Єдиний державний реєстр судових рішень
БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ вул. Шевченка, 42, смт Білогір`я, Шепетівський район, Хмельницька область, 30200 тел./факс (03841) 2-14-44, тел. 2-03-97, е-mail: inbox@bg.km.court.gov.ua, web:https://bg.km.court.gov.ua/sud2201/, код ЄДРПОУ 02886947
Справа №: 669/748/26 Провадження № 3/669/253/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 серпня 2026 року смт.Білогір`я
Суддя Білогірського районного суду Хмельницької області Вишневський В.О., розглянувши матеріали, які надійшли з сектору поліцейської діяльності № 1 Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП
ВСТАНОВИВ:
15 серпня 2026 року близько 00 год 47 хв по вул. Незалежності в с. Денисівка, Шепетівського району Хмельницької області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Seat» моделі «Ibiza» д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням технічного приладу Drager ALCOTEST 6810. Результат тесту № 4133 позитивний «1,00 проміле». Чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, проте 28 серпня 2026 року він подав до суду клопотання та додаткові пояснення, у яких зазначив, що вину у вчиненому правопорушенні визнає частково та щиро кається. Не заперечуючи факту керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 наголосив, що керував саме автомобілем, а не трактором. Оскільки він має два окремих документа на право керування посвідчення водія та посвідчення тракториста-машиніста, останній просив суд не застосовувати до нього позбавлення права керування тракторами.
З`ясувавши всі обставини справи та надавши оцінку дослідженим доказам, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Згідно п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху затверджених постановою КМУ № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Положеннями частини 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів.
Згідно з вимогами статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Так, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 740105, складеного поліцейським сектору поліцейської діяльності № 1 Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності від 15 серпня 2026 року о 01 год 03 хв відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- даними Акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та роздрукованого на папері показника спеціального технічного засобу Drager ALCOTEST 6810, згідно якого результат тесту № 4133 позитивний «1,00 проміле»;
- даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 15 серпня 2026 року, згідно з яким огляд на стан алкогольного сп`яніння не проводився;
- даними відеозапису, яким здійснено фіксацію даного правопорушення, процедуру огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу.
Оцінюючи доводи ОСОБА_1 щодо недоцільності застосування стягнення у вигляді позбавлення права керування тракторами з підстав наявності окремого посвідчення тракториста-машиніста, суд виходить з такого.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП визначає протиправним факт керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння. Норми зазначеної статті оперують абстрактно-родовим поняттям «транспортний засіб», не розмежовуючи його за підкатегоріями, конструктивними особливостями чи цільовим призначенням (автомобілі, самохідні машини, трактори тощо). Відповідно, склад правопорушення утворює безпосередньо факт керування у стані сп`яніння будь-яким джерелом підвищеної небезпеки, що належить до категорії транспортних засобів.
Систематичний аналіз санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП свідчить, що позбавлення наданого громадянинові спеціального права керування є абсолютним (неподільним) додатковим стягненням. Вичерпний перелік видів адміністративних стягнень не передбачає можливості виокремлення окремих категорій правопорушника щодо обсягу обмеження спеціального права.
Тимчасова обмеженість особи у правосуб`єктності щодо керування транспортними засобами діє безумовно стосовно всіх видів та типів транспортних засобів загалом. У зв`язку з цим наявність у правопорушника кількох документів, що посвідчують спеціальні права (посвідчення водія та посвідчення тракториста-машиніста), не є підставою для вибіркового чи часткового застосування адміністративного стягнення.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адмінправопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зміст протоколу відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
Таким чином, приймаючи до уваги характер вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, ступінь його вини, визнання вини як обставина, що пом`якшує відповідальність, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суд приходить до висновку про накладення на нього адміністративного стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, згідно вимог Закону України «Про судовий збір», підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.
Керуючись ч. 1 ст. 130 ст. ст. 27, 30, 33-35, 248, 249, 251, 252, 283-285, 287, 289, 294 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Реквізити для стягнення (сплати) штрафу: (стягувач: Головне управління Національної поліції у Хмельницькій області, отримувач: ГУК у Хмел.обл/Хмельн.обл./21081300, код отримувача: (ЄРДПОУ) 37971775, банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.), номер рахунку (IBAN):UA748999980313060149000022001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, назва платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок.
Реквізити для стягнення (сплати) судового збору: (стягувач: Державна судова адміністрація України(вул. Липська, 18/5 м. Київ), платіжні дані отримувача коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч. 1 ст. 307 КУпАП).
У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом (ч. 1 ст. 308 КУпАП).
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень (ч. 2 ст. 308 КУпАП).
Строк звернення постанови судді до виконання становить три місяці, починаючи з наступного дня після набрання постановою законної сили.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня її винесення до Хмельницького апеляційного суду через Білогірський районний суд Хмельницької області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя Василь ВИШНЕВСЬКИЙ
Судове рішення № 139343501, Білогірський районний суд Хмельницької області було прийнято 28.08.2026. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 669/748/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: