Рішення № 139342819, 31.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

31 серпня 2026 р. справа № 520/23905/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Ярослава Мудрого, буд. 26, м. Харків, 61024, код ЄДРПОУ 45752470) про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просить суд:

- скасувати постанову від 20.07.2026 ВП №80802194 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.08.2026 у справі №520/23905/26 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами, за окремою категорію термінових адміністративних справ передбачених статтею 287 КАС України.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно положень ст. ст. 12, 257 КАС України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАСУ суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірні дії державного виконавця та прийнята постанова від 20.07.2026 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. є незаконними, оскільки покладені рішенням Харківського окружного адміністративного суду по справі №520/30051/25 зобов`язання виконані пенсійним органом в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Виплата нарахованої пенсії буде здійснена після виділення головному управлінню коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду. Просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача на виконання ухвали суду направив відзив на адміністративний позов разом із копією матеріалів виконавчого провадження. Щодо задоволення позову заперечив з тих підстав, що на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження № 80802194 з примусового виконання виконавчого листа № 520/30051/25 виданого 11.03.2026 Харківським окружним адміністративним судом. На адресу відділу 11.05.2026 за вх. № 13692 надійшла відповідь боржника Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області, якою повідомлено, що за період з 01.02.2020 по 30.04.2026 року нараховану різницю в пенсії в сумі 1426292,26 грн. внесено до Реєстру судових рішень та обліковано поточний борг з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.

На адресу відділу 09.07.2026 за вх. № 18261 надійшла заява стягувача ОСОБА_1 , якою повідомлено, що листом від 04.05.2026 «На постанову про відкриття виконавчого провадження від 20.04.2026 ВП №80802194» Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомило стягувача про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2026 по справі №520/30051/25 та надало перерахунки моєї пенсії з 01.02.2020, 3 01.02.2021, з 01.02.2022, з 01.02.2023, з 01.03.2024, з 01.01.2025 та з 01.03.2025 відповідно до яких, розмір пенсії розраховано без врахування грошового забезпечення за оновленими довідками. 17.07.2026 року державним виконавцем в порядку статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» на адресу боржника направлено вимогу, щодо надання відповідних пояснень щодо викладених фактів стягувачем в заяві від 09.07.2026.

20.07.2026 у межах зазначеного виконавчого провадження на підставі статей 63, 75 Закону №1404-VІІІ державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу в сумі 5100,00 грн. на Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області за невиконання рішення суду, яким було зобов`язано боржника виконати рішення по справі № 520/30051/25 протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Рішенням ХОАС від 27.01.2026 по справі №520/30051/25, яке набрало законної сили 27.02.2026 р. адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено та вирішено : « Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у нездійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022 та з 01.02.2023 згідно виданих Управлінням Служби безпеки України в Харківській області оновлених довідок від 22.09.2025 №№ 923, 924, 925, 926 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020, станом на 01.01.2021, станом на 01.01.2022 та станом на 01.01.2023 відповідно.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 виходячи з 80% грошового забезпечення з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022 та з 01.02.2023 згідно виданих Управлінням Служби безпеки України в Харківській області оновлених довідок від 22.09.2025 №№ 923, 924, 925, 926 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020, станом на 01.01.2021, станом на 01.01.2022 та станом на 01.01.2023 відповідно, здійснивши виплату пенсії без обмеження максимальним (граничним) розміром з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2025 та з 01.03.2025 із застосуванням коефіцієнтів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", а також з 01.03.2025 без урахування індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році", з обмеженням пенсії максимальним розміром.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01.01.2025 та з 01.03.2025 виходячи з 80% грошового забезпечення без застосування коефіцієнтів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", а також з 01.03.2025 з урахуванням індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" без обмеження пенсії максимальним розміром, здійснивши виплату суми перерахунку з урахуванням виплачених сум.».

На виконання вказаного рішення Харківським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи.

