34226,84 грн, а за період із 30.09.2025 по 31.12.2025 із Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКА-НЕЗАЛЕЖНА ЕКСПЕРТИЗА ЯКОСТІ» позивач просить стягнути невиплачену орендну плату в сумі 3176,74 грн. Оскільки три роки поспіль позивач не отримує орендну плату, то існуючі договори оренди просить розірвати як такі, що не відповідають її інтересам.

У судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав і просив позов задовольнити з підстав, зазначених у позові.

Представник ТОВ «Гетьманське» позов не визнав. У позові просив відмовити, підтримав мотиви, викладені у відзиві (а.с.60-68). Основні заперечення на позов у ТОВ «Гетьманське» зводяться до того, що саме до ТОВ «НАУКА-НЕЗАЛЕЖНА ЕКСПЕРТИЗА ЯКОСТІ» перейшли всі права та обов`язки орендаря. Позовна заява складена некоректно, порушено вимоги п.4 ч.3 ст. 175 ЦПК України, оскільки у випадку, коли позов подано до кількох відповідачів має бути зазначено зміст позовних вимог щодо кожного з них. Вимоги про розірвання договорів, на думку представника ТОВ «Гетьманське» мають бути заявлені до другого відповідача. Щодо невиплати орендної плати за минулий період вказують, що територія Городнянської міської територіальної громади, до якої входить Володимирівська сільська рада є місцем, де виявлені або ймовірно знаходяться вибухонебезпечні предмети. ТОВ «Гетьманське» не мало обов`язку зі сплати орендної плати, оскільки було звільнено від такого обов`язку в силу ст. 762 ЦК України, а отже і не могло допустити неналежне його виконання у зв`язку із відсутністю зобов`язання. Просить врахувати норми про правонаступництво і про перехід усіх прав та обов`язків до другого відповідача.

Представник ТОВ «НАУКА-НЕЗАЛЕЖНА ЕКСПЕРТИЗА ЯКОСТІ» у судове засідання не з`явився, надіслав письмові пояснення (а.с.122-132), просив проводити розгляд справи без участі представника відповідача. Із письмових пояснень судом встановлено, що наведений відповідач не заперечує проти існування договірних відносин із Позивачем. Однак, земельні ділянки позивача знаходяться на території Володимирівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області на відстані близько 3 км від кордону з Білорусь та 30 км від кордону з РФ. Також вказує, що позивач не враховує, що відповідач є податковим агентом і що позивач позбавлений можливості самостійно розраховувати та сплачувати податки та збори. Просить врахувати положення статті 617 ЦПК України та оцінити форс-мажорні обставини. У позові просять відмовити.

Заслухавши учасників, встановивши вимоги і заперечення сторін, з`ясувавши правовідносини і норму права, яка підлягає застосуванню до правовідносин сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що згідно договору оренди землі № 165 від 01.04.2015 позивач передала належну їй земельну ділянку з кадастровим номером 7421482400:03:000:0393 в оренду СТОВ «Іскра» строком на 10 років (а.с.21-22)

Згідно додаткової угоди № 523 від 01.01.2018 до договору оренди землі № 165 від

01.04.2015,укладеної між позивачкою, СТОВ «Іскра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гетьманське» (далі - ТОВ «Гетьманське»), право оренди даної земельної ділянки перейшло до ТОВ «Гетьманське» (а.с.24)

Також зазначеною додатковою угодою було внесено ряд змін до договору оренди землі № 165 від 01.04.2015, зокрема продовжено строк його дії до 31.12.2025 та змінено розмір орендної плати, а саме: орендну плату встановлено в розмірі 3636,46 грн за повний рік оренди.

06.12.2021між позивачкою та ТОВ «Гетьманське» було укладено додаткову угоду б/н до договору оренди землі № 165 від 01.04.2015, якою зазначений договір в цілому було викладено в новій редакції. Відповідно до нової редакції договору оренди землі № 165 від 01.04.2015, викладеної в додатковій угоді б/н від 06.12.2021: договір вважається укладеним строком на 14 років (до 01.04.2029) (п 3.1.); орендна плата вноситься в грошовій формі в сумі 6233,93 грн за повний рік оренди (п. 4.1.); обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється без урахування річного індексу споживчих цін на товари і послуги, показників інфляції та індексів нормативної-грошової оцінки (п. 4.З.); орендна плата вноситься до 31 грудня (п. 4.4.) (а.с.25-27).

