Рішення № 139343142, 31.08.2026, Ямпільський районний суд Сумської області

Справа № 370/61/26

Провадження №2/590/460/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року с-ще Ямпіль

Ямпільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Деркача І.М.,

за участю секретаря судового засідання Савченко А.В.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ 38548598, адреса: 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 26, офіс 407), представник позивача: Алфьорова Наталія Євгенівна (адреса: 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 26, офіс 407) до ОСОБА_2 (зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

установив:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

До Ямпільського районного суду Сумської області надійшла цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», представник позивача: Алфьорова Наталія Євгенівна, до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1390-1868 від 03.05.2024 року в сумі 28400,00 гривень та суми судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.05.2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_2 за допомогою веб-сайту creditkasa.com.ua укладено в електронній формі Договір про відкриття кредитної лінії № 1390-1868, за умовами якого Кредитодавець надав Позичальнику кредит для задоволення особистих потреб на суму 5 700,00 грн строком на 365 днів, з базовим періодом 30 днів, встановивши комісію за видачу кредиту у розмірі 15 % від суми кредиту та процентну ставку за користування кредитом у розмірі 1,45 % на день.

Позивач зазначає, що Кредитний договір укладено з дотриманням вимог законодавства про електронну комерцію шляхом підписання одноразовим ідентифікатором, отриманим Відповідачем на власний телефонний номер, а свої зобов`язання за договором Кредитодавець виконав у повному обсязі, перерахувавши кредитні кошти на картковий рахунок Відповідача через систему платежів LiqPay.

Відповідач взяті на себе зобов`язання виконав частково, однак у подальшому припинив здійснення платежів, унаслідок чого станом на 26.11.2025 загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становив 36 622,25 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 5 700,00 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 30 067,25 грн; прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту 855,00 грн.

Позивач зазначив, що Кредитодавцем прийнято рішення про застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткове списання заборгованості за нарахованими комісією та процентами на загальну суму 8 222,25 грн за умови погашення Позичальником решти заборгованості в розмірі 28 400,00 грн, у зв`язку з чим Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість за Кредитним договором не в повному обсязі, а частково, а саме: прострочену заборгованість за кредитом у розмірі 5 700,00 грн та прострочену заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 22 700,00 грн, що разом становить 28 400,00 грн, а також судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

13.05.2026 від представника відповідача на адресу суду надійшли письмові пояснення, в якому відповідач проти позову заперечує та зазначає, що не пам`ятає факту укладення та підписання Кредитного договору (оферти) № 1390-1868, про існування якого їй стало відомо лише після відкриття провадження у справі, у зв`язку з чим підпис на вказаному договорі, на її думку, є підробленим, а отже відсутня внутрішня воля відповідача на вчинення правочину, що відповідно до статей 202, 203, 215 Цивільного кодексу України свідчить про нікчемність договору. Крім того, відповідач вказує, що за відсутності підпису сторони договір не може вважатися вчиненим у письмовій формі згідно зі статтею 204 ЦК України, а кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним відповідно до частини другої статті 1055 ЦК України. Відповідач також наголошує на відсутності у матеріалах справи належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження факту перерахування кредитних коштів саме на її рахунок, оскільки надана позивачем інформаційна довідка не містить відомостей про прізвище, ім`я та по батькові власника платіжної картки, повного номера картки, а також не підтверджена банківською установою належність цієї картки відповідачу. Розрахунок заборгованості, наданий позивачем, є, на переконання відповідача, внутрішнім документом, складеним однією стороною спору, не відповідає ознакам первинного бухгалтерського документа у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і сам по собі не може бути доказом як факту видачі кредиту, так і розміру заборгованості. Відповідач зазначає, що позивачем не доведено ні факту використання відповідачем одноразового ідентифікатора для підписання електронного договору, ні факту реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача, ні самого факту отримання коштів, а відтак не доведено виникнення договірних правовідносин між сторонами.

Ухвалою суду від 07.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання (а.с. 79).

13.05.2026 від представника відповідача на адресу суду надійшли письмові пояснення до яких додатком долучено копію довідки від 14.07.2025 №6103-5003733929 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, згідно якої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 має фактичне місце проживання/перебування : АДРЕСА_2 . Відповідно до довідки Міністерства соціальної політики вбачається, що за відомостями Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб відповідач, як внутрішньо переміщена особа, взята на облік та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.83-90).

02 червня 2026 року ухвалою Ямпільського районного суду Сумської області справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, була направлена за підсудністю до Галицького районного суду Івано-Франківської області (77101, м. Галич, вул. Караїмська, 10) (а.с.102 103).

Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 01.07.2026 справу повернуто до Ямпільського районного суду Сумської області, оскільки суд дійшов висновку, що справа передана до Галицького районного суду з порушенням правил підсудності, встановлених ст. 27 ЦПК України, та є підсудною саме Ямпільському районному суду Сумської області за зареєстрованим місцем проживання відповідача, а зміна реєстрації відповідача як внутрішньо переміщеної особи в процесі розгляду справи не змінює підсудності, визначеної на момент відкриття провадження (а.с.112-113).

Ухвалою від 30.07.2026 року прийнято до розгляду цивільну справу та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.119).

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представник відповідачки ОСОБА_1 у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову. Підтримала письмові пояснення надані до суду представником відповідача.

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 03 травня 2024 року о 12:00 год. між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1390-1868 продукту «CreditKasa». Договір укладено в електронній формі за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле (а.с.12 21).

Відповідно до п. 4.1, 4.2 договору сума кредиту складає 5700,00 грн, дата видачі кредиту 03.05.2024 року.

Відповідно до пункту 4.13 строк кредитування становить 365 календарних днів з моменту перерахування коштів, дата повернення кредиту 02.05.2025. Базовий період сплати процентів 30 календарних днів; тип процентної ставки фіксована, яка не змінюється протягом усього строку дії Договору. Розмір процентної ставки за користування кредитом 1,45 % за кожен день користування. Комісія за видачу кредиту 15 % від суми кредиту, що становить 855,00 грн.

Зазначені умови підтверджуються як текстом самого Договору, розділом 4 «Порядок та умови надання Кредиту», так і Паспортом споживчого кредиту від 03.05.2024, що є невід`ємною частиною Договору.

Відповідачка пройшла ідентифікацію через Систему BankID НБУ, ознайомилась з Паспортом споживчого кредиту та проєктом Договору, а після прийняття пропозиції підписала Договір шляхом введення одноразового ідентифікатора № С1211, надісланого їй засобом зв`язку та Паспорт споживчого кредиту одноразовим ідентифікатором № А1211.

Додатком № 3 до Договору визначено орієнтовний графік платежів, згідно з яким при належному виконанні відповідачкою зобов`язань сума до сплати за весь період кредитування мала становити 36 722,25 грн., 5 700,00 грн тіло кредиту, 30 167,25 грн проценти, 855,00 грн комісія. Цей документ підписаний відповідачкою тим самим одноразовим ідентифікатором № С1211 та є складовою частиною Договору (а.с. 32).

03.05.2024 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» перерахувало на картковий рахунок грошові кошти в сумі 5 700,00 грн на банківську платіжну картку відповідачки (номер НОМЕР_1 , платіжна система Mastercard), що підтверджується копією квитанції платіжного сервісу LiqPAY № 2457395507 з призначенням платежу «Видача кредитних коштів за договором 1390-1868, 2024-05-03» (а.с.33). 03.05.2024 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» перерахувало на картковий рахунок ОСОБА_2 , № НОМЕР_1 5700,00 грн., що підтверджується довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту № 1390-1868 від 03.05.2024 року, операцію проведено через платіжну систему LiqPay, платіж № 2457395507 (а.с.34).

Із розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 26 листопада 2025 року загальний розмір заборгованості відповідачки за Договором становить 36 622,25 грн, з яких: 5 700,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 30 067,25 грн заборгованість за нарахованими процентами; 855,00 грн заборгованість за комісією за видачу кредиту (а.с.35 41).

Судом встановлено, що наказом директора ТОВ «Укр Кредит Фінанс» № 96-П від 26 грудня 2023 року затверджено Правила акції під умовною назвою «Обмеження нарахування відсотків при примусовому стягненні заборгованості» для споживачів фінансових послуг товариства. На підставі цих Правил позивач прийняв рішення застосувати до відповідачки програму лояльності, а саме здійснити часткове списання заборгованості за нарахованими комісією та процентами на загальну суму 8 222,25 грн за умови погашення відповідачкою решти заборгованості в розмірі 28 400,00 грн. У зв`язку з цим позивач визначив ціну позову не в розмірі повної заборгованості - 36 622,25 грн, а в розмірі 28 400,00 грн, з яких: 5 700,00 грн тіло кредиту та 22 700,00 грн частина нарахованих процентів, що й просить стягнути з відповідачки (а.с.42-43).

Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.

Вирішуючи спір, суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються нормами ЦК України.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Згідно з вимогами ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Щодо доводів представника відповідача про відсутність волевиявлення та нікчемність договору.