20.04.2026 року cтаршим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського Міжрегіонального Міністерства Юстиції України Антосіком Олегом Андрійовичем за вказаним виконавчим листом 11.03.2026 відкрито виконавче провадження ВП №80802248 про зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 виходячи з 80% грошового забезпечення з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022 та з 01.02.2023 згідно виданих Управлінням Служби безпеки України в Харківській області оновлених довідок від 22.09.2025 №№ 923, 924, 925, 926 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020, станом на 01.01.2021, станом на 01.01.2022 та станом на 01.01.2023 відповідно, здійснивши виплату пенсії без обмеження максимальним (граничним) розміром з урахуванням раніше виплачених сум.

20.04.2026 року cтаршим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського Міжрегіонального Міністерства Юстиції України Антосіком Олегом Андрійовичем за вказаним виконавчим листом 11.03.2026 відкрито виконавче провадження ВП №80802194 про зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01.01.2025 та з 01.03.2025 виходячи з 80% грошового забезпечення без застосування коефіцієнтів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", а також з 01.03.2025 з урахуванням індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" без обмеження пенсії максимальним розміром, здійснивши виплату суми перерахунку з урахуванням виплачених сум.

Листом від 08.05.2026 року за №2000-0308-5/81542 Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області повідомило, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2026 у справі №520/5452/22 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022 та з 01.02.2023 виходячи з 80% грошового забезпечення згідно виданих Управлінням Служби безпеки України в Харківській області оновлених довідок від 22.09.2025 №№ 923, 924, 925, 926 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020, станом на 01.01.2021, станом на 01.01.2022 та станом на 01.01.2023 відповідно, без обмеження максимальним (граничним) розміром, а також з 01.01.2025 та з 01.03.2025 виходячи з 80% грошового забезпечення без застосування коефіцієнтів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", а також з 01.03.2025 3 урахуванням індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" без обмеження пенсії максимальним розміром. За період з 01.02.2020 по 30.04.2026 року нараховану різницю в пенсії в сумі 1426292,26 грн. внесено до Реєстру судових рішень та обліковано поточний борг з урахуванням раніше виплачених сум пенсії. Виплата перерахованої пенсії та нарахованої різниці в пенсії за судовим рішенням буде проводитись відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 821 від 14.07.2025 року.

На адресу відповідача 09.07.2026 за вх. № 18261 надійшла заява стягувача ОСОБА_1 , якою повідомлено, що листом від 04.05.2026 «На постанову про відкриття виконавчого провадження від 20.04.2026 ВП №80802194» Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомило стягувача про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2026 по справі №520/30051/25 та надало перерахунки моєї пенсії з 01.02.2020, 3 01.02.2021, з 01.02.2022, з 01.02.2023, з 01.03.2024, з 01.01.2025 та з 01.03.2025 відповідно до яких, розмір пенсії розраховано без врахування грошового забезпечення за оновленими довідками.

17.07.2026 року державним виконавцем в порядку статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» на адресу боржника направлено вимогу по виконавчому провадженні ВП №80802194, про надання пояснень щодо викладених фактів стягувачем в заяві від 09.07.2026.

20.07.2026 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Фроловою В.Р. винесено постанову ВП №80802194 про накладення штрафу, відповідно до якої за невиконання рішення суду по справі № 520/30051/25 в повному обсязі, накласти на боржника - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області штраф на користь держави у розмірі 5100,00 грн.

Листом від 29.07.2026 року за №2000-0308-5/131160 Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області повідомило, що на вимогу від 17.07.2026 ВП № 80802194 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2026 у справі №520/5452/22 ОСОБА_1 донараховано з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022 та з 01.02.2023 згідно виданих Управлінням Служби безпеки України в Харківській області оновлених довідок від 22.09.2025 №№ 923, 924, 925, 926 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020, станом на 01.01.2021, станом на 01.01.2022 та станом на 01.01.2023 відповідно, без обмеження максимальним (граничним) розміром, а також проведено перерахунок пенсії з 01.01.2025 та з 01.03.2025 виходячи з 80% грошового забезпечення без застосування коефіцієнтів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", а також з 01.03.2025 з урахуванням індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" без обмеження пенсії максимальним розміром. За період з 01.02.2020 по 31.07.2026 нараховану різницю в пенсії в сумі 2765477,92 грн. внесено до Реєстру судових рішень. 3 квітня 2026 року розпочато виплату заборгованості пенсії, нарахованої на виконання судового рішення по справі № 520/30051/25 та виплачено 2311 гривень 58 копійок. Станом на 29.07.2026 заборгованість невиплачених коштів за судовим рішенням по справі № 520/30051/25 з урахуванням поточного боргу становить 2788180,88 грн, та буде виплачуватися за умов надходження відповідного фінансування.

Не погоджуючись із винесеною постановою про накладення штрафу позивач звернувся до суду з даним позовом про скасування спірної постанови.

Вирішуючи спір по суті, суд відзначає наступне.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII), відповідно ст.1 якого, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У відповідності до частин 1 та 3 статті 3 Закону №1404 виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За змістом ч. 1 ст. 13 Закону № 1404 під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною першою статті 18Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини другої статті 18Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Пунктом 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Частиною 1 статті 26 Закону №1404 передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Відповідно до частини 5 статті 26 Закону №1404 виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (абз. 1 ч. 6 ст. 26 Закону №1404).

Відповідно до статті 63 Закону №1404 за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до статті 75 Закону №1404 у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до пункту 6 Розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року за №489/20802 (далі - Інструкція №512) під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 9 Розділу І Інструкції № 512 встановлено, що вимога виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом, та є обов`язковою для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень, вчинення інших дій, необхідних для виконання рішення. Вимога підписується виконавцем та надсилається поштою чи іншими засобами зв`язку або вручається виконавцем особі, яка зобов`язана вчинити дії.

Положеннями пункту 12 Інструкції № 512 передбачено, що у вимозі виконавця обов`язково зазначаються: найменування органу державної виконавчої служби, прізвище, ім`я та по батькові державного виконавця або прізвище, ім`я та по батькові приватного виконавця; дата відкриття та номер виконавчого провадження; реквізити виконавчого документа; строк виконання; наслідки невиконання.

Згідно пунктів 2 та 3 Розділу XIV Інструкції № 512 у разі наявності у діях боржника або інших осіб ознак злочину, передбаченого статтями 342, 343, 382, 388 Кримінального кодексу України, виконавець звертається до територіального органу поліції з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника та встановлює новий строк виконання.

У постанові про накладення на боржника штрафу виконавець зазначає норму Закону, якою передбачена відповідальність боржника, зміст вчинених боржником дій, суму штрафу.

Постанова про накладення штрафу не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилається боржнику.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що визначальною ознакою для винесення державним виконавцем вимоги є невиконання рішення суду боржником без поважних причин. Поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 31.03.2020 по справі №640/11079/19, накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання (виконати судове рішення). Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем.

Тобто, даючи оцінку тому чи правомірно на боржника наклали штраф за невиконання/повторне невиконання судового рішення потрібно з`ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У цьому зв`язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з`ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону України "Про виконавче провадження".

Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.

Отже, державний виконавець зобов`язаний провести перевірку виконання судового рішення боржником, а підставою для накладення штрафу є невиконання рішення боржником без поважних причин. Тобто, державний виконавець має встановити відсутність поважних причин невиконання рішення.

Поважними в розумінні Закону України "Про виконавче провадження" можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення, боржником та які не залежали від його власного волевиявлення (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).

Аналогічна позиція висловлена постановою Верховного Суду від 07.03.2018 року у справі №127/3770/17.

Невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону № 1404-VIII. На час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин. Поважними, у розумінні наведених норм Закону №1404-VІІІ, можуть уважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та, які не залежали від його власного волевиявлення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 0840/3476/18, від 09.12.2020 у справі № 522/19758/18, від 13.11.2025 у справі № 260/9788/23.

Відповідно до пункту 10 Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 (далі - Порядок №649), виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.

Згідно з пунктом 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 21.12.2022 №28-2) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 41/26486 (далі - Положення № 28-2), Управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об`єднані управління (далі - управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд). Управління Фонду підпорядковуються Фонду та безпосередньо відповідним головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Фонду), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.

Пунктом 2 Положення № 28-2 визначено, що Управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та Законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та Законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду і головних управлінь Фонду.

Відповідно до пункту 8 Положення № 28-2 Управління Фонду під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

Ураховуючи викладене, виплата перерахованих сум пенсії за відсутності виділення Пенсійним фондом України коштів для їх виплати та без фактичного перерахування коштів боржнику не може вважатися невиконанням рішення суду без поважних причин, а відтак, невиплата позивачу боржником виплат пенсії на виконання рішення суду у справі № 520/30051/25 зумовлена не недбалістю боржника чи неналежним виконанням ним обов`язків, а сталася з незалежних від боржника причин, які є поважними в розумінні статей 63 та 75 Закону № 1404-VIII.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.11.2025 у справі № 260/9788/23.

З матеріалів справи вбачається, що невиплата нарахованих грошових коштів обґрунтовується пенсійним органом відсутністю відповідних бюджетних асигнувань та виконанням судових рішень в порядку черговості.

Стосовно надання ГУ ПФУ інформації про потребу в коштах відносно стягувача для виконання рішення суду, суд зазначає, що облік фінансових зобов`язань, що виникають внаслідок нарахування коштів на виконання судових рішень, здійснюється органами Пенсійного фонду України в автоматизованих системах обробки пенсійної документації (електронних пенсійних справах) та на їх підставі - в автоматизованій базі даних у підсистемі Реєстр судових рішень Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (далі - ІКІС ПФ).

Пенсійний фонд України автоматичним способом узагальнює обліковану інформацію про суму заборгованості та щомісячно інформує про фінансову потребу Міністерство соціальної політики України, яке є головним розпорядником коштів бюджетної програми за КПКВК 2506080 Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду.

За наданою інформацією ГУ ПФУ в Харківській області внесено до автоматизованої бази даних у підсистемі Реєстр судових рішень ІКІС ПФ відомості про зобов`язання з виплати заборгованості на виконання судового рішення. Відтак, з моменту внесення до автоматизованої бази даних у підсистемі Реєстр судових рішень ІКІС ПФ відомостей про нараховану суму заборгованості стягувачу (третій особі по справі), Пенсійний фонд України був проінформований про таке зобов`язання і врахував його при поданні Міністерству соціальної політики України інформації про потребу у коштах.

Таким чином, виплати пенсій здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.

Зазначені підстави невиконання рішення суду суд вважає поважними, оскільки фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету.

Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі № 757/29541/14-а дійшов висновку, що невиконання судового рішення управлінням ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Отже, аналіз наведених норм Закону № 1404 та наведених висновках Верховного Суду, котрі, в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України підлягають врахуванню судом у цій справі, дає підстави для висновку, що передумовою для накладення на боржника штрафу за невиконання без поважних причин в установлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника вчинити дії, є встановлення виконавцем наявності чи відсутності поважних причин його невиконання.

З матеріалів справи встановлено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області листом від 08.05.2026 № 2000-0308-5/81542 повідомило державного виконавця про виконання рішення суду в частині проведення перерахунку пенсії.

Зокрема, боржник повідомив про проведення перерахунку пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 та 01.02.2023 виходячи з 80 % грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром, а також про проведення перерахунку з 01.01.2025 та 01.03.2025 із врахуванням вимог судового рішення.

Одночасно Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомило про нарахування різниці в пенсії у сумі 1 426 292,26 грн., внесення відповідної суми до Реєстру судових рішень та облік поточного боргу.

09.07.2026 стягувач звернувся до органу державної виконавчої служби із заявою, в якій, навпаки, зазначив, що проведений Пенсійним фондом перерахунок не відповідає судовому рішенню, оскільки, на його думку, при перерахунку не враховано грошове забезпечення за оновленими довідками.

17.07.2026 державний виконавець направив боржнику вимогу про надання пояснень протягом 5 робочих днів щодо обставин, викладених стягувачем у заяві від 09.07.2026 шляхом підтвердження чи спростування даної інформації.

Проте вже 20.07.2026, тобто через три дні після направлення вимоги, державним виконавцем винесено постанову ВП № 80802194 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області штрафу в розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення суду в повному обсязі.

При цьому відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на вимогу державного виконавця була надана 29.07.2026.

Згідно з листом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 29.07.2026 № 2000-0308-5/131160 боржником додатково повідомлено про проведення перерахунку пенсії відповідно до судового рішення та визначення суми заборгованості в розмірі 2 765 477,92 грн., яка внесена до Реєстру судових рішень.

Також повідомлено, що з квітня 2026 року розпочато виплату заборгованості та станом на 29.07.2026 виплачено 2311,58 грн., а подальша виплата заборгованості здійснюватиметься за умови надходження відповідного фінансування.

Зазначені обставини мають істотне значення для вирішення питання про наявність підстав для накладення штрафу, однак державним виконавцем при винесенні постанови від 20.07.2026 вони фактично не були досліджені.

Більше того, на момент винесення постанови державний виконавець лише 17.07.2026 звернувся до боржника із вимогою надати пояснення щодо спірних обставин, а вже 20.07.2026 наклав штраф, не дочекавшись відповіді боржника.

Такий порядок дій не забезпечує належного встановлення фактичних обставин виконавчого провадження та не дає підстав для беззаперечного висновку про невиконання боржником рішення саме без поважних причин.

Таким чином, на момент винесення оскаржуваної постанови державний виконавець не мав відповіді боржника на вимогу від 17.07.2026 та, відповідно не мав можливості належним чином встановити обставини, пов`язані з фактичним виконанням рішення суду.

Відтак, у державного виконавця були відсутні підстави для вирішення питання щодо накладення штрафу на боржника за невиконання без поважних причин рішення суду, відповідно до частини другої статті 63 Закону № 1404-VIII.

Таким чином, суд доходить висновку, що державним виконавцем не було дотримано вимог статей 18, 63 Закону України «Про виконавче провадження» щодо повного, об`єктивного та своєчасного з`ясування обставин виконання судового рішення.

Отже, оскаржувана постанова від 20.07.2026 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. прийнята передчасно, без достатнього встановлення відсутності поважних причин невиконання рішення суду та без належного з`ясування фактичного стану його виконання.

Крім того, державним виконавцем не було добуто належних та допустимих, достатніх та достовірних доказів про наявність у позивача як у бюджетної установи можливості здійснити виплату нарахованої суми коштів, через що неможливість виплати не може бути кваліфікована у якості невиконання виконавчого документа без поважних причин, що є обов`язковою кваліфікуючою умовою складу правопорушення за ч. 1 ст. 75 Закону №1404-VIII та за ч. 2 ст. 75 Закону №1404-VIII.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно приписів ч. 1 та 2 ст. 77 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За статтею 90 КАСУ суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Ярослава Мудрого, буд. 26, м. Харків, 61024, код ЄДРПОУ 45752470) про скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Фролової В.Р. від 20.07.2026 ВП №80802194 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області штраф на користь держави в розмірі 5100,00 грн.

Стягнути на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Ярослава Мудрого, буд. 26, м. Харків, 61024, код ЄДРПОУ 45752470) суму судового збору у розмірі 3328,00 (три тисячі триста двадцять вісім) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Біленський О.О.