Договір оренди землі № 165 від 01.04.2015, а також додаткові угоди до нього належним чином зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 463573239 від 10.02.2026 (а.с.42-43).

Також згідно договору оренди землі № 164 від 01.04.2015 позивачка передала належну їй земельну ділянку з кадастровим номером 7421482400:03:000:0287 в оренду СТОВ «Іскра» строком на 10 років (а.с.28-30)

Згідно додаткової угоди № 524 від 01.01.2018 до договору оренди землі № 164 від 01.01.2028 укладеної між позивачкою, СТОВ «Іскра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гетьманське» (далі - ТОВ «Гетьманське»), право оренди даної земельної ділянки перейшло до ТОВ «Гетьманське» (а.с. 31). Також зазначеною додатковою угодою було внесено ряд змін до договору оренди землі № 164 від 01.04.2015, зокрема продовжено строк його дії до 31.12.2025 та змінено розмір орендної плати, а саме: орендну плату встановлено в розмірі 3636,46 грн за повний рік оренди.

06.12.2021між позивачем та ТОВ «Гетьманське» було укладено додаткову угоду б/н до договору оренди землі № 164 від 01.04.2015, якою зазначений договір в цілому було викладено в новій редакції (а.с.32-34). Відповідно до нової редакції договору оренди землі № 164 від 01.04.2015, викладеної в додатковій угоді б/н від 06.12.2021: договір вважається укладеним строком на 14 років (до 01.04.2029) (п 3.1.); орендна плата вноситься в грошовій формі в сумі 6233,93 грн за повний рік, оренди (п. 4.1.); ^обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється без урахування річного індексу споживчих цін на товари і послуги, показників інфляції та індексів нормативної-грошової оцінки (п. 4.3.); орендна плата вноситься до 31 грудня (п. 4.4.).

Договір оренди землі № 164 від 01.04.2015, а також додаткові угоди до нього належним чином зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 463571472 від 10.02.2026 (а.с.40-42).

Відповідно до вищезазначених договорів оренди землі (п. 9.4. кожного) орендар зобов`язаний в т.ч. вчасно сплачувати всі належні за цими договорами орендні платежі.

Всупереч цьому ТОВ «Гетьманське» починаючи з 2023 року припинило нараховувати та виплачувати орендну плату за користування належними позивачці земельними ділянками, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, відповідно до яких за період з січня 2023 року по грудень 2025 року жодних нарахувань та виплат від ТОВ «Гетьманське» на користь позивачки не було.

При цьому, ТОВ «Гетьманське, маючи заборгованість зі сплати орендної плати перед позивачкою, на підставі договору відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок №0101/25-9 від 01.01.2025 продало на 1 рік право оренди належних позивачці земельних ділянок Товариству з обмеженою відповідальністю «НАУКА-НЕЗАЛЕЖНА ЕКСПЕРТИЗА ЯКОСТІ» (далі - ТОВ «НАУКА-НЕЗАЛЕЖНА ЕКСПЕРТИЗА ЯКОСТІ»), про що внесено відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Ст. 125 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Державна реєстрація права оренди земельних ділянки, належної позивачці, за ТОВ «НАУКА-НЕЗАЛЕЖНА ЕКСПЕРТИЗА ЯКОСТІ» була здійснена 30.09.2025.

Вищезазначене підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 463573239 від 10.02.2026, № 463571472 від 10.02.2026.

Отже, до 29.09.2025 включно право оренди належних позивачці земельних ділянок належало ТОВ «Гетьманське», а з 30.09.2025 перейшло до ТОВ «НАУКА- НЕЗАЛЕЖНА ЕКСПЕРТИЗА ЯКОСТІ».