Заперечення відповідача про те, що вона «не пам`ятає» укладення договору, є твердженням, яке не підкріпленим жодними доказами. Відповідач не заперечує належність їй номера телефону та електронної адреси, зазначених у Договорі та Паспорті споживчого кредиту, не заявляла клопотання про призначення комп`ютерно-технічної експертизи документа, не зверталася до кредитодавця, оператора мобільного зв`язку чи правоохоронних органів із заявою про неправомірне використання її персональних даних чи номера телефону третіми особами. За змістом ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» використання одноразового ідентифікатора прирівнюється до власноручного підпису, а сам ідентифікатор надсилається виключно на контактні дані, вказані заявником під час реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця.

Щодо доводів про недоведеність перерахування коштів.

Суд зазначає, що надані у цій справі докази суттєво відрізняються від доказової бази, яка досліджувалася судами у справах, на які посилається представник відповідача, позивачі надавали лише односторонньо складену внутрішню довідку фінансової установи без жодного підтвердження від платіжної системи чи банку. У цій же справі факт перерахування коштів підтверджується не лише довідкою кредитодавця, а й квитанцією ліцензованої платіжної системи LiqPay з унікальним ідентифікатором операції № 2457395507, у якій зазначено суму, дату та час операції, а також цифри платіжної картки одержувача, яка повністю відповідає номеру картки, самостійно вказаному відповідачем під час оформлення заявки на отримання кредиту згідно з п. 3.2, 4.6 Договору. Таким чином, на відміну від наведеної відповідачем судової практики, у цій справі факт видачі кредиту підтверджується не лише внутрішнім документом кредитодавця, а незалежним підтвердженням платіжної системи, що виключає підстави для застосування зазначених правових висновків до спірних правовідносин.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що доводи, викладені у поясненнях відповідача, не спростовують встановлених судом обставин справи та не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем) (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02 жовтня 2020 року у справі № 911/19/19).

Належним чином дослідити поданий стороною доказ (у цьому випадку - розрахунок заборгованості), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду (див. постанову Верховного Суду від 17 грудня 2020 року у справі №278/2177/15-ц.

Суд перевірив правильність нарахування процентів та здійснив їх перерахунок.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 23 грудня 2023 року доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону передбачено поетапне зменшення граничного розміру денної процентної ставки протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом № 3498-IX: протягом перших 120 днів до 2,5 відсотка, протягом наступних 120 днів до 1,5 відсотка, і лише після завершення 240-денного строку 1 відсоток.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Разом із тим наведені перехідні положення регулюють застосування граничної денної процентної ставки до договорів, укладених до набрання чинності Законом, або договорів, дія яких була продовжена після набрання ним чинності. Враховуючи, що спірний кредитний договір укладено 03 травня 2024 року, тобто після набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», тому умови пунктів 8.3 та 8.5.2 договору в частині встановлення денної процентної ставки понад 1 % є нікчемними.

З огляду на викладене, суд вважає застосування стандартної процентної ставки 1,45% в день суперечить частині п`ятій статті 8 Закону, а тому здійснює перерахунок процентів виходячи з максимально дозволеного розміру денної процентної ставки - 1 відсоток від залишку суми Кредиту за кожний день користування ним.

При цьому суд виходить із такого.

За період з 03.05.2024 по 02.05.2025 (365 календарних днів), виходячи з максимально допустимого розміру денної процентної ставки 1 %, нарахуванню підлягають проценти у розмірі 20 805,00 грн (5700,00 грн * 1 % * 365 днів). Нарахування підлягає сума 57,00 грн в день.

За результатами здійсненого судом перерахунку заборгованість відповідача перед позивачем становить 26 505, 00 грн, з яких: 5700,00 грн заборгованість за тілом кредиту та 20 805,00 грн заборгованість за процентами за користування кредитом.

Судові витрати.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить із такого.

Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції №840 від 07.01.2026 року, позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2662,40 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково (93,33%), з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір у сумі 2484,82 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.2, 10, 12, 13, 23, 258, 259, 265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (ідентифікаційний код юридичної особи (код за ЄДРПОУ) 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, м. Київ, 01133) загальну суму заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії №1390-1868 від 03.05.2024 р., в розмірі 26 505,00 гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (ідентифікаційний код юридичної особи (код за ЄДРПОУ) 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, м. Київ, 01133) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2484,82 гривні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», код ЄДРПОУ 38548598, адреса: 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 26, офіс 407.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Повний текст складено 31 серпня 2026 року.

Суддя Ямпільського районного суду

Сумської області: І.М. Деркач