Як вбачається із відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків за період січень 2023 року по грудень 2025 року, наданих позивачем (а.с. 39) відсутні відомості про перераховану орендну плату позивачу від першого та другого відповідача.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання в порядку встановленому ЦПК України.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

У ч.1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (ч. 2 ст. 792 ЦК України).

Правилами частини першої статті 2 Закону України «Про оренду землі» визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями ч. 1 ст. 93 ЗК України, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно зі ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України (ст.32 Закону України «Про оренду землі»).

Положеннями ст. 24, 25 Закону визначено права та обов`язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати. Орендар, у свою чергу, має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження та зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Підстави припинення договору оренди землі це законодавчо закріплені обставини, які передбачають припинення договірних відносин.

Підстави припинення договору оренди землі - це законодавчо закріплені обставини, які передбачають припинення договірних відносин.

Правила про підстави припинення права користування земельною ділянкою, визначені пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України (систематична несплата орендної плати), та приписи частини другої статті 651 ЦК України, якими передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, співвідносяться як такі, що не суперечать, а навпаки доповнюють одні одних.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 293/1011/16-ц (провадження № 61-29970сво18) виснував, що тлумачення пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, частини другої статті 651 ЦК України свідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначено договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 04 грудня 2023 року у справі № 385/1679/21.

Положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність (постанова Верховного Суду від 07 лютого 2024 року у справі № 579/1133/22, від 27 вересня 2023 року у справі № 626/104/21).

За змістом наведених норм, істотним слід визнавати таке порушення, що тягне за собою для іншої сторони неможливість досягнення мети договору, тобто, вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Отже, стороною, якою заявлено вимоги про розірвання договору, повинно бути доведено наявність істотного порушення договору та наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, тобто існування цих двох умов у їх сукупності.

Тлумачення п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України та ч. 2 ст. 651 ЦК України свідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати в цілому, так і її виплати в розмірі меншому, ніж визначеному договором.

Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Те, що орендарі не сплачували позивачу орендну плату у 2023-2025 роках не заперечується обома відповідачами. Обставини визнані сторонами доказуванню не підлягають.

Однак, суд не погоджується із позицією орендарів, що у них були підстави для невиплати орендної плати і вони не несуть відповідальності та підлягають звільненню від виконання зобов`язань.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не лише самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 16 липня 2019 року у справі № 917/1053/18 та від 09 листопада 2021 року у справі № 913/20/21. Отже, сам по собі воєнний стан не є безумовною підставою для застосування положень ч. 6 ст. 762 ЦК України.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (ст. 1 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану»).

24.02.2022 розпочалося повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено військовий стан, який триває дотепер.

Сама по собі війна не може автоматично означати звільнення від виконання в Україні будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Війна, як обставина непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин юридична/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання.

На підтвердження неможливості обробляти земельні ділянки позивачів і відповідно сплачувати орендну плату до суду надало лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 про визнання форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили) військову агресію російської федерації проти України. Проте, вказаний лист є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, зобов`язання, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин. Той факт, що Торгово-промислова палата України засвідчила відповідну форс-мажорну обставину (обставину непереборної сили), сам собою не є підставою для звільнення або зменшення відповідальності за невиконання/неналежне виконання договірних зобов`язань.

Воєнний стан, як обставина непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання. При цьому, наявність сертифікату ТПП України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 15 червня 2023 року у справі № 910/8580/22.

Посилання на наявність обставин форс-мажору використовується стороною, яка позбавлена можливості виконувати договірні зобов`язання належним чином, для того, щоб уникнути застосування до неї негативних наслідків такого невиконання. Інша ж сторона договору може доводити лише невиконання/неналежне договору контрагентом, а не наявність у нього форс-мажорних обставин (як обставин, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання). Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору (постанови Верховного Суду від 15 червня 2018 року у справі №915/531/17, від 26 травня 2020 року у справі № 918/289/19, від 17 грудня 2020 року у справі № 913/785/17, від 30 листопада 2021 року у справі № 913/785/17, від 07 червня 2023 року у справі № 906/540/22).

Частиною 1 ст. 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок непереборної сили.

У постанові Верховного Суду від 14 червня 2022 року в справі № 922/2394/21 зазначено, що ст. 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Так, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Таких висновків дотримується Верховний Суд у постанові від 16 липня 2019 у справі № 917/1053/18 та у постанові від 09 листопада 2021 року у справі № 913/20/21».

Відповідно до положень ч. 6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/7495/16 зазначено, що норма ч. 6 ст. 762 ЦК України визначає як підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.

Підпунктом 3 п. 27 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України визначено, що під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням такої особливості: власники, користувачі земельних ділянок не несуть відповідальності за невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням, що полягає у невикористанні земельної ділянки, право власності, користування якою виникло до введення воєнного стану.

Велика Палата Верховного Суду також зауважила, що відсутність у ч. 6 ст. 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України № 740 від 7 червня 2024 року «Про деякі питання про створення, забезпечення функціонування та ведення реєстру територій, забруднених/імовірно забруднених вибухонебезпечними предметами» затверджено Порядок ведення, адміністрування, користування відомостями реєстру територій, забруднених/імовірно забруднених вибухонебезпечними предметами, внаслідок чого введено у дію реєстр територій та геоінформаційна система, якому відповідає Інтерактивна карта територій, яку адмініструє Державна служба надзвичайних ситуацій (далі ДСНС).

За даними Інтерактивної карти ДСНС, розміщеної на її офіційному сайті за посиланням Розмінування України (https://mine.dsns.gov.ua/), територія Чернігівської міської територіальної громади Чернігівської області частково є місцем, що налічує 8 непідтверджених небезпечних зон.

Відповідно до ч. 283-1.2. ст. 283-1 ПК України період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.

Для земельних ділянок, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у тому числі коли дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території), за умови подання платником плати за землю до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації заяви про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та прийняття таким органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів щодо земельної ділянки, зазначеної у такій заяві, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.

Суду не надано належних і допустимих доказів на підтвердження обмежень використання за цільовим призначенням земельних ділянок позивача та актів, які вказують, що земельні ділянки позивача була повернута орендодавцю.

Отже, відповідачі не дотрималися визначеного законодавством порядку для встановлення статусу земельних ділянок, як таких, що забруднені вибухонебезпечними предметами, тому відсутні підстави для висновку про можливість їх звільнення від орендної плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Державну реєстрацію права оренди за другим відповідачем проведено на підставі Договору відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок від 01.01.2025, укладеного між ТОВ «Гетьманське» та ТОВ «Наука-Незалежна експертиза якості» з додатками. За умовами вказаного договору покупцю стало належати зареєстроване право оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, зазначених у додатку (Перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення, право оренди яких є предметом відчуження (продажу) від дати реєстрації набутого права. Продавець за цим договором продав (відчужив), а покупець придбав право оренди зазначених земельних ділянок, що є підставою для державної реєстрації переходу права оренди землі у порядку, передбаченому законодавством. До покупця перейшли усі права й обов`язки орендаря щодо земельних ділянок за договорами оренди землі (зі змінами та доповненнями додаткових угод) (п. 2.1.- 2.3. договору). З урахуванням вказаного позивач правомірно розмежував відповідальність відповідачів щодо їх обов`язку сплати орендної плати, кожен з яких порушив право позивача у відповідному періоді: ТОВ «Гетьманське» у період із 01.01.2025 по 29.09.2025 та ТОВ «НАУКА НЕЗАЛЕЖНА ЕКСПЕРТИЗА ЯКОСТІ» у період із 30.09.2025 по 31.12.2025. Невиконання обов`язків обома відповідачами призвело до незмінного бажання позивача розірвати договірні відносини, а оскільки права та обов`язки нового орендаря були похідними від первинного договору оренди і мали строк дії ( у пункті 5.1 договору відчуження визначено 1 рік), негативні наслідки розірваного договору несуть обоє відповідачів і обраним способом захисту про розірвання договору, заявленого до обох, позивач усуває недобросовісну можливість ТОВ «Гетьманське» продовжити користуватися землею повернувши за п.5.1 договору земельну ділянку у своє користування. Новий орендар не відповідає за борги попереднього, якщо інше прямо не вказано в договорі купівлі-продажу (відчуження) права оренди або в договорі про переведення боргу. «Всі права та обов`язки» не підлягають розширеному тлумаченню і перш за все стосуються прав та обов`язків орендаря від дати реєстрації набутого права. ТОВ «Гетьманське» залишилося особисто зобов`язаним перед орендодавцем за весь період, поки саме вони були законними користувачами майна (землею) позивача до моменту перереєстрації права оренди. Орендодавець у даному випадку обґрунтовано висуває вимоги про стягнення заборгованості до реєстрації права - до першого відповідача, а після перереєстрації - до другого відповідача.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, а судовий збір підлягає стягненню в рівних частинах.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (ч. 1 ст. 1 Закону України «Про судовий збір»).

Порядок оплати та розміри ставок судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем встановлюється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ставка за вимогою немайнового характеру склала 2662,40 грн, а за вимогою майнового характеру 1331,20 грн, оскільки 1 % ціни позову менше за 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За таких обставин судовий збір сплачений у мінімальному розмірі, і не прив`язується до відсотку до суми стягнення, а тому компенсується у рівних частинах.

Керуючись ст.2,4-5,12-13,43,82,83,89,259,263-265,268,273,354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьманське", ЄДРПОУ: 41105190, юридична адреса: 16512, Чернігівська область, Ніжинський район, м. Батурин, вул. ім. В. Ющенка, буд. 61, та до Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКА-НЕЗАЛЕЖНА ЕКСПЕРТИЗА ЯКОСТІ», ЄДРПОУ: 32559667, юридична адреса: 53280, Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Придніпровське, вул.. Високовольтна, буд. 34, про розірвання договорів оренди, стягнення заборгованості із орендної плати

Розірвати договір оренди землі № 165 від 01.04.2015, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Гетьманське» (з урахуванням змін, викладених в додаткових угодах № 523 від 01.01.2018 та б/н від 06.12.2021, які є його невід`ємними частинами), предметом якого є земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,26 га з кадастровим номером 7421482400:03:000:0393.

Розірвати договір оренди землі № 164 від 01.04.2015, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Гетьманське» (з урахуванням змін, викладених в додаткових угодах № 524 від 01.01.2018 та б/н від 06.12.2021, які є його невід`ємними частинами), предметом якого є земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,96 га з кадастровим номером 7421482400:03:000:0287;

Стягнути із ТОВ «Гетьманське», ЄДРПОУ: 41105190, юридична адреса: 16512, Чернігівська область, Ніжинський район, м. Батурин, вул. ім. В. Ющенка, буд. 61, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , орендну плату за 2023 рік, 2024 рік та за період із 01.01.2025 по 29.09.2025 за орендовані земельні ділянки із кадастровими номерами 7421482400:03:0393, 7421482400:03:000:0287 в сумі 34226,84 грн, із подальшим вирахуванням із цієї суми обов`язкових платежів.

Стягнути із ТОВ «НАУКА-НЕЗАЛЕЖНА ЕКСПЕРТИЗА ЯКОСТІ», ЄДРПОУ: 32559667, юридична адреса: 53280, Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Придніпровське, вул.. Високовольтна, буд. 34, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 . орендну плату за період із 30.09.2025 по 31.12.2025 за орендовані земельні ділянки із кадастровими номерами 7421482400:03:0393, 7421482400:03:000:0287 в сумі 3176,74 грн із подальшим вирахуванням із цієї суми обов`язкових платежів.

Стягнути із ТОВ «Гетьманське», ЄДРПОУ: 41105190, юридична адреса: 16512, Чернігівська область, Ніжинський район, м. Батурин, вул. ім. В. Ющенка, буд. 61 та ТОВ «НАУКА-НЕЗАЛЕЖНА ЕКСПЕРТИЗА ЯКОСТІ», ЄДРПОУ: 32559667, юридична адреса: 53280, Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Придніпровське, вул.. Високовольтна, буд. 34 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , у рівних частинах судові витрати у виді сплаченого судового збору по 1996,80 грн

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Датою складення повного тексту судового рішення є 01 вересня 2026 року.

Суддя Карпинська Н.М.